Валя Кузьмина
(перша згадка 1490 р.)
До Чернівців всього 12 км (за іншими даними - 6, але це хіба для птахів), а тут вже глуш і ліс. Назва в села така, що перша думка - була така піонерка-герой, на її честь і назвали. Хибна перша думка. Все не так.
Навколо сільця Чернівці лежали густі букові ліси - тому й Буковина. Великий зелений масив на південь від села називався Козмин (Козьмин). За іменем боярина-власника. Valea - долина. Долина боярина Козьмина (Valea Cosminului), ніяких піонерок-геройок з гранатами за пазухою. В австрійські часи тут жили ще й німці-колоністи, їхній кут називався Францталь. В 1936 р. село об'єднали з сусідньою Молодією, вийшла сільська агломерація з населенням під 5 тисяч.
А ще навколо - ліс, заповідний, грибний. Ліс цей увійшов у історію Румунії, Польщі, України (а деякі думають, що й Туреччини) 26 жовтня 1497 р.
Головною місцевою атракцією валя-кузьминці вважають старий дуб молдовського господаря Стефана Великого (Штефан чел Маре, Ştefan cel Mare, автоматичні перекладачі з румунської часом називають цього безсумнівно видатного невисокого монарха, канонізованого в 1992 р., Стівеном Кінгом)). Дуб в лісі, стежка туди протоптана, але пара літніх селян мене туди не пустила - мовляв, нема чого самотній дівчині по буковинських лісах вештатися, мало що... Хоча для місцевих (а населення тут переважно румуномовне) дуб таки реліквія. Дерево, якому точно вже виповнилося 500 років, згідно легенди було посаджене Стефаном після славетної перемоги над польсько-литовським військом короля Яна Ольбрехта.
Ян І Ольбрахт мріяв посадити на молдовський престол свого брата Сигізмунда: Молдова розглядалася як зручний плацдарм для майбутніх вієн з Туреччиною. Польська армія нараховувала близько 60 тисяч чоловік (за іншими даними, навіть 80 тис.), з них від 5 до 10 тисяч були шляхтичі Речі Посполитої і ВКЛ. Спочатку все ніби йшло добре: люди Яна Ольбрахта взяли в облогу фортецю в Сучаві, де заховався Штефан Великий. Облога тривала чотири місяці - але не принесла результатів. В таборі поляків почалися хвороби. Коли військо Яна Ольбрахта пішло через гори в напрямку своїх домів, Штефан чел Маре зі своїми людьми (близько 22 тисяч вояків) напав на них біля лісу боярина Козьмина. 5000 гарно озброєних шляхтичів відразу потрапило в пастку: їхні лати і коні були гарними помічниками на полі битви, але у лісі... Ох. Коням тут не розвернутися. За переказами, молдавани, більшість з яких не мала не те що лат - зброї, почали вирубувати дерева у лісі, кидаючи їх на супротивників, розділивши польське військо на невеликі, не поєднані між собою загони - і добиваючи його. Польськими ж мечами, які губили шляхтичі, а не мечами - то просто палицями і гіляками. Ті з поляків і литвинів, хто вижив, втекли за Прут, у напрямку Львова. Інші ж або полягли, або потрапили в полон. Пізніше поле битви Штефан ІІІ наказав розчистити і засадити дібровою (тією самою, Червоною). З посаджених поляками дубів начебто залишився лише один - той, який зараз і носить ім'я господаря Молдови.
Штефан був впевнений, що втратив в лісовій колотнечі не менше половини своїх людей, але, знову ж таки, за легендами, втрати молдаван були мінімальними. Хоча серед поранених під Козьмином був син і спадкоємець Штефана, майбутній господар Богдан Сліпий - саме тоді він втратив око, його осліпив списом польський шляхтич. Бояри, які були поруч з Богданом під час інциденту начебто розказували, що осліплений юнак продовжував битися, хоча й кричав від болю (наскільци ця інформація вірна, не маю уявлення). Серед трофеїв, які молдавани захопили у битві, були військові стяги Кракова, Львова та Сандомира та 9 прапорів менш значних міст і кілька прапорів дворянських родів. Сам Ян Ольбрахт при битві не був присутнім, він відразу відправився у Львів, навіть не зупиняючись на ночівлю. Хоча в нього попереду було ще два роки правління, в пам'яті він залишився королем, за якого загинув цвіт польської шляхти.
