КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ (Корсунь), місто, Черкаська область, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ (Корсунь), місто, Черкаська область, Україна
Існує кілька гіпотез щодо походження старої назви міста Корсунь, зокрема, що її першими запровадили ченці, які прибули сюди з крим. міста Херсон (літописна назва останнього — Корсунь; див. Херсонес Таврійський), або її запозичили у тюрків, у мові яких є слова «кор», що перекладається як «палаюча», і «су» — «вода».
Засноване в часи Київської Русі (див. Корсунь). 1240 зруйноване монгол. військом (див. Монголо-татарська навала).
У 14 ст. ця тер. увійшла до складу Великого князівства Литовського. Згідно з умовами Люблінської унії 1569, відійшла до Корони Польської. 1580 привілей на володіння містом одержали князі Вишневецькі. 1584 Корсуню надано магдебурзьке право, він стає центром староства, тут зводять укріплену військ. фортецю.
Жителі міста брали участь у козац. повстаннях 90-х рр. 16 ст. і 30-х рр. 17 ст. У трав. 1648 військо Б.Хмельницького поблизу К. розгромило польс. шляхетське військо гетьманів М.Потоцького і М.Калиновського (див. Корсунська битва 1648).
1648—1712 Корсунь — адм. центр Корсунського полку (існував від 1625 як полк реєстрових козаків). За умовами Андрусівського договору (перемир’я) 1667 відійшов до Польщі. Наприкінці 17 — на поч. 18 ст. став одним з опорних пунктів визвол. боротьби на Правобережній Україні під проводом С.Палія, С.Самуся та З.Іскри. 1734 і 1750 його жителі брали участь у гайдамацьких повстаннях (див. Гайдамацький рух); 1768 під час Коліївщини містом оволодів загін М.Залізняка.
1780 Корсунське староство перейшло до племінника польс. короля Станіслава-Августа Понятовського — кн. С.Понятовського. Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) отримало статус містечка Богуславського пов. Київського намісництва (від 1797 — Київської губернії). 1797 Корсунський маєток викупила рос. казна, і 1799 рос. імп. Павло I подарував його кн. П.Лопухіну.
Від 1846 входив до Канівського пов. Київ. губ. Під час Київської козаччини 1855 рос. війська вчинили тут жорстоку розправу над учасниками сел. заворушення.
Від 1861 — центр Корсунської волості. 1876 неподалік міста було прокладено залізницю Київ—Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ).
Улітку 1918 населення волості виступило проти нім. окупаційного режиму (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918), вибухнуло Звенигородське збройне повстання.
Від 1932 — у складі Київської області, від 1954 — Черкас. обл. Райцентр від 1923.
1934 дала перший струм Корсунська ГЕС.
У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 був окупований гітлерівцями з 30 лип. 1941 до 14 лют. 1944, у цей час у місті діяла підпільна орг-ція «Комітет-103». Місто було звільнене в ході Корсунь-Шевченківської операції 1944.
1994 створений Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник.
Окрім пам’яток Корсунь-Шевченківського держ. історико-культ. заповідника, в місті є також: могила-пам’ятник укр. художникові І.Сошенкові, місця козац. слави, пам’ятник-погруддя Б.Хмельницькому, дуб, каштан Т.Шевченка в дендропарку, стела на честь його перебування тут 1859 та ін.
http://history.org.ua/?termin=Korsun-sh ... D1%96vskii
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ (Корсунь), місто, Черкаська область, Україна
Ко́рсунь-Шевче́нківський (до 1944 року — Корсунь) — місто в Україні, районний центр Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Центр міської ради, до якої входять також села Гарбузин і Саморідня. Розташоване обабіч річки Росі за 70 км на захід від Черкас. Має залізничну станцію Корсунь. Місто перетинає автотраса Київ — Дніпро. З Києва до Корсуня-Шевченківського ходять автобуси з автостанції «Видубичі», а з Черкас — з центрального автовокзалу. Населення 21.900 тисячі мешканців (2017). Корсунь — одне з найдавніших міст України. Його назва може походити від імені руського бога сонячного світла — Хорса. Ймовірно, первісна назва звучала, як Хорсунь, що з часом змінилася в результаті лінгвістичних трансформацій.
За іншою версією назва міста походить від іранського слова «хоро» (палаючий), або тюркського словосполучення «кара су» (чорна вода, у значенні «чиста вода»).
Історія
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ (Корсунь), місто, Черкаська область, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Корсунь-Шевченківський (до 1944 року — Корсунь) — місто районного підпорядкування, центр району, розташований на скелястих берегах притоки Дніпра — Росі. Місто перетинає автотраса Київ — Дніпропетровськ. Населення — 17,3 тис. чоловік. До залізничної станції Корсунь — 3 км.
На території сучасного міста виявлено поселення трипільської культури, доби бронзи та скіфських часів, могильник і 4 поселення черняхівської культури. В урочищі Замчищі при впадінні Корсунки в Рось височить городище — залишки стародавнього Корсуня — могутньої фортеці, збудованої, очевидно, 1032 р. князем Ярославом Мудрим. Про те, що в небезпечному пристеповому районі Поросся в той час проживав місцевий люд, свідчать не тільки два давньоруські поселення, виявлені в Корсуні та Гарбузині, але й залишки оборонних укріплень — «змійових валів» поблизу Корсуня.
Згідно з легендою назва міста пішла від Кримського Корсуня (Херсонеса). Його вихідці після хрещення Русі були священиками Київської десятинної церкви. Отримавши від князя Володимира право збирати данину на Пороссі, вони нібито і дали назву поселенню над Россю, яке своєю чарівною природою нагадувало їм рідний південний Корсунь.
1240 року Корсунь зруйнували монголо-татари. У XV—XVI ст. на ці землі стали тікати з північних і західних областей від покріпачення селяни. Місто знову відродилося. Щоб використати втікачів для боротьби проти татаро-турецьких нападів, польський король Стефан Баторій 1580 року звелів побудувати в Корсуні замок і надати корсунцям значні привілеї.
Корсунь-Шевченківський (до 1944 року — Корсунь) — місто районного підпорядкування, центр району, розташований на скелястих берегах притоки Дніпра — Росі. Місто перетинає автотраса Київ — Дніпропетровськ. Населення — 17,3 тис. чоловік. До залізничної станції Корсунь — 3 км.
На території сучасного міста виявлено поселення трипільської культури, доби бронзи та скіфських часів, могильник і 4 поселення черняхівської культури. В урочищі Замчищі при впадінні Корсунки в Рось височить городище — залишки стародавнього Корсуня — могутньої фортеці, збудованої, очевидно, 1032 р. князем Ярославом Мудрим. Про те, що в небезпечному пристеповому районі Поросся в той час проживав місцевий люд, свідчать не тільки два давньоруські поселення, виявлені в Корсуні та Гарбузині, але й залишки оборонних укріплень — «змійових валів» поблизу Корсуня.
Згідно з легендою назва міста пішла від Кримського Корсуня (Херсонеса). Його вихідці після хрещення Русі були священиками Київської десятинної церкви. Отримавши від князя Володимира право збирати данину на Пороссі, вони нібито і дали назву поселенню над Россю, яке своєю чарівною природою нагадувало їм рідний південний Корсунь.
1240 року Корсунь зруйнували монголо-татари. У XV—XVI ст. на ці землі стали тікати з північних і західних областей від покріпачення селяни. Місто знову відродилося. Щоб використати втікачів для боротьби проти татаро-турецьких нападів, польський король Стефан Баторій 1580 року звелів побудувати в Корсуні замок і надати корсунцям значні привілеї.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ (Корсунь), місто, Черкаська область, Україна
Частина ІІ
Корсунська організація РСДРП об’єднувала соціал-демократичні групи ряду сіл і містечок Канівського повіту. Підтримувала тісний зв’язок з Київською та Одеською організаціями РСДРП. 28 жовтня 1908 року в Корсуні мала розпочати роботу конференція організації РСДРП з метою, вироблення «наказу» з аграрного питання фракції соціал-демократичної партії в Державній думі, а також визначення політичної лінії щодо інших партій. Доповідь готував учитель з Корсуня А. О. Плащенко, на квартирі в якого зберігалася вся секретна документація, штамп і печатка організації.
