ЗМІЇВ, місто, Харківська обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
ЗМІЇВ, місто, Харківська обл, Україна
ЗМІЇВ (1976–90 – Готвальд) – місто Харківської області, райцентр. Розташов. на правому березі р. Сіверський Донець (прит. Дону) при впадінні в нього р. Мож, за 42 км від Харкова. Залізнична станція. Нас. 16,5 тис. осіб (2004).
Перші письмові згадки про Зміїв припадають на 12 ст. у зв'язку з походом новгород-сіверського кн. Ігоря Святославича проти половців.
Під час монголо-татарської навали місто було зруйноване.
В документах 16 та поч. 17 ст. згадуються Зміївський сторожовий пост, "Зміїве городище" та "Зміїв курган".
Після розгрому задніпровськими козаками на чолі з Кіндратом Сулимою крим. татар (1640) на березі р. Мож було засновано фортецю, яка невдовзі мала 7 великих чавунних гармат.
1669–1765 Зміїв – сотенне м-ко Харківського полку.
Козаки Змієва брали участь в антикріпосницькому повстанні під проводом С.Разіна та в Булавінському повстанні 1707–1709.
1764–65 у р-ні Змієва діяли гайдамацькі загони.
Від 1797 – повітове місто, центр Зміївського пов. Слобідсько-Української губернії, від 1835 – Харківської губернії.
Від 1923 – райцентр Харківської округи (від 1932 – Харків. обл.).
Від 1928 – с-ще міськ. типу.
В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окупований гітлерівцями від 22 жовт. 1941 до 17 серп. 1943.
Від 1948 – місто.
У Змієві народився двічі Герой Рад. Союзу З.Слюсаренко.
Перші письмові згадки про Зміїв припадають на 12 ст. у зв'язку з походом новгород-сіверського кн. Ігоря Святославича проти половців.
Під час монголо-татарської навали місто було зруйноване.
В документах 16 та поч. 17 ст. згадуються Зміївський сторожовий пост, "Зміїве городище" та "Зміїв курган".
Після розгрому задніпровськими козаками на чолі з Кіндратом Сулимою крим. татар (1640) на березі р. Мож було засновано фортецю, яка невдовзі мала 7 великих чавунних гармат.
1669–1765 Зміїв – сотенне м-ко Харківського полку.
Козаки Змієва брали участь в антикріпосницькому повстанні під проводом С.Разіна та в Булавінському повстанні 1707–1709.
1764–65 у р-ні Змієва діяли гайдамацькі загони.
Від 1797 – повітове місто, центр Зміївського пов. Слобідсько-Української губернії, від 1835 – Харківської губернії.
Від 1923 – райцентр Харківської округи (від 1932 – Харків. обл.).
Від 1928 – с-ще міськ. типу.
В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окупований гітлерівцями від 22 жовт. 1941 до 17 серп. 1943.
Від 1948 – місто.
У Змієві народився двічі Герой Рад. Союзу З.Слюсаренко.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЗМІЇВ, місто, харківська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Зміїв — місто районного підпорядкування, центр Зміївського району, розташоване при впадінні річки Можу в Сіверський Донець, за 42 км від Харкова, зв’язане з ним електрифікованою залізницею Харків — Донбас та асфальтованим шосе. Населення — 14,9 тис. чоловік.
На території міста Змієва та поблизу нього збереглися рештки двох ранньослов’янських поселень черняхівської культури (II—VI ст. н. е.).
