ВЕЛИКІ МОСТИ – місто Сокальського р-ну Львів. обл. Розташов. на р. Рата (прит. Зх. Бугу), за 16 км від залізничної ст. Гірник. Нас. 6,1 тис. осіб (1998).
Перша письмова згадка 1472. Спочатку відоме під назвою Мости. Біля поселення в кін. 15 ст. були збудовані чотири мости через р. Рата, від них, ймовірно, і пішла назва. Від 1559 – сучасна назва, тоді ж місто отримало магдебурзьке право. В 16–17 ст. В.М. були значним торг. і ремісничним центром. У 18 ст. поступово занепало. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) переходить під владу Австрійс. імперії (від 1867 – Австро-Угорщина). 1912 ч. міста була затоплена водами річок Рата та її прит. Свиня.
Після 1920 – під владою Польщі. Від 1939 – у складі УРСР (див. Возз’єднання українських земель в єдиній державі). Райцентр 1940–59. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 було окуповане гітлерівськими військами від черв. 1941 по лип. 1944, входило до складу Генеральної губернії.
ВЕЛИКІ МОСТИ, місто, Сокальський район, Львівська область, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ВЕЛИКІ МОСТИ, місто, Сокальський район, Львівська область, Україна
Вели́кі Мо́сти — місто районного значення Сокальського району Львівської області.
Історія
Давні віки
За півкілометра на північ від міста поруч із річкою Ратою між двома струмками археологи зафіксували мезолітичну стоянку. Там же знайдено сліди поселення бронзової доби й часів Русі. До нашого часу цей культурний шар дійшов у зміненому вигляді.
На місці кар'єру пісковика біля високого берегу ріки Рати знайдено поселення комарівської культури. Тут же, біля крайньої хати Великих Мостів було поселення культури лійчастого посуду, сьогодні ця територія зруйнована.
На півдні від Великих Мостів, приблизно за три кілометри, біля автотраси Н17 на межі Сокальського й Жовківського районів, на правому березі струмка віднайдено поселення комарівської культури, його культурний шар зберігся неповністю.
Історія
Давні віки
За півкілометра на північ від міста поруч із річкою Ратою між двома струмками археологи зафіксували мезолітичну стоянку. Там же знайдено сліди поселення бронзової доби й часів Русі. До нашого часу цей культурний шар дійшов у зміненому вигляді.
На місці кар'єру пісковика біля високого берегу ріки Рати знайдено поселення комарівської культури. Тут же, біля крайньої хати Великих Мостів було поселення культури лійчастого посуду, сьогодні ця територія зруйнована.
На півдні від Великих Мостів, приблизно за три кілометри, біля автотраси Н17 на межі Сокальського й Жовківського районів, на правому березі струмка віднайдено поселення комарівської культури, його культурний шар зберігся неповністю.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ВЕЛИКІ МОСТИ, місто, Сокальський район, Львівська область, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ВЕЛИКІ МОСТИ (до 1959 року — районний центр) — місто районного підпорядкування, розташоване на річці Раті, за 32 км від районного центру по шосейній дорозі Львів — Сокаль. До найближчих залізничних станцій Гірник, Сілец — 16 км. Населення — 4110 чоловік. Міській Раді підпорядковане с. Борове.
Колгосп «Ленінський шлях», до якого входять Великі Мости, має 2896 га земельних угідь. Вирощуються зернові (пшениця, жито), технічні (льон) та овочеві культури. Напрям у тваринництві м’ясо-молочний. Допоміжні підприємства — млин, механічна майстерня. У 1954 році створено великомостівське відділення «Заготльону», а у 1961 році на базі великомостівської PTC — «Сільгосптехніку». Є міське споживче товариство, 2 лісництва (Великомостівське та Бутинське). Побудовано та реконструйовано цегельний завод. Працюють пекарня, цехи по виробництву меблів, безалкогольних напоїв, плодоконсервний та ковбасних виробів.
У місті — середня школа, середня школа робітничої молоді, Будинок культури на 250 місць, міська бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, музична школа. Функціонують лікарня на 125 ліжок, дитяча та жіноча консультації. У 1955 році закладено парк ім. Т. Шевченка, де споруджено пам’ятник Кобзарю. У 1957 році побудовано стадіон, розбито парк Миру.
Перша письмова згадка про Великі Мости відноситься до XV століття. Так, у записах королівського збирача податків відзначається, що з 1472 року на лівому березі Рати серед лісів існувало поселення Мости, або Міст. Щоб полегшити переправу через Рату, жителям Мостів поставили вимогу побудувати мости. їх було побудовано чотири. Можливо, звідси і пішла назва поселення.
Економічному розвиткові Великих Мостів сприяло вигідне розташування на торговельному шляху, що йшов на Белз. Цим шляхом вторгалися і ворожі війська, які грабували і розоряли населення. 6 червня 1559 року місту було надане магдебурзьке право. Воно мало свій герб: щит, на якому зображено сокиру і стрілу. Великі Мости інтенсивно заселялися, перетворюючись у значний торговельний центр. У грудні 1895 року У Мостах було скликане народне віче, на якому виступив з великою промовою Іван Франко.
Початок XX століття приносить населенню Мостівщини нові страждання, викликані дальшим посиленням експлуатації та стихійними лихами. Особливо тяжким був 1912 рік. Вийшли з берегів річки Рата і Свиня, затопили частину міста, залили поля, на яких загинула озимина. Восени пішли дощі, що згноїли збіжжя у копах, перешкодили обробітку землі під озимину і багато її залишилося не засіяною. Осінь 1913 року знову була дощовою. Почався голод. Активізується процес еміграції населення в Америку.
У 1920—30-х роках у Великих Мостах існували підпільні організації КПЗУ та КСМЗУ. В 1939 році з перших днів Радянської влади обираєься міська Рада депутатів трудящих, першим головою якої був комуніст Олексин. Весною 1941 року приступили до організації колгоспу. Під час гітлерівської окупації в урочищі «Бабка» було розстріляно кількасот мирних громадян, понад 200 чоловік молоді вивезено на примусові роботи у Німеччину. Визволене місто радянськими військами у липні 1944 року.
ВЕЛИКІ МОСТИ (до 1959 року — районний центр) — місто районного підпорядкування, розташоване на річці Раті, за 32 км від районного центру по шосейній дорозі Львів — Сокаль. До найближчих залізничних станцій Гірник, Сілец — 16 км. Населення — 4110 чоловік. Міській Раді підпорядковане с. Борове.
Колгосп «Ленінський шлях», до якого входять Великі Мости, має 2896 га земельних угідь. Вирощуються зернові (пшениця, жито), технічні (льон) та овочеві культури. Напрям у тваринництві м’ясо-молочний. Допоміжні підприємства — млин, механічна майстерня. У 1954 році створено великомостівське відділення «Заготльону», а у 1961 році на базі великомостівської PTC — «Сільгосптехніку». Є міське споживче товариство, 2 лісництва (Великомостівське та Бутинське). Побудовано та реконструйовано цегельний завод. Працюють пекарня, цехи по виробництву меблів, безалкогольних напоїв, плодоконсервний та ковбасних виробів.
У місті — середня школа, середня школа робітничої молоді, Будинок культури на 250 місць, міська бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, музична школа. Функціонують лікарня на 125 ліжок, дитяча та жіноча консультації. У 1955 році закладено парк ім. Т. Шевченка, де споруджено пам’ятник Кобзарю. У 1957 році побудовано стадіон, розбито парк Миру.
Перша письмова згадка про Великі Мости відноситься до XV століття. Так, у записах королівського збирача податків відзначається, що з 1472 року на лівому березі Рати серед лісів існувало поселення Мости, або Міст. Щоб полегшити переправу через Рату, жителям Мостів поставили вимогу побудувати мости. їх було побудовано чотири. Можливо, звідси і пішла назва поселення.
Економічному розвиткові Великих Мостів сприяло вигідне розташування на торговельному шляху, що йшов на Белз. Цим шляхом вторгалися і ворожі війська, які грабували і розоряли населення. 6 червня 1559 року місту було надане магдебурзьке право. Воно мало свій герб: щит, на якому зображено сокиру і стрілу. Великі Мости інтенсивно заселялися, перетворюючись у значний торговельний центр. У грудні 1895 року У Мостах було скликане народне віче, на якому виступив з великою промовою Іван Франко.
Початок XX століття приносить населенню Мостівщини нові страждання, викликані дальшим посиленням експлуатації та стихійними лихами. Особливо тяжким був 1912 рік. Вийшли з берегів річки Рата і Свиня, затопили частину міста, залили поля, на яких загинула озимина. Восени пішли дощі, що згноїли збіжжя у копах, перешкодили обробітку землі під озимину і багато її залишилося не засіяною. Осінь 1913 року знову була дощовою. Почався голод. Активізується процес еміграції населення в Америку.
У 1920—30-х роках у Великих Мостах існували підпільні організації КПЗУ та КСМЗУ. В 1939 році з перших днів Радянської влади обираєься міська Рада депутатів трудящих, першим головою якої був комуніст Олексин. Весною 1941 року приступили до організації колгоспу. Під час гітлерівської окупації в урочищі «Бабка» було розстріляно кількасот мирних громадян, понад 200 чоловік молоді вивезено на примусові роботи у Німеччину. Визволене місто радянськими військами у липні 1944 року.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 18 гостей