ДУБНО, місто, Україна
Пошук родичiв. Волинь
Добрий день
Шукаю відомості про своїх предків. Знаю, що дід народився в Волині, с.Дубно в 1908году. в сім'ї католиків, чехів.
З Рівненського архіву відповіли, що метричні книги римо-католицького костелу м.Дубно, Волинського ВОЄВОДСТВА не надходили в Рівненський архів.
Питання, куди тепер посилати запит. і чи була ця територія в 1908 році польською територією? За моїми веденням, ця територія тільки в 1921 році перейшла під польську юрисдикцію
Шукаю відомості про своїх предків. Знаю, що дід народився в Волині, с.Дубно в 1908году. в сім'ї католиків, чехів.
З Рівненського архіву відповіли, що метричні книги римо-католицького костелу м.Дубно, Волинського ВОЄВОДСТВА не надходили в Рівненський архів.
Питання, куди тепер посилати запит. і чи була ця територія в 1908 році польською територією? За моїми веденням, ця територія тільки в 1921 році перейшла під польську юрисдикцію
- DVK_Dmitriy
- Супермодератор
- Повідомлень: 5312
- З нами з: 25 березня 2016, 19:59
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 988 разів
- Подякували: 3907 разів
Re: Пошук родичiв .Волинь
Что то тут не так.
1. Волинська губернія
2. Дубенський деканат
3. Дубенський костьол, м-ко Дубно Дубенського пов.
4. Cела: листвин варковицької вол.; вигнанка, погорільці, страклів, тараканів
Дубенської вол.; кирилівка, переросля судобицької вол.
5. народження: 1804–1834: ф. 487, оп. 1, спр. 77; 1853: ф. 172, оп. 1, спр. 18;
1854: ф. 172, оп. 1, спр. 30; 1855: ф. 172, оп. 1, спр.41; 1856: ф. 172, оп. 1, спр. 51;
1859: ф. 172, оп. 1, спр. 98; 1866: ф. 487, оп. 1, спр. 78; 1867: ф. 487, оп. 1, спр. 79;
1869: ф. 487, оп. 1, спр. 80; 1871: ф. 487, оп. 1, спр. 81; 1872: ф. 487, оп. 1, спр. 82;
1873: ф. 487, оп. 1, спр. 83; 1874: ф. 487, оп. 1, спр. 84; 1875: ф. 487, оп. 1, спр.85;
1877: ф. 487, оп. 1, спр. 86; 1878: ф. 487, оп. 1, спр. 87; 1879: ф. 639, оп. 3, спр.42;
1880: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1881: ф. 639, оп. 3, спр. 46; 1883: ф. 639, оп. 3, спр. 45;
1884: ф. 639, оп. 3, спр. 63; 1885: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1887–1903: ф. р-740, оп. 4,
спр. 156; 1890: ф. р-740, оп. 2, спр. 164; 1891: ф. р-740, оп. 2, спр. 163; 1895: ф. р-740,
оп. 2, спр. 169; 1896: ф. р-740, оп. 2, спр. 170; 1901–1904: ф. р-740, оп. 4, спр. 157;
1905–1918: ф. р-740, оп. 4, спр. 161; 1906–1917: ф. р-740, оп. 4, спр. 162; 1907:
ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1909: ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1911: ф. р-740, оп. 4, спр. 158;
1912–1921: ф. р-740, оп. 4, спр. 159; 1914: ф. р-740, оп. 4, спр. 160; 1914: ф. р-740,
оп. 6, спр. 135; 1921–1923: ф. р-740, оп. 6, спр. 136; 1926: ф. р-740, оп. 6, спр. 136;
1929: ф. р-740, оп. 6, спр. 135
6. Шлюб: 1804–1834: ф. 487, оп. 1, спр. 77; 1853: ф. 172, оп. 1, спр. 18; 1854:
ф. 172, оп. 1, спр. 30; 1855: ф. 172, оп. 1, спр. 41; 1856: ф. 172, оп. 1, спр. 51; 1859:
ф. 172, оп. 1, спр. 98; 1866: ф. 487, оп. 1, спр. 78; 1867: ф. 487, оп. 1, спр. 79; 1869:
ф. 487, оп. 1, спр. 80; 1871: ф. 487, оп. 1, спр. 81; 1872: ф. 487, оп. 1, спр. 82; 1873:
ф. 487, оп. 1, спр. 83; 1874: ф. 487, оп. 1, спр. 84; 1875: ф. 487, оп. 1, спр.85; 1877:
ф. 487, оп. 1, спр. 86; 1878: ф. 487, оп. 1, спр. 871879: ф. 639, оп. 3, спр.42; 1880:
ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1881: ф. 639, оп. 3, спр. 46; 1883: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1884:
ф. 639, оп. 3, спр. 63; 1885: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1887–1903: ф. р-740, оп. 4, спр. 156;
1890: ф. р-740, оп. 2, спр. 164; 1891: ф. р-740, оп. 2, спр. 163; 1895: ф. р-740, оп. 2,
спр. 169; 1896: ф. р-740, оп. 2, спр. 170; 1901–1904: ф. р-740, оп. 4, спр. 157; 1905–
1918: ф. р-740, оп. 4, спр. 161; 1906–1917: ф. р-740, оп. 4, спр. 162; 1907: ф. р-740,
оп. 6, спр. 135; 1909: ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1911: ф. р-740, оп. 4, спр. 158; 1912–
1921: ф. р-740, оп. 4, спр. 159; 1914: ф. р-740, оп. 4, спр. 160; 1914: ф. р-740, оп. 6,
спр. 135; 1922: ф. р-740, оп. 6, спр. 136; 1929: ф. р-740, оп. 6, спр. 135
7. –
8. смерть: 1804–1834: ф. 487, оп. 1, спр. 77; 1853: ф. 172, оп. 1, спр. 18;
1854: ф. 172, оп. 1, спр. 30; 1855: ф. 172, оп. 1, спр. 41; 1856: ф. 172, оп. 1, спр. 51;
1859: ф. 172, оп. 1, спр. 98 1866: ф. 487, оп. 1, спр. 78; 1867: ф. 487, оп. 1, спр. 79;
1869: ф. 487, оп. 1, спр. 80; 1871: ф. 487, оп. 1, спр. 81; 1872: ф. 487, оп. 1, спр. 82;
1873: ф. 487, оп. 1, спр. 83; 1874: ф. 487, оп. 1, спр. 84; 1875: ф. 487, оп. 1, спр.85;
1877: ф. 487, оп. 1, спр. 86; 1878: ф. 487, оп. 1, спр. 871879: ф. 639, оп. 3, спр.42;
1880: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1881: ф. 639, оп. 3, спр. 46; 1883: ф. 639, оп. 3, спр. 45;
1884: ф. 639, оп. 3, спр. 63; 1885: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1887–1903: ф. р-740, оп. 4,
спр. 156; 1890: ф. р-740, оп. 2, спр. 164; 1891: ф. р-740, оп. 2, спр. 163; 1895:
ф. р-740, оп. 2, спр. 169; 1896: ф. р-740, оп. 2, спр. 170; 1901–1904: ф. р-740, оп. 4,
спр. 157; 1905–1918: ф. р-740, оп. 4, спр. 161; 1906–1917: ф. р-740, оп. 4, спр. 162;
1907: ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1909: ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1911: ф. р-740, оп. 4,
спр. 158; 1912–1921: ф. р-740, оп. 4, спр. 159; 1914: ф. р-740, оп. 4, спр. 160; 1914:
ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1922–1923: ф. р-740, оп. 6, спр. 136; 1929: ф. р-740, оп. 6,
спр. 135
9. –
10. списки парафіян: 1852: ф. 172, оп. 1, спр. 2; 1896: ф. 172, оп. 1, спр. 172;
1907: ф. 654, оп. 1, спр. 160
1. Волинська губернія
2. Дубенський деканат
3. Дубенський костьол, м-ко Дубно Дубенського пов.
4. Cела: листвин варковицької вол.; вигнанка, погорільці, страклів, тараканів
Дубенської вол.; кирилівка, переросля судобицької вол.
5. народження: 1804–1834: ф. 487, оп. 1, спр. 77; 1853: ф. 172, оп. 1, спр. 18;
1854: ф. 172, оп. 1, спр. 30; 1855: ф. 172, оп. 1, спр.41; 1856: ф. 172, оп. 1, спр. 51;
1859: ф. 172, оп. 1, спр. 98; 1866: ф. 487, оп. 1, спр. 78; 1867: ф. 487, оп. 1, спр. 79;
1869: ф. 487, оп. 1, спр. 80; 1871: ф. 487, оп. 1, спр. 81; 1872: ф. 487, оп. 1, спр. 82;
1873: ф. 487, оп. 1, спр. 83; 1874: ф. 487, оп. 1, спр. 84; 1875: ф. 487, оп. 1, спр.85;
1877: ф. 487, оп. 1, спр. 86; 1878: ф. 487, оп. 1, спр. 87; 1879: ф. 639, оп. 3, спр.42;
1880: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1881: ф. 639, оп. 3, спр. 46; 1883: ф. 639, оп. 3, спр. 45;
1884: ф. 639, оп. 3, спр. 63; 1885: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1887–1903: ф. р-740, оп. 4,
спр. 156; 1890: ф. р-740, оп. 2, спр. 164; 1891: ф. р-740, оп. 2, спр. 163; 1895: ф. р-740,
оп. 2, спр. 169; 1896: ф. р-740, оп. 2, спр. 170; 1901–1904: ф. р-740, оп. 4, спр. 157;
1905–1918: ф. р-740, оп. 4, спр. 161; 1906–1917: ф. р-740, оп. 4, спр. 162; 1907:
ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1909: ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1911: ф. р-740, оп. 4, спр. 158;
1912–1921: ф. р-740, оп. 4, спр. 159; 1914: ф. р-740, оп. 4, спр. 160; 1914: ф. р-740,
оп. 6, спр. 135; 1921–1923: ф. р-740, оп. 6, спр. 136; 1926: ф. р-740, оп. 6, спр. 136;
1929: ф. р-740, оп. 6, спр. 135
6. Шлюб: 1804–1834: ф. 487, оп. 1, спр. 77; 1853: ф. 172, оп. 1, спр. 18; 1854:
ф. 172, оп. 1, спр. 30; 1855: ф. 172, оп. 1, спр. 41; 1856: ф. 172, оп. 1, спр. 51; 1859:
ф. 172, оп. 1, спр. 98; 1866: ф. 487, оп. 1, спр. 78; 1867: ф. 487, оп. 1, спр. 79; 1869:
ф. 487, оп. 1, спр. 80; 1871: ф. 487, оп. 1, спр. 81; 1872: ф. 487, оп. 1, спр. 82; 1873:
ф. 487, оп. 1, спр. 83; 1874: ф. 487, оп. 1, спр. 84; 1875: ф. 487, оп. 1, спр.85; 1877:
ф. 487, оп. 1, спр. 86; 1878: ф. 487, оп. 1, спр. 871879: ф. 639, оп. 3, спр.42; 1880:
ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1881: ф. 639, оп. 3, спр. 46; 1883: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1884:
ф. 639, оп. 3, спр. 63; 1885: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1887–1903: ф. р-740, оп. 4, спр. 156;
1890: ф. р-740, оп. 2, спр. 164; 1891: ф. р-740, оп. 2, спр. 163; 1895: ф. р-740, оп. 2,
спр. 169; 1896: ф. р-740, оп. 2, спр. 170; 1901–1904: ф. р-740, оп. 4, спр. 157; 1905–
1918: ф. р-740, оп. 4, спр. 161; 1906–1917: ф. р-740, оп. 4, спр. 162; 1907: ф. р-740,
оп. 6, спр. 135; 1909: ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1911: ф. р-740, оп. 4, спр. 158; 1912–
1921: ф. р-740, оп. 4, спр. 159; 1914: ф. р-740, оп. 4, спр. 160; 1914: ф. р-740, оп. 6,
спр. 135; 1922: ф. р-740, оп. 6, спр. 136; 1929: ф. р-740, оп. 6, спр. 135
7. –
8. смерть: 1804–1834: ф. 487, оп. 1, спр. 77; 1853: ф. 172, оп. 1, спр. 18;
1854: ф. 172, оп. 1, спр. 30; 1855: ф. 172, оп. 1, спр. 41; 1856: ф. 172, оп. 1, спр. 51;
1859: ф. 172, оп. 1, спр. 98 1866: ф. 487, оп. 1, спр. 78; 1867: ф. 487, оп. 1, спр. 79;
1869: ф. 487, оп. 1, спр. 80; 1871: ф. 487, оп. 1, спр. 81; 1872: ф. 487, оп. 1, спр. 82;
1873: ф. 487, оп. 1, спр. 83; 1874: ф. 487, оп. 1, спр. 84; 1875: ф. 487, оп. 1, спр.85;
1877: ф. 487, оп. 1, спр. 86; 1878: ф. 487, оп. 1, спр. 871879: ф. 639, оп. 3, спр.42;
1880: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1881: ф. 639, оп. 3, спр. 46; 1883: ф. 639, оп. 3, спр. 45;
1884: ф. 639, оп. 3, спр. 63; 1885: ф. 639, оп. 3, спр. 45; 1887–1903: ф. р-740, оп. 4,
спр. 156; 1890: ф. р-740, оп. 2, спр. 164; 1891: ф. р-740, оп. 2, спр. 163; 1895:
ф. р-740, оп. 2, спр. 169; 1896: ф. р-740, оп. 2, спр. 170; 1901–1904: ф. р-740, оп. 4,
спр. 157; 1905–1918: ф. р-740, оп. 4, спр. 161; 1906–1917: ф. р-740, оп. 4, спр. 162;
1907: ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1909: ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1911: ф. р-740, оп. 4,
спр. 158; 1912–1921: ф. р-740, оп. 4, спр. 159; 1914: ф. р-740, оп. 4, спр. 160; 1914:
ф. р-740, оп. 6, спр. 135; 1922–1923: ф. р-740, оп. 6, спр. 136; 1929: ф. р-740, оп. 6,
спр. 135
9. –
10. списки парафіян: 1852: ф. 172, оп. 1, спр. 2; 1896: ф. 172, оп. 1, спр. 172;
1907: ф. 654, оп. 1, спр. 160
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
ДУБНО, місто, Україна
Хронологія видатних подій з історії м.Дубна
1100-ий рік, 30 серпня – перша письмова згадка про Дубно в Іпатіївському літописі.
1100-ий рік – в Іпатіївському літописі Дубно згадується у зв’язку з міжусобною війною за престол між київським князем Ізяславом Мстиславовичем і його дядьком Юрієм Володимировичем (Долгоруким).
1288 рік – у заповіті князя Володимира читаємо: “І Мстислав (брат Володимира), перебувши декілька днів у Володимирі, поїхав у свої городи - в Луцьк і Дубен”.
1322 рік – у грамоті князя Любарта перераховуються подаровані луцькій церкві Іоанна Богослова маєтності, серед яких і ті, що “под Дубно на две мили и ку Дерманю”, там же мовиться про “монастир Дубенський”.
1337 рік – князь Любарт Гедиминович утвердив за князем Данилом Дмитровичем Остріг з маєтками, що йому належали, до їх числа входило й Дубно.
1386 рік – за дарчою грамотою польського короля Ягайла й Великого литовського князя Вітовта Дубно відходить князю Федору Даниловичу Острозькому.
XIV століття – за припущенням окремих дослідників, князем Федором Острозьким на місці давньоруського городища Дубен збудоване перше (дерев’яно-земляне) укріплення, тобто невеликий замок.
1450-ті роки – дослідник М. Орлович вважав, що саме цього періоду замок у Дубні, в дерев’яному варіанті, спорудив Василь Федорович Острозький (Красний).
XV століття – князі Острозькі засновують у Дубні Спасо-Преображенський і Чеснохрестський монастирі.
1498 рік – Костянтин Іванович Острозький добився для Дубна права називатися містом.
1498 рік – князю К. І. Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського.
1507 рік – польський король Сигізмунд Перший своєю грамотою власникові міста К.І.Острозькому, у винагороди за його заслуги перед вітчизною і для стимулу майбутніх заслуг, дозволив збудувати у Дубні замок для відбиття татар та інших поневолювачів, збирати з проїжджих купців мито; отже Дубно отримало Магдебурзьке право майже одночасно з Києвом і Житомиром, мало свою печатку, герб і прапор.
XVI століття – побудова в Дубні кам’яного варіанту замку й Луцької брами.
Друга половина XVI століття – Дубно перейшло у спадок Василю-Костянтину Острозькому.
1577 рік – на Дубенський замок двічі нападали татари, але взяти штурмом його не змогли.
1571 рік – князь К. Острозький запросив ігуменом Чеснохрестського монастиря Іова Залізо з Угорницького монастиря в Галичині, який керував цією святою обителлю в Дубні більше 20 років, а потім був переведений у Почаївську Лавру, де став Іовом Почаївським.
1539-1568 роки – у Чеснохрестському монастирі ієромонахом Арсенієм створене Дубенське Четвероєвангеліє, яке знаходиться нині у Рум’нцевських фондах Російської Державної бібліотеки в Москві.
XVI століття – князь К.Острозький засновує в Дубні православний храм Свято-Іллінський і дарує йому ікону Святого Іллі, яка зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника міста Дубна.
1592 рік – К.Острозький засновує на острові Дубовець Підборецький Вознесенський православний жіночий монастир.
1609 рік – князь Януш засновує Острозьку ординацію, столицею якої було Дубно; у Речі Посполитій було 5 таких ординацій, з яких Острозька - одна з найвідоміших.
10 березня 1616 року – складається інвентар Дубенського замку (список коштовностей, посуду, тканин, меблів, ікон, картин, книг, зброї), копія якого є у фондах Заповідника.
1617 рік – розпочато будівництво бернардинського костелу і кляштора.
Початок XVII століття – Януш Острозький перебудовує Дубенський замок за новоіталійською системою: споруджується цегляна частина замкових ескарпових стін, сторожові вежі на бастіонах, оборонний рів з заходу укріплюється стіною з білого каменю.
19 серпня 1620 року – помер Януш Острозький, і його володіння перейшли до князів Заславських.
1633 рік – повстання православних гайдуків Дубенського замкового гарнізону Чопека, Білця, Губки проти уніатського архімандрита К.Саковича.
1648 рік – напад на Дубно загону Боняка Шолудивого.
1648 рік – на чолі авангардного загону гетьмана Богдана Хмельницького на Дубно напали козацькі полки Максима Кривоноса, але замку взяти штурмом не змогли.
Початок 1660 року – битва під Дубном між російськими та польськими військами.
1660 рік – при князеві Заславському Анастасія Чернецька засновує в Дубні монастир кармеліток; за іншими даними, він був заснований 1702 року княгинею Теофілою-Людвикою Любомирською.
1665 рік – Ганна Пузина, дружина Крем’янецького підсудка Михайла Пузини, заснувала в передмісті Дубна, у Страклові, православний монастир.
1670 рік – за привілеєм польського короля Михайла, з князів Вишневецьких, у Дубні заведений чотирьохтижневий ярмарок.
1674 рік – помер останній з роду Заславських, князь Олександр, Дубно перейшло у власність князів Любомирських.
1676 рік – напад на Дубно татар і турків.
