ЛЮБОТИН, місто, Харківська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
ЛЮБОТИН, місто, Харківська обл, Україна
ЛЮБОТИН – місто обласного підпорядкування Харківської області. Розташов. за 24 км від Харкова. Залізнична станція Населення 24,0 тис. осіб (2005).
Слобода Л. виникла в серед. 17 ст. під час заселення Слобідської України вихідцями з Правобережної України та Лівобережної України. У праці Філарета (Гумілевського) "Историко-статистическое описание Харьковской епархии..." із посиланням на купчі і дарчі записи Курязького Спасо-Преображенського монастиря зазначається, що на берегах р. Люботинка "многое товариство козацкое" осіло не пізніше 1650. 1708 Люботинська сотня Харківського полку ввійшла до складу Азовської губернії. 1718 Охтирський полк, Сумський полк і Харків. полк були передані в підпорядкування київському губернатору. Від 1723 Люботинська сотня Харків. полку з ін. слобожанськими полками перейшла у відання Військ. колегії. Царським маніфестом від 28 липня 1765 козац. самоуправління на Слобожанщині було ліквідоване, і територія Слобідської України ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії. Слобода Л. із селами та хуторами була віднесена до Валківського комісарства Харків. провінції.
Від 1780, коли Слобідсько-Укр. губ. була перетворена в Харківське намісництво, слободу Л. зарахували до Валківської округи Харків. намісництва. 1796 Харків. намісництво знову перетворили на Слобідсько-Укр. губ., при цьому Л. увійшов до її Харків. повіту. Наступного року всі повіти розділили на волості. Слободу Л. зарахували до складу Огульчанської волості. У ті часи сільс. управління очолювали виборні отамани.
1802 Валки знову стали повітовим містом, а слобода Л. у складі Огульчанської волості була віднесена до Валківського повіту. 1815 волосне правління перевели зі слободи Огульці до Л. Від 1835 Л. – у складі Харківської губернії.
1837 поміщик Духовський збудував поблизу Л. винокурню, а згодом – 2 млини. Надалі розвиток Л. був тісно пов'язаний із буд-вом (1871) залізничної станції і створенням залізничного вузла з ремонтною базою.
Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. в Л. активізується громадсько-політ. життя. 20 грудня 1905 в ході збройного повстання залізничники захопили залізничну ст. Люботин Харківсько-Миколаївської залізниці, створили там тимчасовий уряд та власну жандармерію, а 26 грудня проголосили незалежну робітн. Люботинську республіку (її комендантом став слюсар Павло Глуховцев; республіка проіснувала 4 дні; 30 грудня після масованого артобстрілу повстання було придушене).
Рад. влада в Л. вперше була встановлена в грудні 1917. У липні–серпні 1918 в період австро-німецьких військ контролю над територією України залізничники Л. брали участь у Всеукраїнському страйку залізничників 1918. У листопаді 1918 Л. зайняли війська Директорії Української Народної Республіки. У січні 1919 містом оволоділи війська Червоної армії (див. Радянська армія), у червні – Збройні сили Півдня Росії, у грудні знову встановлена рад. влада.
1918–22 Л. – волосний центр Харків. губ., 1923–30 – райцентр Харківської округи. Від 1932 – у складі Харків. обл.
Від 1938 має статус міста.
Від 20 жовтня 1941 до 29 серпня 1943 місто окуповане вермахтом (див. Друга світова війна).
Від 1993 має статус міста обласного підпорядкування.
Істор. пам'ятки: Люботинське городище (кілька давніх городищ і курганний могильник з кількох десятків невеликих курганів); садиба, що складається з палацу, Свято-Миколаївської церкви (1843) та службового корпусу (19 ст.).
У місті над залізничними коліями збудовано критий пішохідний міст (260 м; вважається найдовшим з такого типу мостів у Європі).
Слобода Л. виникла в серед. 17 ст. під час заселення Слобідської України вихідцями з Правобережної України та Лівобережної України. У праці Філарета (Гумілевського) "Историко-статистическое описание Харьковской епархии..." із посиланням на купчі і дарчі записи Курязького Спасо-Преображенського монастиря зазначається, що на берегах р. Люботинка "многое товариство козацкое" осіло не пізніше 1650. 1708 Люботинська сотня Харківського полку ввійшла до складу Азовської губернії. 1718 Охтирський полк, Сумський полк і Харків. полк були передані в підпорядкування київському губернатору. Від 1723 Люботинська сотня Харків. полку з ін. слобожанськими полками перейшла у відання Військ. колегії. Царським маніфестом від 28 липня 1765 козац. самоуправління на Слобожанщині було ліквідоване, і територія Слобідської України ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії. Слобода Л. із селами та хуторами була віднесена до Валківського комісарства Харків. провінції.
Від 1780, коли Слобідсько-Укр. губ. була перетворена в Харківське намісництво, слободу Л. зарахували до Валківської округи Харків. намісництва. 1796 Харків. намісництво знову перетворили на Слобідсько-Укр. губ., при цьому Л. увійшов до її Харків. повіту. Наступного року всі повіти розділили на волості. Слободу Л. зарахували до складу Огульчанської волості. У ті часи сільс. управління очолювали виборні отамани.
1802 Валки знову стали повітовим містом, а слобода Л. у складі Огульчанської волості була віднесена до Валківського повіту. 1815 волосне правління перевели зі слободи Огульці до Л. Від 1835 Л. – у складі Харківської губернії.
1837 поміщик Духовський збудував поблизу Л. винокурню, а згодом – 2 млини. Надалі розвиток Л. був тісно пов'язаний із буд-вом (1871) залізничної станції і створенням залізничного вузла з ремонтною базою.
Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. в Л. активізується громадсько-політ. життя. 20 грудня 1905 в ході збройного повстання залізничники захопили залізничну ст. Люботин Харківсько-Миколаївської залізниці, створили там тимчасовий уряд та власну жандармерію, а 26 грудня проголосили незалежну робітн. Люботинську республіку (її комендантом став слюсар Павло Глуховцев; республіка проіснувала 4 дні; 30 грудня після масованого артобстрілу повстання було придушене).
Рад. влада в Л. вперше була встановлена в грудні 1917. У липні–серпні 1918 в період австро-німецьких військ контролю над територією України залізничники Л. брали участь у Всеукраїнському страйку залізничників 1918. У листопаді 1918 Л. зайняли війська Директорії Української Народної Республіки. У січні 1919 містом оволоділи війська Червоної армії (див. Радянська армія), у червні – Збройні сили Півдня Росії, у грудні знову встановлена рад. влада.
1918–22 Л. – волосний центр Харків. губ., 1923–30 – райцентр Харківської округи. Від 1932 – у складі Харків. обл.
Від 1938 має статус міста.
Від 20 жовтня 1941 до 29 серпня 1943 місто окуповане вермахтом (див. Друга світова війна).
Від 1993 має статус міста обласного підпорядкування.
Істор. пам'ятки: Люботинське городище (кілька давніх городищ і курганний могильник з кількох десятків невеликих курганів); садиба, що складається з палацу, Свято-Миколаївської церкви (1843) та службового корпусу (19 ст.).
У місті над залізничними коліями збудовано критий пішохідний міст (260 м; вважається найдовшим з такого типу мостів у Європі).
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЛЮБОТИН, місто, Харківська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Люботин — місто районного підпорядкування Харківського району, розташоване поблизу автомагістралі Харків—Київ, за 24 км на захід від Харкова. Великий залізничний вузол. Населення — 37,8 тис. чоловік. Люботинській міській Раді підпорядковані населені пункти Байрак, Караван, Смородське.
Археологічні дослідження підтверджують, що понад два з половиною тисячоліття тому, в часи раннього залізного віку, тут жили скіфи. Згодом цю місцевість заселили східні слов’яни, які досягли значного рівня розвитку ранньої землеробської культури.
Татаро-монгольська навала значно спустошила цей багатий край. Та з початку XVII століття він поступово заселявся.
Слобода Люботин була заснована переселенцями з Правобережної України близько середини XVII століття. В цей час досить інтенсивно заселялися й інші південно-західні землі, утворювалась т. зв. Слобідська Україна. Поблизу річки Люботинки, як підтверджують купчі і дарчі записи Курязького монастиря, було покладено початок цій слободі. Адже на її території вже 1650 року побудовано церкву. За адміністративним поділом Люботин того часу, що був сотенним центром, належав до Харківського полку.
За переписом 1724 року, слобода мала 233 двори. Тоді ж, під час перепису, люботинський староста заявляв, що «селяни, крім панщини на поміщицьких ланах, ,,працюють на нього, полковника, на дім його полковничий дрова возять і в місті Харкові в домі його, Шидловського, на караулі стоять»».
