Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Козівка, село, Тернопільський район, Тернопільська область

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3
З нами з: 06 березня 2017, 23:52
Подякував (-ла): 0 раз.
Подякували: 3 раз.

Козівка, село, Тернопільський район, Тернопільська область

Повідомлення Polk_UA » 07 березня 2017, 02:17

З Тернопільщина - Історія Міст і Сіл виданої у 2014-ті році

Козівка
Село, центр сільської ради. До Козівки приєднано хутір Боднарка (Боднарівка). Розташоване на берегах р. Сороцька (ліва притока Гнізни, басейн Серету, сточище Дністра), за 25 км від м. Тернопіль і 8 км від найближчої залізничної станції Прошова. Географічні координати – 49° 23’ пн. ш. 25° 48’ сх. д. Площа населеного пункту – 3,8 кв. км. Середня висота над рівнем моря – 317 м. Дворів – 324. На- селення – 744 особи (2014 р.).

Перша письмова згадка – 1458 рік як Лозівка. Назва походить, імовірно, від місця розташування у лозах; згодом – Козівка від кіз, яких розводили місцеві жителі. Наступна згадка – 1564 рік. Поселення неодноразово зазнавало турецько-татарських нападів; за переказами, в селі була татарська могила. 1774 р. в Козівці була дерев’яна церква. 1850 р. заснована однокласна школа. За переказами, з ініціативи священика Д. Білинського в середині 19 ст. село оборали волами для захисту від бурі, градобою і вогню. 1890 р. в селі проживало 1957 осіб; були фільварок, млин і початкова школа. 1895–1896 рр. через Козівку проклали дорогу, що з’єднувала Тернопіль із Гримайловим.

1915 р. велика земельна власність належала Созанським і Мохнацьким. В УСС і УГА воювали Володимир Гесюк, Андрій та Іван Дацики, Василь Задорожний, Микола Петрик й ін.

27 листопада 1918 р. поблизу Козівки вояки УГА взяли в полон польський загін (близько 700 осіб).

У 1921р. вселі – 1898 жителів.

Діяли філії товариств “Просвіта” (1895 р.), “Січ” (1907 р.), “Сільський господар”, “Каменярі”, “Луг”, а також кооператива (1906 р.), молочарня, аматорський драматичний гурток і хор.

Восени 1930 р. під час пацифікації знищено майно українських організацій. Відомо, що 1934 р. працювала 4-класна школа. Діяла ковальсько-механічна робітня братів Росомінських, 2 млини.

Упродовж 1934 – 1939 рр. село належало до ґміни Баворів.

Наприкінці 1930-х рр. солтисом села був Петро Виспянський.

1939 р. в селі проживало 2060 осіб, із них 1660 – українці.

Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 53 уродженці села. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – понад 150 осіб, у т. ч. районовий провідник ОУН Микола Потіха (1925–1952), підрайоновий провідник ОУН Йосип Гурин (1920 р. н.); у дивізії “Галичина” воював Михайло Гарматій; у власних будинках членів ОУН і вояків УПА переховували Зіновій Боднарчук, Стефанія Василюк (Матулка), Михайло Петрик, Микола Росолинський, криївки були на подвір’ях Миколи Бучковського Михайла Франковського. У січні 1945 р. в селі відбувся бій між вояками УПА та більшовиками “рубахи” (близько 120 осіб), під час якого загинуло 10 повстанців; 24 січня того ж року загинув районовий провідник ОУН, член штабу воєнної округи “Лисоня” Ілярій Лютий. 25 червня 1945 р. в Козівці організували станицю “істрєбітєльного батальйону" (“стрибків"). 6 січня 1948 р. в селі близько 150 більшовиків проводили облаву, під час якої пограбували місцевих жителів. 12 квітня 1949 р. на полях між селами Козівка і Смолянка в бою з підрозділом МДБ загинули вояки УПА “Залізняк” і “Недобитко”.

У радянський період працювали млин, цегельний завод і майстерня побутового обслуговування населення.
Є церква Святого Миколая (УГКЦ, 1888 р., кам’яна), недіючий костел (1914 р.; фундатор Созанський), капличка між селами Козівка і Сороцьке Теребовлянського району (1991 р.), 24 хрести та "фіґури" парафіяльного значення у т. ч. “фіґури” Матері Божої (1998 р.) та Ісуса Христа (2011 р.).

Споруджено пам’ятники полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968 р., скульптор Я. Ягода), Степанові Бандері (1992 р., скульптор Б. Григоренко, перший на Тернопільщині), криївка-музей на місці загибелі п’ятьох вояків УПА і дочки повстанця Івана Бучковського Катерини (1995 р.), встановлений пам’ятний хрест на честь скасування панщини (друга половина 19 ст.), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1995 р.). Збереглася козацька могила.

Діють НВК "ЗОШ 1–2 ступенів–дитячий саочок", Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв’язку, три торгових заклади; земельні паї орендують три фермерські господарства.

У Козівці народилися: громадські діячі, меценати Йосип Білинський (1859–кін. 1925, за ін. даними, поч. 1926) та Іван Дацик (1897–1983), інженер Остап Задорожний (1929 р. н.), різьбяр по дереву, живописець Євген Ковальчук (1948 р. н.), педагог і громадський діяч, літератор Євген Рій (1967 р. н.), співак (тенор), педагог, заслужений працівник культури України Йосип Сагаль (1946 р. н.), вчений у галузі зоотехнії, доктор біологічних наук, академік Української академії аграрних наук Володимир Снітинський (1948 р. н.), його брат, підприємець Любомир Снітинський (1951 р. н.), інженер-агроном, журналіст, редактор, громадський діяч Михайло Снітинський (1878–1943), хормейстер, режисер, заслужений діяч мистецтв України Михайло Франків (1955 р. н.), учителювали педагоги, громадсько-політичний діяч Михайло Миколенко, громадська діячка Валентина Кухар, поет, літературознавець, редактор Борис Щавурський; перебував журналіст, громадський діяч, онук Провідника ОУН Степана Бандери – Степан Бандера.

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2071
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1362 раз.
Подякували: 493 раз.
Стать: Жінка

Re: Козівка, село, Тернопільський район, Тернопільська область

Повідомлення АннА » 07 березня 2017, 13:23

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки.
КОЗІВКА — село, центр сільської Ради. Розташована на березі Гнізни, за 30 км від міста Тернополя та за 8 км від найближчої залізничної станції Прошова. Дворів — 404. Населення —1388 чоловік.

У селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. Котовського, що має в користуванні 1,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,6 тис. га орної землі. Розвинуті рільництво й тваринництво м’ясо-молочного напряму. Допоміжні підприємства — млин, цегельний завод. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва ордена Леніна удостоєно бригадира колгоспу С. І. Кобеля. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено доярку Г. М. Олійник, ланкову Є. М. Бунт.

У селі є восьмирічна школа, де 15 учителів навчають 211 учнів, будинок культури на 250 місць, бібліотека, медичний пункт, дитячі ясла, відділення зв’язку, два магазини, майстерня побутового обслуговування населення. У 1962— 1972 рр. в Козівці зведено 108 індивідуальних житлових будинків. Тут працюють 22 комуністи й 61 комсомолець.

Село відоме з 1564 р. У липні—вересні 1920 року встановлена Радянська влада. На фронтах Великої Вітчизняної війни билися проти ворога 209 місцевих жителів, 48 з них загинуло. Всіх учасників війни нагороджено орденами й медалями Союзу РСР. Односельцям, які віддали життя за Радянську Батьківщину, споруджено пам’ятник.

У Козівці встановлено пам’ятник В. І. Леніну.
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера К

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Jakarta, Milena і 2 гостей