Гоща, смт, Рівенська область
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Гоща, смт, Рівенська область
ГОЩА – с-ще міського типу Рівненської обл., райцентр. Розташов. на р. Горинь (прит. Прип'яті, бас. Дніпра), за 33 км від обласного центру. Нас. 5,8 тис. осіб (1999).
Назву пов'язують із старослов'янськими словами "гостити", "гощу", "погост" (поселення).
Перебувало під владою Литви, Польщі.
Наприкінці 16 і майже до серед. 17 ст. було одним із центрів протестантської течії – социніанства, яке вимагало раціоналістичної перебудови християнського віровчення.
1639 засновано Гощанський Свято-Михайлівський монастир.
Населення Гощі брало активну участь у національній революції 1648–1676. Тут був сформований Гощанський полк.
Наприкінці 18 ст. Гоща – у складі Острозького пов., волосний центр.
З верес. 1920 – у межах кордонів Польщі.
У складі УРСР – од 1939.
Від 1940 – райцентр.
Селище міського типу – від 1959.
Пам'ятки історії та к-ри: городище 11–13 ст., Свято-Михайлівський монастир (1639).
Назву пов'язують із старослов'янськими словами "гостити", "гощу", "погост" (поселення).
Перебувало під владою Литви, Польщі.
Наприкінці 16 і майже до серед. 17 ст. було одним із центрів протестантської течії – социніанства, яке вимагало раціоналістичної перебудови християнського віровчення.
1639 засновано Гощанський Свято-Михайлівський монастир.
Населення Гощі брало активну участь у національній революції 1648–1676. Тут був сформований Гощанський полк.
Наприкінці 18 ст. Гоща – у складі Острозького пов., волосний центр.
З верес. 1920 – у межах кордонів Польщі.
У складі УРСР – од 1939.
Від 1940 – райцентр.
Селище міського типу – від 1959.
Пам'ятки історії та к-ри: городище 11–13 ст., Свято-Михайлівський монастир (1639).
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Гоща, смт, Рівенська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Гоща — селище міського типу (з 1959 року), розташоване на мальовничому березі річки Горині, за 33 км від Ровно. Населення — 4000 чоловік. Територія Гощі здавна освоєна людиною. Про це свідчать виявлені біля села поселення доби міді, скіфського періоду, а також давньоруські городище та два курганні могильники.
Назву Гощі пов’язують з давньослов’янськими словами «гостити», «гощу», «погост», що означає поселення.
З історичних джерел відомо, що в XIV ст. село належало боярину Кирдєєву, а пізніше магнатам Гойським. Наприкінці XIV ст. у Гощі збудували замок, обнесений з усіх боків муром і валами. Рештки одного з валів збереглися й досі.
В середині XIV ст. Гоща опинилася під владою Литви, а після Люблінської унії — шляхетської Польщі. Прагнучи знищити режим жорстокого соціального і національного гноблення, населення не раз вставало на боротьбу проти панів. Чимало селян брало участь в селянсько-козацькому повстанні 1594—1596 рр. під керівництвом Северина Наливайка.
З кінця XVI і майже до середини XVII ст. Гоща була одним з центрів протестантської течії — соцініанства, яке вимагало раціоналістичної перебудови християнського віровчення. Рух соцініан засуджувався католицькою церквою як єретичний. Надаючи великого значення освіті, соцініани засновували свої школи, друкарні. Одна з таких шкіл була відкрита в Гощі.
На Україні соцініанство поширювалося серед українських магнатів і використовувалося ними для боротьби проти польської шляхти як конкурента по експлуатації українських трудящих. У 30-х роках XVII ст. помер покровитель гощанських соцініан Роман Гойський. Після його смерті Гощу одержала у спадщину його сестра Регіна (Ірина) Соломирецька — прихильниця православної церкви. 1638 року в Гощі заснували православний монастир та школу при ньому. Опікуном школи був Петро Могила, ректором — Інокентій Гізель (пізніше — ректор Києво-Могилянської академії).
У 1638 році Гоща перейшла у власність українського магната Адама Киселя, який збудував тут кам’яну церкву Михайла.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Гоща, смт, Рівенська область
ГОЩАНСЬКИЙ ПОЛК – козацько-міщансько-селянська військова одиниця.
Утворений в лип.–серп. 1648 у Луцькому пов. Волин. воєводства.
Сформований війтом Іваном Куковським (Кукольник-Листопад) із мешканців м-ка Гоща та навколишніх сіл, які влилися в соціальну й нац.-визвол. боротьбу проти польс.-шляхетського панування.
Повстанці зруйнували маєток кн. А.Кисіля в Гощі та виступили на підтримку війська Б.Хмельницького, що діяло в той час на Волині.
Гощанський полк надав допомогу полку М.Кривоноса, брав участь у боях, що відбувалися в районі між Гощею та Берездовим (нині село Славутського р-ну), на околицях с. Тинна (нині село Дунаєвецького р-ну, обидва Хмельн. обл.), у Пилявецькій битві 1648, поході Б.Хмельницького до Львова (1649).
Після Зборівського договору Криму з Польщею від 8 серп. 1649 Гощанський полк припинив своє існування.
Утворений в лип.–серп. 1648 у Луцькому пов. Волин. воєводства.
Сформований війтом Іваном Куковським (Кукольник-Листопад) із мешканців м-ка Гоща та навколишніх сіл, які влилися в соціальну й нац.-визвол. боротьбу проти польс.-шляхетського панування.
Повстанці зруйнували маєток кн. А.Кисіля в Гощі та виступили на підтримку війська Б.Хмельницького, що діяло в той час на Волині.
Гощанський полк надав допомогу полку М.Кривоноса, брав участь у боях, що відбувалися в районі між Гощею та Берездовим (нині село Славутського р-ну), на околицях с. Тинна (нині село Дунаєвецького р-ну, обидва Хмельн. обл.), у Пилявецькій битві 1648, поході Б.Хмельницького до Львова (1649).
Після Зборівського договору Криму з Польщею від 8 серп. 1649 Гощанський полк припинив своє існування.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Гоща, смт, Рівенська область
ГОЩАНСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР.
Заснований 1639 кн. Іриною Соломирецькою у м-ку Гоща як чоловічий монастир задля протистояння социніанству. При монастирі діяла вища православна шола, опікуном якої був митрополит П.Могила.
Перші ректори шк. – Ігнатій Старушич та Інокентій.
Перші ректори шк. Ґізель.
У 40-х рр. 17 ст. монастир перейшов до греко-католиків.
1777 до монастиря приписано унійний Городищенський монастир.
Від 1833 монастир знову став православним.
За часів СРСР монастирські споруди використовувалися для громадських та господарських цілей.
1991 почалася відбудова монастиря.
Від грудня 1993 відновлений як Свято-Покровський жіночий монастир УПЦ (МП).
Заснований 1639 кн. Іриною Соломирецькою у м-ку Гоща як чоловічий монастир задля протистояння социніанству. При монастирі діяла вища православна шола, опікуном якої був митрополит П.Могила.
Перші ректори шк. – Ігнатій Старушич та Інокентій.
Перші ректори шк. Ґізель.
У 40-х рр. 17 ст. монастир перейшов до греко-католиків.
1777 до монастиря приписано унійний Городищенський монастир.
Від 1833 монастир знову став православним.
За часів СРСР монастирські споруди використовувалися для громадських та господарських цілей.
1991 почалася відбудова монастиря.
Від грудня 1993 відновлений як Свято-Покровський жіночий монастир УПЦ (МП).
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Гоща, смт, Рівенська область
ГОЩА, м-ко Острозького пов., над р. Горинню. Через містечко проходить шоса з Рівного до Звягеля. В кінці 19 ст. містечко зовсім підупало і було тут тільки 32 жидівські доми (з них один більший, де був заїзд), церква мурована, палац Лінкевичів-Валєвських, оточений англійським парком, який був єдиною прикрасою цієї оселі. В м-ку було біля 300 жидівського населення і 428 селян, переважно на передмістях Г. Селяни займалися кушнірством, кравецтвом, шевством, ткацтвом, жінки виробляли грубе сукно на сермяги і полотно. Частина селян використовує вапняковий камінь, який виступає в околицях і випалює вапно.
Першим засновником Г. був один з представників старого землянського роду на Волині Кирдеїв, які назвали оселю Гостицькою, а пізніше містечко — Гойським. При дорозі до с. Тучина було старе замчище (1511 р.), де заховалися ще фундаменти замку. Коло села на полях курган і обширна печера, викопана в урвищу, яка колись була сховищем від татарів. На полях залишилися назви урочищ — Церквище і Манастирщина. За описом Балінського з 1410 р. „на Волині був розповсюджений в 17 ст. ариянізм, який знайшов запеклих опікунів в особах Гавриїли і Романи Гойських (від слова Гоща = Гостськи або Гойськи). Заложили вони там „збір" (товариство) і ариянські школи під керівництвом Фелікса Молітора, Даниеля Дуротія, славного медика того часу, доктора Соломона Палідія і Войтеха Куперия. В кінці 17 ст. Гойському і Підгорецькому віддано для забезпечення луцької православної єпископії грамоту, яку має тримати владика Жабокрицький.
Сучасна церква і будинки манастиря є пізніше будованими Региною із Гойських кн. Соломерецькою в 1629 р., якої портрет знаходився до 1914 р. в місцевій церкві, на відворотній стороні портрету напис, що власне вона збудувала церкву і манастир і забезпечила юридикою в самій Гощі.
За словами російського історика Карамзина перебував у Гощі Дмитро Самозванець і вивчився там в ариянських школах десь біля 1600 р. По ліквідації там ариянських шкіл, перейшов він до Дерманя коло Острога, пізніше до самого Острога, а ще пізніше до Луцька, де вчився в єзуїтській колегії.
Манастирські будинки і церква в Гощі, що тоді належала до василіян, в 1834 р. від них відібрано. Від кн. Соломерецьких м-ко Гоща перейшло до Киселів (Адама Киселя) воєводи київського і брацлавського, як то видно з діярія дороги польських комісарів на Запоріжжя в 1649 р.
В 1638 р. тією ж Р. Соломерецькою при православному гощанському манастирі була відкрита вища школа, опікуном якої поставлено київського митрополита і ректора Києво-Могилянської Академії Петра Могилу, а ректорами гощанської школи були Ігнатій Оксенович-Старушевич і Інокентій Гізель. (О. Ливицький: Социянство в Польщі і юго-запад. Русі, в XVI-XVII ст., Киевская Старина, 1882 р., кн. 4-6. А. Рафальський: Путешествіе по Острожському уезду. Вол. Єпар. Вед. 1872 р.). В кінці 19 ст. було там 248 дом. і 1,989 жит. За переписом 1911 р. в м-ку Гощі було 2,367 жит., волосне управління, міщанська управа, пошта і телеграф, агроном, одноклясова школа, земська лічниця, аптека, 30 крамниць, горілчана крамниця, 2 медоситні, водяний млин, 2 ресторани і 12 ярмарків річно.
Походження назви „Гоща" дуже архаїчне і її можна випровадипти від пня „госту", „гость", гостити, так як і назви інших волинських сіл Радогоща, Мирогоща. Від цього пня походять назви Погост, місця, до яких звозилося зібрані з околиць данини і куди з'їздилися купці (по староруську — гості).
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Першим засновником Г. був один з представників старого землянського роду на Волині Кирдеїв, які назвали оселю Гостицькою, а пізніше містечко — Гойським. При дорозі до с. Тучина було старе замчище (1511 р.), де заховалися ще фундаменти замку. Коло села на полях курган і обширна печера, викопана в урвищу, яка колись була сховищем від татарів. На полях залишилися назви урочищ — Церквище і Манастирщина. За описом Балінського з 1410 р. „на Волині був розповсюджений в 17 ст. ариянізм, який знайшов запеклих опікунів в особах Гавриїли і Романи Гойських (від слова Гоща = Гостськи або Гойськи). Заложили вони там „збір" (товариство) і ариянські школи під керівництвом Фелікса Молітора, Даниеля Дуротія, славного медика того часу, доктора Соломона Палідія і Войтеха Куперия. В кінці 17 ст. Гойському і Підгорецькому віддано для забезпечення луцької православної єпископії грамоту, яку має тримати владика Жабокрицький.
Сучасна церква і будинки манастиря є пізніше будованими Региною із Гойських кн. Соломерецькою в 1629 р., якої портрет знаходився до 1914 р. в місцевій церкві, на відворотній стороні портрету напис, що власне вона збудувала церкву і манастир і забезпечила юридикою в самій Гощі.
За словами російського історика Карамзина перебував у Гощі Дмитро Самозванець і вивчився там в ариянських школах десь біля 1600 р. По ліквідації там ариянських шкіл, перейшов він до Дерманя коло Острога, пізніше до самого Острога, а ще пізніше до Луцька, де вчився в єзуїтській колегії.
Манастирські будинки і церква в Гощі, що тоді належала до василіян, в 1834 р. від них відібрано. Від кн. Соломерецьких м-ко Гоща перейшло до Киселів (Адама Киселя) воєводи київського і брацлавського, як то видно з діярія дороги польських комісарів на Запоріжжя в 1649 р.
В 1638 р. тією ж Р. Соломерецькою при православному гощанському манастирі була відкрита вища школа, опікуном якої поставлено київського митрополита і ректора Києво-Могилянської Академії Петра Могилу, а ректорами гощанської школи були Ігнатій Оксенович-Старушевич і Інокентій Гізель. (О. Ливицький: Социянство в Польщі і юго-запад. Русі, в XVI-XVII ст., Киевская Старина, 1882 р., кн. 4-6. А. Рафальський: Путешествіе по Острожському уезду. Вол. Єпар. Вед. 1872 р.). В кінці 19 ст. було там 248 дом. і 1,989 жит. За переписом 1911 р. в м-ку Гощі було 2,367 жит., волосне управління, міщанська управа, пошта і телеграф, агроном, одноклясова школа, земська лічниця, аптека, 30 крамниць, горілчана крамниця, 2 медоситні, водяний млин, 2 ресторани і 12 ярмарків річно.
Походження назви „Гоща" дуже архаїчне і її можна випровадипти від пня „госту", „гость", гостити, так як і назви інших волинських сіл Радогоща, Мирогоща. Від цього пня походять назви Погост, місця, до яких звозилося зібрані з околиць данини і куди з'їздилися купці (по староруську — гості).
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей