Кельменці, смт, Кельменецький р-н, Чернівецька обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Кельменці, смт, Кельменецький р-н, Чернівецька обл, Україна
КЕЛЬМЕНЦІ – с-ще міськ. типу Чернівецької області, райцентр.
Розташоване за 4 км на пн. від залізничної ст. Ларга. Нас. 8 тис. осіб (2004).
Вперше згадується в документах 1559.
У 16 – 18 ст. входило до Молдавського князівства, що перебувало під владою Османської імперії.
1812 у складі Бессарабії приєднано до Російської імперії.
Від 1918 – під владою Румунії.
1940 у складі Північної Буковини возз'єднано з УРСР, відтоді райцентр.
У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 перебувало під румун. окупацією з 6 лип. 1941 до 28 берез. 1944.
С-ще міськ. типу від 1960.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Кельменці, смт, Кельменецький р-н, Чернівецька обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Кельменці — селище міського типу з 1960 року, центр Кельменецького району. Розташовані .на автошляху Чернівці—Сокиряни, за 4 км на північ від залізничної станції Ларга і за 106 км від Чернівців. Населення — 6,3 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковане село Широке.
В центрі сучасних Кельменців на березі Потока виявлено рештки поселення ранніх слов’ян черняхівської культури (II—VI століття н. е.), а на південних схилах Потока — рештки поселень XIV—XV століть.
Вперше село згадується в документах 1559 року під назвою Келменци. Назва його кілька разів змінювалась. В 1642 році воно іменувалося Келмешти, а в 1817 році Келмещий.
За народною легендою першим на території сучасних Кельменців поселився корчмар на ім’я Кельман. Згодом рядом з корчмою з’явилося кілька будинків. Садибу корчмаря подорожні називали двором Кельмана, а людей, що служили в нього, кельменцями. Збереглися відомості про те, що з середини XVIII століття населення Кельменців належало до категорії царан. Земля, на якій вони поселилися, належала феодалу. Основним заняттям було землеробство і скотарство. За користування землею кельменчани працювали у маєтку феодала та виконували різні повинності. За Положенням 1749 року царани мали одробити 24 дні на рік, дати феодалу десятину від врожаю, від приплоду тварин, від бджіл тощо. Крім того, селян змушували сплачувати великі податки на користь держави: подушне, від майна тощо. З 1766 року за Правилами Г. Гіки кількість урочних днів зменшувалась до 12. Але обсяг роботи на день визначався такий, що його можна було виконати тільки за 3—4 робочі дні. Отже, фактично панщина збільшувалась у 2—3 рази. Згідно ж «Пунктів», виданих молдавським диваном у 1810 році, кожне тяглове господарство царан повинно було обробити півфальчі панського поля, скосити фальчу сінокосу, давати панові десятину свого врожаю, привезти віз дров, постачати по 2 курки, по відру бринзи від кожних 100 дійних овець, по мітку пряжі, платити щорічно по 10 левів, за т. зв. панські дні тощо. Насправді ж поміщик не дотримувався згаданих пунктів, а постійно збільшував повинності, жорстоко поводився з населенням. До того ж царани мали сплачувати і державні податки.
Становище селян ускладнювалось ще й утисками з боку турецьких загарбників. Селяни мусили сплачувати данину грошима, поставляти зерно, худобу, мед, виконувати різні трудові повинності, брати участь у походах турецьких армій, в складі молдавських військових загонів та інше.
Кельменці — селище міського типу з 1960 року, центр Кельменецького району. Розташовані .на автошляху Чернівці—Сокиряни, за 4 км на північ від залізничної станції Ларга і за 106 км від Чернівців. Населення — 6,3 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковане село Широке.
В центрі сучасних Кельменців на березі Потока виявлено рештки поселення ранніх слов’ян черняхівської культури (II—VI століття н. е.), а на південних схилах Потока — рештки поселень XIV—XV століть.
Вперше село згадується в документах 1559 року під назвою Келменци. Назва його кілька разів змінювалась. В 1642 році воно іменувалося Келмешти, а в 1817 році Келмещий.
За народною легендою першим на території сучасних Кельменців поселився корчмар на ім’я Кельман. Згодом рядом з корчмою з’явилося кілька будинків. Садибу корчмаря подорожні називали двором Кельмана, а людей, що служили в нього, кельменцями. Збереглися відомості про те, що з середини XVIII століття населення Кельменців належало до категорії царан. Земля, на якій вони поселилися, належала феодалу. Основним заняттям було землеробство і скотарство. За користування землею кельменчани працювали у маєтку феодала та виконували різні повинності. За Положенням 1749 року царани мали одробити 24 дні на рік, дати феодалу десятину від врожаю, від приплоду тварин, від бджіл тощо. Крім того, селян змушували сплачувати великі податки на користь держави: подушне, від майна тощо. З 1766 року за Правилами Г. Гіки кількість урочних днів зменшувалась до 12. Але обсяг роботи на день визначався такий, що його можна було виконати тільки за 3—4 робочі дні. Отже, фактично панщина збільшувалась у 2—3 рази. Згідно ж «Пунктів», виданих молдавським диваном у 1810 році, кожне тяглове господарство царан повинно було обробити півфальчі панського поля, скосити фальчу сінокосу, давати панові десятину свого врожаю, привезти віз дров, постачати по 2 курки, по відру бринзи від кожних 100 дійних овець, по мітку пряжі, платити щорічно по 10 левів, за т. зв. панські дні тощо. Насправді ж поміщик не дотримувався згаданих пунктів, а постійно збільшував повинності, жорстоко поводився з населенням. До того ж царани мали сплачувати і державні податки.
Становище селян ускладнювалось ще й утисками з боку турецьких загарбників. Селяни мусили сплачувати данину грошима, поставляти зерно, худобу, мед, виконувати різні трудові повинності, брати участь у походах турецьких армій, в складі молдавських військових загонів та інше.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Кельменці, смт, Кельменецький р-н, Чернівецька обл, Україна
Частина ІІ
За рахунок розорення основної маси селян зростали і економічно міцніли поміщицькі і куркульські господарства. В селі виникли різні дрібні підприємства первинної обробки сільськогосподарської продукції. Поміщикам і куркулям належало 2 парові, 11 водяних і 5 вітряних млинів та 2 олійниці.
У 1921 році в Кельменцях була створена підпільна комуністична організація на чолі з Савою та Прокопом Горобієвськими. До складу організації входили М. Г. Атаман, П. Ф. Дворник, Г. С. Раренко, В. В. Мойсеєв, Ф. А. Дворниченко, Д. С. Горобієвський, І. Д. Лупанчук, В. Д. Лупанчук, М. Ф. Раренко, М. В. Рингач та інші комуністи. Підпільники розповсюджували революційні листівки, знайомили селян з успіхами соціалістичного будівництва в СРСР, закликали їх чинити опір окупантам, боротись за возз’єднання з Радянською Україною. Готуючись до збройного виступу, вони збирали зброю, вибухові матеріали тощо.
У 1923 році органи сигуранци натрапили на слід організації. В ніч з 30 на 31 серпня під час наради керівної групи будинок Б. Кучейника був оточений жандармами.
Підпільники вчинили опір жандармам — в них полетіли гранати, було відкрито вогонь з гвинтівок. Під час бою загинули Сава і Прокіп Горобієвські. Жандарми захопили зброю, листівки, революційну літературу. Всі заарештовані були засуджені до різних строків каторжних робіт.
Значну роботу проводила організація «Союз революційних селян Бессарабії», що виникла в 20-х роках у селі Кельменцях. Але в 1925 році сигуранці вдалося розкрити і цю організацію. Понад 300 чоловік було заарештовано і кинуто до в’язниць, серед них і кельменчани П. Ф. Кучейник, М. М. Раренко, О. Г. Берека, Ф. М. Герман та інші. Окупанти засудили їх до різних строків тюремного ув’язнення. Понад 5 років довелось відсидіти у в’язниці П. Ф. Кучейнику, 8 років дзвенів кайданами на каторзі Г. С. Раренко.
За рахунок розорення основної маси селян зростали і економічно міцніли поміщицькі і куркульські господарства. В селі виникли різні дрібні підприємства первинної обробки сільськогосподарської продукції. Поміщикам і куркулям належало 2 парові, 11 водяних і 5 вітряних млинів та 2 олійниці.
У 1921 році в Кельменцях була створена підпільна комуністична організація на чолі з Савою та Прокопом Горобієвськими. До складу організації входили М. Г. Атаман, П. Ф. Дворник, Г. С. Раренко, В. В. Мойсеєв, Ф. А. Дворниченко, Д. С. Горобієвський, І. Д. Лупанчук, В. Д. Лупанчук, М. Ф. Раренко, М. В. Рингач та інші комуністи. Підпільники розповсюджували революційні листівки, знайомили селян з успіхами соціалістичного будівництва в СРСР, закликали їх чинити опір окупантам, боротись за возз’єднання з Радянською Україною. Готуючись до збройного виступу, вони збирали зброю, вибухові матеріали тощо.
У 1923 році органи сигуранци натрапили на слід організації. В ніч з 30 на 31 серпня під час наради керівної групи будинок Б. Кучейника був оточений жандармами.
Підпільники вчинили опір жандармам — в них полетіли гранати, було відкрито вогонь з гвинтівок. Під час бою загинули Сава і Прокіп Горобієвські. Жандарми захопили зброю, листівки, революційну літературу. Всі заарештовані були засуджені до різних строків каторжних робіт.
Значну роботу проводила організація «Союз революційних селян Бессарабії», що виникла в 20-х роках у селі Кельменцях. Але в 1925 році сигуранці вдалося розкрити і цю організацію. Понад 300 чоловік було заарештовано і кинуто до в’язниць, серед них і кельменчани П. Ф. Кучейник, М. М. Раренко, О. Г. Берека, Ф. М. Герман та інші. Окупанти засудили їх до різних строків тюремного ув’язнення. Понад 5 років довелось відсидіти у в’язниці П. Ф. Кучейнику, 8 років дзвенів кайданами на каторзі Г. С. Раренко.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Кельменці, смт, Кельменецький р-н, Чернівецька обл, Україна
Частина ІІІ
Заліковуючи рани війни, кельменчани дбали і про перемогу над ворогом. Серед трудящих широкого розмаху набрав рух за збирання коштів у фонд допомоги фронту. Тільки за два дні квітня 1944 року було зібрано 15 тис. крб. За самовіддану працю і допомогу фронту в 1944 році було нагороджено медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» велику групу кельменчан, серед них 15 робітників Кельменецького маслозаводу та партійних і радянських працівників. Хліборобам Кельменців було повернуто конфісковану у поміщиків землю, реманент, худобу. Але дрібні селянські господарства були малотоварними. Тому одночасно з поверненням селянам землі, поданні допомоги в її обробітку, насінням, добривами, партійні і радянські органи райцентру провадили велику роботу по підготовці до об’єднання одноосібних господарств у колективні. Важливу роль у цьому відіграли 4 земельні громади, які об’єднували майже всі селянські двори. Вони сприяли організації супряжних груп, допомагали впорядковувати землекористування, подавали допомогу у проведенні сівби і збиранні врожаю сім’ям червоноармійців та інвалідам Вітчизняної війни тощо.
Наслідуючи приклад своїх братів східних областей України, селяни Кельменців 29 березня 1947 року створили перший колгосп «Красный луч». Ініціаторами його стали В. У. Москалюк, І. С. Ковальчук, Г. Г. Тодосійчук. Першим головою колгоспу обрано В. У. Москалюка.
Заліковуючи рани війни, кельменчани дбали і про перемогу над ворогом. Серед трудящих широкого розмаху набрав рух за збирання коштів у фонд допомоги фронту. Тільки за два дні квітня 1944 року було зібрано 15 тис. крб. За самовіддану працю і допомогу фронту в 1944 році було нагороджено медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» велику групу кельменчан, серед них 15 робітників Кельменецького маслозаводу та партійних і радянських працівників. Хліборобам Кельменців було повернуто конфісковану у поміщиків землю, реманент, худобу. Але дрібні селянські господарства були малотоварними. Тому одночасно з поверненням селянам землі, поданні допомоги в її обробітку, насінням, добривами, партійні і радянські органи райцентру провадили велику роботу по підготовці до об’єднання одноосібних господарств у колективні. Важливу роль у цьому відіграли 4 земельні громади, які об’єднували майже всі селянські двори. Вони сприяли організації супряжних груп, допомагали впорядковувати землекористування, подавали допомогу у проведенні сівби і збиранні врожаю сім’ям червоноармійців та інвалідам Вітчизняної війни тощо.
Наслідуючи приклад своїх братів східних областей України, селяни Кельменців 29 березня 1947 року створили перший колгосп «Красный луч». Ініціаторами його стали В. У. Москалюк, І. С. Ковальчук, Г. Г. Тодосійчук. Першим головою колгоспу обрано В. У. Москалюка.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Google [Bot] і 24 гостей