МУКАЧЕВО, місто, Закарпатська обл, Україна

Відповісти

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

МУКАЧЕВО, місто, Закарпатська обл, Україна

Повідомлення АннА »

Мука́чево (до 2017 року — Мукачеве) – місто обл. підпорядкування Закарпатської області, райцентр. Розташов. в зх. частині області на р. Латориця (прит. Бодрогу, бас. Дунаю). Залізнична станція. Вузол автошляхів. Територія 2874 га. Населення 82,3 тис. осіб (2001). Назва "Мукачеве" (Мукачево, Мукачів) офіційно вживається з 1919 і є слов'янізованою формою первісного угор. топоніма "Мункач" (Munkács), етимологію якого не з'ясовано.
Поселення Мункач виникло на пн.-сх. околиці Угор. королівства (згодом це – територія Березького комітату) не пізніше поч. 13 ст., про що свідчить його згадка Анонімом Угорським. Імовірно, воно було знищене монголами 1241. У документі, датованому 1263, М. фігурує як місцевість – власність угор. короля, подарована одному з його придворних. Припускають, що друге заснування М. відбулося у 1260-ті рр. і пов'язане з поселенням вільних селян-колоністів, переважно нім. походження. У 14 ст. із джерел відомі замок (перша згадка 1311) і "вілла" (маєток/поселення; перша згадка 1376) з однаковою назвою Мункач. (Аж до 1945 Мукачівський замок разом із селами Паланок і Підгород, що утворилися біля підніжжя замкової гори у 18 ст., не входив до складу міста.) 1396–1415 власником М. був кн. Федір Коріятович, з іменем якого пов'язують утворення домінії (адм.-госп. одиниці), підпорядкованої власнику Мукачівського замку. 1427 М. отримав ярмаркове право, а 1445 – права вільного міста. З 1491 відома правосл. Мукачівська єпархія, єпископ якої мав резиденцію в заснованому Федором Коріятовичем Мукачівському Свято-Миколаївському монастирі.
Після розпаду Угор. королівства М. стало об'єктом боротьби між трансильванськими князями та австрійс. Габсбургами і не раз переходило з рук у руки, зазнаючи при цьому руйнувань (1567, 1657, 1686). Деякий час М. було резиденцією князів Ракоці (див. Ракоці Дєрдь I, Ракоці Дєрдь II). Остаточно місто і замок перейшли до Габсбургів 1711. 1728 власниками Мукачівської домінії стали графи Шенборни, які сприяли піднесенню економіки, к-ри і міськ. госп-ва. 1815 споруджено стаціонарний дерев'яний міст через Латорицю. 1837 засновано г-зію. У 18 ст. в М., населення якого на той час складалося з угорців та русинів (українців), формується єврейс. громада. У 19 ст. частка євреїв серед мукачівців зростала і на поч. 20 ст. становила бл. 50 %. Місто стало важливим осередком хасидизму.
Після того як залізниця з'єднала М. з Будапештом (нині столиця Угорщини; 1872) і Львовом (1886), місто стало перетворюватися на значний торг. і пром. осередок. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. зазнала радикальних змін забудова міськ. центру, який із цього часу і до сьогодення зберігає своє архіт. обличчя. Було споруджено будівлі г-зії (1892), театру (1899), нової ратуші (1904), римо-катол. церкви св. Мартина (1905), окружного суду (1905), тютюнової ф-ки (1908). Центр. вулиці отримали асфальтове покриття і електричне освітлення. Динамічний розвиток міста був перерваний Першою світовою війною і відновився під владою Чехословаччини (1919–38). У цей період було відкрито торг. академію (1920), єврейс. гімназію (1924), держ. музей ім. Т.Легоцького (див. Музей Легоцького; 1929), споруджено водогін і каналізацію.
10 листопада 1938 М. згідно з рішенням Віденського арбітражу 1938 перейшло до Угорщини. Під час Другої світової війни в місті діяли підпільники, які боролися проти режиму М.Горті. Після окупації Угорщини нім. військами (весна 1944) припинила існування єврейс. громада: у М. було створено 2 гетто, в'язнів яких незабаром вивезли до Освенцима.
26 жовтня 1944 місто здобули рад. війська, і воно фактично перейшло під контроль СРСР (див. Закарпатська Україна 1944–1946). 26 листопада 1944 в М. відбувся з'їзд народних комітетів Закарпаття. 1945 до території міста приєднано села Росвигово, Підгоряни, Підмонастир, Паланок та Підгород. У рад. період побудовано багато нових пром. підпр-в і військ. об'єктів (зокрема радіолокаційна станція системи раннього попередження про ракетний напад), завдяки чому серед населення міста утворилася помітна група етнічних росіян (переважно родини офіцерів). Для задоволення їхніх культ. потреб 1947 було відкрито рос. драм. театр.
2003–04 М. привернуло увагу виборами міськ. голови, які супроводжувалися масовими порушеннями.
Пам'ятки арх-ри: палац Ракоці–Шенборнів ("Білий дім", 17–18 ст.), Мукачівський замок (14–18 ст.), Свято-Миколаївський монастир (14–19 ст.), каплиця св. Мартина (14 ст.). Діє краєзнавчий музей. Пам'ятки археології: палеолітичні стоянки, поселення доби бронзи і раннього заліза, опідум (городище) і металургійний центр кельтів між горами Галіш і Ловачка (див. Галіш-Ловачка). Із М. пов'язані імена церк. діяча Андрія Бачинського, угор. худож. М.Мункачі, учених І.Базиловича і Т.Легоцького.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: МУКАЧЕВО, місто, Закарпатська обл, Україна

Повідомлення АннА »

МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК, замок Паланок – давня істор. та військово-архіт. пам'ятка 13–17 ст. на заході України, одна із найбільш оригінальних фортифікаційних споруд пізнього середньовіччя Центр. Європи. Розташов. на пд.-зх. околиці м. Мукачеве, на горі вулканічного походження на 188 м над рівнем моря і на 68 м вище центр. частини міста. Площа замку – 14 тис. м². Він складається із 3-х укріплених споруд (замків), поділених ровами, через які перекинуті мости. У замку – 130 приміщень. Будови верхнього замку зведені на рубежі 14–15 ст. кн. Федором Коріятовичем; при Стефані Баторії будується бастіон і 14-метрова оглядова вежа. Пізніше замок стає власністю трансильванських князів Ракоці. 1649 і 1656 посли Б.Хмельницького вели тут переговори з володарем замку кн. Дєрдєм II Ракоці про спільні дії проти Польщі. 1685–88 австрійс. війська стояли під стінами фортеці, яку обороняли угорці, українці та словаки. За героїчний захист замку його володарка кн. Ілона Зріні була удостоєна турец. султаном Мегмедом IV Авджі грамоти-атнаме, що було єдиним у той час в історії Османської імперії випадком нагородження жінки. З серед. 18 ст. замок втратив військово-стратегічне значення і став тюрмою, в якій страждало багато борців національно-визвол. руху багатьох країн, у т. ч. 1821–23 – кн. Олександр Іпсіланті. З 1980 в 9-ти залах замку містяться експозиції Мукачівського краєзнавчого музею. Ведеться реставрація замку– видатної пам'ятки європейського значення.

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера М”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 22 гостей