Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

ЖИТОМИР, місто, Україна

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
1
100%
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 1

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3173
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1826 раз.
Подякували: 653 раз.
Стать: Жінка

ЖИТОМИР, місто, Україна

Повідомлення АннА » 05 липня 2016, 18:30

Житомир.jpg
Жито́мир — місто в північно-західній Україні, розташоване на річці Тетерів. Адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району (не входить до його складу). Населення міста — 268 тис. (2016), територія — 6100 га.
Місто поділяється на Богунський та Корольовський райони.
Житомир є важливим транспортним вузлом: поєднує Київ та Львів автошляхом М06, Варшаву та Київ, Мінськ та Ізмаїл.

За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).
Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів. Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.
Відомо також, що чоловіче ім'я Житомир поширене в Хорватії та Сербії.
Також назва Житомир, поряд з Назвами Київ, Боярка, Радичі зустрічається на території колишньої Югославії
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0 ... 0%B8%D1%80
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3173
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1826 раз.
Подякували: 653 раз.
Стать: Жінка

Re: ЖИТОМИР, місто, Україна

Повідомлення АннА » 13 вересня 2017, 17:12

ЖИТОМИР – місто, обласний і районний центр України. Розташов. на берегах р. Тетерів та її прит. Кам'янка (бас. Дніпра). Залізничний вузол. Аеропорт. Нас. 280,1 тис. осіб (2004). Час заснування Ж. достеменно невід. У межах міста збереглися залишки давньорус. городища 11–13 ст. Перші писемні свідчення про Ж. з'являються лише за литов. доби: 1320 захоплений литовцями, а 1362 остаточно входить до складу Великого князівства Литовського разом з Київським князівством. Наприкінці 14 ст. місто під назвою "Житомель" згадується в "Списку руських міст, далеких і близьких". У цей час у Ж. будується замок, який стає форпостом на прикордонні з татарами. Останні пустошили місто 1399, 1469, 1482. Магдебурзьке право Ж. отримав 1444. Після перетворення 1471 Київ. князівства на воєводство Ж. стає центром повіту. 1522 пожежа знищила майже все місто і замок. Останній відбудували лише 1540. За Люблінською унією 1569 перейшов під владу Польщі. 1596 Ж. здобув право на проведення щороку 2-х двотижневих ярмарків. 1634–36 житомир. староста Я.Тишкевич збудував монастир кармелітів (див. Кармеліти).Національна революція 1648–1676 призвела до значного сусп. протистояння на Житомирщині, адже тут мешкало чимало шляхти. Від 1649 Ж. – місто Київського полку, часом навіть сотенний центр, однак близькість кордону з поляками не сприяла його розвитку. За Андрусівським договором (перемир'ям) 1667 повернувся під владу Польщі. Від 1668, після виведення тер. Києва за межі кордонів Польщі, став гол. містом Київського воєводства Речі Посполитої. У 18 ст. (частково і в 19) Ж. – значний осередок польс. к-ри на Правобережній Україні. 1720 тут відкрито єзуїтський колегіум (див. Єзуїтські школи), 1737 – побудовано костел, фундуються монастирі – єзуїтів (1724), бернардинців (1761), сестер-жалібниць ордену св.Вікентія (1766). Власниками міста були графи Ільїнські. У 18 ст. Ж. перебував у зоні поширення гайдамацького руху.

Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) – у межах кордонів Російської імперії. 1796 царський уряд викупив у Ільїнських житомир. землі і спочатку тимчасово, а в 1804 – остаточно затвердив Ж. адм. центром Волинської губернії. Органом міськ. управління деякий час залишався магістрат, але 1837 було створено міську думу та управу. Протягом 19 – поч. 20 ст. місто швидко зростало (1798 – 5,4 тис. мешканців, 1840 – 16,7 тис., 1863 – 38,4 тис., 1897 – 65,9 тис., 1914 – 86,4 тис.). Розвиткові Ж. сприяло прокладення залізниці Ж.–Бердичів (1896), Бердичів–Ж.–Коростень (1914). Бл. третини нас. міста складали поляки, майже пол. (46 % у 1897) – євреї. 1905 у Ж. за сприяння поліції відбувся єврейс. погром.

За часів української революції 1917–1921 у січ. 1918 Ж. був резиденцією евакуйованого з Києва уряду Української Народної Республіки, 1919–20 не раз ставав зоною запеклих боїв Армії Української Народної Республіки з більшовиками.

1923–30 – центр Житомир. округи. Від 1930 – райцентр (з 1932 – у складі Київської області). 22 верес. 1937 набув статусу обл. центру.

У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 9 лип. 1941 по 12 листоп. 1943 та з 18 листоп. по 31 груд. 1943 окупований гітлерівцями. В цей час у місті діяли осередки руху Опору, які мали зв'язки з партизан. з'єднаннями С.Маликова, О.Сабурова. В листоп.–груд. 1943 тут відбувалися запеклі бої.

1959–61 побудовано одне з найпотужніших підприємств Ж. – Житомирський льонокомбінат. Великої шкоди місту завдали наслідки аварії на ЧАЕС (див. Чорнобильська катастрофа 1986).

Пам'ятки: келії єзуїтського монастиря (1724); кафедральний костел св. Софії (1737–51) та дзвіниця (1863); магістрат (поч. 19 ст.); семінарський костел Йоанна з Дукли (1842); Поштова станція (серед. 19 ст.); Спасо-Преображенський собор (1864).

У місті народились: Я.Гамарник, Я.Домбровський, Б.Лятошинський, В.Короленко, С.Корольов, композитор М.Заремба, поет О.Ольжич та ін., тут похований В.Боженко. Відкрито обеліск пам'яті жертв табору військовополонених "Богунія".
Вирський Д.С.

Зображення
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера Ж

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Dr_Livsi, Google Adsense [Bot], Kasia, Samot, ukrgenealogy