Макарів, смт, Київська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Макарів, смт, Київська обл, Україна
МАКАРІВ – с-ще міськ. типу Київської області, райцентр. Розташов. на р. Здвиж (прит. Тетерева, бас. Дніпра). Населення 11,8 тис. осіб (2005).
Поблизу селища знайдено знаряддя праці та рештки поселень доби пізнього неоліту і бронзового віку, виявлено залишки давньорус. городищ 9–12 ст. Біля М. проходив один зі Змійових валів – захисних споруд Київської Русі.
Початкова історія М. пов'язана із с. Вороніне, яке входило до числа Ясинецьких маєтків литов. феодалів Івашенцевичів (Васенцевичів). Макар Васенцевич, який став постійно жити у Вороніному, змінив своє прізвище на Макарович, а назву села на М. Наприкінці 16 ст. Микола (Михайло), внук Макара, перетворив макарівське дворище на фортецю: побудував замок, оточив його валами, на гребені яких спорудив частокіл з дерев, що мали загострені стовбури. Фортеця мала кілька добре укріплених воріт з постійною обороною. Через рови перекидалися містки. З пд. замок захищала річка Здвиж. Ім'я наступного власника М., польс. коронного стражника С.Лаща, асоціювалося з неймовірною жорстокістю щодо селян.
Під час національної революції 1648–1676 багато шляхтичів шукало захисту в Макарівському замку. Але їх розсіяли сел. загони на чолі з М.Кривоносом. Разом з повстанцями загону М.Кривоноса місц. селяни напали на маєток X.Харлінського, який володів М. після С.Лаща. Маєток було розгромлено і спалено. Звістка про ці події швидко поширилася серед селян навколишніх сіл і сприяла піднесенню визвол. руху на всьому Поліссі. Жителі М. організували козац. сотню на чолі з Г.Петрицьким, яка брала участь у Зборівській битві 1649, Берестецькій битві 1651, Батозькій битві 1652, у боротьбі проти І.Виговського.
1660 польс. шляхта повернулася до М. Тут розмістився польс. гарнізон, який нещадно розправлявся з найменшими проявами непокори. Безчинства панів викликали 1664–65 нове повстання поліських селян, яке очолив овруцький полк. Децик. 1665 повстанці обложили макарівський замок і при активній підтримці місц. мешканців штурмом оволоділи ним. Багато жителів вступило до війська Децика і рушило з ним у визвол. похід по Правобережній Україні. Вони брали участь у визволенні від шляхти Бишева, Мотовилівки, Білої Церкви.
1672 до М. вступило польс. військо на чолі з полк. Яном Пивом, але надовго закріпитися в М. йому не вдалося. 1694 М. звільнили козаки С.Палія. Але за умовами Прутського трактату 1711 М. залишився під владою Польщі.
На поч. 18 ст. село належало одному з найбільших магнатів Правобережжя кн. Любомирському. 1768, під час Коліївщини, гайдамацький загін під проводом Івана Бондаренка зайняв М. і вигнав шляхту й орендарів, зруйнував замок, унійну церкву і костьол. Новий власник містечка ксьондз К.Росцішевський разом з надвірною міліцією залишив замок і втік до Олевська. М. на деякий час став центром діяльності загону Івана Бондаренка, якому вдалося поширити повстання на сусідні села. Підступно схоплений, І.Бондаренко був страчений у Чорнобилі.
Унаслідок поділів Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) М. 1804 став волосним центром Київ. пов. Київської губернії. 1846 в ньому мешкали 946 жителів. 1866 в М. діяли невеликі підпр-ва: винокурний, пивоварний і два шкіряних з-ди, цегельня. Щороку тут відбувалося 14 ярмарків.
На поч. 20 ст. М. вже був великим містечком, яке належало поміщику М. фон Мекку. У ньому налічувалося 569 дворів, проживало 5783 особи. Напередодні Першої світової війни діяли медоварний, пивоварний і шкіряний з-ди, сірникова ф-ка, цегельня і водяний млин.
1917 М. став осередком гострої боротьби між місц. органами Української Центральної Ради і більшовицьким революц. к-том. Наприкінці лютого 1918 містечко окупували нім. війська (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918), наприкінці 1918 М. потрапив під владу Директорії Української Народної Республіки. У лютому 1919 встановлено рад. владу. Добровольча армія, яка захопила містечко в серпні 1919, утримувала його до грудня, після чого рад. владу було поновлено. На поч. травня М. захопили поляки, а в червні 1920 відступили, спаливши його. Тоді ж у містечку було остаточно встановлено рад. владу. 1923 М. став районним центром у складі Київської округи, з 1932 – у складі Київ. обл.
