ГЛИНЯНИ – місто Золочівського р-ну Львівської обл. Розташов. на р. Перегноївка (прит. Полтви, бас. Вісли), за 41 км від Львова, за 8 км від залізничної ст. Задвір'я. Нас. 3,5 тис. осіб (1998).
Перша згадка про Глиняни в писемних джерелах датується 1379.
У 2-й пол. 14 ст. Глиняни відійшли до Польщі.
Нас. Глинян брало активну участь у національній революції 1648–1676, надавало підтримку козац. загонам Б.Хмельницького у боротьбі з польс. військом (1648–49, 1655).
Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшли до Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина).
Після розпаду Австро-Угорщини (1918) увійшли до складу Західноукраїнської Народної Республіки.
1919–39 – належали Польщі.
Від 1 листоп. 1939 – у складі УРСР.
Райцентр 1940–62.
Від 18 ст. Глиняни відомі як центр килимарства.
1921 тут створено килимову ф-ку, продукція якої експонувалася на виставках у Варшаві, Парижі, Нью-Йорку; відзначена Золотою медаллю на виставці в Познані (1929).
Пам'ятки: залишки поселення (11–13 ст.); дерев'яна Свято-Успенська церква (1749).
ГЛИНЯНИ, місто, Золочівський район, Львівська область
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ГЛИНЯНИ, місто, Золочівський район, Львівська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки.
Глиняни — селище міського типу, центр Глинянської селищної Ради. Розташовані на річці Перегноївці (басейн Вісли), за 41 км від Львова і за 10 км від найближчої станції Красне. Населення — 5600 чол. Глинянській селищній Раді підпорядковані села Кривичі, Перегноїв, Замістя та Женів.
Територія теперішніх Глинян, як встановлено археологами, була заселена уже в період верхнього палеоліту, тобто близько 20 тис. років тому. У древньоруський період тут існувало досить велике поселення, про що теж свідчать археологічні знахідки, виявлені на березі річки Полтви.
Перші письмові згадки про Глиняни відносяться до 1379 року. Це один з найстаріших населених пунктів Львівщини. Назва селища, як твердять народні перекази, походить від слова «Глина». Хати цього поселення будувалися із глини, хоч навколо і був ліс. Звідси і пішла назва Глиняни.
У першій половині XIV століття Глиняни входили до складу Галицько-Волинського князівства. В другій половині XIV століття село загарбали польські феодали.
Землі у Глинянах привілеями короля Владислава II Ягайла у 1395 році було надано родині Крушельницьких.
У 1397 році Глинянам було надано магдебурзьке право. За містом було закріплено 100 ланів землі, з яких 6 належали війтові, 2 католицькому священикові і 2 використовувались для вигону. Було визначено границі Глинян, які починалися від села Перегноїв і йшли на південь аж до устя річки Полтви.
В місті починають розвиватися ремесло і промисли. Особливо поширеним було виноробство. На річці, що протікає через Глиняни, було побудовано кілька млинів. Зростання ремесла і промислів сприяло розвиткові торгівлі. В той час через Глиняни проходив шлях із Львова на південний схід у далеку Волощину. Купці, які везли товари цим шляхом, повинні були у Глинянах платити мито. Деякі з них збували свої товари у Глинянах.
За люстрацією 1570 року у Глинянах налічувалося 120 будинків та поміщицьких фільварків, в яких працювали передміщани і селяни навколишніх сіл.
- drapieznik
- Повідомлень: 444
- З нами з: 26 червня 2020, 05:00
- Стать: Чоловік
- Звідки: Львів
- Дякував (ла): 23 рази
- Подякували: 469 разів
Re: ГЛИНЯНИ, місто, Золочівський район, Львівська область
на мою скромну думку, радянські публікації можна певною мірою використовувати, але викладати всю їхню брехливо-пропагандитську цвіль - не варта...
Щодо історії Глинян я би радив гарно оформлену історію, яку опублікував пан Станіслав Клосовський https://issuu.com/klosovskyi/docs/_____ ... compressed
Щодо Глинян можу додати, шо комуністи всіляко применшували рівень промислового розвитку (там де він звісно був) й забарвлювали чорними фарбами. Не вдаючись в подальшу полеміку, зверну увагу на пару моментів, які стосувалися районової молочарні, яка була в Глинянах, й до якої зокрема був причетний і мій дзядзьо Іван Трохим, якого пан Хамула (отой капіталіст про якого писав тов. Матюшенко) в свої відомій книзі "Глиняни – місто моїх килимів" (діаспорного видання 60х років здається..) згадав як пана Трофима.
Втім, першим про молочарню в неті написав нащадок іншої людини причетної до молочарні, пан Шульга - https://hlynyany.at.ua/publ/rajonova_mo ... a/3-1-0-23
а тут пара світлин, які стосувалися молочарні https://hlynyany.at.ua/photo/ (в тч надзірна рада).
Зі свого боку додам, шо в часи війни мій дзядзьо (дід) згідно слів його синів (моїх стрийків та батька- все в мене записано в аудіоформаті..) виконував обов'язки керівника (або співкерівника) молочарні.
Ось деякі фотографії, які стосувалися людей причетних до діяльності молочарні:
таку ж світлину раніше публікував пан Шульга, - в мого діда був свій варіант, який я відсканував в максимальній деталізації для сканера (фотохостінг не дасть змогу збільшити максимально фото - слід його скачати на свій комп або смартфон):
мій дід Іван Трохим сидить в нижньому ряді, третій зправа на фото, біля Шульги
на цій фотці мій дід стоїть в нижньому ряді, третій зправа (в окулярах):
на цій фотці дзядзьо з ложкою стоїть навпроти бідона, - в окулярах з характерною лисиною:
пан Носаль (мій батько вже не може пригадати хто то був такий.. можливо займався бухгалтерією):
водій (вантажівки) з молочарні Андрій Слюсаренко:
Григорій Беховський
А ось унікальні фотографії самої молочарні та її устаткування (примітивне, згідно слів товариша Матюшенка - цікаво було б подивитися на радянські аналоги того ж часу..):
будинок молочарні:
а це рисунок його проекту з книги А. Качор - "Мужі ідеї і праці Андрій Палій і Андрій Мудрик творці “Маслосоюзу” та молочорської кооперації в Західній Україні":
вивіска з назвою молочарні:
* - німецька мова напису вказує на часовий період: 1941-1944 приблизно.
устаткування молочарні:
Додам, що в час війни, дзядзьо перебрався з сім'єю (дружиною Марією Грицай та трьома синами) в Глиняни (до війни мешкав в хуторі (ліквідованому комуністами на поч. 50х) Підбір, який був біля села Полтва ,на протилежному березі річки Полтва) й мешкали вони саме в будинку молочарні, на другому (чи властиво третьому..) поверсі (виробнича зона обмежувалася першим поверхом), де був кабінет директора молочарні, а збоку нього пара житлових кімнат, плюс невеличка бібліотека). В 1944 році, коли радянська армія почала наближатися до Глинян, Іван Трохим посадив дітей на вантажівку молочарні й разом з водієм Андрієм (фото вище) поїхали до Львова (дзядзьо хотів взагалі до Німеччини виїхати, але водій у Львові передумав й не захотів далі.. У Львові з тимчасовим помешканням помогли люди з родини Нич (теж є їх старі фотки ,якшо комусь будуть цікаві..), які мешкали в будинку навпроти театру Скарбка , ... -якраз у тій частині, яка потім авіабомбою була знищена й тепер на її місці відома площа з мистецьким ярмарком..).
Щодо Глинян можу додати ще пару рідкісних фотографій:
якийсь святковий захід коло церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах (видно дуже характерну дзвіницю та купол самої церкви.., а в натовпі видно й особу мого діда Івана Трохима)
- на урочистій арці був якийсь слоган, який моя бабця Марія Грицай свого часу видно завбачно зішкробала до нечитабельності на самій світлині, бо в радянські часи із за деяких фотографій можна було суттєво постраждати..
В 2019 році я возив мого тата машиною на місце колишнього хутору Підбір й по дорозі через Глиняни я зупився сфоткати церкву:
а це унікальна фотографія, на якій видно владику Івана Бучко:
фото можливо зроблене при виході з іншого храму в Глинянах, який неподалік від старої церкви..
PS - на останок додам ще декілька фотографій - вони безпосередньо не відносться до Глинян, але вони причетні до молочарні в тому плані, що люди які там працювали на різних посадах, повинні були мати певні знання та освіту.
В Західній Україні цим опікувалося товариство "Сільський господар", пропонуючи курси різного профілю. Так зокрема, мій дід Іван Трохим зарахував (в Коломиї) ветеринарно-годівельний курс, - ось якраз фотографія чи то випускників чи то слухачів курсів (під світлиною видніються рештки ремарки про це):
(* - місце де було зроблено невідоме, хоча позаду людей видніється табличка на дверях, що то філія Просвіти)
а також курси зоотехніка, агротехніка та бухгалтера. Був також старостою своєї групи навчання:
можливо комусь хто досліджує кооперативний рух чи діяльність "Сільского господаря" ці світлини стануть в пригоді - вони відскановані з максимальною деталізацією, - для можливого опізнання осіб.. З запису розмови 1998 року брати згадали шо зі слів їх батька, там ці курси переважно провадили німці (знання німецької мови було важливим).
Під час війни дід мав посвідчення від УДК (Українського допомогового комітету), які видавались з погодженням від німецької окупаційної влади:
подібні документи тепер часто продаються на різних аукціонах, а це зокрема є одне із джерел знайти фотографію діда/прадіда (бабці/прабабці), якшо жодних інших не збереглося..
Дадам ще фотографію про яку я раніше небагато міг сказати, окрім того шо на ній було опізнано декілька осіб, які в першу чергу повязувалися з моєю родиною. Завдяки матеріалам опублікованим в Буському історико-краєзнавчому альманаху (частина №2), а саме уривкам із книги пана Романа Коритка ("Полтва - село над однойменною рікою", виданої у Львові в 2011 році), вдалося дізнатися шо люди на цій світлині - це члени "Просвіти" в селі Полтва, причому судячи зі складу - ймовірно фотогрфія 1939 року, тобто можливо це останній склад.
на ній верхній ряд осіб не зідентифіковано, в нижньому ряді (зліва направо):
Михайло Миколайович Фургало, пан Галай (рідні не змогли пригадати його імені), Марія Миколаївна Фургало (сестра Михайла), цей чоловік невідомий моїм рідним, наступний то Архип Грицай (чоловік Марії Фургало й двоюрідний племінник моєї бабці Марії Грицай), останній зправа - мій дід Іван Григорович Трохим.
Михайло Фургало в 1939 році був секретарем організації, Архип Грицай був заступником голови - пана Михайла Ліниці, а Іван Трохим - входив до складу ревізійної комісії. Звісно це тільки припущення про дату світлини - 1939 рік. Вперше мого діда згадано в контексті членів Просвіти в 1930 році - тоді головою організації був до речі Степан Грицай - мій правуйко, тобто брат моєї бабці - колишній січовий стрілець учасник Першої світової війни, столяр в селі Полтва, а потім й "чорна" (чи то б пак червона..) вівця нашої родини - член КПЗУ...
Щодо історії Глинян я би радив гарно оформлену історію, яку опублікував пан Станіслав Клосовський https://issuu.com/klosovskyi/docs/_____ ... compressed
Щодо Глинян можу додати, шо комуністи всіляко применшували рівень промислового розвитку (там де він звісно був) й забарвлювали чорними фарбами. Не вдаючись в подальшу полеміку, зверну увагу на пару моментів, які стосувалися районової молочарні, яка була в Глинянах, й до якої зокрема був причетний і мій дзядзьо Іван Трохим, якого пан Хамула (отой капіталіст про якого писав тов. Матюшенко) в свої відомій книзі "Глиняни – місто моїх килимів" (діаспорного видання 60х років здається..) згадав як пана Трофима.
Втім, першим про молочарню в неті написав нащадок іншої людини причетної до молочарні, пан Шульга - https://hlynyany.at.ua/publ/rajonova_mo ... a/3-1-0-23
а тут пара світлин, які стосувалися молочарні https://hlynyany.at.ua/photo/ (в тч надзірна рада).
Зі свого боку додам, шо в часи війни мій дзядзьо (дід) згідно слів його синів (моїх стрийків та батька- все в мене записано в аудіоформаті..) виконував обов'язки керівника (або співкерівника) молочарні.
Ось деякі фотографії, які стосувалися людей причетних до діяльності молочарні:
таку ж світлину раніше публікував пан Шульга, - в мого діда був свій варіант, який я відсканував в максимальній деталізації для сканера (фотохостінг не дасть змогу збільшити максимально фото - слід його скачати на свій комп або смартфон):
мій дід Іван Трохим сидить в нижньому ряді, третій зправа на фото, біля Шульги
на цій фотці мій дід стоїть в нижньому ряді, третій зправа (в окулярах):
на цій фотці дзядзьо з ложкою стоїть навпроти бідона, - в окулярах з характерною лисиною:
пан Носаль (мій батько вже не може пригадати хто то був такий.. можливо займався бухгалтерією):
водій (вантажівки) з молочарні Андрій Слюсаренко:
Григорій Беховський
А ось унікальні фотографії самої молочарні та її устаткування (примітивне, згідно слів товариша Матюшенка - цікаво було б подивитися на радянські аналоги того ж часу..):
будинок молочарні:
а це рисунок його проекту з книги А. Качор - "Мужі ідеї і праці Андрій Палій і Андрій Мудрик творці “Маслосоюзу” та молочорської кооперації в Західній Україні":
вивіска з назвою молочарні:
* - німецька мова напису вказує на часовий період: 1941-1944 приблизно.
устаткування молочарні:
Додам, що в час війни, дзядзьо перебрався з сім'єю (дружиною Марією Грицай та трьома синами) в Глиняни (до війни мешкав в хуторі (ліквідованому комуністами на поч. 50х) Підбір, який був біля села Полтва ,на протилежному березі річки Полтва) й мешкали вони саме в будинку молочарні, на другому (чи властиво третьому..) поверсі (виробнича зона обмежувалася першим поверхом), де був кабінет директора молочарні, а збоку нього пара житлових кімнат, плюс невеличка бібліотека). В 1944 році, коли радянська армія почала наближатися до Глинян, Іван Трохим посадив дітей на вантажівку молочарні й разом з водієм Андрієм (фото вище) поїхали до Львова (дзядзьо хотів взагалі до Німеччини виїхати, але водій у Львові передумав й не захотів далі.. У Львові з тимчасовим помешканням помогли люди з родини Нич (теж є їх старі фотки ,якшо комусь будуть цікаві..), які мешкали в будинку навпроти театру Скарбка , ... -якраз у тій частині, яка потім авіабомбою була знищена й тепер на її місці відома площа з мистецьким ярмарком..).
Щодо Глинян можу додати ще пару рідкісних фотографій:
якийсь святковий захід коло церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах (видно дуже характерну дзвіницю та купол самої церкви.., а в натовпі видно й особу мого діда Івана Трохима)
- на урочистій арці був якийсь слоган, який моя бабця Марія Грицай свого часу видно завбачно зішкробала до нечитабельності на самій світлині, бо в радянські часи із за деяких фотографій можна було суттєво постраждати..