1703 рік – помер Йосип Любомирський, Дубном почали володіти князі Сангушки.
1705 рік – перебування в Дубні українського гетьмана Івана Мазепи.
1707 рік – в Дубні тимчасово зупиняється російський цар Петро I.
7 грудня 1753 року – князь Сангушко подарував (за іншими джерелами – програв у карти) Дубно Станіславу Любомирському.
1774 рік – в Дубно зі Львова переведені контрактові ярмарки.
13 вересня 1775 року – в Дубні помер Януш Сангушко, останній нащадок Острозької ординації.
1768 рік – під час Коліївщини повстанський рух, який охопив Київське, Брацлавське, частину Подільського й Волинського воєводства, перекинувся в район Дубна.
1781 рік – перебування в Дубні останнього польського короля (який ліквідував орден єзуїтів) Станіслава Августа Понятовського.
1792 рік – видатний Ірландський садовод Діонісій Міклер закладає прекрасний парк в урочищі “Палестина”.
1795 рік – третій поділ Польщі, Дубно входить у склад Росії.
Із 1800 року – Дубно стає столицею одного з нащадків династії Бурбонів, скинутої з французького престолу, принца Конде.
30 серпня 1805 року – перше перебування Михайла Кутузова у Дубні.
1813 рік – у Дубні помирає польський просвітитель Тадеуш Чацький.
1844 рік – велика пожежа у Дубні.
1844 рік – Дубно відвідує письменник і вчений Микола Костомаров.
Осінь 1846 року – Тарас Шевченко у нашому місті під час археографічної мандрівки.
12 вересня 1847 року – перше перебування класика французької літератури Оноре де Бальзака в Дубні.
Березень 1867 року – композитор Микола Лисенко збирає в Дубні народні мелодії під час роботи над оперою “ Тарас Бульба” за повістю М. Гоголя.
1870 рік – Дубно відвідує вчений, громадський діяч Михайло Драгоманов.
1871 рік – Йосип та Ядвіга Любомирські продають Дубно з аукціону княгині Барятинській.
1873 рік – відкриття в Дубні залізничної станції.
1875 рік – костел бернардинів пристосовують під православний собор.
1878 рік – Дубно відвідує російський вчений, засновник сучасного наукового грунтознавства В.В. Докучаєв.
1878 рік – у Дубні брав участь в параді на честь перемоги над турками організатор перших чеських легіонів у Росії, письменник, генерал Ярослав Червінка.
1885- 1890 роки – будівництво Тараканівського форту.
28 серпня 1890 року – в Дубні побував російський цар Олександр III.
1894 рік – як журналіст і письменник Дубно відвідує Олександр Купрін.
1907 року – відкривається міська гімназія.
1914 року – на військовій службі в Дубні перебуває видатний історичний і політичний діяч В’ячеслав Липинський.
1915 рік – перебування в Дубні класика чеської літератури Ярослава Гашека.
1923 рік – заснування польської гімназії ім. Конарського.
25 червня 1941 року – масовий розстріл енкаведистами українських патріотів у Дубенській в’язниці.
26-30 червня 1941 року – в районі Дубна відбулася одна з найбільших танкових битв Великої Вітчизняної війни.
Осінь 1941 року – перебування в Дубні Уласа Самчука.
17 березня 1944 року – урочисте відкриття в Дубні пам’ятника Тарасові Шевченку.
14 червня1993 року – прийняття постанови №444 Кабінету Міністрів України про створення Державного історико-культурного заповідника міста Дубна.
1995 рік – спорудження в Дубні, у мікрорайоні цукрозаводу, Свято-Покровського собору Української Православної Церкви Київського Патріархату.
24 червня 2000 року – урочисте святкування 900- річчя міста Дубна.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Пошук родичiв .Волинь
А може таке буть, що в архіві відповіли на те питання, як воно було задане... не пояснюючи людині, що у 1908 році там була Волинська ГУБЕРНІЯ?Алевтина писав:...що метричні книги римо-католицького костелу м.Дубно, Волинського ВОЄВОДСТВА не надходили в Рівненський архів...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- DVK_Dmitriy
- Супермодератор
- Повідомлень: 5312
- З нами з: 25 березня 2016, 19:59
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 988 разів
- Подякували: 3907 разів
Re: Пошук родичiв .Волинь
Государственный архив Ровненской областив36 Ольга писав:Дмитрий, подскажите, пожалуйста, в каком архиве находятся эти документы?DVK_Dmitriy писав:Что то тут не так.
http://rv.archives.gov.ua
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ду́бно, місто, Україна
ДУБНО — місто обласного підпорядкування Рівненської області, райцентр. Розташований на р. Іква (прит. Стиря, бас. Дніпра). Нас. 41,6 тис. осіб (1998). Залізнична станція. Стародавнє м. Дубен, центр удільного князівства на Волині. Вперше згадується під 1100. У 14 ст. Д. перейшло у власність князів Острозьких. Документально підтверджує право володіння Д. князем Ф.Острозьким грамота короля Владислава II Ягайла від 1386. Від 2-ї пол. 14 ст. Д. входить до складу Великого князівства Литовського. Наприкінці 15 ст. кн. К.Острозький побудував тут замок. 1498 К.Острозький отримує від вел. кн. литов. Олександра привілей на надання Д. статусу міста. 1507 король Сигізмунд I надав місту магдебурзьке право. Від 1619 Д. переходить у власність кн. Заславських, потім Любомирських. У р-ні Д. в жовт. 1648 діяв загін повстанців під кер-вом Федора з Клекотова. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Д. — у межах кордонів Російської імперії.Стало окружним центром Подільського намісництва, від 1797 — повітове місто Волинської губернії. Від 1939 — у складі УРСР. Від 1940 — райцентр (1940—92 — Дубнівського, від 1992 — Дубенського р-ну) Ровенської (нині Рівнен.) обл. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 під час гітлерівської окупації (29 черв. 1941 — 17 берез. 1944) в р-ні Д. діяв партизан. загін.
1995—97 у Д. проведено археол. дослідження. На подвір’ї замку виявлено сліди поселення бронзового віку, доби раннього залізного віку, пізньорим. часу, залишки житлово-госп. будівель літописного м. Дубен кін. 10 —1-ї пол. 13 ст. На околицях міста в урочищі Червоний пагорб відкрито багатошарове поселення епохи від мезоліту до пізньорим. доби і локалізовано залишки Підборецького монастиря, заснованого кн. К.Острозьким 1492 на о-ві Дубовець.
Архіт. пам’ятки: замок і палац кн. Острозьких (15—17 ст.), палац кн. Любомирського (18 ст.), міська брама (16 ст.), Спаська церква (17 ст.), дерев’яна Юр’ївська церква у передмісті на Сурмичах (1709), залишки монастирів, костьоли бернардинців і кармеліток (17 ст.) Пам’ятники: Т.Шевченку, М.Пирогову, воїнам рад. армії, що загинули в боротьбі з гітлерівцями.
У Д. двічі (1750 і 1753) по-бував Г.Сковорода, 1846 — Т.Шевченко, 1864—66 жив В.Короленко.
1995—97 у Д. проведено археол. дослідження. На подвір’ї замку виявлено сліди поселення бронзового віку, доби раннього залізного віку, пізньорим. часу, залишки житлово-госп. будівель літописного м. Дубен кін. 10 —1-ї пол. 13 ст. На околицях міста в урочищі Червоний пагорб відкрито багатошарове поселення епохи від мезоліту до пізньорим. доби і локалізовано залишки Підборецького монастиря, заснованого кн. К.Острозьким 1492 на о-ві Дубовець.
Архіт. пам’ятки: замок і палац кн. Острозьких (15—17 ст.), палац кн. Любомирського (18 ст.), міська брама (16 ст.), Спаська церква (17 ст.), дерев’яна Юр’ївська церква у передмісті на Сурмичах (1709), залишки монастирів, костьоли бернардинців і кармеліток (17 ст.) Пам’ятники: Т.Шевченку, М.Пирогову, воїнам рад. армії, що загинули в боротьбі з гітлерівцями.
У Д. двічі (1750 і 1753) по-бував Г.Сковорода, 1846 — Т.Шевченко, 1864—66 жив В.Короленко.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ду́бно, місто, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки
Дубно — місто районного підпорядкування. До обласного центру — 46 км автошляхом. Через Дубно проходить залізниця Здолбунів—Львів та автошлях Київ—Львів і Брест—Тернопіль. Населення — 26 900 чоловік.
На околицях міста виявлено два поселення доби ранньої та пізньої бронзи. Трапляються знахідки римських монет II ст. Відомі також ранньослов’янське поселення черняхівської культури та давньоруське городище.
Перша згадка про поселення під назвою Дубен є в Іпатіївському літопису за 1100 рік, де розповідається, що на з’їзді князів у Витичеві було вирішено передати Дубно разом з Острогом, Чарторийськом та Буськом князеві Давиду Ігоровичу.
Дубно згадується також 1149 року у зв’язку з перебуванням на Волині князя Юрія Долгорукого. В 1240 році Дубно зруйнували та спалили монголо-татари, після чого воно стало невеликим поселенням. По смерті Данила Галицького Луцьким уділом, до складу якого входило Дубно, володів Мстислав Данилович. На основі грамоти Ягайла від 4 листопада 1386 року Дубно належало князю Ф. Острозькому. З червня 1498 року власник поселення одержав від литовського князя Олександра грамоту про надання Дубну магдебурзького права і дозвіл влаштовувати щотижневі базари та щорічний ярмарок. Розширювалася територія міста, зростала кількість населення, розвивалися торгівля та ремесло, яке набрало типових для середньовіччя форм — у Дубні існували ткацький, шевський, ковальський цехи.
Після Люблінської унії Дубно було включено до складу Луцького повіту Волинського воєводства. Посилився економічний і національно-релігійний гніт. Погіршення становища населення протягом XVI—XVII ст. зумовлювали ще й наскоки татар. В 1577 році Дубно двічі зазнало їх нападу, було зруйноване, але сильно укріплений замок, за стінами якого відсиджувались магнати і шляхта, здобути ворогам не вдалося. Відступаючи, татари захопили у полон чимало жителів.
На початку XVII ст. внаслідок політики польських магнатів Дубно стає одним із осередків поширення католицизму на Волині. Місцеві православні церкви перетворюються на уніатські, в Дубні будуються католицькі монастирі — бернардинів (1620 р.), кармеліток (1630 р.). Польські магнати і шляхта сподівалися прискорити ополячення українського народу за допомогою церковної унії, але населення міста не визнавало її. 1633 року в Дубні спалахнуло антиуніатське повстання на чолі з надвірними козаками Дубнівського замку Чопеком, Вільцем і Губкою. Виступ було придушено князівськими військами, а його ватажків страчено.
Дубно — місто районного підпорядкування. До обласного центру — 46 км автошляхом. Через Дубно проходить залізниця Здолбунів—Львів та автошлях Київ—Львів і Брест—Тернопіль. Населення — 26 900 чоловік.
На околицях міста виявлено два поселення доби ранньої та пізньої бронзи. Трапляються знахідки римських монет II ст. Відомі також ранньослов’янське поселення черняхівської культури та давньоруське городище.
Перша згадка про поселення під назвою Дубен є в Іпатіївському літопису за 1100 рік, де розповідається, що на з’їзді князів у Витичеві було вирішено передати Дубно разом з Острогом, Чарторийськом та Буськом князеві Давиду Ігоровичу.
Дубно згадується також 1149 року у зв’язку з перебуванням на Волині князя Юрія Долгорукого. В 1240 році Дубно зруйнували та спалили монголо-татари, після чого воно стало невеликим поселенням. По смерті Данила Галицького Луцьким уділом, до складу якого входило Дубно, володів Мстислав Данилович. На основі грамоти Ягайла від 4 листопада 1386 року Дубно належало князю Ф. Острозькому. З червня 1498 року власник поселення одержав від литовського князя Олександра грамоту про надання Дубну магдебурзького права і дозвіл влаштовувати щотижневі базари та щорічний ярмарок. Розширювалася територія міста, зростала кількість населення, розвивалися торгівля та ремесло, яке набрало типових для середньовіччя форм — у Дубні існували ткацький, шевський, ковальський цехи.
Після Люблінської унії Дубно було включено до складу Луцького повіту Волинського воєводства. Посилився економічний і національно-релігійний гніт. Погіршення становища населення протягом XVI—XVII ст. зумовлювали ще й наскоки татар. В 1577 році Дубно двічі зазнало їх нападу, було зруйноване, але сильно укріплений замок, за стінами якого відсиджувались магнати і шляхта, здобути ворогам не вдалося. Відступаючи, татари захопили у полон чимало жителів.
На початку XVII ст. внаслідок політики польських магнатів Дубно стає одним із осередків поширення католицизму на Волині. Місцеві православні церкви перетворюються на уніатські, в Дубні будуються католицькі монастирі — бернардинів (1620 р.), кармеліток (1630 р.). Польські магнати і шляхта сподівалися прискорити ополячення українського народу за допомогою церковної унії, але населення міста не визнавало її. 1633 року в Дубні спалахнуло антиуніатське повстання на чолі з надвірними козаками Дубнівського замку Чопеком, Вільцем і Губкою. Виступ було придушено князівськими військами, а його ватажків страчено.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ду́бно, місто, Україна
Частина ІІ
Соціалістичні перетворення в Дубні були перервані віроломним нападом фашистських загарбників на Радянський Союз. В перший день війни місто зазнало варварського бомбардування фашистської авіації, в результаті чого було знищено багато житлових будинків, вбито та поранено близько 50 чоловік мирних жителів.
За місто розгорнулися жорстокі бої. 25 червня 1941 року ворог захопив Дубно. Щоб затримати просування ворожих військ, сюди був направлений 8-й механізований корпус під командуванням генерал-лейтенанта Д.І. Рябишева. Група, якою командував бригадний комісар М. К. Попель, у складі 34-ї танкової дивізії та корпусного мотоциклетного полку 27 червня 1941 року перейшла в наступ. На кінець дня радянські війська визволили Дубно. В результаті навального наступу було захоплено 30 гітлерівських танків. Радянські танкісти протягом доби оволоділи здобутою ворожою технікою, що дало змогу створити новий танковий батальйон, командиром якого був призначений капітан О. М. Михальчук. В боях за Дубно загинули смертю хоробрих командир дивізії полковник І. В. Васильєв, підполковник М. Д. Болховітін, полковий комісар М. М. Немцев.
Сміливі дії 8-го механізованого корпусу викликали замішання ворога. Просування ворожих військ тимчасово було затримано.
Оцінюючи бойові операції в районі Дубна—Бродів, начальник генерального штабу сухопутних військ Німеччини генерал Гальдер 29 червня 1941 року записав у своєму щоденнику: «8-й російський танковий корпус глибоко вклинився в наше розташування і зайшов у тил 11-ї танкової дивізії. Це вклинення противника, очевидно, викликало велике безладдя в нашому тилу між Бродами і Дубном».
В ході боїв за місто був сформований винищувальний загін з членів партійного і радянського активу, в його складі були секретар Дубнівського РК КП(б)У О. І. Денисенко, завідуючий відділом райкому В. К. Івончик, редактор районної газети В. Д. Черняхівський та багато інших партійних і радянських працівників. На північний схід від міста Дубна загін прийняв бій з переважаючими силами німецько-фашистських військ. Захисники міста героїчно відбивали атаки фашистів, і лише тоді, коли ворог кинув у бій танки, бійці загону змушені були відступити. В нерівному бою загинули депутат Верховної Ради УРСР, голова міської Ради депутатів трудящих С. О. Козійчук, начальник районного відділу HKBG Я. В. Винокур та інші патріоти. Загін пройшов сотні кілометрів по ворожих тилах, знищуючи фашистів, і в районі Житомира приєднався до Діючої армії.
Соціалістичні перетворення в Дубні були перервані віроломним нападом фашистських загарбників на Радянський Союз. В перший день війни місто зазнало варварського бомбардування фашистської авіації, в результаті чого було знищено багато житлових будинків, вбито та поранено близько 50 чоловік мирних жителів.
За місто розгорнулися жорстокі бої. 25 червня 1941 року ворог захопив Дубно. Щоб затримати просування ворожих військ, сюди був направлений 8-й механізований корпус під командуванням генерал-лейтенанта Д.І. Рябишева. Група, якою командував бригадний комісар М. К. Попель, у складі 34-ї танкової дивізії та корпусного мотоциклетного полку 27 червня 1941 року перейшла в наступ. На кінець дня радянські війська визволили Дубно. В результаті навального наступу було захоплено 30 гітлерівських танків. Радянські танкісти протягом доби оволоділи здобутою ворожою технікою, що дало змогу створити новий танковий батальйон, командиром якого був призначений капітан О. М. Михальчук. В боях за Дубно загинули смертю хоробрих командир дивізії полковник І. В. Васильєв, підполковник М. Д. Болховітін, полковий комісар М. М. Немцев.
Сміливі дії 8-го механізованого корпусу викликали замішання ворога. Просування ворожих військ тимчасово було затримано.
Оцінюючи бойові операції в районі Дубна—Бродів, начальник генерального штабу сухопутних військ Німеччини генерал Гальдер 29 червня 1941 року записав у своєму щоденнику: «8-й російський танковий корпус глибоко вклинився в наше розташування і зайшов у тил 11-ї танкової дивізії. Це вклинення противника, очевидно, викликало велике безладдя в нашому тилу між Бродами і Дубном».
В ході боїв за місто був сформований винищувальний загін з членів партійного і радянського активу, в його складі були секретар Дубнівського РК КП(б)У О. І. Денисенко, завідуючий відділом райкому В. К. Івончик, редактор районної газети В. Д. Черняхівський та багато інших партійних і радянських працівників. На північний схід від міста Дубна загін прийняв бій з переважаючими силами німецько-фашистських військ. Захисники міста героїчно відбивали атаки фашистів, і лише тоді, коли ворог кинув у бій танки, бійці загону змушені були відступити. В нерівному бою загинули депутат Верховної Ради УРСР, голова міської Ради депутатів трудящих С. О. Козійчук, начальник районного відділу HKBG Я. В. Винокур та інші патріоти. Загін пройшов сотні кілометрів по ворожих тилах, знищуючи фашистів, і в районі Житомира приєднався до Діючої армії.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: ДУБНО, місто, Україна
Цікава знахідка сучасності - серпи що зроблені у часи Геродота
Повертаючи пам’ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти
Повертаючи пам’ять про середньовічний монастир, археологи віднаходять давніші артефакти
На острові Дубовець у межах Дубна Рівненської області археологи знайшли крем’яні жниварські знаряддя праці. Серпи лежали поряд один із одним на однаковій глибині.
«Знахідкам більш ніж два з половиною тисячоліття – це часи Геродота», – повідомив кореспондентові Радіо Свобода один з ініціаторів експедиції, керівник Міжрегіональної громадської організації «Дубенський археологічний осередок» Андрій Бардецький. Науковці припускають, що ними користувалися скіфи-орачі, сліди яких періодично знаходять на території південної Волині.
Це не найдавніші артефакти з експедиції на території пізньосередньовічного Свято-Воскресенського монастиря. Дещо раніше у давнішому горизонті на території розкопок були віднайдені сокири з опоки – знаряддя первісних мисливців.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 22 гостей