Під час Другої світової війни М. з 10 липня 1941 по 8 листопада 1943 окупований, перебував у складі рейхскомісаріату "Україна". На території Макарівського р-ну базувалися партизан. з'єднання С.Ковпака та М.Наумова.
1956 М. став с-щем міського типу.
У М. народилися: укр. і рос. письменник, церк. і культ. діяч Данило Туптало (Димитрій Ростовський; 1651–1709), майстер худож. слова, нар. арт. України А.Паламаренко (н. 1939).
Поблизу селища знайдено знаряддя праці та рештки поселень доби пізнього неоліту і бронзового віку, виявлено залишки давньорус. городищ 9–12 ст. Біля М. проходив один зі Змійових валів – захисних споруд Київської Русі.
Початкова історія М. пов'язана із с. Вороніне, яке входило до числа Ясинецьких маєтків литов. феодалів Івашенцевичів (Васенцевичів). Макар Васенцевич, який став постійно жити у Вороніному, змінив своє прізвище на Макарович, а назву села на М. Наприкінці 16 ст. Микола (Михайло), внук Макара, перетворив макарівське дворище на фортецю: побудував замок, оточив його валами, на гребені яких спорудив частокіл з дерев, що мали загострені стовбури. Фортеця мала кілька добре укріплених воріт з постійною обороною. Через рови перекидалися містки. З пд. замок захищала річка Здвиж. Ім'я наступного власника М., польс. коронного стражника С.Лаща, асоціювалося з неймовірною жорстокістю щодо селян.
Під час національної революції 1648–1676 багато шляхтичів шукало захисту в Макарівському замку. Але їх розсіяли сел. загони на чолі з М.Кривоносом. Разом з повстанцями загону М.Кривоноса місц. селяни напали на маєток X.Харлінського, який володів М. після С.Лаща. Маєток було розгромлено і спалено. Звістка про ці події швидко поширилася серед селян навколишніх сіл і сприяла піднесенню визвол. руху на всьому Поліссі. Жителі М. організували козац. сотню на чолі з Г.Петрицьким, яка брала участь у Зборівській битві 1649, Берестецькій битві 1651, Батозькій битві 1652, у боротьбі проти І.Виговського.
1660 польс. шляхта повернулася до М. Тут розмістився польс. гарнізон, який нещадно розправлявся з найменшими проявами непокори. Безчинства панів викликали 1664–65 нове повстання поліських селян, яке очолив овруцький полк. Децик. 1665 повстанці обложили макарівський замок і при активній підтримці місц. мешканців штурмом оволоділи ним. Багато жителів вступило до війська Децика і рушило з ним у визвол. похід по Правобережній Україні. Вони брали участь у визволенні від шляхти Бишева, Мотовилівки, Білої Церкви.
1672 до М. вступило польс. військо на чолі з полк. Яном Пивом, але надовго закріпитися в М. йому не вдалося. 1694 М. звільнили козаки С.Палія. Але за умовами Прутського трактату 1711 М. залишився під владою Польщі.
На поч. 18 ст. село належало одному з найбільших магнатів Правобережжя кн. Любомирському. 1768, під час Коліївщини, гайдамацький загін під проводом Івана Бондаренка зайняв М. і вигнав шляхту й орендарів, зруйнував замок, унійну церкву і костьол. Новий власник містечка ксьондз К.Росцішевський разом з надвірною міліцією залишив замок і втік до Олевська. М. на деякий час став центром діяльності загону Івана Бондаренка, якому вдалося поширити повстання на сусідні села. Підступно схоплений, І.Бондаренко був страчений у Чорнобилі.
Унаслідок поділів Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) М. 1804 став волосним центром Київ. пов. Київської губернії. 1846 в ньому мешкали 946 жителів. 1866 в М. діяли невеликі підпр-ва: винокурний, пивоварний і два шкіряних з-ди, цегельня. Щороку тут відбувалося 14 ярмарків.
На поч. 20 ст. М. вже був великим містечком, яке належало поміщику М. фон Мекку. У ньому налічувалося 569 дворів, проживало 5783 особи. Напередодні Першої світової війни діяли медоварний, пивоварний і шкіряний з-ди, сірникова ф-ка, цегельня і водяний млин.
1917 М. став осередком гострої боротьби між місц. органами Української Центральної Ради і більшовицьким революц. к-том. Наприкінці лютого 1918 містечко окупували нім. війська (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918), наприкінці 1918 М. потрапив під владу Директорії Української Народної Республіки. У лютому 1919 встановлено рад. владу. Добровольча армія, яка захопила містечко в серпні 1919, утримувала його до грудня, після чого рад. владу було поновлено. На поч. травня М. захопили поляки, а в червні 1920 відступили, спаливши його. Тоді ж у містечку було остаточно встановлено рад. владу. 1923 М. став районним центром у складі Київської округи, з 1932 – у складі Київ. обл.
Під час Другої світової війни М. з 10 липня 1941 по 8 листопада 1943 окупований, перебував у складі рейхскомісаріату "Україна". На території Макарівського р-ну базувалися партизан. з'єднання С.Ковпака та М.Наумова.
1956 М. став с-щем міського типу.
У М. народилися: укр. і рос. письменник, церк. і культ. діяч Данило Туптало (Димитрій Ростовський; 1651–1709), майстер худож. слова, нар. арт. України А.Паламаренко (н. 1939).
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Макарів, смт, Київська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Макарів — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване за 56 км на захід від Києва. Асфальтова дорога з’єднує селище з автомагістраллю Київ—Львів. До найближчої залізничної станції Бородянка (на залізниці Київ—Брест) — 25 км. Селище розкинулось по обох берегах річки Здвижу, що є притокою Тетерева. Населення — 6300 чоловік. Селищній Раді підпорядковано населені пункти Зурівка, Калинівка, Фасівочка.
Макарів — центр однойменного району, площа якого становить 1362 кв. км. Район має 2 селищні та 33 сільські Ради депутатів трудящих, їм підпорядковано 71 населений пункт. Населення — 55,7 тис. чоловік. Земельних угідь — 105259 га, в т. ч. орної землі — 68 618 га, лісів — 32 755 га, на території району 27 колгоспів і 4 радгоспи, науково-дослідне господарство «Копилове» та 12 промислових підприємств. В сільському господарстві переважає вирощування льону, картоплі. Діють одна районна і 6 дільничних лікарень, 48 фельдшерсько-акушерських пунктів, 2 колгоспні пологові будинки, 7 державних і 38 колгоспних дитячих ясел. Відкрито 15 середніх, 19 восьмирічних та 14 початкових шкіл, 2 заочні середні школи, 3 допоміжні школи-інтернати, медичне училище і музична школа. Працюють 50 бібліотек, районний будинок культури, 52 сільські будинки культури і клуби, 54 стаціонарні кіноустановки.
Поблизу Макарова знайдено кам’яні знаряддя праці доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), а також могильник з чотирьох курганів.
В давнину село мало назву Вороніне, входило до складу Ясинецьких маєтків литовських феодалів Івашенцевичів. На початку другої половини XVI ст. один із них, Макар Івашенцевич, став тут постійно жити. Його нащадки перейменували Вороніне в Макарів і самі стали писатися Макаревичами. Спадкоємець цього феодала — М. Макаревич заклав на території колишнього городища невеликий замок. Захищений з півдня річкою Здвижем, а з півночі — глибоким ровом, заповненим водою, і високим валом з частоколом на ньому, Макарівський замок став однією з найміцніших фортець на Поліссі. Тут місцеві феодали ховалися від гніву повсталих селян, звідси робили напади на своїх сусідів. Особливо «прославився» розбоями і грабежами польський коронний стражник Самуїл Лащ, який деякий час володів Макаровом. Його жовніри катували селян, виривали козакам бороди, запрягали їх у плуги.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Макарів, смт, Київська обл, Україна
Історія смт Макарів
Вівторок, 22 березня 2011, 15:41
Селище міського типу МАКАРІВ
Селищній раді підпорядковані села
ЗУРІВКА, КАЛИНІВКА, ФАСІВОЧКА
Макарів - селище міського типу, центр однойменного району Київської області. Утворене 7 березня 1923 року. Межує з Бородянським, Києво-Святошинським і Фастівським районами Київської області та Радомишльським і Брусилівським районами Житомирської області. Розташоване за 56 км на захід від Києва. Селище розкинулося по обидва береги річки Здвиж, що є притокою Тетерева. Асфальтована дорога з'єднує селище з автомагістраллю Київ - Чоп, є залізнична станція Буян Південно-Західної залізниці.
Площа населеного пункту становить 1362,4 кв. м.
Кількість населення – 9437 осіб.
В давнину село мало назву Вороніне (нині Макарів).
Поблизу Макарова знайдено знаряддя праці та рештки поселень доби пізнього неоліту і бронзи, виявлено залишки давньоруських городищ ІХ-ХІІ ст. З півночі на південь його територією тягнулися чотири змієвих вали - захисні споруди часів Київської Русі, до якої увійшла територія Макарова.
На березі річки Здвиж досі збереглися рештки чотирикутного городища. Біля Макарова проходив Змійовий вал, який тягнувся через Радомишль, Ніжиловичі, Завалівку, Юрів.
Пізніше ріка Здвиж була межею розселення стародавніх слов'янських племен - полян і древлян. Про Здвиж згадує Нестор-літописець у "Повісті временних літ". Територія сучасного Макарова знаходилася у складі древлянської землі. Через Макарівські землі в 945 р. князь Ігор йшов брати данину з древлян. Крім того, з Києва через Макарівщину, зокрема Андріївку, проходив шлях у древлянську столицю, у Володимир-Волинське князівство. Є згадка про те, що в 1027 р. через Макарів везли князя Василька, якому викололи в Білгороді (Білогородці) очі й відправили на Володимир-Волинський. У річці Здвиж попадя випрала йому сорочку.
Вівторок, 22 березня 2011, 15:41
Селище міського типу МАКАРІВ
Селищній раді підпорядковані села
ЗУРІВКА, КАЛИНІВКА, ФАСІВОЧКА
Макарів - селище міського типу, центр однойменного району Київської області. Утворене 7 березня 1923 року. Межує з Бородянським, Києво-Святошинським і Фастівським районами Київської області та Радомишльським і Брусилівським районами Житомирської області. Розташоване за 56 км на захід від Києва. Селище розкинулося по обидва береги річки Здвиж, що є притокою Тетерева. Асфальтована дорога з'єднує селище з автомагістраллю Київ - Чоп, є залізнична станція Буян Південно-Західної залізниці.
Площа населеного пункту становить 1362,4 кв. м.
Кількість населення – 9437 осіб.
В давнину село мало назву Вороніне (нині Макарів).
Поблизу Макарова знайдено знаряддя праці та рештки поселень доби пізнього неоліту і бронзи, виявлено залишки давньоруських городищ ІХ-ХІІ ст. З півночі на південь його територією тягнулися чотири змієвих вали - захисні споруди часів Київської Русі, до якої увійшла територія Макарова.
На березі річки Здвиж досі збереглися рештки чотирикутного городища. Біля Макарова проходив Змійовий вал, який тягнувся через Радомишль, Ніжиловичі, Завалівку, Юрів.
Пізніше ріка Здвиж була межею розселення стародавніх слов'янських племен - полян і древлян. Про Здвиж згадує Нестор-літописець у "Повісті временних літ". Територія сучасного Макарова знаходилася у складі древлянської землі. Через Макарівські землі в 945 р. князь Ігор йшов брати данину з древлян. Крім того, з Києва через Макарівщину, зокрема Андріївку, проходив шлях у древлянську столицю, у Володимир-Волинське князівство. Є згадка про те, що в 1027 р. через Макарів везли князя Василька, якому викололи в Білгороді (Білогородці) очі й відправили на Володимир-Волинський. У річці Здвиж попадя випрала йому сорочку.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Макарів, смт, Київська обл, Україна
ЦДІАК, православні
Адмін поділ за документами-Київського пов. і губ.
За адмін. поділом XIX ст.-Київського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст.-Макарівського р-ну Київської обл.
Церква-св. Іллі
метрична книга 127 1012 337(1762-1782); 1029(1796); 1081(1797); 1113(1798); 1185(1800); 1184(1801); 1205(1802); 1219(1803); 1238(1804); 1254(1805); 1267(1806); 1282(1807); 1297(1808); 1308(1809); 1322(1810); 1340(1811); 1354(1812); 1365(1813); 1379(1814); 1394(1815); 1408(1816); 1423(1817); 1499(1822); 1513(1823); 1527(1824); 1541(1825); 1559(1826); 1579(1827); 1598(1828); 1616(1829); 1636(1830); 1657(1831); 1687(1832); 1708(1833); 1739(1834); 1762(1835); 1832(1837); 1872(1838); 1905(1839); 1963(1840); 2024(1841); 2082(1842); 2136(1843); 2204(1844); 2258(1845); 2400(1847); 2469(1848); 2545а(1849); 2599(1850); 2685(1851); 2757(1852); 2814(1853); 2900(1854); 2964(1855); 3034(1856); 3104(1857); 3166(1858); 3223(1859); 3281(1860); 3354(1861); 3418(1862); 3480(1863); 3544(1864); 3599(1865); 3676(1866); 3748(1867); 3831(1868); 3930(1869); 4036(1870); 4141(1871); 4252(1872); 4364(1873); 4541(1875); 4565(1876)
метрична книга 127 1078 Народження - 2071(1890) Шлюб - 2071(1890) Смерть - 2071(1890) Різне - 1823(1877-1880, 1888); 1826(1880);1847(1881);1888(1881-1891); 1910(1882); 1935(1883); 1948(1884-1898-ш.; 1883-1897-с.; 1891-1902-н.); 1955(1884); 1988(1886); 1999(1887); 2215(1889); 2087(1891); 2103(1892); 2121(1893); 2134(1894); 2154(1895, 1896-н.); 182(1896); 2184(1897); 2200(1898); 2205(1899); 2221(1900); 2267(1902); 2271(1903); 2287(1904); 2299(1905); 2317(1906); 2330(1907); 2351(1908); 2370(1910)
метрична книга 127 1079 170(1909); 668(1902*,1903,1904,1906-1914,1917-1919- н.,1915,1916-н.,ш.,1905-н.*, ш*, с.,1920-н.,1921-н.*); 677(1906-1914-ш.,с.,1915-1917,1919-с.,1918,1920,1921-с.*); 697(1911); 715(1912); 727(1913); 738(1914); 743(1915)-н.,с.; 754(1916)-н.,с.; 759(1917)
cповідний розпис 127 1015 179(1807); 187(1808); 193(1809); 202(1810); 206(1811); 214(1812); 220а(1814); 235(1815); 242(1816); 259(1817); 298(1820); 309(1821); 321(1822); 334(1823); 348(1824); 357(1825); 368(1826); 380а(1827); 392(1828); 417(1830); 433(1831); 449(1832); 465а(1833); 485а(1834); 518(1836); 553(1838); 589(1840); 609(1841); 645(1843); 664(1844); 684(1845); 711(1846); 730(1847); 751(1848); 770(1849); 792(1850); 808(1851); 823(1852); 844(1853); 877(1855); 897(1856); 913(1857); 932(1858); 973(1860); 994(1861); 1011(1862); 1053(1864); 1108(1866)
cповідний розпис 127 1016 316(1837); 329(1839); 344(1842); 450(1863)
сповідний розпис 127 1017 143(1859); 147(1865)
Адмін поділ за документами-Київського пов. і губ.
За адмін. поділом XIX ст.-Київського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст.-Макарівського р-ну Київської обл.
Церква-св. Іллі
метрична книга 127 1012 337(1762-1782); 1029(1796); 1081(1797); 1113(1798); 1185(1800); 1184(1801); 1205(1802); 1219(1803); 1238(1804); 1254(1805); 1267(1806); 1282(1807); 1297(1808); 1308(1809); 1322(1810); 1340(1811); 1354(1812); 1365(1813); 1379(1814); 1394(1815); 1408(1816); 1423(1817); 1499(1822); 1513(1823); 1527(1824); 1541(1825); 1559(1826); 1579(1827); 1598(1828); 1616(1829); 1636(1830); 1657(1831); 1687(1832); 1708(1833); 1739(1834); 1762(1835); 1832(1837); 1872(1838); 1905(1839); 1963(1840); 2024(1841); 2082(1842); 2136(1843); 2204(1844); 2258(1845); 2400(1847); 2469(1848); 2545а(1849); 2599(1850); 2685(1851); 2757(1852); 2814(1853); 2900(1854); 2964(1855); 3034(1856); 3104(1857); 3166(1858); 3223(1859); 3281(1860); 3354(1861); 3418(1862); 3480(1863); 3544(1864); 3599(1865); 3676(1866); 3748(1867); 3831(1868); 3930(1869); 4036(1870); 4141(1871); 4252(1872); 4364(1873); 4541(1875); 4565(1876)
