Коктебель, смт, Крим, Україна

Відповісти

У цьому смт/Цим смт/Це смт

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Коктебель, смт, Крим, Україна

Повідомлення АннА »

Зображення
КОКТЕБЕЛЬ (1944–92 – Планерське) – с-ще міськ. типу Автономної Республіки Крим, підпорядковане Феодосійській міськраді. Розташов. на березі Коктебельської бухти Чорного м., біля підніжжя вулканічного масиву Карадаг, за 20 км від залізничної ст. Феодосія. Нас. 2,8 тис. осіб (2004).
Назва має тюркське походження і перекладається як "край блакитних вершин".
До поч. 19 ст. було татар. селищем. Потім уряд Російської імперії оселив тут невелику групу болгар. 1895 у болг. частині с-ща мешкало 119 жителів, у татар. – 34.
Початком своєї модернізації поселення завдячує відомому лікарю-офтальмологу, дир. Петерб. акад. рільництва акад. Е.Юнге (1833–1898). Вийшовши у відставку, він викупив у місцевого землевласника Бахтиша мурзи Ширинського 973 десятини землі й заклав на схилах коктебельських узгір'їв виноградні плантації, а також розпочав буд-во виноробного підприємства (цю справу потім продовжив його син Олександр, він вивчав виноробство в Іспанії, Італії, Німеччині і Франції). Е.Юнге хотів перетворити засушливу Коктебельську долину на квітучий сад. 1881 тут розпочалося буд-во великої греблі (її мали завершити до 1895; проект передбачав також улаштування дослідної зрошувальної станції) та впорядкування шляху до Феодосії. Утім фінансові можливості Е.Юнге були обмежені, тому після його смерті його спадкоємці вирішили розпродати частину землі вроздріб дачникам-колоністам. Одним з перших купив собі тут ділянку поет і худож. М.Волошин. Він сприяв перетворенню цієї місцевості на прихисток наук. і худож. інтелігенції.
Після встановлення в Криму рад. влади тут у 1920–30-х рр. діяла місцева шк. планеризму, на її базі регулярно проводилися змагання з повітроплавання.
1944 у зв'язку з репресіями проти кримськотатар. народу в Криму прокотилася хвиля перейменувань тюркозвучних назв поселень, с-ще назвали Планерським.
Цього ж року був створений радгосп-завод "Коктебель" (нині "Завод марочних вин і коньяків “Коктебель”"; його центральна садиба розташована в сусідньому смт Щебетовка), він мав відродити місцеве виноробство. Основний цех із витримки вин споруджено в одному з пагорбів, він становить собою численні тунелі на різних рівнях. 1958 почалося буд-во коньячного заводу. Ініціатором справи був директор радгоспу-заводу М.Македонський (1904–71). Коньячне вир-во очолив А.Гаврилов. 1965 була виготовлена 1-ша партія ординарного коньяку, а 1967 з'явився марочний коньяк "Коктебель".
Від 1960 – с-ще міськ. типу.
1992 с-щу повернуто попередню назву.
Нині тут відроджуються курортні традиції, працює, зокрема, Будинок творчості письменників "Коктебель".
Пам'ятки археології: поселення 8–10, 14–15 ст. на плато Тепсень; рештки середньовічного вірм. монастиря.
Пам'ятка історії та арх-ри: будинок-музей М.Волошина.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Коктебель, смт, Крим, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ПЛАНЕРСЬКЕ — селище міського типу, центр селищної Ради, кліматичний приморський курорт. Розташоване на узбережжі Коктебельської бухти, біля підніжжя вулканічного гірського масиву Карадаг, за 20 км від залізничної станції Феодосія. Через селище проходить автошлях Феодосія — Ялта. Населення — 2400 чоловік. Селищній Раді підпорядковане село Курортне. У Планерському міститься відділок винорадгоспу «Коктебель». Є винозавод, який переробляє 3,3 тис. тонн винограду, тунелі для збереження 12 млн. дкл вина и виноматеріалів, кулінарно-заготівельний цех на 1,5 тонни напівфабрикатів щодоби.

У селищі є будинок відпочинку «Голуба затока», найбільша на Україні турбаза «Примор’я», будинок творчості Союзу письменників СРСР «Коктебель», декілька піонерських таборів.

У восьмирічній школі 26 учителів навчають 347 учнів, є літній кінотеатр, будинок культури із залом на 450 місць, будинок побуту, 2 поштових відділення, 6 магазинів, їдальня, 2 кафе, 2 ресторани.

У селищі — 173 комуністи й 65 комсомольців.

Коктебельська долина була заселена ще в давні часи. У VIII ст. на березі бухти був порт. У X ст. це поселення зруйнували печеніги, життя в ньому відновилося тільки в XIII ст. Радянську владу в Коктебелі (стара назва селища) встановлено в січні 1918 року. 5 травня 1920 року тут була проведена обласна партійна конференція, яка ухвалила рішення про створення партизанських загонів у Кримських горах. У 30-і роки в Коктебелі знаходилася школа планеризму (звідси нова назва селища), тут відбувалися всесоюзні змагання планеристів. У цій школі вчилися льотчик-випробовувач Герой Радянського Союзу С. Н. Анохін, конструктор космічних кораблів С. П. Корольов, відомі авіаконструктори О. К. Антонов, А. М. Туполев, О. С. Яковлев та інші.

У роки Великої Вітчизняної війни 44 жителі селища билися з ворогом, з них 18 — загинуло. Всі учасники війни удостоєні бойових нагород. На честь підпільників, які загинули в роки громадянської війни, моряків-десантників, полеглих смертю хоробрих у нерівному бою з німецько-фашистськими загарбниками 1941 року, і односельців — воїнів Червоної Армії, що віддали життя за Батьківщину у 1941—1945 рр., встановлено обеліски вічної Слави.

1913 року Коктебель відвідали члени сім’ї Ульянових: брат В. І. Леніна — Д. І. Ульянов з дружиною, сестра Анна Іллінічна і мати Марія Олександрівна.

Засновником місцевого курорту був лікар-офтальмолог, професор 3. А. Юнге (1833—1898).

Довгий час у Коктебелі жив і працював російський поет, критик і художник М. А. Волошин. У різний час тут побували А. II. Чехов, О. М. Горький, В. Д. Брюсов, В. В. Вересаев, К. А. Трекьов, О. М. Толстой, композитор О. М. Скрябін, співак Ф. І. Шаляпін та багато інших. У довоєнні роки сюди приїздили В. В. Вишневський, А. П. Гайдар, М. І. Зощенко, К. Г. Паустовський, Я. О. Галан, В. П. Беляев. Літо і осінь 1961 року провів тут турецький письменник Пазим Хікмет.

Справжньою мінеральною перлиною є давній вулкан Карадаг. Він сформувався понад 160 млн. років тому. Тепер ця вулканічна група, яка складається з ланцюга гірських хребтів, є лише уламком грандіозного вулкана, більша частина якого вкрита водними товщами Чорного моря. Гірські хребти Карадагу мають оригінальні форми рельєфу. Неначе з легенд прийшли сюди скелі Шайтан, Маяк, Шапка Мономаха, Золоті Ворота.

Район Карадагу є геологічним заповідником. У гірських породах трапляються сердолік, багатокольорові агати, халцедон та інші напівдорогоцінні мінерали.

На березі моря за 6 км від автошляху Феодосія — Судак розташована Карадазька наукова біологічна станція, побудована у 1907—1914 рр. приват-доцентом Московського університету лікарем-невропатологом Т. І. Вяземським і названа його ім’ям.

Поблизу Планерського знайдено крем’яні знаряддя праці доби міді, виявлено кілька поселень доби бронзи, таврський могильник, а також городище і могильник VII—XII ст.; зберігся вірменський монастир XIII—XIV століть.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера К”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 26 гостей