Після скасування полкового устрою Люботин 1765 року ввійшов до Слобідсько-Української губернії, а 1780-го до Харківського намісництва.
У 70—80-х роках XVIII століття козаки, що у великій кількості населяли слободу, стали державними селянами, вони виплачували подушний податок та виконували інші повинності. Землі, що навколо Люботина та сіл Гійовки і Буд, у XVIII столітті разом з селянами належали поміщикові Петрову. На початку XIX століття їх купив поміщик князь Святополк-Мирський.
З 1797 року Люботин став слободою Валківського повіту Слобідсько-Української, а з 1835 року — Харківської губерній.
Люботин — місто районного підпорядкування Харківського району, розташоване поблизу автомагістралі Харків—Київ, за 24 км на захід від Харкова. Великий залізничний вузол. Населення — 37,8 тис. чоловік. Люботинській міській Раді підпорядковані населені пункти Байрак, Караван, Смородське.
Археологічні дослідження підтверджують, що понад два з половиною тисячоліття тому, в часи раннього залізного віку, тут жили скіфи. Згодом цю місцевість заселили східні слов’яни, які досягли значного рівня розвитку ранньої землеробської культури.
Татаро-монгольська навала значно спустошила цей багатий край. Та з початку XVII століття він поступово заселявся.
Слобода Люботин була заснована переселенцями з Правобережної України близько середини XVII століття. В цей час досить інтенсивно заселялися й інші південно-західні землі, утворювалась т. зв. Слобідська Україна. Поблизу річки Люботинки, як підтверджують купчі і дарчі записи Курязького монастиря, було покладено початок цій слободі. Адже на її території вже 1650 року побудовано церкву. За адміністративним поділом Люботин того часу, що був сотенним центром, належав до Харківського полку.
За переписом 1724 року, слобода мала 233 двори. Тоді ж, під час перепису, люботинський староста заявляв, що «селяни, крім панщини на поміщицьких ланах, ,,працюють на нього, полковника, на дім його полковничий дрова возять і в місті Харкові в домі його, Шидловського, на караулі стоять»».
Після скасування полкового устрою Люботин 1765 року ввійшов до Слобідсько-Української губернії, а 1780-го до Харківського намісництва.
У 70—80-х роках XVIII століття козаки, що у великій кількості населяли слободу, стали державними селянами, вони виплачували подушний податок та виконували інші повинності. Землі, що навколо Люботина та сіл Гійовки і Буд, у XVIII столітті разом з селянами належали поміщикові Петрову. На початку XIX століття їх купив поміщик князь Святополк-Мирський.
З 1797 року Люботин став слободою Валківського повіту Слобідсько-Української, а з 1835 року — Харківської губерній.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЛЮБОТИН, місто, Харківська обл, Україна
ЦДІАК
Українська назва Люботин, с. Російська назва Люботин, с.
Назва на 2009 рік Люботин, м.
Приписні села
Адмін поділ за документами Сотенний центр Харківського п., з 1765 р. Валківського к., з 1780 р. Валківської ок. Харківського нам., з 1797 р. Валківського пов. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Валківського пов. Харкіівської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Харківського р-ну Харківської обл.
Церкви св. Параскеви П'ятниці, Олександрівська
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 2007 1 ц. Св. Олександра - 3068(1747); 3069(1750); 3072(1755); 3073(1758); 3074(1760); 3075(1761); 3079(1763); 3084(1765); 3087(1769); 3089(1771); 3097(1774)-2 зош.; 3139(1785); ц. Св. П'ятницька - 3045(1730); 3051(1733); 3064(1743); 3068(1747); 3069(1750); 3072(1755); 3073(1758); 3074(1760)-2 зош.; 3075(1761); 3079(1763); 3081(1764); 3084(1765); 3087(1769); 3089(1771); 3097(1774); 3103(1776); 3106(1777); 3110(1778); 3112(1779); 3114(1780); 3119(1781); 3123(1782); 3251(1784)-2 зош.; 3138(1785)-2 зош.; 3143(1786)-2 зош.; 3148(1788); 3154(1788)-2 зош.; 3162(1789); 3166(1790); 3169(1790); 3170(1791); 3183(1793); 3185(1793); 3196(1794); 3201(1794); 3212(1796); 3215(1797); 3222(1798); 3223(1798) -2-й зош.; 3234(1799).
