КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
КОВЕЛЬ – місто обласного підпорядкування Волинської області, райцентр. Розташов. на р. Турія (прит. Прип'яті, бас. Дніпра). Залізничний вузол. Нас. 67 тис. осіб (2006).
Вперше згадується в писемних джерелах під 1310. Від серед. 14 ст. – вотчина литов. феодалів, наприкінці 16 ст. – вотчина польс. короля. 1505 споруджено дерев'яний Благовіщенський собор. 1515 польс. король Сигізмунд I надав місту магдебурзьке право. Також було дозволено щороку влаштовувати тут два ярмарки – на свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього (14 верес. за ст. ст.) та на 4-й день після Різдва Христового. У 17 ст. – один з найбільших екон. і торг. центрів Зх. Волині. Після національної революції 1648–1676 залишився у складі Польщі. Магдебурзьке право було відібране. Після 3-го поділу Польщі 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшов до Російської імперії і став повітовим містом Волинської губернії. Влітку 1919 поблизу нього відбувалися бої Волин. д-зії Армії Української Народної Республіки з польс. військами. За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 у складі Зх. Волині відійшов до Польщі. 1939 об'єднаний з ін. укр. землями у складі УРСР, від 1940 – райцентр. У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 від 28 черв. 1941 до 6 лип. 1944 був окупований гітлерівцями. У місті діяла антигітлерівська група. Неподалік міста проводило свою бойову операцію Чернігівсько-Волинське партизанське з'єднання під командуванням О.Федорова (див. Ковельський вузол).
Архіт. пам'ятки: Свято-Михайлівська церква, Свято-Воскресенська церква (1877). У місті встановлено пам'ятник Лесі Українці (1991).
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
Re: КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Ковель — місто обласного підпорядкування, центр Ковельського району. Розташований на річці Турії — правій притоці Прип’яті. Відстань до Луцька залізницею 84 км, шосе — 73 км. Ковель — значний вузол залізничних та автомобільних шляхів, які проходять на Брест, Луцьк, Сарни, Київ, Львів, Хелм, Володимир-Волинський, Камінь-Каширський та інші міста. Населення — 32,7 тис. чоловік.
На території сучасного Ковеля виявлено поселення доби бронзи (середина III тисячоліття до н. е.). Перша писемна згадка про місто датується 1310 роком, коли тут перебував майбутній польський король Казимир Великий. В 1327 році у Ковелі був замок, який того ж року розорили хрестоносці.
В середині XIV століття великий князь литовський Гедімін передав село Ковле у володіння феодалові Ф. Сангушку
Вигідне географічне розташування села сприяло дальшому його зростанню. У 1518 році Ковле стало містом і дістало назву «Ковель». Йому було надано магдебурзьке право і дозволено провадити ярмарки і торги. Це означало звільнення, хоч і неповне, від великокнязівської адміністрації та земельних магнатів і забезпечення внутрішнього самоврядування. Згідно з цим правом міське управління складалося 3 ради, на чолі якої стояли бургомістр і ратмани. Щорічно мешканці міста обирали 8 чоловік, що мали бути грамотними. З їх числа ковельський староста призначав 4 ратманів, одного з них — бургомістром. Ці особи виконували адміністративні та господарські функції.
Судова влада надана була війтові і лавникам. Ковельський староста призначав війта з цехових міщан. Міщани обирали лавників. Війти і лавники лишалися насвоїх посадах довічно. Судили, керуючись магдебурзьким правом, яке захищало інтереси панівних верств населення.
Ковель — місто обласного підпорядкування, центр Ковельського району. Розташований на річці Турії — правій притоці Прип’яті. Відстань до Луцька залізницею 84 км, шосе — 73 км. Ковель — значний вузол залізничних та автомобільних шляхів, які проходять на Брест, Луцьк, Сарни, Київ, Львів, Хелм, Володимир-Волинський, Камінь-Каширський та інші міста. Населення — 32,7 тис. чоловік.
На території сучасного Ковеля виявлено поселення доби бронзи (середина III тисячоліття до н. е.). Перша писемна згадка про місто датується 1310 роком, коли тут перебував майбутній польський король Казимир Великий. В 1327 році у Ковелі був замок, який того ж року розорили хрестоносці.
В середині XIV століття великий князь литовський Гедімін передав село Ковле у володіння феодалові Ф. Сангушку
Вигідне географічне розташування села сприяло дальшому його зростанню. У 1518 році Ковле стало містом і дістало назву «Ковель». Йому було надано магдебурзьке право і дозволено провадити ярмарки і торги. Це означало звільнення, хоч і неповне, від великокнязівської адміністрації та земельних магнатів і забезпечення внутрішнього самоврядування. Згідно з цим правом міське управління складалося 3 ради, на чолі якої стояли бургомістр і ратмани. Щорічно мешканці міста обирали 8 чоловік, що мали бути грамотними. З їх числа ковельський староста призначав 4 ратманів, одного з них — бургомістром. Ці особи виконували адміністративні та господарські функції.
Судова влада надана була війтові і лавникам. Ковельський староста призначав війта з цехових міщан. Міщани обирали лавників. Війти і лавники лишалися насвоїх посадах довічно. Судили, керуючись магдебурзьким правом, яке захищало інтереси панівних верств населення.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
Re: КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
Частина ІІ
За окупації у Дубровиці в грудні 1918 року було створено Перший Дубровицький комуністичний повстанський полк у 2 тис. бійців, значну частину яких становили робітники міста і селяни Ковельського повіту. В грудні 1918 року окупанти залишили Ковель. На початку 1919 року сюди вдерлися білополяки. У місті й повіті було створено революційні комітети, які під проводом більшовиків піднімали трудящих Ковеля на боротьбу з польськими інтервентами. Ковельських підпільників очолював Б. М. Сильвинський. Крім пропагандистської і агітаційної роботи, вони чинили диверсії на залізниці, провадили розвідку для Червоної Армії.
Боротьба посилилася навесні 1920 року, коли буржуазно-поміщицька Польща напала на Радянську державу. На початку липня 1920 року під керівництвом комуністів проти окупантів повстали робітники Ковеля і селяни Ковельського повіту. Вони розгромили польський гарнізон і 7 липня 1920 року визволили Ковель та навколишні села. Але утримати місто їм не вдалося. Лише 31 липня 1920 року 7-а Радянська дивізія, а також 73-я стрілецька та кавалерійська бригади 25-ї Чапаєвської дивізії почали наступ на Ковель і примусили білополяків відступити 4 серпня 1920 року. Ковель став вільним.
Населення вітало Червону Армію. До її лав вступило близько 400 добровольців. У місті було створено ревком, комітет незаможних селян. Очолювані комуністами, ковельчани приступили до відродження зруйнованого війною господарства. Сотні трудящих взяли участь у суботниках на відбудові депо й залізничної станції. Незабаром залізниця та ряд націоналізованих підприємств стали до ладу. Поміщицькі та монастирські землі конфіскували й передали безземельним та малоземельним селянам. Органи народної освіти брали на облік неписьменних і малописьменних, організовували для них курси, провадили запис дітей у початкові школи. Значну роботу було проведено і по охороні здоров’я трудящих — відкрито міську лікарню на 200 ліжок, з чотирма відділеннями, 3 міські амбулаторії, зуболікарню, пологовий будинок і дитячу лікарню.
За окупації у Дубровиці в грудні 1918 року було створено Перший Дубровицький комуністичний повстанський полк у 2 тис. бійців, значну частину яких становили робітники міста і селяни Ковельського повіту. В грудні 1918 року окупанти залишили Ковель. На початку 1919 року сюди вдерлися білополяки. У місті й повіті було створено революційні комітети, які під проводом більшовиків піднімали трудящих Ковеля на боротьбу з польськими інтервентами. Ковельських підпільників очолював Б. М. Сильвинський. Крім пропагандистської і агітаційної роботи, вони чинили диверсії на залізниці, провадили розвідку для Червоної Армії.
Боротьба посилилася навесні 1920 року, коли буржуазно-поміщицька Польща напала на Радянську державу. На початку липня 1920 року під керівництвом комуністів проти окупантів повстали робітники Ковеля і селяни Ковельського повіту. Вони розгромили польський гарнізон і 7 липня 1920 року визволили Ковель та навколишні села. Але утримати місто їм не вдалося. Лише 31 липня 1920 року 7-а Радянська дивізія, а також 73-я стрілецька та кавалерійська бригади 25-ї Чапаєвської дивізії почали наступ на Ковель і примусили білополяків відступити 4 серпня 1920 року. Ковель став вільним.
Населення вітало Червону Армію. До її лав вступило близько 400 добровольців. У місті було створено ревком, комітет незаможних селян. Очолювані комуністами, ковельчани приступили до відродження зруйнованого війною господарства. Сотні трудящих взяли участь у суботниках на відбудові депо й залізничної станції. Незабаром залізниця та ряд націоналізованих підприємств стали до ладу. Поміщицькі та монастирські землі конфіскували й передали безземельним та малоземельним селянам. Органи народної освіти брали на облік неписьменних і малописьменних, організовували для них курси, провадили запис дітей у початкові школи. Значну роботу було проведено і по охороні здоров’я трудящих — відкрито міську лікарню на 200 ліжок, з чотирма відділеннями, 3 міські амбулаторії, зуболікарню, пологовий будинок і дитячу лікарню.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
Re: КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
Частина ІІІ
Комуністичні осередки Ковельської окружної партійної організації зростали чисельно і якісно. Вже у першій половині 1934 року вона об’єднувала 17 райкомів КПЗУ, де було 600 членів партії — половина усіх членів Волинської організації КПЗУ.
Зміцнення Ковельської організації КПЗУ, піднесення її боєздатності сприяло дальшому розгортанню класової боротьби трудящих. В місті у квітні 1935 року закінчився перемогою двотижневий страйк робітників швейних майстерень. Страйкували будівельники. 1 Травня 1935 року колону селян з Нових Кошар і Черкас Ковельського повіту, що прямувала до міста на мітинг, розігнала поліція, закидавши демонстрантів гранатами із сльозоточивим газом.
Особливої гостроти набрали революційні виступи восени 1936 року, коли польські окупанти провели найкривавішу розправу за весь час т. зв. пацифікації. В самому лише Ковелі поліція замордувала 50 селян.
Під час економічної кризи, що охопила Польщу в 1937 році, становище ковельчан різко погіршилось. У грудні 1937 року в місті налічувалося понад 840 безробітних.
У 1938—1939 рр. боротьба трудящих під керівництвом комуністів ще більше посилилась. В умовах наростання революційного руху в країні лютував терор. Тисячі революціонерів кинули за грати. В Ковельському повіті заарештували 702 чоловіка. І лише визвольний похід Червоної Армії у вересні 1939 року врятував місцеве населення від дальшого економічного і національного гноблення, від загрози поневолення його фашистською Німеччиною.
Комуністичні осередки Ковельської окружної партійної організації зростали чисельно і якісно. Вже у першій половині 1934 року вона об’єднувала 17 райкомів КПЗУ, де було 600 членів партії — половина усіх членів Волинської організації КПЗУ.
Зміцнення Ковельської організації КПЗУ, піднесення її боєздатності сприяло дальшому розгортанню класової боротьби трудящих. В місті у квітні 1935 року закінчився перемогою двотижневий страйк робітників швейних майстерень. Страйкували будівельники. 1 Травня 1935 року колону селян з Нових Кошар і Черкас Ковельського повіту, що прямувала до міста на мітинг, розігнала поліція, закидавши демонстрантів гранатами із сльозоточивим газом.
Особливої гостроти набрали революційні виступи восени 1936 року, коли польські окупанти провели найкривавішу розправу за весь час т. зв. пацифікації. В самому лише Ковелі поліція замордувала 50 селян.
Під час економічної кризи, що охопила Польщу в 1937 році, становище ковельчан різко погіршилось. У грудні 1937 року в місті налічувалося понад 840 безробітних.
У 1938—1939 рр. боротьба трудящих під керівництвом комуністів ще більше посилилась. В умовах наростання революційного руху в країні лютував терор. Тисячі революціонерів кинули за грати. В Ковельському повіті заарештували 702 чоловіка. І лише визвольний похід Червоної Армії у вересні 1939 року врятував місцеве населення від дальшого економічного і національного гноблення, від загрози поневолення його фашистською Німеччиною.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
Re: КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
Частина ІV
Трудящі Ковеля, як і інших міст і сіл України, піднялися на боротьбу проти ненависного ворога. У місті було створено антифашистське підпілля, яким керували комуністи. Тут виникло кілька підпільних груп, які очолили колишні члени КПЗУ і радянські активісти Ф. Волков, С. Лаховський, Ф. Хвищук та інші. Підпільні антифашистські групи здобували зброю, збирали розвідувальні відомості, стежили за рухом військових частин і техніки окупантів через станцію, провадили агітаційно-пропагандистську роботу серед населення. У навколишніх селах були організовані партизанські загони.
В січні 1942 року фашистам вдалося натрапити на слід однієї з підпільних груп і заарештувати активних її членів. Після жахливих катувань вони загинули смертю героїв.
Весною 1942 року в Ковелі виникли нові підпільні антифашистські групи, які очолили В. Трохимчук, П. Кошельов і О. Ковбасюк. З прибуттям на Волинь партизанського загону А. П. Бринського підпільники міста встановили з ним зв’язок. Це сприяло посиленню підпільної боротьби. Фашистські власті всіляко намагалися виявити підпілля. Вони затримували всіх за найменшою підозрою, видали накази про обмеження пересування жителів, загрожували розстрілом за допомогу підпільникам.
Однак ніякі репресії не залякали населення Ковеля. Підпільники в тісній взаємодії з партизанами продовжували завдавати ворогу відчутних ударів. Вони провели ряд сміливих диверсій в місті і на залізничному вузлі. На початку 1943 року підпільники висадили у повітря цистерну з пальним, замінували ешелон з 48 цистернами, який згорів на станції 3долбунів. З прибуттям на Волинь партизанського з’єднання О. Ф. Федорова активізувалася підпільна боротьба. Ковельські підпільники встановили зв’язки з партизанами. В другій половині 1943 року до антифашистських груп міста влилися нові патріоти, серед них М. Новічевська, К. Ф. Лукашук, О. Кочетова, О. Сальников та інші.
Підпільники знищили фашистську військову пекарню, неодноразово виводили з ладу під’їзні колії, водокачку, висадили в повітря ешелон з боєприпасами, організували кілька диверсій в депо. Активізувалися і дії народних месників. Тільки в липні—жовтні 1943 року партизани з’єднання О. Ф. Федорова знищили на залізничних коліях Ковель — Ровно, Ковель — Сарни, Ковель — Володимир-Волинський, Ковель — Брест і Ковель — Хелм майже 400 ворожих ешелонів, у т. ч. 5 бронепоїздів.
Під впливом сміливих дій підпільників і партизанів населення Ковеля посилило опір окупантам. Воно саботувало заходи фашистів, всіма засобами ухилялося від відправки на каторжні роботи до Німеччини, ховало від реквізиції своє майно.
Трудящі Ковеля, як і інших міст і сіл України, піднялися на боротьбу проти ненависного ворога. У місті було створено антифашистське підпілля, яким керували комуністи. Тут виникло кілька підпільних груп, які очолили колишні члени КПЗУ і радянські активісти Ф. Волков, С. Лаховський, Ф. Хвищук та інші. Підпільні антифашистські групи здобували зброю, збирали розвідувальні відомості, стежили за рухом військових частин і техніки окупантів через станцію, провадили агітаційно-пропагандистську роботу серед населення. У навколишніх селах були організовані партизанські загони.
В січні 1942 року фашистам вдалося натрапити на слід однієї з підпільних груп і заарештувати активних її членів. Після жахливих катувань вони загинули смертю героїв.
Весною 1942 року в Ковелі виникли нові підпільні антифашистські групи, які очолили В. Трохимчук, П. Кошельов і О. Ковбасюк. З прибуттям на Волинь партизанського загону А. П. Бринського підпільники міста встановили з ним зв’язок. Це сприяло посиленню підпільної боротьби. Фашистські власті всіляко намагалися виявити підпілля. Вони затримували всіх за найменшою підозрою, видали накази про обмеження пересування жителів, загрожували розстрілом за допомогу підпільникам.
Однак ніякі репресії не залякали населення Ковеля. Підпільники в тісній взаємодії з партизанами продовжували завдавати ворогу відчутних ударів. Вони провели ряд сміливих диверсій в місті і на залізничному вузлі. На початку 1943 року підпільники висадили у повітря цистерну з пальним, замінували ешелон з 48 цистернами, який згорів на станції 3долбунів. З прибуттям на Волинь партизанського з’єднання О. Ф. Федорова активізувалася підпільна боротьба. Ковельські підпільники встановили зв’язки з партизанами. В другій половині 1943 року до антифашистських груп міста влилися нові патріоти, серед них М. Новічевська, К. Ф. Лукашук, О. Кочетова, О. Сальников та інші.
Підпільники знищили фашистську військову пекарню, неодноразово виводили з ладу під’їзні колії, водокачку, висадили в повітря ешелон з боєприпасами, організували кілька диверсій в депо. Активізувалися і дії народних месників. Тільки в липні—жовтні 1943 року партизани з’єднання О. Ф. Федорова знищили на залізничних коліях Ковель — Ровно, Ковель — Сарни, Ковель — Володимир-Волинський, Ковель — Брест і Ковель — Хелм майже 400 ворожих ешелонів, у т. ч. 5 бронепоїздів.
Під впливом сміливих дій підпільників і партизанів населення Ковеля посилило опір окупантам. Воно саботувало заходи фашистів, всіма засобами ухилялося від відправки на каторжні роботи до Німеччини, ховало від реквізиції своє майно.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
Re: КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
Частина V
Раціоналізатори-швейники подали 52 раціоналізаторські пропозиції, запровадження яких у виробництво дало економію в сумі 776,7 тис. карбованців.
У роки семирічки промисловість Ковеля досягла нових успіхів. Вже в першому році семирічки на швейній фабриці було запроваджено метод беззалишкового розкрою тканин, що дало 1105 тис. крб. економії. Ковельські залізничники почали семирічку масовим походом за технічний прогрес. В паровозному депо 1959 року було модернізовано існуюче і встановлено багато нового обладнання, запроваджено 180 одиниць малої механізації. Внаслідок цього середній і підйомний ремонт збільшився на 2 паровози, промивальний — на 16 паровозів за місяць, що дало економічний ефект у сумі 374,8 тис. крб. на рік. У вагонному депо кожний другий робітник став раціоналізатором.
Трудящі Ковеля активно включилися у рух за звання колективів і ударників комуністичної праці. Вже на кінець 1959 року в ньому взяли участь 84 бригади і цехи та багато робітників. У 1959 році приріст промислового виробництва у порівнянні з минулим роком становив 14,5 проц. У 1960 році став до ладу деревообробний комбінат, який виготовляв продукції на 665 тис. крб. на рік. У 1963 році почав давати продукцію завод збірного залізобетону. У 1964 році зведено було критий ринок, дитячий комбінат на 140 місць, ресторан, введено в дію першу чергу каналізаційної системи, розпочато роботи по газифікації міста та розширенню міського водопроводу.
Раціоналізатори-швейники подали 52 раціоналізаторські пропозиції, запровадження яких у виробництво дало економію в сумі 776,7 тис. карбованців.
У роки семирічки промисловість Ковеля досягла нових успіхів. Вже в першому році семирічки на швейній фабриці було запроваджено метод беззалишкового розкрою тканин, що дало 1105 тис. крб. економії. Ковельські залізничники почали семирічку масовим походом за технічний прогрес. В паровозному депо 1959 року було модернізовано існуюче і встановлено багато нового обладнання, запроваджено 180 одиниць малої механізації. Внаслідок цього середній і підйомний ремонт збільшився на 2 паровози, промивальний — на 16 паровозів за місяць, що дало економічний ефект у сумі 374,8 тис. крб. на рік. У вагонному депо кожний другий робітник став раціоналізатором.
Трудящі Ковеля активно включилися у рух за звання колективів і ударників комуністичної праці. Вже на кінець 1959 року в ньому взяли участь 84 бригади і цехи та багато робітників. У 1959 році приріст промислового виробництва у порівнянні з минулим роком становив 14,5 проц. У 1960 році став до ладу деревообробний комбінат, який виготовляв продукції на 665 тис. крб. на рік. У 1963 році почав давати продукцію завод збірного залізобетону. У 1964 році зведено було критий ринок, дитячий комбінат на 140 місць, ресторан, введено в дію першу чергу каналізаційної системи, розпочато роботи по газифікації міста та розширенню міського водопроводу.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
Re: КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
КОВЕЛЬ або КОВЛЄ, місто, положене на низині над рікою Турією, яка протікала тут кількома рукавами, формуючи кілька сухих островів. На одному з таких островів постав Ковель. Відколи існувала тут перша оселя, трудно сказати, але то була оселя камінного знаряддя, а також знаряддя бронзових наконечників списів, римських монет. Під час земляних робіт на острові в „Старому місті" було знайдено кілька довбаних колод — трумен, в яких лежали кістяки, а в високому березі часто видобували кераміку з 12-14 ст. В 14 ст. король Гедимин віддав оселю Ковель свойому внукові Федорові Сангушці. По смерті кн. Федора, оселя ця переходить до його синів, які присвоюють собі титул Сангушків-Ковельських. Оселя ця в ті часи була досить важливою тому, що в 1518 р. король Жигмонт надав К. місту „Магдебурзьке право" і запроваджує там ярмарки. У 1536 році К. переходить в дорозі заміни до королеви Бони. За старим описом Ковель тоді виглядав на велике місто, де бачимо „Митну комору" про що свідчить грамота.
„Усі купці, котрі зі солею з Дрогобича їдуть, ніде більше не платять мита тільки у Володимирі і в Ковлі. Згідно з Магдебурзьким правом, міщани міста Ковля мали свою окрему управу, на чолі якої стояли бурмістри і ратмани. Міщани щорічно у перший понеділок по новому році вибирали ратманів, а один з них виконував обов'язки бурмістра..." До управи входили голови цехів, т. зв. цехові майстри і чотири „брати". Згідно зі звичаєм ковельських ремісників, якщо ремісник хотів вступити до цеху, обов'язковий був дати камін воску на церкву і шпиталь.
В 16 ст. у Ковлі були такі цехи: гарбарський, шевський, шаповальський, панчошничий, пекарський, різницький, кравецький, кушнірський ... Завдячуючи розвиткові ремісництва і торгівлі місто швидко розвинулося, бо і сама Ковельська волость була велика. Належали до неї містечка: Жижва, Миляновичі та села: Гриновичі, Шайно, Хотешів, Куйно, Красна Воля, Мощане, Дубова, Облапи, Вербка, Гойшино, Бахова, Скулин і багато інших.
„Усі купці, котрі зі солею з Дрогобича їдуть, ніде більше не платять мита тільки у Володимирі і в Ковлі. Згідно з Магдебурзьким правом, міщани міста Ковля мали свою окрему управу, на чолі якої стояли бурмістри і ратмани. Міщани щорічно у перший понеділок по новому році вибирали ратманів, а один з них виконував обов'язки бурмістра..." До управи входили голови цехів, т. зв. цехові майстри і чотири „брати". Згідно зі звичаєм ковельських ремісників, якщо ремісник хотів вступити до цеху, обов'язковий був дати камін воску на церкву і шпиталь.
В 16 ст. у Ковлі були такі цехи: гарбарський, шевський, шаповальський, панчошничий, пекарський, різницький, кравецький, кушнірський ... Завдячуючи розвиткові ремісництва і торгівлі місто швидко розвинулося, бо і сама Ковельська волость була велика. Належали до неї містечка: Жижва, Миляновичі та села: Гриновичі, Шайно, Хотешів, Куйно, Красна Воля, Мощане, Дубова, Облапи, Вербка, Гойшино, Бахова, Скулин і багато інших.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
Re: КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
Державний архів Волинської області
Православні
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Соборна Воскресенська церква, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Любитів с. Будище, ґміни Старі Кошари с. Вулька Ковельська, ґміни Турійськ с.Дольськ, ґміни Сошичне Камінь-Коширського повіту Поліського воєводства с. Сошичне
5. Народження: 1927-1935: ф. 35, оп. 9, спр. 3407; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1936-1940: ф. 35, оп. 9, спр. 3932
6. Шлюб: 1928-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3407; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1937-1940: ф. 35, оп. 9, спр. 3932
8. Смерть: 1928-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3407; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1937-1939: ф. 35, оп. 9, спр. 3932
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Любитів с. Будище, ґміни Несухоїже села Вербка, Дубове
5. Народження: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3047; 1934-1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3930
6. Шлюб: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3047; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3930
8. Смерть: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3047; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3930
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Церква Введення у Храм Пресвятої Богородиці, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Любитів с. Будище, ґміни Несухоїже с. Дубове, ґміни Повурськ с. Заячівка, ґміни Сошичне Камінь-Коширського повіту Поліського воєводства с. Сошичне
5. Народження: 1930-1937: ф.35, оп. 9, спр. 3408; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3048; 1935: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402
6. Шлюб: 1932-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3408; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3048; 1935: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402
8. Смерть: 1932-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3408; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3048; 1935: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Церква Святого Миколая, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Датиньс. Шкроби, ґміни Купичів с. Купичів, ґміни Любитів села Білин, Будище, Дроздні, Колодниця, ґміни Несухоїже села Дубове, Колодяжне, ґміни Турійськ с. Радовичі
5. Народження: 1933-1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3049; 1934-1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1935-1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3931
6. Шлюб: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3049; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3931
8. Смерть: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3049; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3931
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Церква Хресто-Воздвиженська, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Старі Кошари села Городилець, Довгоноси, Клевецьк, Люблинець, ґміни Любитів с. Будище
5. Народження: 1932-1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3046; 1933-1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3050; 1934-1940: ф. 35, оп. 9,спр. 3928; 1935-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1934-1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1937-1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3929
6. Шлюб: 1933: ф. 35, оп. 9, спр. 3046; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3050; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3929
8. Смерть: 1933: ф. 35, оп. 9, спр. 3046; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3050; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3929
Православні
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Соборна Воскресенська церква, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Любитів с. Будище, ґміни Старі Кошари с. Вулька Ковельська, ґміни Турійськ с.Дольськ, ґміни Сошичне Камінь-Коширського повіту Поліського воєводства с. Сошичне
5. Народження: 1927-1935: ф. 35, оп. 9, спр. 3407; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1936-1940: ф. 35, оп. 9, спр. 3932
6. Шлюб: 1928-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3407; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1937-1940: ф. 35, оп. 9, спр. 3932
8. Смерть: 1928-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3407; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1937-1939: ф. 35, оп. 9, спр. 3932
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Любитів с. Будище, ґміни Несухоїже села Вербка, Дубове
5. Народження: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3047; 1934-1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3930
6. Шлюб: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3047; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3930
8. Смерть: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3047; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3930
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Церква Введення у Храм Пресвятої Богородиці, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Любитів с. Будище, ґміни Несухоїже с. Дубове, ґміни Повурськ с. Заячівка, ґміни Сошичне Камінь-Коширського повіту Поліського воєводства с. Сошичне
5. Народження: 1930-1937: ф.35, оп. 9, спр. 3408; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3048; 1935: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402
6. Шлюб: 1932-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3408; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3048; 1935: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402
8. Смерть: 1932-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3408; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3048; 1935: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Церква Святого Миколая, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Датиньс. Шкроби, ґміни Купичів с. Купичів, ґміни Любитів села Білин, Будище, Дроздні, Колодниця, ґміни Несухоїже села Дубове, Колодяжне, ґміни Турійськ с. Радовичі
5. Народження: 1933-1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3049; 1934-1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1935-1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3931
6. Шлюб: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3049; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3931
8. Смерть: 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3049; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3931
1. Волинське воєводство
2. Волинська єпархія
3. Церква Хресто-Воздвиженська, м. Ковель Ковельського повіту
4. ґміни Старі Кошари села Городилець, Довгоноси, Клевецьк, Люблинець, ґміни Любитів с. Будище
5. Народження: 1932-1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3046; 1933-1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3050; 1934-1940: ф. 35, оп. 9,спр. 3928; 1935-1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1934-1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1937-1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3929
6. Шлюб: 1933: ф. 35, оп. 9, спр. 3046; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3050; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936: ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3929
8. Смерть: 1933: ф. 35, оп. 9, спр. 3046; 1934: ф. 35, оп. 9, спр. 3050; 1935, 1937: ф. 35, оп. 9, спр. 3393; 1936:ф. 35, оп. 9, спр. 3402; 1938: ф. 35, оп. 9, спр. 3929
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: КОВЕЛЬ, місто, Волинська обл, Україна
Часопис "Васильківські вісті" №57 від 17.09.1942, сторінка 3
15000 німецьких баранів-мериносів для розвитку української годівлі овець
КОВЕЛЬ.—Гаряче серпневе сонце світить на блакитному безхмарному небі. Ветеринар на товаровій станції в Ковелі обтирає собі піт з обличчя, дивиться вздовж довгого товарового потягу і входить на покладені високо входові дошки стоячого перед ним вагону. За декілька годин перед цим прибув сюди з Німеччини товаровий потяг з 1500 високоякісних баранів, німецьких мериносів. Тепер треба перевести лікарський огляд тварин, і відповідні установи мають прийняти цей транспорт. Цей транспорт кладе початок великій справі, що нею здійснює Союз годівлі овець на Україні свої плановані на широку мету годівельні цілі: ще цього літа через Асканію Нову пройде 15.000 однорічних баранів для державних маєтків південної України. При допомозі цього німецького годівельного матеріалу має розвинутись в широких масштабах годівля мериносів в тамошніх степових округах.
Представники Відділу харчування і сільського господарства при Рейхскомісарові для України, що прибули для прийняття транспорту, оглядають докладно довгий потяг з 44 вагонів. Це є перший потяг з 10 транспортів, що будуть приходити щокілька днів. До половини вересня будуть визначені для українського півдня тварини, навантажені в Німеччині і вислані в дорогу до свого місця призначення. В кожному вагоні, відкриті двері якого загороджені дошками, є коло 40 баранів. Товстий шар соломи забезпечує їх від сильних потрясінь під час їзди.
Ветеринар дуже задоволений наслідкам свого огляду. Тварини, що вже перебувають три дні в дорозі після виїзду з Німеччини, виглядають здоровими і свіжими. В Німеччині при виборі і при навантаженні також все так приготовлено, щоб не було випадків захорування. Картка з прізвищем годівельника, походженням тварини і ціною дає докладний образ годівельного матеріалу. Персонал з виборних людей, що стоять під керівництвом досвідченого німецького вівчаря, супроводить потяг і дбає про гарний догляд і харчі. Щоденно видається з причеплених вагонів з кормом сіно, солома і вода. Передбачений для дальшої їзди час годівлі визначається планово в погодженні з дирекцією залізниці.
15000 німецьких баранів-мериносів для розвитку української годівлі овець
КОВЕЛЬ.—Гаряче серпневе сонце світить на блакитному безхмарному небі. Ветеринар на товаровій станції в Ковелі обтирає собі піт з обличчя, дивиться вздовж довгого товарового потягу і входить на покладені високо входові дошки стоячого перед ним вагону. За декілька годин перед цим прибув сюди з Німеччини товаровий потяг з 1500 високоякісних баранів, німецьких мериносів. Тепер треба перевести лікарський огляд тварин, і відповідні установи мають прийняти цей транспорт. Цей транспорт кладе початок великій справі, що нею здійснює Союз годівлі овець на Україні свої плановані на широку мету годівельні цілі: ще цього літа через Асканію Нову пройде 15.000 однорічних баранів для державних маєтків південної України. При допомозі цього німецького годівельного матеріалу має розвинутись в широких масштабах годівля мериносів в тамошніх степових округах.
Представники Відділу харчування і сільського господарства при Рейхскомісарові для України, що прибули для прийняття транспорту, оглядають докладно довгий потяг з 44 вагонів. Це є перший потяг з 10 транспортів, що будуть приходити щокілька днів. До половини вересня будуть визначені для українського півдня тварини, навантажені в Німеччині і вислані в дорогу до свого місця призначення. В кожному вагоні, відкриті двері якого загороджені дошками, є коло 40 баранів. Товстий шар соломи забезпечує їх від сильних потрясінь під час їзди.
Ветеринар дуже задоволений наслідкам свого огляду. Тварини, що вже перебувають три дні в дорозі після виїзду з Німеччини, виглядають здоровими і свіжими. В Німеччині при виборі і при навантаженні також все так приготовлено, щоб не було випадків захорування. Картка з прізвищем годівельника, походженням тварини і ціною дає докладний образ годівельного матеріалу. Персонал з виборних людей, що стоять під керівництвом досвідченого німецького вівчаря, супроводить потяг і дбає про гарний догляд і харчі. Щоденно видається з причеплених вагонів з кормом сіно, солома і вода. Передбачений для дальшої їзди час годівлі визначається планово в погодженні з дирекцією залізниці.
Час плине
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 24 гостей