КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, місто, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8949
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3583 рази
- Подякували: 2173 рази
КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, місто, Україна
Кам'янець-Подільський - районний центр Хмельницької області.
Націкавіші пам’ятки древнього міста з висоти пташиного польоту
Націкавіші пам’ятки древнього міста з висоти пташиного польоту
- в36 Ольга
- Повідомлень: 1090
- З нами з: 21 лютого 2016, 16:46
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 1374 рази
- Подякували: 1063 рази
Re: Кам'янець-Подільський, місто, Україна
Красивый город!
Хотелось бы там побывать, интересно взглянуть на те места, где были раньше Польские и Русские Фольварки. В св. Покровской церкви на Русских Фольварках мой предок - Орловский Николай Михайлович крестил своих детей в 1870-х годах. А в церкви св. Георгия на Польских Фольварках в 1889 году он служил дьяконом.
Существуют ли ныне эти церкви?
Хотелось бы там побывать, интересно взглянуть на те места, где были раньше Польские и Русские Фольварки. В св. Покровской церкви на Русских Фольварках мой предок - Орловский Николай Михайлович крестил своих детей в 1870-х годах. А в церкви св. Георгия на Польских Фольварках в 1889 году он служил дьяконом.
Существуют ли ныне эти церкви?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9536
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6289 разів
- Подякували: 3685 разів
- Контактна інформація:
Re: Кам'янець-Подільський, місто, Україна
Стаття Михайла Брайчевського "Кам'янець-Подільський — місто-музей", 1967 http://shron.chtyvo.org.ua/Braichevskyi ... -muzei.pdf
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- al_mol
- Супермодератор
- Повідомлень: 2722
- З нами з: 05 червня 2016, 19:36
- Стать: Чоловік
- Звідки: Вінниця
- Дякував (ла): 948 разів
- Подякували: 2930 разів
Re: Кам'янець-Подільський, місто, Україна
Дійсно був і лишається гарним містом
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8949
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3583 рази
- Подякували: 2173 рази
Re: КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, місто, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ (до 1795 – Кам'янець, Кам'янець Подільський, 1795–1944 – Кам'янець-Подільськ) – місто обласного підпорядкування Хмельницької області, райцентр. Розташов. на р. Смотрич за 20 км до її впадіння в р. Дністер. Залізнична станція. Нас. 100 тис. осіб (2006).
За археол. джерелами, виникнення Кам'янця датується кін. 12 – поч. 13 ст. В ті часи він входив до складу Галицько-Волинського князівства.
Після битви військ Литви з ординцями, що відбулася на р. Сині Води (ліва притока Пд. Бугу; див. Синьоводська битва 1362), Поділля перейшло під владу Великого князівства Литовського. Утверджуючись у краї, князі Коріятовичі (племінники вел. кн. литов. Ольгерда) почали відбудовувати міста, їхні укріплення і села, серед яких був і Кам'янець. Від 60-х рр. 14 ст. столицею Подільської землі при Коріятовичах було м. Смотрич, а з поч. 70-х рр. – Кам'янець. 1374 Юрій і Олександр Коріятовичі надали місту грамоту на самоврядування. Поступово в його сусп. і громад. життя, управління, судочинство та містобудування почали проникати західноєвроп. норми. На той час у Кам'янці склалося двоцентрове управління: одним із його адм. центрів був замок, ін. – місто. Замок слугував місцеперебуванням князя, який управляв усім Подільським князівством, а місто – війта, який керував міськ. громадою. Грамота 1374 засвідчує, що "зем'ян, бояр і слуг князівських повинен судити князь на замку", а міщани мали право "судитися своїм правом і своїми райцями". За етнічною приналежністю нас. Кам'янця в ті часи переважно було рус. (укр.). Окрім українців, тут мешкали вірмени, литовці, поляки, молдовани й поодинокі представники ін. народів.