метрична книга 127 1078 Народження - 2071(1890) Шлюб - 2071(1890) Смерть - 2071(1890) Різне - 1823(1877-1880, 1888); 1826(1880);1847(1881);1888(1881-1891); 1910(1882); 1935(1883); 1948(1884-1898-ш.; 1883-1897-с.; 1891-1902-н.); 1955(1884); 1988(1886); 1999(1887); 2215(1889); 2087(1891); 2103(1892); 2121(1893); 2134(1894); 2154(1895, 1896-н.); 182(1896); 2184(1897); 2200(1898); 2205(1899); 2221(1900); 2267(1902); 2271(1903); 2287(1904); 2299(1905); 2317(1906); 2330(1907); 2351(1908); 2370(1910)
метрична книга 127 1079 170(1909); 668(1902*,1903,1904,1906-1914,1917-1919- н.,1915,1916-н.,ш.,1905-н.*, ш*, с.,1920-н.,1921-н.*); 677(1906-1914-ш.,с.,1915-1917,1919-с.,1918,1920,1921-с.*); 697(1911); 715(1912); 727(1913); 738(1914); 743(1915)-н.,с.; 754(1916)-н.,с.; 759(1917)
cповідний розпис 127 1015 179(1807); 187(1808); 193(1809); 202(1810); 206(1811); 214(1812); 220а(1814); 235(1815); 242(1816); 259(1817); 298(1820); 309(1821); 321(1822); 334(1823); 348(1824); 357(1825); 368(1826); 380а(1827); 392(1828); 417(1830); 433(1831); 449(1832); 465а(1833); 485а(1834); 518(1836); 553(1838); 589(1840); 609(1841); 645(1843); 664(1844); 684(1845); 711(1846); 730(1847); 751(1848); 770(1849); 792(1850); 808(1851); 823(1852); 844(1853); 877(1855); 897(1856); 913(1857); 932(1858); 973(1860); 994(1861); 1011(1862); 1053(1864); 1108(1866)
cповідний розпис 127 1016 316(1837); 329(1839); 344(1842); 450(1863)
сповідний розпис 127 1017 143(1859); 147(1865)
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Макарів, смт, Київська обл, Україна
ЦДІАК, католики
Деканат-Канівський
Костел-Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
Приписні села Бабинці, с.; Борівка, с.; Великий Карашин, с.; Волиця, фольв.; Гавронщина, с.; Голокрилля, хут.; Гореничі, с.; Гута Комарівська, с.; Дружня, с.; Забуяння, с.; Завалівка, с.; Клавдієво, ст.; Кодра, с.; Колонщина, с.; Копилів, с.; Королівка, с.; Красна Слобода, прис.; Красний Ріг, хут.; Красногірка, с.; Ламбертов, хут.; Липівка, с.; Литвинівка, хут.; Людвинівка, с.; Майданівка, прис.; Майданівка, с.; Макарівська Буда, прис.; Мар’янівка, хут.; Мірча, прис.; Мотижин, с.; Наливайківка, с.; Нежиловичі, с.; Нова Гребля, с.; Петрушки, с.; Пісківка, прис.; Поташня, хут.; Рожів, м-ко; Рудня Білка, с.; Рудня Кримоцька, с.; Северинівка, с.; Семенівка, хут.; Соболівка, хут.; Стара Гута, прис.; Фасова, с.; Хмільна, прис.; Шибене, с.; Юрів, с.; Язвинка, хут.;
метрична книга 1268 2 17(1890-н.); 31(1912); 35(1859-н.; 1866; 1868-ш.; шл. обш. - 1869-1878); 36(1874; 1878-н.; 1881-1882; 1890-ш., с.; 1896-1897; 1900; 1902-1904); 38(1875-1877; 1878-ш., с; 1879-1889); 39(1875-1876, 1883, 1890; 1903-с.); 41(1876; 1880-1882, 1884-1885, 1887, 1889 - н.); 42(1880-1882, 1884-1885, 1887, 1889-1892, 1894, 1896-1899, 1903-1905, 1909, 1911 - ш.); 43(1890-1892, 1894, 1896-1899, 1903-1905, 1909, 1911 - н.); 44(1891-1895; 1898-н.; 1899-1900); 45(1898-ш., с.; 1901; 1905-1910); 46(1905-1908; 1909-н., ш.; 1910); 47(1911-1916); 48(1911-ш., с.; 1913-1916; 1915-книга про приєднання до римо-католицького віросповідання);
Деканат-Канівський
Костел-Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
Приписні села Бабинці, с.; Борівка, с.; Великий Карашин, с.; Волиця, фольв.; Гавронщина, с.; Голокрилля, хут.; Гореничі, с.; Гута Комарівська, с.; Дружня, с.; Забуяння, с.; Завалівка, с.; Клавдієво, ст.; Кодра, с.; Колонщина, с.; Копилів, с.; Королівка, с.; Красна Слобода, прис.; Красний Ріг, хут.; Красногірка, с.; Ламбертов, хут.; Липівка, с.; Литвинівка, хут.; Людвинівка, с.; Майданівка, прис.; Майданівка, с.; Макарівська Буда, прис.; Мар’янівка, хут.; Мірча, прис.; Мотижин, с.; Наливайківка, с.; Нежиловичі, с.; Нова Гребля, с.; Петрушки, с.; Пісківка, прис.; Поташня, хут.; Рожів, м-ко; Рудня Білка, с.; Рудня Кримоцька, с.; Северинівка, с.; Семенівка, хут.; Соболівка, хут.; Стара Гута, прис.; Фасова, с.; Хмільна, прис.; Шибене, с.; Юрів, с.; Язвинка, хут.;
метрична книга 1268 2 17(1890-н.); 31(1912); 35(1859-н.; 1866; 1868-ш.; шл. обш. - 1869-1878); 36(1874; 1878-н.; 1881-1882; 1890-ш., с.; 1896-1897; 1900; 1902-1904); 38(1875-1877; 1878-ш., с; 1879-1889); 39(1875-1876, 1883, 1890; 1903-с.); 41(1876; 1880-1882, 1884-1885, 1887, 1889 - н.); 42(1880-1882, 1884-1885, 1887, 1889-1892, 1894, 1896-1899, 1903-1905, 1909, 1911 - ш.); 43(1890-1892, 1894, 1896-1899, 1903-1905, 1909, 1911 - н.); 44(1891-1895; 1898-н.; 1899-1900); 45(1898-ш., с.; 1901; 1905-1910); 46(1905-1908; 1909-н., ш.; 1910); 47(1911-1916); 48(1911-ш., с.; 1913-1916; 1915-книга про приєднання до римо-католицького віросповідання);
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Макарів, смт, Київська обл, Україна
ЦДІАК, іудеї
ф.1164 о.1 сп.10(1854-ш.); 11(1854-р.); 12(1854-с.); 24(1855-ш.); 25(1855-р.); 26(1855-с.); 37(1856-ш.); 38(1856-р.); 39(1856-с.); 53(1857-ш.); 54(1857-р.); 64(1858-ш.); 65(1858-р.); 66(1858-с.); 77(1859-ш.); 78(1859-р.); 79(1859-с.); 93(1860-ш.); 95(1860-с.); 107(1861-ш.); 108(1861-р.); 117(1862-ш.); 118(1862-р.); 119(1862-с.); 133(1863-ш.); 134(1863-р.); 135(1863-с.); 151(1864-ш.); 152(1864-р.); 153(1864-с.); 154(1864-ш.); 173(1865-ш.); 174(1865-р. записів немає); 175(1865-с.); 190(1866-с.); 191(1866-ш.); 192(1866-р.); 207(1867-ш.); 208(1867-р.); 209(1867-с.); 224(1868-р.); 225(1868-с.); 245(1869-ш.); 246(1869-с.); 266(1870-ш.); 267(1870-р.); 268(1870-с.); 293(січень-червень 1871-ш.); 294(січень-квітень1871-р.); 295(1871-с.); 323(1872-ш.); 324(1872-р.); 325(1872-с.); 351(1873-ш.); 352(1873-с.); 373(1874-р.); 374(1874-с.); 384(1875-ш.);
ф.1164 о.2 сп.152(1886-н.); 157(1875, 1877–1884-с.); 158(1875, 1877–1879, 1882–1889-н.); 160(1877–1885, 1887–1893, 1896–1900-р.); 161(1879–1882, 1885–1889, 1891–1893, 1895–1896, 1898–1902, 1905–1907, 1909, 1910-ш.); оп.1. 453(1901-ш.); 387(1908-ш.); оп.2. 162(1885–1892, 1894–1896-с.); 163(1891–1899-н.); 164(1900–1905-н.); 165(1908–1910-н.); 166(1911–1913, 1915–1916-н.);
ф.1164 о.1 сп.10(1854-ш.); 11(1854-р.); 12(1854-с.); 24(1855-ш.); 25(1855-р.); 26(1855-с.); 37(1856-ш.); 38(1856-р.); 39(1856-с.); 53(1857-ш.); 54(1857-р.); 64(1858-ш.); 65(1858-р.); 66(1858-с.); 77(1859-ш.); 78(1859-р.); 79(1859-с.); 93(1860-ш.); 95(1860-с.); 107(1861-ш.); 108(1861-р.); 117(1862-ш.); 118(1862-р.); 119(1862-с.); 133(1863-ш.); 134(1863-р.); 135(1863-с.); 151(1864-ш.); 152(1864-р.); 153(1864-с.); 154(1864-ш.); 173(1865-ш.); 174(1865-р. записів немає); 175(1865-с.); 190(1866-с.); 191(1866-ш.); 192(1866-р.); 207(1867-ш.); 208(1867-р.); 209(1867-с.); 224(1868-р.); 225(1868-с.); 245(1869-ш.); 246(1869-с.); 266(1870-ш.); 267(1870-р.); 268(1870-с.); 293(січень-червень 1871-ш.); 294(січень-квітень1871-р.); 295(1871-с.); 323(1872-ш.); 324(1872-р.); 325(1872-с.); 351(1873-ш.); 352(1873-с.); 373(1874-р.); 374(1874-с.); 384(1875-ш.);
ф.1164 о.2 сп.152(1886-н.); 157(1875, 1877–1884-с.); 158(1875, 1877–1879, 1882–1889-н.); 160(1877–1885, 1887–1893, 1896–1900-р.); 161(1879–1882, 1885–1889, 1891–1893, 1895–1896, 1898–1902, 1905–1907, 1909, 1910-ш.); оп.1. 453(1901-ш.); 387(1908-ш.); оп.2. 162(1885–1892, 1894–1896-с.); 163(1891–1899-н.); 164(1900–1905-н.); 165(1908–1910-н.); 166(1911–1913, 1915–1916-н.);
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Макарів, смт, Київська обл, Україна
Все це було.
Селище зараз:
Через обстріли з важкої артилерії у Макарові загинуло 7 мирних жителів, 5 поранено
Внаслідок мінометних ударів по Макарову, яких завдали російські війська 18 березня, загинуло семеро мирних жителів. Ще п’ятеро з пораненнями перебувають в лікарні. Про це повідомляє поліція Київської області.
«В результаті обстрілів зруйновано житлові будинки, пошкоджено адміністративну споруду та інші приміщення», − додають в поліції.
7 березня Макарів також зазнав авіаудару. 13 людей загинули, з-під завалів врятували п’ятьох людей, повідомили в Міністерстві внутрішніх справ України. Тоді, за інформацією МВС, снаряд потрапив на територію «Макарівського хлібозаводу», що не експлуатується.
Макарів звільнили від російських загарбників 2 березня. Російська техніка, серед якої були танки, вперше з’явилася там 27 лютого. Тоді українські військові казали про рух колони і що «для прикриття на бронетехніці ворог розмістив дітей та жінок».
За даними Київської ОВА від 19 березня, під обстрілами перебувають Макарівська громада, Ірпінь, Буча, Гостомель, Мощун. Російські військові окопалися в Бучанській та Немішаївській громадах. Іванківська, Димерська та Поліська громади перебувають у стані гуманітарної катастрофи, Славутич – заблоковано. В Нових Петрівцях внаслідок обстрілів горить сміттєзвалище. По Броварському району їздить ворожа техніка.
https://www.radiosvoboda.org/a/news-mak ... 60930.html
Селище зараз:
Через обстріли з важкої артилерії у Макарові загинуло 7 мирних жителів, 5 поранено
Внаслідок мінометних ударів по Макарову, яких завдали російські війська 18 березня, загинуло семеро мирних жителів. Ще п’ятеро з пораненнями перебувають в лікарні. Про це повідомляє поліція Київської області.
«В результаті обстрілів зруйновано житлові будинки, пошкоджено адміністративну споруду та інші приміщення», − додають в поліції.
7 березня Макарів також зазнав авіаудару. 13 людей загинули, з-під завалів врятували п’ятьох людей, повідомили в Міністерстві внутрішніх справ України. Тоді, за інформацією МВС, снаряд потрапив на територію «Макарівського хлібозаводу», що не експлуатується.
Макарів звільнили від російських загарбників 2 березня. Російська техніка, серед якої були танки, вперше з’явилася там 27 лютого. Тоді українські військові казали про рух колони і що «для прикриття на бронетехніці ворог розмістив дітей та жінок».
За даними Київської ОВА від 19 березня, під обстрілами перебувають Макарівська громада, Ірпінь, Буча, Гостомель, Мощун. Російські військові окопалися в Бучанській та Немішаївській громадах. Іванківська, Димерська та Поліська громади перебувають у стані гуманітарної катастрофи, Славутич – заблоковано. В Нових Петрівцях внаслідок обстрілів горить сміттєзвалище. По Броварському району їздить ворожа техніка.
https://www.radiosvoboda.org/a/news-mak ... 60930.html
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей