Клевань, смт, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Клевань, смт, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна
КЛЕВАНЬ – с-ще міськ. типу Рівнен. р-ну Рівненської області. Розташов. на р. Стубла (притока Горині, бас. Дніпра) за 20 км від обл. центру. Залізнична станція. Складається з двох р-нів – К. Перша та К. Друга. Нас. 8,1 тис. осіб (2004).
На тер. с-ща знайдені залишки поселення бронзового віку та городища доби Київської Русі. Історики ототожнюють К. з літописним поселенням Коливань, згаданим у писемних джерелах під роком 1113. Із серед. 14 до серед. 15 ст. належала родові Гедиміновичів. Від 1458 – у власності князів Чорторийських. 1495 збудовано біля К. кам'яний замок. У 16 ст. розвивалася як торг. центр. Після Люблінської унії 1569 ввійшла до Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої. Набула статусу міста. 1630 тут збудовано кам'яний костел і разом з реконструйованим замком передано колегії єзуїтів (див. Єзуїтські школи).
1652 зруйнована татар. військами. Відродженню міста сприяло надання йому 1654 магдебурзького права та привілеїв проведення ярмарків два рази на рік. Протягом 18 ст. була невеликим торг. містечком. Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшла до складу Російської імперії. 1817 при замкові Чарторийських відкрито школу, діяло також парафіяльне уч-ще. 1834 з Луцька до К. перевели гімназію, однак тут вона діяла недовго, 1839 її перевели до Рівного.
1860 Чарторийські продали К. державі. 1866 місту надано статус волосного центру. 1867 засновано початкову шк., а 1877 до К. із с. Дермань (нині с. Дермань Друга Здолбунівського р-ну Рівнен. обл.) переведено духовне уч-ще. 1871 пожежа знищила більшу частину будинків міста. Після буд-ва 1873 залізниці Київ–Брест-Литовськ (нині м. Брест, Білорусь) почала розвиватися частина міста, що нині відома як К. Друга. Розвиток транспортних комунікацій (прокладання залізниці Степань–К.) сприяв збільшенню чисельності нас. міста та пожвавленню його екон. розвитку.
Від 1920 перебувала в складі Польщі. У місті продовжився екон. розвиток: у 1930-х тут працювали 4 тартаки, гарбарня, 2 цегельних з-ди, кравецька майстерня, 2 млини, майстерня з виготовлення запасних частин для с.-г. машин.
1939 возз'єднана з ін. укр. землями у складі УРСР. 1940 отримала статус с-ща міськ. типу. 1940–62 – райцентр.
Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 з липня 1941 по лютий 1944 була окупована гітлерівськими військами.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Клевань, смт, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Клевань — селище міського типу (з 1940 року), розташоване за 20 км від обласного і районного центру м. Ровно. До селища входять Клевань Перша і Клевань Друга. Через Клевань Першу проходить автошлях Київ—Брест, а Клевань Другу — залізниця Ровно—Ковель. Населення — 8700 чоловік.
На території селища виявлено поселення доби бронзи та давньоруське городище.
В додатку до «Повести временных лет» згадується населений пункт Коливань під 1113 роком. На думку деяких істориків, вона тотожна з містечком Клевань.
В другій половині XIV ст., коли Волинь було захоплено Литвою, Клевань потрапила до володінь князя Гедиміна. З 1458 року Клевань належала князю М. Чарторийському. Для захисту своїх володінь князь 1475 року почав будувати тут кам’яний замок, оточений ровом з водою, який 1495 року добудував його син.
Економічному і культурному розвиткові Клевані сприяли як природні умови, так і географічне положення. Вона знаходилася на торгових шляхах, які йшли з Києва на Луцьк, Краків.
В ті часи населення Клевані торгувало хлібом, медом, худобою, ремісничими виробами. Часто бували тут іноземні купці. Про це свідчать знайдені на території Клевані польські, литовські та чеські монети XIV—XV століть.
Після Люблінської унії Клевань входила до Луцького повіту Волинського воєводства Польщі.
Католицька експансія після унії значно посилилася. Чарторийські, як і інші магнати, щоб зберегти свою владу й право на експлуатацію селян та міського населення, зреклися православ’я і прийняли католицтво. В 1610 році Ю. Чарторийський побудував у Клевані дерев’яний костьол, який 1630 року було перебудовано на кам’яний. Тоді ж було реставровано замок у Клевані й разом з костьолом передано колегії єзуїтів. Цей замок з двома високими баштами-бійницями і брамою-в’їздом зберігся й донині.
Клевань — селище міського типу (з 1940 року), розташоване за 20 км від обласного і районного центру м. Ровно. До селища входять Клевань Перша і Клевань Друга. Через Клевань Першу проходить автошлях Київ—Брест, а Клевань Другу — залізниця Ровно—Ковель. Населення — 8700 чоловік.
На території селища виявлено поселення доби бронзи та давньоруське городище.
В додатку до «Повести временных лет» згадується населений пункт Коливань під 1113 роком. На думку деяких істориків, вона тотожна з містечком Клевань.
В другій половині XIV ст., коли Волинь було захоплено Литвою, Клевань потрапила до володінь князя Гедиміна. З 1458 року Клевань належала князю М. Чарторийському. Для захисту своїх володінь князь 1475 року почав будувати тут кам’яний замок, оточений ровом з водою, який 1495 року добудував його син.
Економічному і культурному розвиткові Клевані сприяли як природні умови, так і географічне положення. Вона знаходилася на торгових шляхах, які йшли з Києва на Луцьк, Краків.
В ті часи населення Клевані торгувало хлібом, медом, худобою, ремісничими виробами. Часто бували тут іноземні купці. Про це свідчать знайдені на території Клевані польські, литовські та чеські монети XIV—XV століть.
Після Люблінської унії Клевань входила до Луцького повіту Волинського воєводства Польщі.
Католицька експансія після унії значно посилилася. Чарторийські, як і інші магнати, щоб зберегти свою владу й право на експлуатацію селян та міського населення, зреклися православ’я і прийняли католицтво. В 1610 році Ю. Чарторийський побудував у Клевані дерев’яний костьол, який 1630 року було перебудовано на кам’яний. Тоді ж було реставровано замок у Клевані й разом з костьолом передано колегії єзуїтів. Цей замок з двома високими баштами-бійницями і брамою-в’їздом зберігся й донині.
- Falcon
- Модератор
- Повідомлень: 316
- З нами з: 03 січня 2017, 20:37
- Стать: Чоловік
- Звідки: Буковина
- Дякував (ла): 417 разів
- Подякували: 519 разів
Re: Клевань, смт, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна
Восени 2017 року археологи знайшли останки князя Юрія Чарторийського, засновника Клевані, а також ще кількох представників роду в усипальниці старого костелу. Сьогодні їх перепоховали. Заупокійну службу служив єпископ Варшавський.
Представники князівського роду Чарторийських з Польщі:
Представники князівського роду Чарторийських з Польщі:
з повагою, Євген.
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)
- Falcon
- Модератор
- Повідомлень: 316
- З нами з: 03 січня 2017, 20:37
- Стать: Чоловік
- Звідки: Буковина
- Дякував (ла): 417 разів
- Подякували: 519 разів
Re: Клевань, смт, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна
Натрапив на фейсбуці, ділюсь з усіма:
з повагою, Євген.
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Клевань, смт, Рівненський р-н, Рівненська обл, Україна
КЛЕВАНЬ, м-ко, Рівенський пов., 25 км. від Рівного, м-ко над Стублою, до 1870 р. належало до кн. Чарторийського і було тоді в К. біля 2,000 жителів. В кінці 19 ст. було там 314 домів і 3,070 жителів, мурована церква. В 15 ст. Клевань належала до маєтків кн. Льва Свидригайла, надана цим князем Михайлові Василевичові Чарторийському з селами: Олишова, Дерев'яне, Алісови, Сухівці, Горуківці на р. Полонній, а також манастир св. Михайла в м-ку Клевані над р. Стублою, з церковним зборищем. (До 1914 р. документ цей переховувався в Клеванській церкві). Від того часу Чарторийські, які походили з Чарторийська на Поліссі, почали вживати виразу на Клевані. Перед цим наданням К. і усі згадані села, належали тоді до велико-княжого замку в Жукові, а пізніше були надані в 1516 р. Богушові Боговитиновичу. По отриманні від кн. Льва Свидригайла Михайло Ч. почав будувати в 1475 р. мурований замок. Замок цей докінчив його син Федір. Чарторийські збудували замок на старому городищі, до котрого мав претенсію і документи кн. Радзивіл Олицький. Син Івана кн. Чарторийського Юрій, перший з цього старого, православного роду князів на Волині перейшов на католицьку віру і у 1590 р. збудував тут костел, але сам ще до 1598 р. (78 літ) залишався православним.
В 1545 р. Клевань належала до кн. Чарторийського і пізніше в 1570 р. побори з К. платив кн. Іван Чарторийський в 1577 р. від 13 димів, 3 перелуків, 40 городників і 14 ремісників. В 1583 р. кн. Юрій платив з того ж К. від різень, 3 ланів, 24 півланків, 7 пекарок, 8 сільників, 15 шевців, 5 кушнірів, 1 шаповала, 3 скоморохів, 11 ринкових домів, 7 вуличних домів, 8 комірників, 6 вальних коліс, 3 попів. В 1589 р. плачено з К. шосу (податки від продажу горілки), — 8 флор., 4 грош, з 15 ланів — 15 флор, і різників, пекарів. В 1648 р. під час визвольної війни козаки міцно спустошили м-ко К., але було воно відбудоване і в 1654 р. отримало т. зв. Магдебурзьке право. В 1704 р. Кл. перестав бути резиденцією кн. Чарторийських, а в 1794 р. цілий ключ Клеванський перейшов до Російської „Казні" і був проданий т. зв. „Міністерству Уділів". По виїзді Чарторийського, у Клеванському замку оселилися єзуїти, яких в 1773 р. влада виселила.
На початку 19 ст. Фадей (Тадеуш) Чацький закладає в К. шестиклясову світську школу, яка перетривала до 1831 р. і за участь в повстані була зліквідована. В 1832 р. відкрито в замку російську школу, яку незабаром перенесли до Луцька як гімназію. Від того часу старий замок, позбавлений опіки, почав міцно підупадати. В 1877 р. переведено сюди з Дермані „Духовное Училіще".
В м. Клевані від 1490 р. був православний манастир, а в 1571 р. згадується там ще церква, тепер вже не існюча (Архів Ю.З.Р. ч. 1, т. І, ст. 31). Друга мурована церква з 1777 р. була до наших днів. Містечко Кл. мало такі пригороди: Клеванська Юридика і Застав'є. В кінці 19 ст. в Кл. було 207 домів і біля 1,600 жителів, 74 крамниці і „Духовне Училище".
За переписом 1911 р. в К. було 4,230 жителів, шпиталь і притулок, шпиталь при „Духовному училищі", аптека, 2 аптечні склади, лікар, 93 крамниці, 1 книгарня, водяний млин — 730,000 пуд. річного перемолу, заїздний двір, кооператива, 12 ярмарків річно, 2 горілчані крамниці (державні), волосне правління, міська управа, пошта і телеграф, суд, державний удільний маєток, земська пошт, станція і фельдшерський пункт, мурована синагога в стилі ренесансовім. Недалеко від м-ка Клевані, при залізничній станції розбудувалась в початках 19 ст. дачна місцевість недалеко від станції — тартак. Клімат є сухий і з огляду на великі соснові ліси — здоровий. Є там 2 городища, на одному з них замок, курган, знахідки камінних знарядь.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
В 1545 р. Клевань належала до кн. Чарторийського і пізніше в 1570 р. побори з К. платив кн. Іван Чарторийський в 1577 р. від 13 димів, 3 перелуків, 40 городників і 14 ремісників. В 1583 р. кн. Юрій платив з того ж К. від різень, 3 ланів, 24 півланків, 7 пекарок, 8 сільників, 15 шевців, 5 кушнірів, 1 шаповала, 3 скоморохів, 11 ринкових домів, 7 вуличних домів, 8 комірників, 6 вальних коліс, 3 попів. В 1589 р. плачено з К. шосу (податки від продажу горілки), — 8 флор., 4 грош, з 15 ланів — 15 флор, і різників, пекарів. В 1648 р. під час визвольної війни козаки міцно спустошили м-ко К., але було воно відбудоване і в 1654 р. отримало т. зв. Магдебурзьке право. В 1704 р. Кл. перестав бути резиденцією кн. Чарторийських, а в 1794 р. цілий ключ Клеванський перейшов до Російської „Казні" і був проданий т. зв. „Міністерству Уділів". По виїзді Чарторийського, у Клеванському замку оселилися єзуїти, яких в 1773 р. влада виселила.
На початку 19 ст. Фадей (Тадеуш) Чацький закладає в К. шестиклясову світську школу, яка перетривала до 1831 р. і за участь в повстані була зліквідована. В 1832 р. відкрито в замку російську школу, яку незабаром перенесли до Луцька як гімназію. Від того часу старий замок, позбавлений опіки, почав міцно підупадати. В 1877 р. переведено сюди з Дермані „Духовное Училіще".
В м. Клевані від 1490 р. був православний манастир, а в 1571 р. згадується там ще церква, тепер вже не існюча (Архів Ю.З.Р. ч. 1, т. І, ст. 31). Друга мурована церква з 1777 р. була до наших днів. Містечко Кл. мало такі пригороди: Клеванська Юридика і Застав'є. В кінці 19 ст. в Кл. було 207 домів і біля 1,600 жителів, 74 крамниці і „Духовне Училище".
За переписом 1911 р. в К. було 4,230 жителів, шпиталь і притулок, шпиталь при „Духовному училищі", аптека, 2 аптечні склади, лікар, 93 крамниці, 1 книгарня, водяний млин — 730,000 пуд. річного перемолу, заїздний двір, кооператива, 12 ярмарків річно, 2 горілчані крамниці (державні), волосне правління, міська управа, пошта і телеграф, суд, державний удільний маєток, земська пошт, станція і фельдшерський пункт, мурована синагога в стилі ренесансовім. Недалеко від м-ка Клевані, при залізничній станції розбудувалась в початках 19 ст. дачна місцевість недалеко від станції — тартак. Клімат є сухий і з огляду на великі соснові ліси — здоровий. Є там 2 городища, на одному з них замок, курган, знахідки камінних знарядь.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 21 гість