Ох, скільки ж років пройшло, а навколо все до цього часу неначе згадує ту битву. Річка в селі? Невільниця. (Дивно, що ставок на Невільниці, де влітку відпочивають чернівчани - тут є кілька ресторанів і відпочинкових комплексів - ніякої сумної назви не має. А друга річка називається Дерелуй). Cусіднє село? Червона Діброва, і няких революційних думок: Діброва була червоною від крові полсььких полонених, яких Стефан Великий наказав запрясти в плуги. Румуни давно мріють поставити поблизу Валя Кузьмина пам'ятник Штефану чел Маре.
Вода у Валі Кузьмин цінна, мінеральна, лікувальна. Все та сама старенька пара, яка підвозила мене Валею Кузьмин на возі, розказала, що до 1949 р. частина села від церкви до меморіалу називалася Кодра Валеа Козьминулуй (кодра - ліс).
Вздовж колишнього автрійсько-румунського кордону збереглися окопи та ДЗОТи, які прикривали вузькоколійку, яка бігла через буковинські ліси в ті часи. На виїзді з села в бік Білої Криниці розташований цвинтар-меморіал воякам, які загинули в Першу світову війну. В 1936 р., коли Буковина була під владою Румунії, за сприяння австрійського уряду сюди були перезахоронені полеглі в ті часи й у інших куточках регіону. Десь саме тоді меморіал і набув того вигляду, який бачимо зараз. В центрі - колона з хрестом, по боках від неї чотири поховання, позаду - таблиці з іменами загиблих.
Карти-кілометровки, що вийшли десь на початку 2000-х, мають всередині такі коротенькі описи-коментарі території. Так ось, на карті, який дістався той шмат України, де знаходяться Чернівці та Валя Кузьмина, були згадки про костел з 17 ст. в цьому селі та (цитую практично дослівно) руїни замку в центрі села. Село довге, на прикарпатських схилах, та ніяких руїн замку там взагалі немає. В карті помилка, кажуть авторитетні джерела, замок мався на увазі хотинський.
Є цікавий цвинтар-меморіал, є церква, є ліс, гори... А Михайлівська церква до XVII століття ну ніяк не відноситься: храм зведено в 1940 р.
Якщо що, день Валі Кузьмина - 21 листопада.
Валя Кузьмина, село, Глибоцький р-н., Чернівецька обл.
- Falcon
- Модератор
- Повідомлень: 316
- З нами з: 03 січня 2017, 20:37
- Стать: Чоловік
- Звідки: Буковина
- Дякував (ла): 417 разів
- Подякували: 519 разів
Валя Кузьмина, село, Глибоцький р-н., Чернівецька обл.
з повагою, Євген.
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Валя Кузьмина, село, Глибоцький р-н., Чернівецька обл.
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
КОРОВІЯ — село, центр сільської Ради. Розташована на річці Коровії (притока річки Дерёлюю), за 26 км від районного центру, за 2 км від залізничної станції Косьмин. Населення — 2160 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Валя Кузьмина.
...
У 1497 році поблизу с. Валі Кузьминої молдавський господар Стефан III розбив військо польського короля Альбрехта.
КОРОВІЯ — село, центр сільської Ради. Розташована на річці Коровії (притока річки Дерёлюю), за 26 км від районного центру, за 2 км від залізничної станції Косьмин. Населення — 2160 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Валя Кузьмина.
...
У 1497 році поблизу с. Валі Кузьминої молдавський господар Стефан III розбив військо польського короля Альбрехта.
Перейти
- Адміністративний розділ
- ↳ ПОЧАТОК
- ↳ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- ↳ РОБОТА ФОРУМУ
- ↳ ЗАПИТАННЯ ФОРУМЧАН З ТЕХНІЧНИХ ПИТАНЬ
- Прізвищний розділ
- ↳ Як користуватися Покажчиком прізвищ?
- ↳ А-Ґ
- ↳ А
- ↳ Б
- ↳ В
- ↳ Г-Ґ
- ↳ Д-З
- ↳ Д
- ↳ Е
- ↳ Є
- ↳ Ж
- ↳ З
- ↳ І-Н
- ↳ І,Ї,Й
- ↳ К
- ↳ Л
- ↳ М
- ↳ Н
- ↳ О-Т
- ↳ О
- ↳ П
- ↳ Р
- ↳ С
- ↳ Т
- ↳ У-Ц
- ↳ У
- ↳ Ф
- ↳ Х
- ↳ Ц
- ↳ Ч-Я
- ↳ Ч
- ↳ Ш
- ↳ Щ
- ↳ Ю
- ↳ Я
- Абетка
- ↳ ДОПОМОГА В ПОШУКУ ПРЕДКІВ та питання
- ↳ Допомога у пошуку
- ↳ Допомога у читанні текстів
- ↳ Пропоную послуги
- ↳ For people who don't speak ukrainian
- ↳ АБЕТКА & АБЕТКА
- ↳ Що таке АБЕТКА?
- ↳ "А" з абетки
- ↳ Археологія
- ↳ "Б" з абетки
- ↳ "В" з абетки
- ↳ Війни
- ↳ Друга Світова Війна
- ↳ Перша Світова Війна
- ↳ Російсько-турецькі війни (Московсько-турецькі)
- ↳ Наполеонівські війни
- ↳ Велика визвольна війна українського народу
- ↳ Визвольні змагання (1917-1921)
- ↳ "Г-Ґ" з абетки
- ↳ Голодомор
- ↳ ГЕНЕТИЧНА генеалогія / ДНК
- ↳ ГЕНЕАЛОГІЯ
- ↳ "Д" з абетки
- ↳ Діаспора
- ↳ "Е-Є" з абетки
- ↳ Еміграція
- ↳ "Ж-З"з абетки
- ↳ Запити
- ↳ "И-І-Ї-Й" з абетки
- ↳ "К" з абетки
- ↳ "Л" з абетки
- ↳ "М" з абетки
- ↳ "Н" з абетки
- ↳ НЕКРОПОЛІСТИКА
- ↳ Нумізматика
- ↳ НОВИНИ
- ↳ "О" з абетки
- ↳ "П" з абетки
- ↳ Партії
- ↳ "Р" з абетки
- ↳ ДРАЦС, РАЦС (ЗАГС)
- ↳ Революції
- ↳ Репресії, реабілітація та реабілітовані
- ↳ Розкуркулення
- ↳ Різдво
- ↳ Руїна
- ↳ "С" з абетки
- ↳ Стани
- ↳ "Т" з абетки
- ↳ Терміни історичні
- ↳ "У-Ф-Х" з абетки
- ↳ Університети
- ↳ УПА
- ↳ "Ц-Ч-Ш-Щ" з абетки
- ↳ Школи
- ↳ Хлопчачі школи
- ↳ Школи ФЗУ
- ↳ "Ю-Я" з абетки
- Географічний розділ
- ↳ Географічне межування
- ↳ АВСТРО-УГОРЩИНА
- ↳ РІЧ ПОСПОЛИТА
- ↳ РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ часів царату
- ↳ Бесарабська губернія (Бессарабська губернія)
- ↳ Білгородська губернія (часи існування 1727—1779)
- ↳ Варшавська губернія
- ↳ Віленська губернія
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Воронізька губернія
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Київська губернія
- ↳ Кубанська область
- ↳ Курська губернія
- ↳ Люблинська губернія
- ↳ Могилівська губернія (Могильовська губернія)
- ↳ Московська губернія
- ↳ Пермська губернія
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Симбірська губернія
- ↳ Ставропільска (Кавказька) губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Тульська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ СРСР
- ↳ Географічні питання
- ↳ Населені пункти
- ↳ Літера А
- ↳ Літера Б
- ↳ БЕРИСЛАВ
- ↳ БІЛА ЦЕРКВА
- ↳ Літера В
- ↳ Літера Г
- ↳ Літера Д
- ↳ ДНІПРО
- ↳ Літера Е
- ↳ Літера Є
- ↳ Літера Ж
- ↳ Літера З
- ↳ ЗАПОРІЖЖЯ
- ↳ Літера И-І-Ї-Й
- ↳ Літера К
- ↳ КИЇВ
- ↳ КРОПИВНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Л
- ↳ ЛЬВІВ
- ↳ Літера М
- ↳ МАРІУПОЛЬ
- ↳ Літера Н
- ↳ Літера О
- ↳ ОДЕСА
- ↳ Літера П
- ↳ ПЕРЕЯСЛАВ
- ↳ Літера Р
- ↳ Літера С
- ↳ СУМИ
- ↳ Літера Т
- ↳ Літера У
- ↳ Літера Ф
- ↳ Літера Х
- ↳ ХАРКІВ
- ↳ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Ц
- ↳ Літера Ч
- ↳ Літера Ш
- ↳ Літера Щ
- ↳ Літера Ю
- ↳ Літера Я
- ↳ Регіони
- ↳ Північ України
- ↳ Чернігівщина
- ↳ Полісся
- ↳ Сумщина
- ↳ Житомирщина
- ↳ Стародубщина
- ↳ Київщина
- ↳ Захід України
- ↳ Бойківщина
- ↳ Буковина
- ↳ Волинь
- ↳ Галичина
- ↳ Гуцульщина
- ↳ Закарпаття
- ↳ Схід України
- ↳ Полтавщина
- ↳ Слобожанщина
- ↳ Донбас
- ↳ Центр України
- ↳ Поділля
- ↳ Подніпров'я
- ↳ Південь України
- ↳ Приазов'я
- ↳ Північне Причорномор'я
- ↳ Крим
- ↳ Кубань
- ↳ Краєзнавство
- ↳ Зниклі населені пункти
- ↳ Краєзнавчі видання по регіонах
- ↳ РІКИ
- ↳ СКЕЛІ
- ↳ ГОРИ
- Архіви місцеві та інших країн
- ↳ УКРАЇНА-архіви
- ↳ Київ
- ↳ Центральний державний історичний архів України в м.Київ (ЦДІАК)
- ↳ Державний архів Київської області (ДАКО)
- ↳ Державний архів міста Києва (ДАК)
- ↳ Львів
- ↳ Центральний державний історичний архів Украіни у м. Львові (ЦДІАЛ)
- ↳ Харків
- ↳ Крим
- ↳ Архіви УКРАЇНИ-РЕГІОНАЛЬНІ
- ↳ Державний архів Дніпропетрівської області (ДАДО)
- ↳ Державний архів Полтавської області (ДАПО)
- ↳ Державний архів Хмельницької області (ДАХО)
- ↳ ІНШІ КРАЇНИ-архіви
- ↳ Білорусь-архіви
- ↳ Естонія-архіви
- ↳ Литва-архіви
- ↳ Молдова-архіви
- ↳ Польща-архіви
- ↳ Російська Федерація-архіви
- ↳ Москва
- ↳ Ст.-Петербург
- ↳ Румунія - архіви
- ↳ Франція - архіви
- ↳ Питання та поради стосовно теми "АРХІВИ"
- Суспільні стани минулого
- ↳ Військові
- ↳ Військові формування Австро-Угорської імперії
- ↳ Військові формування Російської імперії
- ↳ Військова форма
- ↳ Військові поселяни
- ↳ Духовенство
- ↳ Релігії
- ↳ Язичництво або Дохристиянські вірування
- ↳ ПРАВОСЛАВ'Я
- ↳ КАТОЛИЦИЗМ
- ↳ Греко-католицька церква
- ↳ Римо-католицька церква
- ↳ ПРОТЕСТАНТИЗМ
- ↳ Монастирі
- ↳ Митрополити
- ↳ Священики
- ↳ Розстріляне відродження-духовенство 1917—1933 років
- ↳ Церковна музика
- ↳ Козацтво
- ↳ Козацькі полки
- ↳ Переяславський полк
- ↳ Січ
- ↳ Запорозька січ
- ↳ Задунайська січ
- ↳ Гетьманщина
- ↳ Міщани
- ↳ Різні професії
- ↳ Вчителі / Школа
- ↳ Залізниця
- ↳ Медицина
- ↳ Митці, громадські діячі
- ↳ Торгівля
- ↳ Юристи
- ↳ Селяни
- ↳ Шляхта
- ↳ Геральдика
- ↳ Герби та роди
- ↳ Герб Погоня
- ↳ Герб Прус
- ↳ Герб САС
- ↳ Герб Рох, Тура
- ↳ Князівські роди
- ↳ Острозькі
- ↳ Заславські
- ↳ Графські роди
- ↳ Дворяни, дворянство
- ↳ Однодвірці
- ↳ Нагороди та відзнаки, Сфрагістика
- ↳ ВІЙСЬКОВІ-нагороди, відзнаки
- ↳ ДУХОВЕНСТВО-нагороди, відзнаки
- ↳ ЦИВІЛЬНІ-нагороди, відзнаки
- ↳ Сфрагістика
- Генеалогічні джерела
- ↳ ДОКУМЕНТИ
- ↳ Метричні Книги
- ↳ Сповідні росписи
- ↳ Переписи та ревізьки казки
- ↳ Оригинали документів (метрики, сповідні тощо)
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Володимир-Волинський повіт
- ↳ Дубенський повіт
- ↳ Житомирський повіт
- ↳ Ізяславський (Заславський) повіт
- ↳ Ковельський повіт
- ↳ Кременецький повіт
- ↳ Луцький повіт
- ↳ Новоград-Волинський повіт
- ↳ Овруцький повіт
- ↳ Острозький повіт
- ↳ Рівненський повіт
- ↳ Старокостянтинівський повіт
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Бахмутський повіт
- ↳ Верхньодніпровський повіт
- ↳ Катеринославський повіт
- ↳ Маріупольський повіт
- ↳ Новомосковський повіт
- ↳ Олександрівський повіт
- ↳ Павлоградський повіт
- ↳ Слов'яносербський повіт
- ↳ Київська губернія
- ↳ Бердичівський (Махнівський) повіт
- ↳ Вахнівка, село, Бердичівського повіту, Київської губернії
- ↳ Васильківський повіт
- ↳ Село Півні, присілки Дмитрівка, Волиця
- ↳ Снігурівка. Васильківський повіт, Київська губернія
- ↳ Фастів, містечко, Васильківський повіт
- ↳ Фастів - Костел Воздвиження Чесного Хреста Господнього
- ↳ Васильків, місто, Васильківський повіт
- ↳ Біла Церква, місто, Васильківський повіт
- ↳ Рокитне, м-ко, Васильківський повіт
- ↳ Звенигородський повіт
- ↳ Канівський (Богуславський) повіт
- ↳ Київський повіт
- ↳ Липовецький повіт
- ↳ Радомишльський повіт
- ↳ Сквирський повіт
- ↳ Таращанський повіт
- ↳ У́манський повіт
- ↳ Черкаський повіт
- ↳ Чигиринський повіт
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Балтський повіт
- ↳ Брацлавський повіт
- ↳ Бугаків, село, Брацлавського повіту, Подільської губернії
- ↳ Вінницький повіт
- ↳ Гайсинський повіт
- ↳ Кам'янецький (Кам'янець-Подільський) повіт
- ↳ Летичівський повіт
- ↳ Літинський повіт
- ↳ Могилівський повіт
- ↳ Ольгопільський повіт
- ↳ Проскурівський повіт
- ↳ Ушицький повіт
- ↳ Ямпільський повіт
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ Документи на право власності
- ↳ Паспорти
- ↳ Генеалогічні програми і сайти
- ↳ Familysearch
- ↳ Карти і топографічні плани
- ↳ Сімейні та архівні світлини
- ↳ Випускні альбоми
- ↳ Відео- і аудіо- матеріали
- ↳ Багатонаціональна Україна + Етно
- ↳ Болгари
- ↳ Вірмени
- ↳ Греки
- ↳ Грузини
- ↳ Євреї
- ↳ Німці
- ↳ Поляки
- ↳ Польські повстання
- ↳ Татари
- ↳ Чехи
- ↳ Цигани (рома, сінті тощо)
- Мовний і літературний розділ
- ↳ Ономастика
- ↳ ІМЕНА
- ↳ ПРІЗВИЩА
- ↳ Прізвища з закінченням на...
- ↳ Українсько-тюркські мовні контакти
- ↳ Україна і санскрит
- ↳ Книжкова полиця
- ↳ Для дослідження духовенства
- ↳ Козацька тематика
- ↳ Література стосовно шляхетського стану
- ↳ Дослідження селянства та міщанства
- ↳ Довідники
- ↳ Телефонні довідники
- ↳ Словники
- ↳ "Вѣдомости"
- Для душі
- ↳ БЛОГ - "Захалявна книжечка"
- ↳ Що таке захалявна книжечка?
- ↳ Наші захалявні книжечки
- ↳ ukrgenealogy
- ↳ cronoster
- ↳ D_i_V_a
- ↳ SNIGURIVNA
- ↳ Середюк
- ↳ DVK_Dmitriy
- ↳ Vitaly
- ↳ Falcon
- ↳ Bogdan Mishchenko
- ↳ drapieznik
- ↳ Umay
- ↳ kbg_dnepr
- ↳ Aushanbibi
- ↳ skelya
- ↳ Т. В.
- ↳ MiyRodovid
- ↳ Latysh
- ↳ Різне
- ↳ Про наше, про генеалогічне
- ↳ Про наше, про жіноче
- ↳ Поздоровлення та вітання
- ↳ Домогосподарство
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 22 гостей