Перші письмові згадки про Зміїв припадають на XII століття. За свідченням літописів, новгород-сіверський князь Ігор Святославович, ведучи боротьбу проти половців, використовував ряд городищ вздовж Дінця, серед яких було і Зміївське. Але під час татаро-монгольської навали воно було зруйноване. У другій половині XVI століття на цьому місці згадується Зміївський сторожовий пост. В царському указі 1571 року намічено шлях сторожових роз’їздів від Путивля до річки Можу і вниз до «Змієва кургану». «Змієве городище» та «Зміїв курган» згадуються і в «Книге Большому Чертежу» (1627 р.). В 1640 році Кіндрат Сулима з загоном задніпровських козаків наголову розгромив татар, що кочували по річках Можу та Мерлі, і взяв у полон хана Аксака. Тоді ж козаки поставили постійну варту, а згодом заснували і невелику фортецю. В царському указі від 23 березня 1656 року воєводі Якову Хитрово було наказано поставити тут постійну фортецю і керувати «черкасами».
На ті часи Зміїв був досить значною фортецею. У 1668 році тут було 7 великих чавунних гармат, 290 ядер та багато пороху. І все ж татарам вдавалося захоплювати місто. Так було в 1688, 1689 та 1692 рр., коли Зміїв зазнав великих руйнувань. Остання татарська навала на місто була в 1736 році.
Великих бідувань зазнавало населення і під час численних епідемій. У 1718—1719 рр. та 1738 роді, наприклад, багато жителів Змієва загинуло від чуми.
Жителі міста займалися хліборобством, ремеслами, торгівлею. Значну роль відігравали такі промисли, як бджільництво, рибальство, млинарство, гуральництво, селітроваріння.
Зміїв — місто районного підпорядкування, центр Зміївського району, розташоване при впадінні річки Можу в Сіверський Донець, за 42 км від Харкова, зв’язане з ним електрифікованою залізницею Харків — Донбас та асфальтованим шосе. Населення — 14,9 тис. чоловік.
На території міста Змієва та поблизу нього збереглися рештки двох ранньослов’янських поселень черняхівської культури (II—VI ст. н. е.).
Перші письмові згадки про Зміїв припадають на XII століття. За свідченням літописів, новгород-сіверський князь Ігор Святославович, ведучи боротьбу проти половців, використовував ряд городищ вздовж Дінця, серед яких було і Зміївське. Але під час татаро-монгольської навали воно було зруйноване. У другій половині XVI століття на цьому місці згадується Зміївський сторожовий пост. В царському указі 1571 року намічено шлях сторожових роз’їздів від Путивля до річки Можу і вниз до «Змієва кургану». «Змієве городище» та «Зміїв курган» згадуються і в «Книге Большому Чертежу» (1627 р.). В 1640 році Кіндрат Сулима з загоном задніпровських козаків наголову розгромив татар, що кочували по річках Можу та Мерлі, і взяв у полон хана Аксака. Тоді ж козаки поставили постійну варту, а згодом заснували і невелику фортецю. В царському указі від 23 березня 1656 року воєводі Якову Хитрово було наказано поставити тут постійну фортецю і керувати «черкасами».
На ті часи Зміїв був досить значною фортецею. У 1668 році тут було 7 великих чавунних гармат, 290 ядер та багато пороху. І все ж татарам вдавалося захоплювати місто. Так було в 1688, 1689 та 1692 рр., коли Зміїв зазнав великих руйнувань. Остання татарська навала на місто була в 1736 році.
Великих бідувань зазнавало населення і під час численних епідемій. У 1718—1719 рр. та 1738 роді, наприклад, багато жителів Змієва загинуло від чуми.
Жителі міста займалися хліборобством, ремеслами, торгівлею. Значну роль відігравали такі промисли, як бджільництво, рибальство, млинарство, гуральництво, селітроваріння.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЗМІЇВ, місто, Харківська обл, Україна
Гумилевский Дмитрий Григорьевич (Филарет). Змиевской уезд в «Историко-статистическом описании Харьковской епархии».
Город Змиев На правой стороне р. Мжа и Донца, в 40 верстах от г. Харькова. В «Книге большого чертежа» читаем: «речка Гомольша пала в Донец ниже Змиева Кургана, а от Гомольши до Абашкина кладязя вёрст с 8, а кладязь Абашкин пал в Донец ниже Гомольши». Далее: «а ниже Мжа на Донце Змиево городище, Змиев курган тож, от Мжа версты с 2, а ниже Змиева городища речка Гомольша, а на Гомольше городище Каменное, (Заметим здесь, что Гомольчанское городище известно было и путешественнику Гюльденштедту, который проезжал берегом Донца в 1774 г.; он определительно указывает место его. Говоря о местности между сл. Меловой и Нижним Бишкином, он пишет: «камней здесь на высоком берегу Донца нет, но в 5 верстах, на устье Гомольши, вблизи старинной крепости или городища, на правом берегу Гомольши надобно искать простой песчанный камень <Reise durch Russland>». Это известие показывает и то, что название Каменного Гомольчанскому городищу дано было по каменному грунту, на котором оно стояло) от Змиева верст десять, лесом подле Донца. А ниже Гомольши, на Донце Абашкин перевоз, от Гомольши версты с 3, с Крымской стороны на Русскую сторону».
Город Змиев На правой стороне р. Мжа и Донца, в 40 верстах от г. Харькова. В «Книге большого чертежа» читаем: «речка Гомольша пала в Донец ниже Змиева Кургана, а от Гомольши до Абашкина кладязя вёрст с 8, а кладязь Абашкин пал в Донец ниже Гомольши». Далее: «а ниже Мжа на Донце Змиево городище, Змиев курган тож, от Мжа версты с 2, а ниже Змиева городища речка Гомольша, а на Гомольше городище Каменное, (Заметим здесь, что Гомольчанское городище известно было и путешественнику Гюльденштедту, который проезжал берегом Донца в 1774 г.; он определительно указывает место его. Говоря о местности между сл. Меловой и Нижним Бишкином, он пишет: «камней здесь на высоком берегу Донца нет, но в 5 верстах, на устье Гомольши, вблизи старинной крепости или городища, на правом берегу Гомольши надобно искать простой песчанный камень <Reise durch Russland>». Это известие показывает и то, что название Каменного Гомольчанскому городищу дано было по каменному грунту, на котором оно стояло) от Змиева верст десять, лесом подле Донца. А ниже Гомольши, на Донце Абашкин перевоз, от Гомольши версты с 3, с Крымской стороны на Русскую сторону».
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: ЗМІЇВ, місто, Харківська обл, Україна
Зміївський район є одним з найбільш живописних районів Лівобережної України. Повноводний Сіверський Донець, річки Уди, Мож і чисельні озера, прибережні гірські кручі і широкі тераси, вікові дубові гаї і соснові бори, квітучі галявини і луки - це придає місцевості особливу, неповторну красу.
Але Зміївщина приваблює не тільки в естетичному відношенні. На її території розміщено багато цікавих, нерідко унікальних об’єктів. Тут виявлено сотні археологічних пам’яток, у тому числі 7- європейського значення. На території району відкриті поселення (селища), городища, кургани-могильники та інші пам’ятки матеріальної культури різних археологічних епох - від неоліту (VI - III ст. до н.е.) до епохи Київської Русі (XI- початок XIII століття), від XVI століття і до наших часів.
Річки Сіверський Донець, Мож, Боцюра були зручними природними оборонними перешкодами, тому й послужили основою для спорудження у кінці ХVІ ст. Зміївського сторожового поселення. У 30-х роках XVIІ ст. татари здійснили кілька набігів і зруйнували цю сторожу. А вже 1640 року загін запорожців на чолі з Кіндратом Сулимою вщент розбив під Змієвим татар, які прийшли в район річок Сіверський Донець та Мож у пошуках здобичі. Козаки взяли у полон багато татар, в тому числі їхнього хана Аксака.
На початку XVIІ ст. почалося масове заселення території сучасної Зміївщини. Особливо бурхливим воно було у 30 – 40-х роках, коли сюди з Правобережної України прибули учасники селянсько-козацького повстання під проводом Павла Бута-Павлюка та Дмитра Гуні.