Поліції вдалось дізнатись про підготовку конференції. 26 жовтня 1908 року її організаторів було заарештовано і засуджено до різних строків тюрми та до заслання.
Після придушення революції Лопухіни-Демидови запровадили ще жорстокіші умови праці. Кожний рік прискорював процес розорення селянства, яке поповнювало собою ряди робітників по містах і наймитів у селах. 1912 року в Корсуні на 744 двори тих, що мали до 2 дес. землі, було 185, до 6 — 500. Того ж року з Корсуня і сіл волості пішли на заробітки 1669 чоловік.
1911 року в Корсуні на 9530 жителів була тільки парафіяльна та двокласна земська школи. З 829 дітей шкільного віку 182 не вчилися. Тут налічувалося дві церкви, монастир, 19 шинків, 84 лавки купців.
Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року викликала нову хвилю революційної активності мас. Ігноруючи накази Тимчасового уряду і Центральної ради, корсунці ділили панські землі і майно, заборонили хижацьке винищення лісів. У телеграмі до Тимчасового уряду заводчик Бродський писав 24 травня 1917 року: «Вже півтора місяця селяни Корсунської, Селищанської, Корнилівської волостей Канівського повіту, незважаючи на гостру потребу в паливі, не дають рубати, вивозити заготовлений експлуатований мною вже два роки ліс».
Корсунська організація РСДРП об’єднувала соціал-демократичні групи ряду сіл і містечок Канівського повіту. Підтримувала тісний зв’язок з Київською та Одеською організаціями РСДРП. 28 жовтня 1908 року в Корсуні мала розпочати роботу конференція організації РСДРП з метою, вироблення «наказу» з аграрного питання фракції соціал-демократичної партії в Державній думі, а також визначення політичної лінії щодо інших партій. Доповідь готував учитель з Корсуня А. О. Плащенко, на квартирі в якого зберігалася вся секретна документація, штамп і печатка організації.
Поліції вдалось дізнатись про підготовку конференції. 26 жовтня 1908 року її організаторів було заарештовано і засуджено до різних строків тюрми та до заслання.
Після придушення революції Лопухіни-Демидови запровадили ще жорстокіші умови праці. Кожний рік прискорював процес розорення селянства, яке поповнювало собою ряди робітників по містах і наймитів у селах. 1912 року в Корсуні на 744 двори тих, що мали до 2 дес. землі, було 185, до 6 — 500. Того ж року з Корсуня і сіл волості пішли на заробітки 1669 чоловік.
1911 року в Корсуні на 9530 жителів була тільки парафіяльна та двокласна земська школи. З 829 дітей шкільного віку 182 не вчилися. Тут налічувалося дві церкви, монастир, 19 шинків, 84 лавки купців.
Лютнева буржуазно-демократична революція 1917 року викликала нову хвилю революційної активності мас. Ігноруючи накази Тимчасового уряду і Центральної ради, корсунці ділили панські землі і майно, заборонили хижацьке винищення лісів. У телеграмі до Тимчасового уряду заводчик Бродський писав 24 травня 1917 року: «Вже півтора місяця селяни Корсунської, Селищанської, Корнилівської волостей Канівського повіту, незважаючи на гостру потребу в паливі, не дають рубати, вивозити заготовлений експлуатований мною вже два роки ліс».
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ (Корсунь), місто, Черкаська область, Україна
Частина ІІІ
11 лютого танкове угруповання ворога вклинилось у розташування наших військ на декілька десятків кілометрів і вийшло в район Лисянки. 12 лютого з району Стеблева завдали зустрічного удару оточені ворожі війська. В результаті відстань між ними скоротилась до 10—12 км. Радянське командування спішно перекинуло сюди танкові корпуси 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова і 2-ї танкової армії генерал-лейтенанта С. І. Богданова, декілька стрілецьких дивізій і протитанкових артполків. В жорстоких боях, що точились тут 12—16 лютого, ворог був знекровлений. В ніч на 17 лютого, скориставшись хуртовиною, гітлерівці зробили спробу вирватись з оточення. Біля сіл Комарівки, Хильок, Почапинців і Журжинців їх зустрів нищівний вогонь радянських військ, що зайняли кругову оборону. Незважаючи на величезні втрати, гітлерівці вперто пробивались до Лисянки. Весь день 17 лютого точився кровопролитний бій. Спроби ворога вирватися з оточення зазнали повного краху. Лише невеликій кількості танків і бронетранспортерів з генералами і офіцерами, які кинули напризволяще свої війська, вдалося дістатися Лисянки.
В Корсунь-Шевченківській битві, що дістала назву «Новий Сталінград», ворог втратив 55 тис. солдатів і офіцерів, 18 200 потрапили в полон.
18 лютого Москва від імені Батьківщини 20 артилерійськими залпами із 224 гармат сповістила всьому світу про нову блискучу перемогу радянської зброї. 23 з’єднанням і частинам Червоної Армії було присвоєно найменування «Корсунських». За видатні бойові подвиги понад 100 бійців і командирів удостоєно звання Героя Радянського Союзу, кілька тисяч воїнів нагороджені орденами і медалями.
11 лютого танкове угруповання ворога вклинилось у розташування наших військ на декілька десятків кілометрів і вийшло в район Лисянки. 12 лютого з району Стеблева завдали зустрічного удару оточені ворожі війська. В результаті відстань між ними скоротилась до 10—12 км. Радянське командування спішно перекинуло сюди танкові корпуси 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова і 2-ї танкової армії генерал-лейтенанта С. І. Богданова, декілька стрілецьких дивізій і протитанкових артполків. В жорстоких боях, що точились тут 12—16 лютого, ворог був знекровлений. В ніч на 17 лютого, скориставшись хуртовиною, гітлерівці зробили спробу вирватись з оточення. Біля сіл Комарівки, Хильок, Почапинців і Журжинців їх зустрів нищівний вогонь радянських військ, що зайняли кругову оборону. Незважаючи на величезні втрати, гітлерівці вперто пробивались до Лисянки. Весь день 17 лютого точився кровопролитний бій. Спроби ворога вирватися з оточення зазнали повного краху. Лише невеликій кількості танків і бронетранспортерів з генералами і офіцерами, які кинули напризволяще свої війська, вдалося дістатися Лисянки.
В Корсунь-Шевченківській битві, що дістала назву «Новий Сталінград», ворог втратив 55 тис. солдатів і офіцерів, 18 200 потрапили в полон.
18 лютого Москва від імені Батьківщини 20 артилерійськими залпами із 224 гармат сповістила всьому світу про нову блискучу перемогу радянської зброї. 23 з’єднанням і частинам Червоної Армії було присвоєно найменування «Корсунських». За видатні бойові подвиги понад 100 бійців і командирів удостоєно звання Героя Радянського Союзу, кілька тисяч воїнів нагороджені орденами і медалями.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ (Корсунь), місто, Черкаська область, Україна
ЦДІАК, православні
Назва на 2009 рік - Корсунь-Шевченківський, м.
Приписні села –
Адмін поділ за документами - Київського воєв., з 1795 р. Корсунського пов. Київського нам., з 1797 р. Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XIX ст. - Канівського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. - Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.
Церкви - Преображення Господнього, св. Іллі, св. Миколая
метрична книга 127 1012 св. Миколая - 972(1795, 1796); 1249(1805)
св. Іллі - 972(1795, 1796); 1249(1805); 1524(1824); 2813а(1853); 2881(1854); 3342(1861); 3595(1865)
Преображення Господнього - 1524(1824); 2813а(1853); 2881(1854)-н.*; 3342(1861)-н*, ш., с.; 3595(1865)
Різне - Богуславський пов.- 698(1781-1813); 1135(1799); 1162(1800); 1182(1801); 1198(1802); 1278(1807); 1293(1808); 1303(1809); 1319(1810); 1335(1811); 1350(1812); 1362(1813); 1376(1814); 1390(1815); 1404(1816); 1434(1818); 1451(1819); 1481(1821); 1482(1821); 1495(1822); 1509(1823); 1539(1825); 1556(1826); 1575(1827); 1575а(1827); 1592(1828); 1612(1829); 1631(1830); 1676(1832); 1704(1833); 1730а(1834); 1758(1835); 1791(1836); 1828(1837); 1860(1838); 1895(1839); 1952(1840); 2011(1841); 2065(1842); 2125(1843); 2187(1844); 2245(1845); 2311(1846); 2385(1847); 2455(1848); 2535(1849); 2596(1850); 2675(1851); 2745(1852); 2876(1854); 2960(1855); 3021(1856); 3095(1857); 3218(1859); 3219(1859); 3220(1858); 3288(1860); 3343(1861); 3413(1862); 3478(1863); 3538(1864); 3668(1866); 3667(1866); 3737(1867); 3823(1868); 3922(1869); 4029(1870); 4135(1871); 4240(1872); 4465(1874)
метрична книга 127 1013 174(1840-1854) *- ш.
cповідний розпис 127 1015 св.Миколая - 150(1802); 268(1818);
св. Іллі - 150(1802); 268(1818); 748(1848); 1105(1866);
Преображення Господнього - 748(1848); 1105(1866)
Різне - 121(1797); 139(1801); 140(1801); 283(1819); 307а(1821); 327а(1823); 365(1826); 390(1828); 402(1829); 414(1830); 430(1831); 444(1832); 462(1833); 464а(1833); 469(1835); 527(1837); 528(1837); 550(1838); 551(1838); 564(1839); 582(1840); 583(1840); 601(1841); 619(1842); 642(1843); 661(1844); 679(1845); 682(1845); 729(1847); 765(1849); 787(1850); 788(1850); 806(1851); 822(1852); 892(1856); 912(1857); 929а(1858); 949(1859); 971а(1860); 991(1861); 1028(1863); 1048(1864); 1075(1865);
cповідний розпис 127 1016 Преображення Господнього – 227(1822); 251(1827); 276(1830); 303(1834); 315(1836)*; 443(1861)
св. Іллі – 169(1816); 227(1822); 251(1827); 276(1830); 303(1834); 443(1861)
св. Миколая – 169(1816)
Назва на 2009 рік - Корсунь-Шевченківський, м.
Приписні села –
Адмін поділ за документами - Київського воєв., з 1795 р. Корсунського пов. Київського нам., з 1797 р. Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XIX ст. - Канівського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. - Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.
Церкви - Преображення Господнього, св. Іллі, св. Миколая
метрична книга 127 1012 св. Миколая - 972(1795, 1796); 1249(1805)
св. Іллі - 972(1795, 1796); 1249(1805); 1524(1824); 2813а(1853); 2881(1854); 3342(1861); 3595(1865)
Преображення Господнього - 1524(1824); 2813а(1853); 2881(1854)-н.*; 3342(1861)-н*, ш., с.; 3595(1865)
Різне - Богуславський пов.- 698(1781-1813); 1135(1799); 1162(1800); 1182(1801); 1198(1802); 1278(1807); 1293(1808); 1303(1809); 1319(1810); 1335(1811); 1350(1812); 1362(1813); 1376(1814); 1390(1815); 1404(1816); 1434(1818); 1451(1819); 1481(1821); 1482(1821); 1495(1822); 1509(1823); 1539(1825); 1556(1826); 1575(1827); 1575а(1827); 1592(1828); 1612(1829); 1631(1830); 1676(1832); 1704(1833); 1730а(1834); 1758(1835); 1791(1836); 1828(1837); 1860(1838); 1895(1839); 1952(1840); 2011(1841); 2065(1842); 2125(1843); 2187(1844); 2245(1845); 2311(1846); 2385(1847); 2455(1848); 2535(1849); 2596(1850); 2675(1851); 2745(1852); 2876(1854); 2960(1855); 3021(1856); 3095(1857); 3218(1859); 3219(1859); 3220(1858); 3288(1860); 3343(1861); 3413(1862); 3478(1863); 3538(1864); 3668(1866); 3667(1866); 3737(1867); 3823(1868); 3922(1869); 4029(1870); 4135(1871); 4240(1872); 4465(1874)
метрична книга 127 1013 174(1840-1854) *- ш.
cповідний розпис 127 1015 св.Миколая - 150(1802); 268(1818);
св. Іллі - 150(1802); 268(1818); 748(1848); 1105(1866);
Преображення Господнього - 748(1848); 1105(1866)
Різне - 121(1797); 139(1801); 140(1801); 283(1819); 307а(1821); 327а(1823); 365(1826); 390(1828); 402(1829); 414(1830); 430(1831); 444(1832); 462(1833); 464а(1833); 469(1835); 527(1837); 528(1837); 550(1838); 551(1838); 564(1839); 582(1840); 583(1840); 601(1841); 619(1842); 642(1843); 661(1844); 679(1845); 682(1845); 729(1847); 765(1849); 787(1850); 788(1850); 806(1851); 822(1852); 892(1856); 912(1857); 929а(1858); 949(1859); 971а(1860); 991(1861); 1028(1863); 1048(1864); 1075(1865);
cповідний розпис 127 1016 Преображення Господнього – 227(1822); 251(1827); 276(1830); 303(1834); 315(1836)*; 443(1861)
св. Іллі – 169(1816); 227(1822); 251(1827); 276(1830); 303(1834); 443(1861)
св. Миколая – 169(1816)
- strekoza
- Повідомлень: 77
- З нами з: 26 квітня 2020, 00:38
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 12 разів
- Подякували: 40 разів
Re: КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ (Корсунь), місто, Черкаська область, Україна
А вдруг кто ищет и найти не может 8)
Брак
19 август 1912 г.
Крестьянин дер. Артемок, Бородинской волости, Московской губ. Алексей Герасимович Герасимов, вероисповедания православного, первым браком, 24 года
Крестьянка м. Корсуня Каневского уезда Киевской губ. Анастасия Трофимовна Побирченко, вероисповедания православного, первым браком, 23 года
Место венчания: с. Старая Басань (Новобасанская вол., Козелецкого уезда, Черниговской губ.)
Священник Владимир Марченко, церковь Преображения Господнего
ДАЧО ф.679, оп.10, стор. 146, запис № 20
Брак
19 август 1912 г.
Крестьянин дер. Артемок, Бородинской волости, Московской губ. Алексей Герасимович Герасимов, вероисповедания православного, первым браком, 24 года
Крестьянка м. Корсуня Каневского уезда Киевской губ. Анастасия Трофимовна Побирченко, вероисповедания православного, первым браком, 23 года
Место венчания: с. Старая Басань (Новобасанская вол., Козелецкого уезда, Черниговской губ.)
Священник Владимир Марченко, церковь Преображения Господнего
ДАЧО ф.679, оп.10, стор. 146, запис № 20
Родинні прізвища: Гончарук/Гончар, Мацюк, Бойко, Степанкевич, Новицькі, Малицькі
Копчинські/Купчинські, Солецькі, Яворські, Радецькі, Маршевонські, Соколовські, Кваснєвскі, Павликовські
Андрійчук/Андрущенко, Позняк, Блищицькі, Щербатюк, Гойденко, Тесленко, Березні, Лабунські, Зимні, Ігнатенко
Красножон, Бодак, Рихлик
Левченко, Сидоренко
Копчинські/Купчинські, Солецькі, Яворські, Радецькі, Маршевонські, Соколовські, Кваснєвскі, Павликовські
Андрійчук/Андрущенко, Позняк, Блищицькі, Щербатюк, Гойденко, Тесленко, Березні, Лабунські, Зимні, Ігнатенко
Красножон, Бодак, Рихлик
Левченко, Сидоренко
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 30 гостей