В 2019 році я возив мого тата машиною на місце колишнього хутору Підбір й по дорозі через Глиняни я зупився сфоткати церкву:
а це унікальна фотографія, на якій видно владику Івана Бучко:
фото можливо зроблене при виході з іншого храму в Глинянах, який неподалік від старої церкви..
PS - на останок додам ще декілька фотографій - вони безпосередньо не відносться до Глинян, але вони причетні до молочарні в тому плані, що люди які там працювали на різних посадах, повинні були мати певні знання та освіту.
В Західній Україні цим опікувалося товариство "Сільський господар", пропонуючи курси різного профілю. Так зокрема, мій дід Іван Трохим зарахував (в Коломиї) ветеринарно-годівельний курс, - ось якраз фотографія чи то випускників чи то слухачів курсів (під світлиною видніються рештки ремарки про це):
(* - місце де було зроблено невідоме, хоча позаду людей видніється табличка на дверях, що то філія Просвіти)
а також курси зоотехніка, агротехніка та бухгалтера. Був також старостою своєї групи навчання:
можливо комусь хто досліджує кооперативний рух чи діяльність "Сільского господаря" ці світлини стануть в пригоді - вони відскановані з максимальною деталізацією, - для можливого опізнання осіб.. З запису розмови 1998 року брати згадали шо зі слів їх батька, там ці курси переважно провадили німці (знання німецької мови було важливим).
Під час війни дід мав посвідчення від УДК (Українського допомогового комітету), які видавались з погодженням від німецької окупаційної влади:
подібні документи тепер часто продаються на різних аукціонах, а це зокрема є одне із джерел знайти фотографію діда/прадіда (бабці/прабабці), якшо жодних інших не збереглося..
Дадам ще фотографію про яку я раніше небагато міг сказати, окрім того шо на ній було опізнано декілька осіб, які в першу чергу повязувалися з моєю родиною. Завдяки матеріалам опублікованим в Буському історико-краєзнавчому альманаху (частина №2), а саме уривкам із книги пана Романа Коритка ("Полтва - село над однойменною рікою", виданої у Львові в 2011 році), вдалося дізнатися шо люди на цій світлині - це члени "Просвіти" в селі Полтва, причому судячи зі складу - ймовірно фотогрфія 1939 року, тобто можливо це останній склад.
на ній верхній ряд осіб не зідентифіковано, в нижньому ряді (зліва направо):
Михайло Миколайович Фургало, пан Галай (рідні не змогли пригадати його імені), Марія Миколаївна Фургало (сестра Михайла), цей чоловік невідомий моїм рідним, наступний то Архип Грицай (чоловік Марії Фургало й двоюрідний племінник моєї бабці Марії Грицай), останній зправа - мій дід Іван Григорович Трохим.
Михайло Фургало в 1939 році був секретарем організації, Архип Грицай був заступником голови - пана Михайла Ліниці, а Іван Трохим - входив до складу ревізійної комісії. Звісно це тільки припущення про дату світлини - 1939 рік. Вперше мого діда згадано в контексті членів Просвіти в 1930 році - тоді головою організації був до речі Степан Грицай - мій правуйко, тобто брат моєї бабці - колишній січовий стрілець учасник Першої світової війни, столяр в селі Полтва, а потім й "чорна" (чи то б пак червона..) вівця нашої родини - член КПЗУ...
Востаннє редагувалось 11 березня 2023, 22:12 користувачем drapieznik, всього редагувалось 4 разів.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: ГЛИНЯНИ, місто, Золочівський район, Львівська область
ЦДІАК
Ф1, О.1, 15 справ, 1546–1792
Назва фонду - Колекція документів Скарбу коронного
Сп.5-Люстрація королівщин Руського, Белзького, Волинського воєводств., 1616 р., 656 сторінок
Ф1, О.1, 15 справ, 1546–1792
Назва фонду - Колекція документів Скарбу коронного
Сп.5-Люстрація королівщин Руського, Белзького, Волинського воєводств., 1616 р., 656 сторінок
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Вернер і 19 гостей