В грудні 1655 року чугуївський воєвода Спєшнов в підсумках перепису українського населення Слобідського краю подає Бєлгородському воєводі Г. Ромодановському інформацію про кількість зміївських «черкас». В Змієві вже було 229 чоловіків, а всього разом із дорослими синами було переписано 368 чол. У цей перепис не було включено жінок та малолітніх дітей. В с. Мохнач було переписано 11 дорослих та 4 дитини.
В 1656 році Зміїв стає повітовим містом. В ньому вже налічувалось 587 чол., в с. Мохнач – 159 чол. Переселенці в той час «по слободах» вже збудували 358 хат, а 50 родин жили ще в куренях. Така кількість переселенців, які вже осідло жили в Змієві, говорить про те, що поселилися вони тут набагато раніше.
https://zmiev-rayrada.gov.ua/%C2%A0isto ... 0-04-2016/
Але Зміївщина приваблює не тільки в естетичному відношенні. На її території розміщено багато цікавих, нерідко унікальних об’єктів. Тут виявлено сотні археологічних пам’яток, у тому числі 7- європейського значення. На території району відкриті поселення (селища), городища, кургани-могильники та інші пам’ятки матеріальної культури різних археологічних епох - від неоліту (VI - III ст. до н.е.) до епохи Київської Русі (XI- початок XIII століття), від XVI століття і до наших часів.
Річки Сіверський Донець, Мож, Боцюра були зручними природними оборонними перешкодами, тому й послужили основою для спорудження у кінці ХVІ ст. Зміївського сторожового поселення. У 30-х роках XVIІ ст. татари здійснили кілька набігів і зруйнували цю сторожу. А вже 1640 року загін запорожців на чолі з Кіндратом Сулимою вщент розбив під Змієвим татар, які прийшли в район річок Сіверський Донець та Мож у пошуках здобичі. Козаки взяли у полон багато татар, в тому числі їхнього хана Аксака.
На початку XVIІ ст. почалося масове заселення території сучасної Зміївщини. Особливо бурхливим воно було у 30 – 40-х роках, коли сюди з Правобережної України прибули учасники селянсько-козацького повстання під проводом Павла Бута-Павлюка та Дмитра Гуні.
В грудні 1655 року чугуївський воєвода Спєшнов в підсумках перепису українського населення Слобідського краю подає Бєлгородському воєводі Г. Ромодановському інформацію про кількість зміївських «черкас». В Змієві вже було 229 чоловіків, а всього разом із дорослими синами було переписано 368 чол. У цей перепис не було включено жінок та малолітніх дітей. В с. Мохнач було переписано 11 дорослих та 4 дитини.
В 1656 році Зміїв стає повітовим містом. В ньому вже налічувалось 587 чол., в с. Мохнач – 159 чол. Переселенці в той час «по слободах» вже збудували 358 хат, а 50 родин жили ще в куренях. Така кількість переселенців, які вже осідло жили в Змієві, говорить про те, що поселилися вони тут набагато раніше.
https://zmiev-rayrada.gov.ua/%C2%A0isto ... 0-04-2016/
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- oioioi
- Повідомлень: 159
- З нами з: 21 серпня 2022, 01:55
- Дякував (ла): 113 разів
- Подякували: 77 разів
Re: ЗМІЇВ, місто, Харківська обл, Україна
Цікавий сюжет наводить у своїй праці "Еміграція на схід та залюднення Слобожанщини за Богдана Хмельницького" Віктор Юркевич. Сталася подія у перші роки заснування Змієва українськими поселенцями. Буквально відразу після оселення у 1650-ті роки зміївці пішли на татар. Але оскільки московське царство на той момент перебувало у мирі з Кримським ханом, то (з точки зори московської адміністрації) цей прецедент спричинював ризики нової війни / татарських набігів. Тому московія видала догану зміївцям за цю "самодіяльність". На що зміївці відповіли московському воєводі наступне:
“Часом ми татар беремо, часом вони нас беруть, і ми за цим не тужим. На тому Україна й почалася.”
Як на мене, це дуже класний сюжет, який прекрасно характеризує і український менталітет (самостійність, ініціативність, вільнодумство, войовничість), і вікове співіснування українців поряд зі степовими народами, і вкотре підтверджує гіпотезу формування української нації на фронтирі / поґраниччі Європи та "Дикого поля".
“Часом ми татар беремо, часом вони нас беруть, і ми за цим не тужим. На тому Україна й почалася.”
Як на мене, це дуже класний сюжет, який прекрасно характеризує і український менталітет (самостійність, ініціативність, вільнодумство, войовничість), і вікове співіснування українців поряд зі степовими народами, і вкотре підтверджує гіпотезу формування української нації на фронтирі / поґраниччі Європи та "Дикого поля".
- oioioi
- Повідомлень: 159
- З нами з: 21 серпня 2022, 01:55
- Дякував (ла): 113 разів
- Подякували: 77 разів
Re: ЗМІЇВ, місто, Харківська обл, Україна
У тій самій праці "Еміграція на схід та залюднення Слобожанщини за Богдана Хмельницького" Віктор Юркевич зазначає постійні скарги московського воєводи (1650-ті роки) на те, що змієвська людність "не слухняна" та розбіглася по хуторах та пасіках.
Це насправді ключова лінія усієї роботи, присвяченій українській колонізації Слобожанщини, нинішніх Луганської та Донецької областей південно-східної Чернігівщини, східної Полтавщини та того що сьогодні називається півднем росіі.
Уходи, пасіки, селітряні промисли, гути, рибальство, мисливство, добичництво української людності на всій вищезазначеній території – про все це є згадки у московських джерелах починаючи з 16 століття. Але у контексті Слобожанщини ця тенденція продовжується після заснування більшості міст та слобід у другій половині 17 ст. Воєводи з московії постійно скаржаться, що людність розбіглася по хуторах та пасіках. Міста стоять порожні. А повертаються українці у містечка для зимування.
Це насправді ключова лінія усієї роботи, присвяченій українській колонізації Слобожанщини, нинішніх Луганської та Донецької областей південно-східної Чернігівщини, східної Полтавщини та того що сьогодні називається півднем росіі.
Уходи, пасіки, селітряні промисли, гути, рибальство, мисливство, добичництво української людності на всій вищезазначеній території – про все це є згадки у московських джерелах починаючи з 16 століття. Але у контексті Слобожанщини ця тенденція продовжується після заснування більшості міст та слобід у другій половині 17 ст. Воєводи з московії постійно скаржаться, що людність розбіглася по хуторах та пасіках. Міста стоять порожні. А повертаються українці у містечка для зимування.
- MiyRodovid
- Повідомлень: 2059
- З нами з: 05 березня 2023, 19:34
- Стать: Жінка
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 599 разів
- Подякували: 442 рази
- Контактна інформація:
Re: ЗМІЇВ, місто, Харківська обл, Україна
ЦДІАК
Українська назва Зміїв, сл. Російська назва Змиев, г.
Адмін поділ за документами Чугуївського ок. Харківського нам.
За адмін. поділом XIX ст. Зміївського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Зміївського р-ну Харківської обл.
Церкви св. Михаїла, св. Патра і Павла
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1989 1 св. Петра і Павла - 572(1780); св. Михаїла - 575(1781)
Українська назва Зміїв, сл. Російська назва Змиев, г.
Адмін поділ за документами Чугуївського ок. Харківського нам.
За адмін. поділом XIX ст. Зміївського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Зміївського р-ну Харківської обл.
Церкви св. Михаїла, св. Патра і Павла
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1989 1 св. Петра і Павла - 572(1780); св. Михаїла - 575(1781)
Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей