Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область
Медведовка, Чигиринский район, Черкасская область
Медведовка, Головковская волость
Михайловская церковь
Успенская церковь
1835 - священник Захар Доментьевич Трегубов
1900-е - диакон Гасон Власович Строгецкий (не подтверждено)
http://www.surnameindex.info/info/kiev/ ... index.html
Некоторые фамилии жителей с. Медведовка (1835):
Бойченко
Брусник
Бугай
Будян
Буряков
Ворона
Дьяченко
Жлобинский
Журавленко
Заброда
Загнетченко
Зенченко
Колесниченко
Лесовий
Либеденкоб Лебеденко
Лимаренко
Лобко
Миронинко, Мироненко
Нечай
Поддубный
Полудень
Римаренко
Руденко
Синещекий
Сокуренко
Стороженко
Сущенко
Сыротенко
Таранец
Трегубов
Трищетка
Филенко
Фыль
Чмель
Чмиленко
Чубенко
Шаченко
Шватченко
Шкваря
Шмигол
Яковенко
Яремченко
Яремчик
Медведівка, село, Чигиринський район, Черкаська область
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Медведівка — село, центр сільської Ради. Розташована на правому березі річки Тясьмину, за 35 км від районного центру і за 25 км від залізничної станції Фундукліївка. Віддаль до річкового порту на Дніпрі — Адамівки — 33 км. Населення — 1953 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Івківці, Зам’ятниця, Дєменці.
Недалеко від села виявлено поселення часів неоліту, періоду бронзи, а також ранньослов’янське поселення черняхівської культури.
У першій половині XVI ст. територія, де згодом виникла Медведівка, була пустищем. Приплив населення до цієї місцевості був значним, а чигиринський та корсунський староста Ян Данилович «…для людей вільних, що у Чигирині вже не вміщалися…, вказав місце». Тут виникло поселення, яке староста назвав Данило-градом. Згодом йому було надане магдебурзьке право. Але назва «Данилоград» не прижилася. За поселенням закріпилася назва Медведиця (згодом Медведівка) — від річки Медведки і однойменного з нею урочища. У матеріалах перепису Корсунського староства за 1616 рік зазначено, що в новому поселенні є 20 міських будинків і 280 козацьких хат.
У 1649 році тут була створена козацька сотня. Медведівка стала сотенним містечком. Після визвольної війни 1648—1654 рр. Б. Хмельницький одержав її від царського уряду у власне користування.
За Андрусівським перемир’ям 1667 року та «Вічним миром» 1686 року Медведівка залишилася у складі Польщі. Сюди знову повернулася шляхта. Та жителі Медведівки терпіли не тільки від панського гніту. Містечко не раз дощенту руйнували і грабували татари. Востаннє вони жорстоко сплюндрували його 1735 року.
1741 року в містечку мешкало 1300 чоловік. Крім рільництва, його жителі займалися також ремеслами. Тут існував ткацький цех.
Медведівка — село, центр сільської Ради. Розташована на правому березі річки Тясьмину, за 35 км від районного центру і за 25 км від залізничної станції Фундукліївка. Віддаль до річкового порту на Дніпрі — Адамівки — 33 км. Населення — 1953 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Івківці, Зам’ятниця, Дєменці.
Недалеко від села виявлено поселення часів неоліту, періоду бронзи, а також ранньослов’янське поселення черняхівської культури.
У першій половині XVI ст. територія, де згодом виникла Медведівка, була пустищем. Приплив населення до цієї місцевості був значним, а чигиринський та корсунський староста Ян Данилович «…для людей вільних, що у Чигирині вже не вміщалися…, вказав місце». Тут виникло поселення, яке староста назвав Данило-градом. Згодом йому було надане магдебурзьке право. Але назва «Данилоград» не прижилася. За поселенням закріпилася назва Медведиця (згодом Медведівка) — від річки Медведки і однойменного з нею урочища. У матеріалах перепису Корсунського староства за 1616 рік зазначено, що в новому поселенні є 20 міських будинків і 280 козацьких хат.
У 1649 році тут була створена козацька сотня. Медведівка стала сотенним містечком. Після визвольної війни 1648—1654 рр. Б. Хмельницький одержав її від царського уряду у власне користування.
За Андрусівським перемир’ям 1667 року та «Вічним миром» 1686 року Медведівка залишилася у складі Польщі. Сюди знову повернулася шляхта. Та жителі Медведівки терпіли не тільки від панського гніту. Містечко не раз дощенту руйнували і грабували татари. Востаннє вони жорстоко сплюндрували його 1735 року.
1741 року в містечку мешкало 1300 чоловік. Крім рільництва, його жителі займалися також ремеслами. Тут існував ткацький цех.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область
Частина ІІ
Поворотним у житті Медведівки став 1929 рік. Незважаючи на шалений опір куркульства, тут було створено два колгоспи («Новий шлях» і «Червона дружба»). Через рік вони злилися в одну артіль «Серп і молот», яка на 1 лютого 1930 року об’єднала 501 господарство і мала 850 га орної землі. Особливе значення у перебудові села на соціалістичних засадах мало створення 1930 року Медведівської машинно-тракторної станції. На селі з’явилися перші механізатори — трактористи, комбайнери. По рентабельності та впровадженню стахановських методів праці Медведівська MTС у 1937 році вийшла на одне з перших місць в області.
По-новому прагнули господарювати і колгоспники. В артілі «Серп і молот» було добре поставлене тваринництво, городництво, садівництво. З року в рік тут вирощували все кращі врожаї. 1940 року в господарстві зібрали зернових по 18 цнт з га, добилися надоїв по 2500 кг молока на фуражну корову і по 17 цнт м’яса на 100 га угідь. Трудівники одержали на трудодень по 2 кг хліба. Напередодні Великої Вітчизняної війни колгосп став мільйонером і учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Тут спорудили 28 господарських та інших будівель. Колгосп придбав 4 автомашини, механізував частину робіт на фермах, провів значні роботи щодо освоєння та поліпшення малопридатних земель.
На селі діяла лікарня на 20 ліжок, аптека. Медведівці мали клуб, пошту, 4 торгові точки. У 1936 році відкрито середню школу, а 1941— розпочато будівництво її нового приміщення.
Мирну працю медведівців перервав напад гітлерівської Німеччини. 25 серпня 1941 року в село вдерлися німецько-фашистські загарбники. Віднині медведівці, як кріпаки, під наглядом старости повинні були працювати у так званому «громадському дворі». Тих, хто не хотів працювати, фашисти відправляли на каторгу до Німеччини.
Поворотним у житті Медведівки став 1929 рік. Незважаючи на шалений опір куркульства, тут було створено два колгоспи («Новий шлях» і «Червона дружба»). Через рік вони злилися в одну артіль «Серп і молот», яка на 1 лютого 1930 року об’єднала 501 господарство і мала 850 га орної землі. Особливе значення у перебудові села на соціалістичних засадах мало створення 1930 року Медведівської машинно-тракторної станції. На селі з’явилися перші механізатори — трактористи, комбайнери. По рентабельності та впровадженню стахановських методів праці Медведівська MTС у 1937 році вийшла на одне з перших місць в області.
По-новому прагнули господарювати і колгоспники. В артілі «Серп і молот» було добре поставлене тваринництво, городництво, садівництво. З року в рік тут вирощували все кращі врожаї. 1940 року в господарстві зібрали зернових по 18 цнт з га, добилися надоїв по 2500 кг молока на фуражну корову і по 17 цнт м’яса на 100 га угідь. Трудівники одержали на трудодень по 2 кг хліба. Напередодні Великої Вітчизняної війни колгосп став мільйонером і учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Тут спорудили 28 господарських та інших будівель. Колгосп придбав 4 автомашини, механізував частину робіт на фермах, провів значні роботи щодо освоєння та поліпшення малопридатних земель.
На селі діяла лікарня на 20 ліжок, аптека. Медведівці мали клуб, пошту, 4 торгові точки. У 1936 році відкрито середню школу, а 1941— розпочато будівництво її нового приміщення.
Мирну працю медведівців перервав напад гітлерівської Німеччини. 25 серпня 1941 року в село вдерлися німецько-фашистські загарбники. Віднині медведівці, як кріпаки, під наглядом старости повинні були працювати у так званому «громадському дворі». Тих, хто не хотів працювати, фашисти відправляли на каторгу до Німеччини.
- в36 Ольга
- Повідомлень: 1090
- З нами з: 21 лютого 2016, 16:46
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 1374 рази
- Подякували: 1063 рази
Re: Медведівка, Чигиринський район, Черкаська область
В самом начале 20 века, в 1903-1909 гг., сельским врачом в Медведовке работал Орловский Михаил Николаевич.
Нужно бы заглянуть в исповедки Медведовки, т.к. состав семьи мне неизвестен. У Михаила Николаевича был сын Евгений Михайлович Орловский. Наверное, тут в селе и рожденный.
Нужно бы заглянуть в исповедки Медведовки, т.к. состав семьи мне неизвестен. У Михаила Николаевича был сын Евгений Михайлович Орловский. Наверное, тут в селе и рожденный.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей