ІНКЕРМАН, місто, Крим, Україна

Відповісти

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

ІНКЕРМАН, місто, Крим, Україна

Повідомлення АннА »

Зображення

ІНКЕРМАН (з татар. – "печерна фортеця"; Каламіта, Інкірма, 1976–91 – Білокам'янськ) – місто Автономної Республіки Крим, підпорядковане Севастопольській міськраді.
Розташов. при впадінні р. Чорна в Чорне м. Залізнична станція. Нас. 10,9 тис. осіб (2004).
Виник у 8–9 ст. як візант.-херсонеський форпост (на місці давнішого таврського поселення; див. Таври), спершу відомий як Каламіта. Середньовічний правосл. монастирський центр. Імовірно, у зв'язку з цим існують перекази про заслання на тутешні каменоломні імп. Марком Ульпієм Траяном рим. єпископа (папи) Климента I, який і загинув у цих місцях мученицькою смертю (утоплений у морі), та про ув'язнення тут у 7 ст. папи Мартина I. 1427 Алексій Комнін, правитель князівства Феодоро, збудував тут фортецю.
Від 1475 Інкерман перебував під контролем Османської імперії.
Після приєднання Кримського ханства (1783) перебував у складі Російської імперії.
1820 тут побудовано 2 маяки, найвищі в країні.
З історії Кримської війни 1853–1856 відома Інкерманська битва, що відбулася 5 листоп. (24 жовт.) 1854. Тоді рос. армія зробила спробу скинути війська союзників у море та деблокувати Севастополь. Попри заг. невдачу, севастопольці тоді виграли час, аби укріпити місто.
В 19–20 ст. Інкерман розвивався в орбіті Севастополя (з інкерманського білого каменю останній первісно і будувався).
Статус міста Інкерман отримав 1976.
Архіт. пам'ятки: печерний монастир (датування печер можливі від 8–9 ст. до 15 ст.; ін. споруди належать 19 ст.; Свято-Климентьєвський Інкерманський чол. монастир), руїни фортеці Каламіта (15 ст.).

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: ІНКЕРМАН, місто, Крим, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Севастополь, Кримська область
Територія Севастополя та його найближчих околиць була заселена вже на початку І тисячоліття до н. е. Залишки укріплень таврського поселення IX ст. до н. е. виявлено на околиці Інкермана (підвищення Учбаш), а в долині річки Чорної, що впадає у Північну бухту, крім поселень, відкрито також поховання. На місці нинішньої Балаклави були таврські (VII—VI ст. до н. е.), а згодом — грецькі поселення.

Поруч Інкермана збереглися залишки єдиної стародавньої (спорудженої в VI ст.) фортеці Каламіти, яку генуезці не змогли взяти під свій контроль і в XV столітті.

Щоб убезпечити вхід до порту у нічний час, 1818 року на мисі Херсонес збудовано кам’яний маяк висотою близько 40 метрів. З цією ж метою через два роки споруджено два створні кам’яні маяки в Інкермані — найвищі у країні (один з них світить з висоти 122 метри).

У 1812—1813 рр. в Інкермані споруджено новий казенний завод — селітряний, що виробляв порох. Та через відсутність місцевої сировини завод проіснував недовго. Працювали казенні цегельний та вапняний заводи, кам’яні кар’єри, хлібопекарні з сушильнями для виготовлення сухарів (звідси — Сухарна балка).

Продиктований союзниками 18 березня 1856 року Паризький мирний договір забороняв Росії тримати на Чорному морі військовий флот, мати військово-морські бази та фортеці. Ця обставина, як і техніко-економічна відсталість країни, надовго затримала відбудову зруйнованого Севастополя.

Після облоги в місті залишилось тільки 14 непошкоджених будинків. Російський драматург О. М. Островський, який побував тут у липні 1860 року, писав: «Без сліз цього міста бачити неможливо, в ньому буквально не лишилося каменя на камені». Тільки розчищення бухт від затоплених кораблів тривало понад десять років. Перший час після війни сюди могли пройти лише невеликі судна і то вдень, оскільки Інкерманські створні маяки запалено лише у липні 1859 року. За п’ять років, крім маяків, інженерна команда відбудувала три причали, два невеликі адміністративні будинки та кілька складів. На відбудову порту царський уряд виділяв мізерні кошти.

Соціальний гніт та жорстока експлуатація пробуджували в масах почуття протесту проти поневолювачів, непримиренності до несправедливості, породжували прагнення змінити ненависні порядки. Перші два робітничі страйки відбулися тут ще 1873 року під час прокладення Інкерманського залізничного тунелю. Причинами виступів були затримка та неправильне нарахування заробітної плати, важкі умови праці й побуту. В одному із страйків узяло участь близько 500 чоловік, тривав він 10 днів і, незважаючи на арешти «призвідників», закінчився перемогою робітників.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера И-І-Ї-Й”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 10 гостей