сповідний розпис 2007 1 ц. Олександрівська - 3078(1763); 3092(1771); 3237(1772); 3095(1773); 3098(1774); 3208(1795); ц. П'ятницька - 3078(1763); 3080(1763); 3092(1771); 3237(1772); 3095(1773); 3098(1774); 3105(1776); 3244(1776)-2-й прим.; 3247(1778); 3249(1780); 3252(1784); 3146(1786)-2 зош.; 3149(1787)-2 зош.; 3165(1790); 3172(1791); 3173(1791)-2 зош.; 3180(1792); 3189(1793)-2 зош.; 3198(1794); 3211(1796)-2 зош.; 3256(1799); 3238(1800)
Українська назва Люботин, с. Російська назва Люботин, с.
Назва на 2009 рік Люботин, м.
Приписні села
Адмін поділ за документами Сотенний центр Харківського п., з 1765 р. Валківського к., з 1780 р. Валківської ок. Харківського нам., з 1797 р. Валківського пов. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Валківського пов. Харкіівської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Харківського р-ну Харківської обл.
Церкви св. Параскеви П'ятниці, Олександрівська
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 2007 1 ц. Св. Олександра - 3068(1747); 3069(1750); 3072(1755); 3073(1758); 3074(1760); 3075(1761); 3079(1763); 3084(1765); 3087(1769); 3089(1771); 3097(1774)-2 зош.; 3139(1785); ц. Св. П'ятницька - 3045(1730); 3051(1733); 3064(1743); 3068(1747); 3069(1750); 3072(1755); 3073(1758); 3074(1760)-2 зош.; 3075(1761); 3079(1763); 3081(1764); 3084(1765); 3087(1769); 3089(1771); 3097(1774); 3103(1776); 3106(1777); 3110(1778); 3112(1779); 3114(1780); 3119(1781); 3123(1782); 3251(1784)-2 зош.; 3138(1785)-2 зош.; 3143(1786)-2 зош.; 3148(1788); 3154(1788)-2 зош.; 3162(1789); 3166(1790); 3169(1790); 3170(1791); 3183(1793); 3185(1793); 3196(1794); 3201(1794); 3212(1796); 3215(1797); 3222(1798); 3223(1798) -2-й зош.; 3234(1799).
сповідний розпис 2007 1 ц. Олександрівська - 3078(1763); 3092(1771); 3237(1772); 3095(1773); 3098(1774); 3208(1795); ц. П'ятницька - 3078(1763); 3080(1763); 3092(1771); 3237(1772); 3095(1773); 3098(1774); 3105(1776); 3244(1776)-2-й прим.; 3247(1778); 3249(1780); 3252(1784); 3146(1786)-2 зош.; 3149(1787)-2 зош.; 3165(1790); 3172(1791); 3173(1791)-2 зош.; 3180(1792); 3189(1793)-2 зош.; 3198(1794); 3211(1796)-2 зош.; 3256(1799); 3238(1800)
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЛЮБОТИН, місто, Харківська обл, Україна
ЦДІАК
Українська назва Гіївка, сл. Російська назва Гиевка, сл.
Назва на 2009 рік
Приписні села
Адмін поділ за документами Харківського к., з 1780 р. Харківського ок. Харківського нам., з 1797 р. Харківського пов. Слобідського-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Харківського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Харківського р-ну Харківської обл.
Церкви св. Миколая
Примітки нині у складі м. Люботин
Тип Фонд Опис Справа
сповідний розпис 2007 1 3092(1771); 3093(1772); 3094(1773); 3098(1774); 3244(1776); 3247(1778); 3117(1780); 3128(1783); 3250(1784); 3253(1785); 3255(1786); 3153(1787); 3161(1789); 3176(1791); 3178(1792); 3186(1793); 3192(1794); 3206(1795); 3210(1796); 3219(1797); 3230(1799); 3233(1799)-2-й зош.
метрична книга 2007 1 3088(1770); 3097(1774); 3103(1776); 3106(1777); 3110(1778); 3113(1779); 3114(1780); 3121(1781); 3122(1781)-2-й зош.; 3125(1782); 3133(1784); 3139(1785); 3144(1786); 3148(1788); 3154(1788); 3169(1790); 3171(1791); 3187(1793); 3193(1794); 3196(1794)-2-й зош.; 3203(1795); 3205(1795)-2-й зош.; 3213(1797); 3221(1798); 3223(1798)-2-й зош.
Українська назва Гіївка, сл. Російська назва Гиевка, сл.
Назва на 2009 рік
Приписні села
Адмін поділ за документами Харківського к., з 1780 р. Харківського ок. Харківського нам., з 1797 р. Харківського пов. Слобідського-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Харківського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Харківського р-ну Харківської обл.
Церкви св. Миколая
Примітки нині у складі м. Люботин
Тип Фонд Опис Справа
сповідний розпис 2007 1 3092(1771); 3093(1772); 3094(1773); 3098(1774); 3244(1776); 3247(1778); 3117(1780); 3128(1783); 3250(1784); 3253(1785); 3255(1786); 3153(1787); 3161(1789); 3176(1791); 3178(1792); 3186(1793); 3192(1794); 3206(1795); 3210(1796); 3219(1797); 3230(1799); 3233(1799)-2-й зош.
метрична книга 2007 1 3088(1770); 3097(1774); 3103(1776); 3106(1777); 3110(1778); 3113(1779); 3114(1780); 3121(1781); 3122(1781)-2-й зош.; 3125(1782); 3133(1784); 3139(1785); 3144(1786); 3148(1788); 3154(1788); 3169(1790); 3171(1791); 3187(1793); 3193(1794); 3196(1794)-2-й зош.; 3203(1795); 3205(1795)-2-й зош.; 3213(1797); 3221(1798); 3223(1798)-2-й зош.
-
ОнлайнMiyRodovid
- Повідомлень: 2059
- З нами з: 05 березня 2023, 19:34
- Стать: Жінка
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 599 разів
- Подякували: 442 рази
- Контактна інформація:
Гіївка, сл., Харківський пов., Харківська губ.
Нині у складі м. Люботин
ЦДІАК
Українська назва Гиївка, сл. Російська назва Гиевка, сл.
Адмін поділ за документами Харківського к., з 1780 р. Харківського ок. Харківського нам., з 1797 р. Харківського пов. Слобідського-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Харківського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Харківського р-ну Харківської обл.
Церкви св. Миколая
Нині у складі м. Люботин
сповідний розпис 2007 1 3092(1771); 3093(1772); 3094(1773); 3098(1774); 3244(1776); 3247(1778); 3117(1780); 3128(1783); 3250(1784); 3253(1785); 3255(1786); 3153(1787); 3161(1789); 3176(1791); 3178(1792); 3186(1793); 3192(1794); 3206(1795); 3210(1796); 3219(1797); 3230(1799); 3233(1799)-2-й зош.
метрична книга 2007 1 3088(1770); 3097(1774); 3103(1776); 3106(1777); 3110(1778); 3113(1779); 3114(1780); 3121(1781); 3122(1781)-2-й зош.; 3125(1782); 3133(1784); 3139(1785); 3144(1786); 3148(1788); 3154(1788); 3169(1790); 3171(1791); 3187(1793); 3193(1794); 3196(1794)-2-й зош.; 3203(1795); 3205(1795)-2-й зош.; 3213(1797); 3221(1798); 3223(1798)-2-й зош.
ЦДІАК
Українська назва Гиївка, сл. Російська назва Гиевка, сл.
Адмін поділ за документами Харківського к., з 1780 р. Харківського ок. Харківського нам., з 1797 р. Харківського пов. Слобідського-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Харківського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Харківського р-ну Харківської обл.
Церкви св. Миколая
Нині у складі м. Люботин
сповідний розпис 2007 1 3092(1771); 3093(1772); 3094(1773); 3098(1774); 3244(1776); 3247(1778); 3117(1780); 3128(1783); 3250(1784); 3253(1785); 3255(1786); 3153(1787); 3161(1789); 3176(1791); 3178(1792); 3186(1793); 3192(1794); 3206(1795); 3210(1796); 3219(1797); 3230(1799); 3233(1799)-2-й зош.
метрична книга 2007 1 3088(1770); 3097(1774); 3103(1776); 3106(1777); 3110(1778); 3113(1779); 3114(1780); 3121(1781); 3122(1781)-2-й зош.; 3125(1782); 3133(1784); 3139(1785); 3144(1786); 3148(1788); 3154(1788); 3169(1790); 3171(1791); 3187(1793); 3193(1794); 3196(1794)-2-й зош.; 3203(1795); 3205(1795)-2-й зош.; 3213(1797); 3221(1798); 3223(1798)-2-й зош.
Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 7 гостей