Варва, смт, Чернігівська обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Варва, смт, Чернігівська обл, Україна
ВАРВА – с-ще міськ. типу Черніг. обл., райцентр. Розташов. на р. Удай (прит. Сули, бас. Дніпра), за 33 км від залізничної ст. Прилуки. Нас. 9,8 тис. осіб (2001).
В. виникла на місці давньорус. м. Варин, що згадується в літописі під 1079; поблизу нього військо Володимира Мономаха розгромило половців. 1239 місто зруйноване під час монголо-татарської навали, але невдовзі відродилося. 1356 його захопили литов. феодали, 1482 спустошили крим. татари.
Після ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569 землі по р. Удай відійшли до Польщі. На поч. 17 ст. В. знову заселили переселенці з Правобережна Україна, Правобережжя. У цей час в. входила до Чернігівського воєводства, належала князям Вишневецьким. Нас. в. брало участь у повстанні Я.Острянина(1638) і національній революції 1648–1676. 1648–1781 в. – сотенне м-ко Прилуцький полк. Нас. чинило опір військам швед. короля КАРЛ Х Густав під час Варвинської оборони 1708 (див. Північна війна 1700–1721). Від 1782 – у складі Чернігівське намісництво, з 1802 – Лохвицького пов. Полтавська губернія. На поч. 20 ст. нас. в. складало 3500 осіб. 6 жовт. 1920 була утворена Варвинська волость у складі Прилуцького пов. Від 1923 в. – у складі Прилуцька округа, від 1932 – у складі Черніг. обл.
В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 від 17 верес. 1941 по 17 верес. 1943 була окупована гітлерівцями. У лют. 1943 підпільники-антифашисти в. організували повстання (див. Варвинське збройне повстання 1943), в ході якого впродовж кількох днів влада в р-ні була в їхніх руках; в околицях в. діяло партизан. з’єднання. С-ще міськ. типу від 1960, райцентр – 1925–59 та від 1966.
Істор. пам’ятки: будинок земської шк. (1915). Археол. пам’ятки: кургани 2–1 тис. до н. е., городище 11–13 ст.
У в. народився філолог та історик О.Бодянський.
Література:
Лохвицкий исторический сборник. К., 1906; Список населенных мест Полтавской губернии. Полтава, 1913; ІМіС УРСР. Чернігівська область. К., 1972.
Я.В. Верменич.
http://history.org.ua/?termin=Varva_smt
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Варва, смт, Чернігівська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки
Варва — селище міського типу (з 1960 року), центр району, розташоване на лівому березі річки Удаю, за 200 км від Чернігова і за 33 км від залізничної станції Прилуки. Населення — 6300 чоловік. Селищній Раді підпорядковане село Воскресенське.
На околицях селища виявлені курганний могильник і городище часів Київської Русі. Вчені гадають, що городище є залишком давньоруського міста Варина, поблизу якого в 1079 році військо Володимира Мономаха розгромило багатотисячну половецьку орду. Можна вважати, що Варин був першою назвою сучасного селища.
Під час монголо-татарської навали на Русь Варву в 1239 році було зруйновано, але через деякий час вона відроджується. В 1356 році Варву захопили литовські феодали. Багато лиха їй завдали напади кримських татар на чолі з Менглі-Гіреєм. У 1482 році орда спустошила Варву.
Після Люблінської унії 1569 року землі по річці Удаю загарбала шляхетська Польща. На початку XVII ст. Варва була заново заселена втікачами з Правобережної України. В акті 1628 року вона названа «новоосілим» поселенням. У Варві тоді налічувалося 10 димів і 20 городників. Незабаром її захопив Я. Вишневецький. Він заохочував переселення сюди нових жителів з правого берега Дніпра, з-за чого 1624 року мав суперечки з власником с. Мохнача Сквирського повіту.
Варва — селище міського типу (з 1960 року), центр району, розташоване на лівому березі річки Удаю, за 200 км від Чернігова і за 33 км від залізничної станції Прилуки. Населення — 6300 чоловік. Селищній Раді підпорядковане село Воскресенське.
На околицях селища виявлені курганний могильник і городище часів Київської Русі. Вчені гадають, що городище є залишком давньоруського міста Варина, поблизу якого в 1079 році військо Володимира Мономаха розгромило багатотисячну половецьку орду. Можна вважати, що Варин був першою назвою сучасного селища.
Під час монголо-татарської навали на Русь Варву в 1239 році було зруйновано, але через деякий час вона відроджується. В 1356 році Варву захопили литовські феодали. Багато лиха їй завдали напади кримських татар на чолі з Менглі-Гіреєм. У 1482 році орда спустошила Варву.
Після Люблінської унії 1569 року землі по річці Удаю загарбала шляхетська Польща. На початку XVII ст. Варва була заново заселена втікачами з Правобережної України. В акті 1628 року вона названа «новоосілим» поселенням. У Варві тоді налічувалося 10 димів і 20 городників. Незабаром її захопив Я. Вишневецький. Він заохочував переселення сюди нових жителів з правого берега Дніпра, з-за чого 1624 року мав суперечки з власником с. Мохнача Сквирського повіту.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Варва, смт, Чернігівська обл, Україна
Частина ІІ
Будівництву нового життя перешкодили кайзерівські війська, які в березні 1918 року вступили у Варву. Були відновлені старі, дореволюційні порядки, йшла розправа над сільськими активістами. Ревком змушений був піти в підпілля.
В січні 1919 року Барва була визволена радянськими військами від петлюрівців, що хазяйнували тут після німецьких окупантів. Вийшовши з підпілля, ревком взяв на облік всі товари, хліб та майно багатіїв, вжив заходів проти спекуляції, подбав про забезпечення предметами першої потреби найбідніших селян, перерозподілив конфісковані землі та сільськогосподарський інвентар. Значну увагу приділили охороні здоров’я. Запрацював державний фельдшерський пункт, а згодом і лікарня, відкрита в колишньому поміщицькому будинку.
Але радянське будівництво було перерване денікінцями, які 21 серпня 1919 року увірвалися в село. Білогвардійці відновили поміщицьке землеволодіння, чинили криваві розправи над трудящими. Члени ревкому знову пішли в підпілля. Під керівництвом підпільного повітового ревкому на чолі з комуністом С. К. Луценном на території повіту діяв партизанський загін. Партизани громили тили ворога, захоплювали зброю, боєприпаси. Наприкінці 1919 року червоноармійські частини 60-ї дивізії 12-ї армії визволили Барву.
Будівництву нового життя перешкодили кайзерівські війська, які в березні 1918 року вступили у Варву. Були відновлені старі, дореволюційні порядки, йшла розправа над сільськими активістами. Ревком змушений був піти в підпілля.
В січні 1919 року Барва була визволена радянськими військами від петлюрівців, що хазяйнували тут після німецьких окупантів. Вийшовши з підпілля, ревком взяв на облік всі товари, хліб та майно багатіїв, вжив заходів проти спекуляції, подбав про забезпечення предметами першої потреби найбідніших селян, перерозподілив конфісковані землі та сільськогосподарський інвентар. Значну увагу приділили охороні здоров’я. Запрацював державний фельдшерський пункт, а згодом і лікарня, відкрита в колишньому поміщицькому будинку.
Але радянське будівництво було перерване денікінцями, які 21 серпня 1919 року увірвалися в село. Білогвардійці відновили поміщицьке землеволодіння, чинили криваві розправи над трудящими. Члени ревкому знову пішли в підпілля. Під керівництвом підпільного повітового ревкому на чолі з комуністом С. К. Луценном на території повіту діяв партизанський загін. Партизани громили тили ворога, захоплювали зброю, боєприпаси. Наприкінці 1919 року червоноармійські частини 60-ї дивізії 12-ї армії визволили Барву.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Варва, смт, Чернігівська обл, Україна
Частина ІІІ
Ще долинав грім боїв, а трудящі Варви під керівництвом районної партійної організації та Ради депутатів трудящих приступили до відбудови зруйнованого господарства. Не вистачало робочих рук, засобів транспорту, будівельних матеріалів. Але завдяки самовідданій праці трудящих зразу ж після визволення села стали до ладу електростанція, МТС, яка на кінець 1943 року мала 66 тракторів, 2 комбайни, 44 молотарки, 47 тракторних плугів, 43 культиватори. Почали працювати школа, пошта, райсанстанція, дитяча консультація. Значну допомогу подала держава, виділивши у 1944 році на відбудову зруйнованого господарства Варвинського району 600 тис. крб., будівельний матеріал, інструменти, запасні частини до машин тощо. Родинам червоноармійців відпущено близько 2 млн. крб., 150 цнт зерна та 1,3 тис. цнт кормів для худоби.
Населення Варви виявляло високу трудову активність, брало на себе зобов’язання виростити високі врожаї сільськогосподарських культур. Особливо відзначилися в цей час трактористки Г. В. Кисляк, яка виконувала денні норми на оранці на 160 проц., Т. Василенко і В. Симоненко — на 130—150 проц. На кінець 1944 року були освоєні майже всі довоєнні посівні площі. Жителі села всіляко допомагали Червоній Армії.
Широко розгорнулося соціалістичне змагання серед колгоспної молоді. Очолила його комсомольська організація, яка відновила свою роботу в жовтні 1943 року. Комсомольці й молодь у 1944 році взяли шефство над вирощуванням городніх культур і зобов’язалися частину вирощених і зібраних овочів безкоштовно надіслати шахтарям Донбасу для поліпшення їх харчування. З ініціативи комсомольської організації в 1944 році для дітей-сиріт було зібрано 1181 крб. грішми і 1,5 цнт хліба. В цьому ж році комсомольці зібрали 1700 крб., а в 1945 році — 38 860 крб. на будівництво літаків і танків.
Ще долинав грім боїв, а трудящі Варви під керівництвом районної партійної організації та Ради депутатів трудящих приступили до відбудови зруйнованого господарства. Не вистачало робочих рук, засобів транспорту, будівельних матеріалів. Але завдяки самовідданій праці трудящих зразу ж після визволення села стали до ладу електростанція, МТС, яка на кінець 1943 року мала 66 тракторів, 2 комбайни, 44 молотарки, 47 тракторних плугів, 43 культиватори. Почали працювати школа, пошта, райсанстанція, дитяча консультація. Значну допомогу подала держава, виділивши у 1944 році на відбудову зруйнованого господарства Варвинського району 600 тис. крб., будівельний матеріал, інструменти, запасні частини до машин тощо. Родинам червоноармійців відпущено близько 2 млн. крб., 150 цнт зерна та 1,3 тис. цнт кормів для худоби.
Населення Варви виявляло високу трудову активність, брало на себе зобов’язання виростити високі врожаї сільськогосподарських культур. Особливо відзначилися в цей час трактористки Г. В. Кисляк, яка виконувала денні норми на оранці на 160 проц., Т. Василенко і В. Симоненко — на 130—150 проц. На кінець 1944 року були освоєні майже всі довоєнні посівні площі. Жителі села всіляко допомагали Червоній Армії.
Широко розгорнулося соціалістичне змагання серед колгоспної молоді. Очолила його комсомольська організація, яка відновила свою роботу в жовтні 1943 року. Комсомольці й молодь у 1944 році взяли шефство над вирощуванням городніх культур і зобов’язалися частину вирощених і зібраних овочів безкоштовно надіслати шахтарям Донбасу для поліпшення їх харчування. З ініціативи комсомольської організації в 1944 році для дітей-сиріт було зібрано 1181 крб. грішми і 1,5 цнт хліба. В цьому ж році комсомольці зібрали 1700 крб., а в 1945 році — 38 860 крб. на будівництво літаків і танків.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Варва, смт, Чернігівська обл, Україна
В ЦДІАК
Церкви-Успіння Пресвятої Богородиці, Різдва Пресвятої Богородиці
Приписні села-хут. Руда, Калиновиця
метрична книга ф.127, о.1012 ц. Успіння Пресвятої Богородиці - сп.615(1780); 724(1782); 791(1784); ц. Різдва Пресвятої Богородиці - 615(1780); 724(1782); 791(1784); Різне - 724(1782); 890(1788)
Церкви-Успіння Пресвятої Богородиці, Різдва Пресвятої Богородиці
Приписні села-хут. Руда, Калиновиця
метрична книга ф.127, о.1012 ц. Успіння Пресвятої Богородиці - сп.615(1780); 724(1782); 791(1784); ц. Різдва Пресвятої Богородиці - 615(1780); 724(1782); 791(1784); Різне - 724(1782); 890(1788)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 21 гість