КРАКІВ, місто, Польща

Відповісти

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

КРАКІВ, місто, Польща

Повідомлення АннА »

Зображення
КРАКІВ – одне з найбільших і найстаріших міст Польщі. Розташоване в її пд.-зх. частині на р. Вісла. Вузол залізничних і автомобільних шляхів, пристань. Нас. 760 тис. осіб (2004). Виник у 8–10 ст. на місці поселення племені віслян. У 11–13 ст., поряд з м. Гнєзно, – гол. місто Польщі. 1320–1596 – столиця Корони Польської та одне з найбільших міст Центр. Європи. 24 берез. 1794 – центр визвол. руху на чолі з Т.Косцюшком. 1795–1809, 1846–1918 – у складі Австрії (з 1867 – Австро-Угорщина), 1809–1815 – Варшавського князівства; 1815–1846 – центр т. зв. Краківської республіки – штучного держ. утворення з нейтральним статусом (пл. 1164 км²; нас. 95 тис. осіб, 1815). 1939–1944 окупований гітлерівською Німеччиною, був адм. центром Генеральної губернії, а також одним із центрів польс. руху Опо-ру (див. Рухи Опору 1939–1945). Визволений військами Першого Українського фронту 19 січ. 1945.

Істор. ядро К. – пагорб Вавель з архіт. комплексом 10–17 ст. Від 11 ст. Вавель – гол. королів. резиденція, місце коронації і вічного спочинку польс. монархів. 16 ст. – період найвищого розквіту Вавеля, час створення скарбу польс. Ренесансу (див. Відродження) – Зигмунтової каплиці при кафедральному соборі. Серед ін. архіт. пам'яток – романський костел св. Анджея (бл. 1090), готичні костели Діви Марії (бл. 1360–1548, вівтар – скульп. В.Ствош, 1477–89) і Святого Хреста (14–16 ст.), торг. суконні ряди (сукеннице), перебудовані в стилі Відродження 1555–59, колиш. будинок Ягеллонського університету ("Колегіум Майус", 15 ст.) та ін. Краківський університет – найстаріший ун-т у Польщі. Заснований 1364. 1400 реорганізований королем Владиславом II Ягайлом (Ягелло, звідси – друга назва ун-ту) за зразком Паризького. У Краківському ун-ті навчався і працював польс. астроном, основоположник геліоцентричної системи світу М.Коперник. 1873 на базі Ягеллонського ун-ту створено Польс. АН. У княжу добу встановлено зв'язки К. з укр. (рус.) землями, гол. чин. торг. (через К. проходив важливий шлях з Києва до Праги (Чехія) і Пд. Німеччини). Вони стали тіснішими з 2-ї пол. 14 ст., коли до складу Корони Польс. ввійшла частина укр. (рус.) земель. За правління династії Ягеллонів при королів. дворі перебували також українці (русини), а в ун-ті навч. укр. (рус.) молодь і одним з його професорів був Ю.Дрогобич (1488). У К. друкувалася в Ш.Фіоля перша укр. книжка (1491). Наприкінці 18 ст. в К. постала греко-катол. парафія (див. Українська греко-католицька церква), якій 1808 віддано церкву св. Норберта. Укр. колонія збільшилася в 2-й пол. 19 ст., коли К. належав до Австрії. У 1910-х рр. вона становила бл. 1,5 тис. осіб, в 1930-х – бл. 2000 (частково сполонізовані), переважно студентів і військових. Українці зосереджувалися навколо церкви та т-ва "Просвіта" (з 1894; див. Просвіти), українці-студенти (1888 – 60 осіб, 1911 – 200, 1930 – бл. 500) – навколо Української студентської громади (1924–39). У К. українці спочатку вивчали мед. науки, пізніше – усі фахи в ун-ті, Акад. мист-в, Гірничій акад., Вищій торг. школі тощо. В ун-ті викладали в 19 ст. (на теологічному ф-ті) українці – Ф.Кулревич, Л.Лаврисевич, О.Черлюнчакевич (усі три були одночасно греко-катол. парохами), у період між двома світ. війнами – Б.Лепкий (каф-ра укр. літ.), І.Зілинський (кафедра укр. мови), С.Томашівський, В.Кубійович, Ю.Панейко; у Гірничій акад. – І.Фещенко-Чопівський. У різні часи в К. жили укр. письменники В.Стефаник, Я.Галан. У краківській Акад. мист-в навч. укр. художники М.Жук, М.Бурачек, О.Новаківський. У К. працювали укр. співаки С.Крушельницька, О.Мишуга. 1939–41 К. був важливим осередком укр. еміграції, яка нахлинула туди після зайняття західноукр. земель Червоною армією (див. Радянська армія; понад 3 тис. осіб). У зв'язку з тим, що К. був гол. містом нім. Ген. губернії, у ньому 1940–44 діяв центр укр. легального життя в Генеральній губернії – Український центральний комітет (УЦК) на чолі з доц. Ягеллонського ун-ту В.Кубійовичем та Українське видавництво, яке, крім книжкової продукції, видавало щоденник "Краківські вісті" та ін. газети. "Краківські вісті" (до 1 трав. 1940 виходили двічі, далі – до 30 жовт. 1944 – тричі на тиждень у К. (1940–44) й Відні (з 10 жовт. 1944 до 29 берез. 1945)) були неофіц. органом УЦК (ред. М.Хом'як) і призначалися насамперед для укр. нас. Ген. губернії, хоча поширювалися й серед українців у Німеччині й Чехії та Моравії. Попри гостру нім. цензуру, були єдиним за Другої світової війни загальноукр. щоденником і становлять цінне джерело для пізнання того періоду на всіх укр. землях. Усього вийшло 1401 число накладом від 7 тис. до 22,5 тис. прим. Після II світ. війни укр. колонія в К. згорнула свою діяльність. Унаслідок примусового переміщення всіх українців 1947 з пд.-сх. земель Польщі на пн. та пн.-зх. у ході акції "Вісла" (див. "Вісла", акція 1947) змінилися етно-демографічна ситуація в регіоні і політико-правове становище укр. нас. в усій країні. Польс. уряд заборонив діяльність греко-катол. церкви. Становище почало поступово виправлятися зі зміною політ. системи в Польщі. 1989 Мін-во к-ри і мист-в Польщі зареєструвало створену в К. фундацію св. Володимира – Хрестителя Київ. Русі, яку очолює проф. укр. філології, зав. каф-ри українознавства Ягеллонського ун-ту В.Мокрий. При фундації діють Центр укр. науки і к-ри, українознавча б-ка та укр. книгарня "Нестор". Від 1991 видається альманах "Між сусідами", від 1992 – "Краківські українознавчі зошити", від 1995 понині – час. "Краківські обрії". У фундації існує також запроектована проф. Ю.Новосільським каплиця перших страстотерпців Київ. Русі святих Бориса і Гліба, синів небесного покровителя фундації св. Володимира Хрестителя. Каф-ра українознавства Ягеллонського ун-ту постійно організовує студентські Дні укр. к-ри. Низка пам'яток укр. старовини є в музеях Чарторийських (рукопис Лавришівського євангелія, грамоти з 14–15 ст.) і Чапських, у б-ках Польс. АН і Ягеллонській, у скарбниці Вавельської кафедри (поліхромія Каплиці Чесного Хреста з 1470 із староукр. написами) та ін. На Раковицькому цвинтарі в К. поховано бл. 300 вояків Української Галицької армії, померлих у таборі Домб'є.
Ільюшин І.І.

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера К”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 25 гостей