Замок розміщувався на мисі, а місто – на п-ові (пл. понад 120 га), утвореному каньйоном (глибиною до 40 м) р. Смотрич. До Кам'янця тяжіла велика с.-г. округа, розміри якої сягали 200 ланів землі. Згідно з описом 1494, замок мав видовжену мисоподібну форму, а його укріплення (башти та стіни) були здебільшого дерев'яними й частково кам'яно-земляними. Між містом і замком (відносно міста він розташов. на зх.) через каньйон, що їх розділяв, був перекинутий дерев'яний міст, що опирався на кам'яні стовпи.
Гол. композиційним осередком міста, навколо якого формувалася його планувальна структура, був майдан-ринок (нині це сх. ч. сучасного Вірм. ринку) із храмом на честь св. Параскеви П'ятниці (нині це тер. двору колиш. приміщення Рус. ратуші (з 1658 по 1670), по вул. П'ятницькій, 9). Від майдану-ринку на пн. і пд., сх. і зх. розгалужувалися вулиці, що вели до міськ. воріт. На ринку розташовувалися сукенниці, крамниці шевців, хлібників, різників, лазня. Майдан слугував місцем проведення не лише місц. торгів, а й міжнар. ярмарків. Від 14 ст. зі Львова через Кам'янець до Криму тягнувся Татар. торг. шлях, що починався в Кракові (Польща) й проходив через Ярослав (Польща), Львів, Галицьку землю, Поділля до Кам'янця, а від нього лівим берегом Дністра до Білгорода (нині м. Білгород-Дністровський), де розгалужувався на мор. і суходільний (через Перекоп), які спрямовувалися до Кафи (нині м. Феодосія). Ін. відомим торг. шляхом, який сполучав місто з Молдавським князівством, Балканами, Османською імперією та країнами Сходу, був Молдов. шлях. З Кам'янця він тягнувся до Хотина, а потім розгалужувався. Відомо, що 1375 кн. Олександр Коріятович надав право краківським купцям вільно торгувати з Кам'янцем та з ін. містами Поділля. Аналогічний привілей місту був наданий 17 квіт. 1385 і кн. Костянтином Коріятовичем. За князювання останнього в подільській землі карбувалася своя монета. Окрім західноєвроп., на ярмарки до Кам'янця приїжджали молдов., крим. та італ. купці. В зовн. політиці князі Коріятовичі намагалися проводити незалежну від литов. великого князя політику, формуючи добросусідські відносини з Угорщиною, Польщею, Молдав. князівством тощо. Для посилення своєї влади в місті й у князівстві Коріятовичі вміло підпорядковували собі місц. знать, котру щедро наділяли землею.
КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ (до 1795 – Кам'янець, Кам'янець Подільський, 1795–1944 – Кам'янець-Подільськ) – місто обласного підпорядкування Хмельницької області, райцентр. Розташов. на р. Смотрич за 20 км до її впадіння в р. Дністер. Залізнична станція. Нас. 100 тис. осіб (2006).
За археол. джерелами, виникнення Кам'янця датується кін. 12 – поч. 13 ст. В ті часи він входив до складу Галицько-Волинського князівства.
Після битви військ Литви з ординцями, що відбулася на р. Сині Води (ліва притока Пд. Бугу; див. Синьоводська битва 1362), Поділля перейшло під владу Великого князівства Литовського. Утверджуючись у краї, князі Коріятовичі (племінники вел. кн. литов. Ольгерда) почали відбудовувати міста, їхні укріплення і села, серед яких був і Кам'янець. Від 60-х рр. 14 ст. столицею Подільської землі при Коріятовичах було м. Смотрич, а з поч. 70-х рр. – Кам'янець. 1374 Юрій і Олександр Коріятовичі надали місту грамоту на самоврядування. Поступово в його сусп. і громад. життя, управління, судочинство та містобудування почали проникати західноєвроп. норми. На той час у Кам'янці склалося двоцентрове управління: одним із його адм. центрів був замок, ін. – місто. Замок слугував місцеперебуванням князя, який управляв усім Подільським князівством, а місто – війта, який керував міськ. громадою. Грамота 1374 засвідчує, що "зем'ян, бояр і слуг князівських повинен судити князь на замку", а міщани мали право "судитися своїм правом і своїми райцями". За етнічною приналежністю нас. Кам'янця в ті часи переважно було рус. (укр.). Окрім українців, тут мешкали вірмени, литовці, поляки, молдовани й поодинокі представники ін. народів.
Замок розміщувався на мисі, а місто – на п-ові (пл. понад 120 га), утвореному каньйоном (глибиною до 40 м) р. Смотрич. До Кам'янця тяжіла велика с.-г. округа, розміри якої сягали 200 ланів землі. Згідно з описом 1494, замок мав видовжену мисоподібну форму, а його укріплення (башти та стіни) були здебільшого дерев'яними й частково кам'яно-земляними. Між містом і замком (відносно міста він розташов. на зх.) через каньйон, що їх розділяв, був перекинутий дерев'яний міст, що опирався на кам'яні стовпи.
Гол. композиційним осередком міста, навколо якого формувалася його планувальна структура, був майдан-ринок (нині це сх. ч. сучасного Вірм. ринку) із храмом на честь св. Параскеви П'ятниці (нині це тер. двору колиш. приміщення Рус. ратуші (з 1658 по 1670), по вул. П'ятницькій, 9). Від майдану-ринку на пн. і пд., сх. і зх. розгалужувалися вулиці, що вели до міськ. воріт. На ринку розташовувалися сукенниці, крамниці шевців, хлібників, різників, лазня. Майдан слугував місцем проведення не лише місц. торгів, а й міжнар. ярмарків. Від 14 ст. зі Львова через Кам'янець до Криму тягнувся Татар. торг. шлях, що починався в Кракові (Польща) й проходив через Ярослав (Польща), Львів, Галицьку землю, Поділля до Кам'янця, а від нього лівим берегом Дністра до Білгорода (нині м. Білгород-Дністровський), де розгалужувався на мор. і суходільний (через Перекоп), які спрямовувалися до Кафи (нині м. Феодосія). Ін. відомим торг. шляхом, який сполучав місто з Молдавським князівством, Балканами, Османською імперією та країнами Сходу, був Молдов. шлях. З Кам'янця він тягнувся до Хотина, а потім розгалужувався. Відомо, що 1375 кн. Олександр Коріятович надав право краківським купцям вільно торгувати з Кам'янцем та з ін. містами Поділля. Аналогічний привілей місту був наданий 17 квіт. 1385 і кн. Костянтином Коріятовичем. За князювання останнього в подільській землі карбувалася своя монета. Окрім західноєвроп., на ярмарки до Кам'янця приїжджали молдов., крим. та італ. купці. В зовн. політиці князі Коріятовичі намагалися проводити незалежну від литов. великого князя політику, формуючи добросусідські відносини з Угорщиною, Польщею, Молдав. князівством тощо. Для посилення своєї влади в місті й у князівстві Коріятовичі вміло підпорядковували собі місц. знать, котру щедро наділяли землею.
- Leongri
- Повідомлень: 74
- З нами з: 19 травня 2021, 22:40
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 24 рази
- Подякували: 36 разів
Re: КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, місто, Україна
Уважаемые участники форума. Знаю что один мой прадед Блавдзевич Константин Константинович 1866 г.р. в период 1893-1917 был податным инспектором Каменец-подольского.Дети-Елена Ксения Александр.
Другой прадед Просенюк Павел Васильевич работал бухгалтером в казначействе в Каменец-подольском(точно в 1910-1913 гг)Имел свой дом в русских фольварках.Дети Николай,Инна(?)
Ищу любую информацию о семьях Блавдзевич К.К. ,Просенюк П.В. и их потомках.
Заранее признателен.С ув.Леонид.Одесса
Другой прадед Просенюк Павел Васильевич работал бухгалтером в казначействе в Каменец-подольском(точно в 1910-1913 гг)Имел свой дом в русских фольварках.Дети Николай,Инна(?)
Ищу любую информацию о семьях Блавдзевич К.К. ,Просенюк П.В. и их потомках.
Заранее признателен.С ув.Леонид.Одесса
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7558
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5403 рази
- Подякували: 954 рази
Re: КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, місто, Україна
В Каменце-Подольском Хмельницкой области на месте строительства жилого комплекса нашли печные изразцы XVI–XVII веков. Об этом написало "BBC News Україна".
Керамическую плитку нашли на участке, где раньше были дома, разрушенные после Второй мировой войны. В старинном плане Каменца-Подольского 1670-х годов они обозначены как дом Секержинского и дом сапожника Марка Жащовского.
Руководитель археологической экспедиции Павел Нечитайло рассказал, что печные изразцы были популярны в XVI–XVII веках, их сюжеты отображают мировоззрение каменчан того времени. По его словам, целых кафельных печей того времени в Украине не сохранилось. Печи не переживали войны, перестройки и моду. Целые кафельные наборы или их части являются большой редкостью, подчеркнул археолог.
Найденные плиты в Каменце-Подольском плиты хорошо сохранились благодаря тому, что были вмонтированы в пол. Ученые предполагают, что хозяева дома сами сняли их с печи и положили на деревянный пол.
По словам Нечитайло, сюжеты на керамической плитке уникальны. На них изображены портреты людей в одежде XVI века, грифоны, гербы, растительные орнаменты.
Несмотря на общеевропейскую моду на покрытие изразцами печей, каждый регион имел свои особенности. Ученый подчеркнул, что печные наборы – редкая находка для украинских археологов, которые изучают культуру средневековья и нового времени.
https://gordonua.com/news/culture/v-hme ... 56542.html
Керамическую плитку нашли на участке, где раньше были дома, разрушенные после Второй мировой войны. В старинном плане Каменца-Подольского 1670-х годов они обозначены как дом Секержинского и дом сапожника Марка Жащовского.
Руководитель археологической экспедиции Павел Нечитайло рассказал, что печные изразцы были популярны в XVI–XVII веках, их сюжеты отображают мировоззрение каменчан того времени. По его словам, целых кафельных печей того времени в Украине не сохранилось. Печи не переживали войны, перестройки и моду. Целые кафельные наборы или их части являются большой редкостью, подчеркнул археолог.
Найденные плиты в Каменце-Подольском плиты хорошо сохранились благодаря тому, что были вмонтированы в пол. Ученые предполагают, что хозяева дома сами сняли их с печи и положили на деревянный пол.
По словам Нечитайло, сюжеты на керамической плитке уникальны. На них изображены портреты людей в одежде XVI века, грифоны, гербы, растительные орнаменты.
Несмотря на общеевропейскую моду на покрытие изразцами печей, каждый регион имел свои особенности. Ученый подчеркнул, что печные наборы – редкая находка для украинских археологов, которые изучают культуру средневековья и нового времени.
https://gordonua.com/news/culture/v-hme ... 56542.html
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9536
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6289 разів
- Подякували: 3685 разів
- Контактна інформація:
Re: КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, місто, Україна
З другої теми
Джерело
Здание Славутиской гимназии расположено на углу улиц Леси Украинки и Гагенмейстера. Здание было построено в начале ХХ века. В 1901 году в нем была открыта женская гимназия, основательницей которой стала выпускница высших женских курсов в Киеве Стефанида Славутинская. Сегодня в здании находится школа-интернат № 2.
А цю фотографію самої гімназії ви вже знаходили?Leongri писав:Знаю что Просенюк(Блавдзевич )Ксения Константиновна окончила гимназию с золотой медалью.В списках выпускников мариинской гимназии ее нет.В 1908 году ей было 17 лет и в этом году состоялся первый выпуск гимназии Славутинской.Возможно Ксения окончила эту гимназию.Сохранилась виньетка первого выпуска славутинки.В правом верхнем углу фото трех золотых медалисток.К сожалению фамилии уже не разобрать
Джерело
Здание Славутиской гимназии расположено на углу улиц Леси Украинки и Гагенмейстера. Здание было построено в начале ХХ века. В 1901 году в нем была открыта женская гимназия, основательницей которой стала выпускница высших женских курсов в Киеве Стефанида Славутинская. Сегодня в здании находится школа-интернат № 2.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9536
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6289 разів
- Подякували: 3685 разів
- Контактна інформація:
Re: КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ, місто, Україна
За 1100 грн продають свідоцтво Романюк Аглаїди Павлівни від 1915 року - Каменец-Подольский 1915 год Женская гимназия С. А. Славутинской Свидетельство
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість