Муровані Курилівці, смт, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Муровані Курилівці, смт, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл, Україна
МУРОВАНІ КУРИЛІВЦІ – с-ще міськ. типу Вінницької області, райцентр.
Розташов. на берегах р. Жван (прит. Дністра), за 21 км від залізничної ст. Котюжани. Населення 6,1 тис. осіб (2004).
Археологам М.К. пам'ятні за подільською експедицією 1846, у складі якої перебував і Т.Шевченко.
Уперше згадується під 1493 як Чурилівці, маєтність (9 димів) шляхетського роду рус. походження – Чурилів. Уже в 16 ст. назва трансформувалася в Курилівці (1549 – "пустиня Курилівці"), а додаток "Муровані" згодом утворився завдяки кам'яному замку, зведеному в цьому ж столітті. Адміністративно М.К. були розташовані на межі Подільського воєводства та пізніше утвореного Брацлавського воєводства. Від 1565 відомі як володіння шляхтича Полянського, утім зверхності над цією маєтністю рід Чурилів не втрачав до серед. 17 ст. Овдовіла по смерті (1648) кн. Януша Четвертинського власниця М.К. Софія Чурило вийшла вдруге заміж за брацлавського підсудка Казимира-Миколая Коссаківського, відтак до кінця 18 ст. містечком володіли його нащадки.
За часів національної революції 1648–1676 лишалися поза межами контрольованої козаками території. Спустошені в період Руїни (див. Громадянські війни в Україні другої половини 1650-х – першої половини 1660-х років) та турец. окупації Поділля 1672–99 (див. Кам'янецький ейялет), вони відроджуються у 18 ст. (спочатку – як село в давньому Копайгородському старостві; див. Староство). Від 1775 – містечко з правом проведення 2-х ярмарків щомісяця. 1776 налічували 166 димів.
До країнознавчої літератури М.К., як місто знане укріпленістю, уперше потрапили завдяки латиномовному описові Королівства Польського та Великого князівства Литовського А.Целларія (1659), який використав мапу Г. де Боплана.
За 2-м поділом Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) перейшли під владу Російської імперії. Власниця М.Катарина з Потоцьких, вдова останнього представника місцевих Коссаківських, відмовилася присягнути рос. імп. Катерині II, відтак маєток конфіскував царський уряд та передав (1795) у власність далекому родичеві Коссаківських – графові Станіславу Комару, особі, наближеній до фаворита імператриці кн. П.Зубова. Останній, на залишках замку Курилів (Чурилів) 16 ст. 1800–05, звів палац ("подільський Версаль"). 1870 в Олександра Комара маєток купив майбутній адмірал М.Чихачов. Містечко ж тоді належало до Ушицького пов. Подільської губернії (з 1861 – волосний центр). Протягом 19 – поч. 20 ст. зростало екон. значення М.К. 1842 було побудовано цукровий з-д. 1897 в М.К. мешкало 4340 жителів (з них 1410 – євреї). У містечку діяли правосл. церква та 3 єврейс. молитовні будинки.
За часів української революції 1917–1921 це була зона сел. повстанських рухів. 1919–20 відбувалися бої укр. військ з більшовиками.
Райцентр 1923–62 і від 1966, спочатку – Могилів-Подільської округи, а потім – Він. обл. 1924 мали 5415 жителів.
У період Другої світової війни та гітлерівської окупації (від 17 липня 1941 до 25 березня 1944) в М.К. існував осередок руху Опору, в околиці діяли партизани. Гітлерівці в містечку створили концтабір та єврейс. гетто.
Від 1956 – с-ще міськ. типу.
Історико-архіт. пам'ятки: садиба Комарів-Чихачових (1800–05) з фрагментами замку 16 ст.
У містечку від 1992 діє картинна галерея.
У М.К. народилися Дельфіна Потоцька, з дому Комар (1807–77) – учениця польс. композитора Ф.-Ф.Шопена та подруга письменника З.Красінського, а також Я.Давидзон (1912–98) – укр. фотомитець.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Муровані Курилівці, смт, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Муровані Курилівці — селище міського типу (з 1956 року). Розташовані на берегах річки Жвана, притоки Дністра, за 23 км від залізничної станції Котюжани. Через селище проходить асфальтована дорога. Населення — 4972 чоловіка.
Муровані Курилівці — центр району, площа якого 0,8 тис. кв. км, населення — 53,1 тис. чоловік. 62 населені пункти району підпорядковані 1 селищній і 22 сільським Радам. Тут є корисні копалини: граніти, вапняки, пісковики, цегельні глини, флориди. Грунти підзолисті, з них переважають світло-сірі та сірі. 19 колгоспів, 3 радгоспи користуються 88,7 тис. га землі, у т. ч. 55,4 тис. га орної землі. На ланах працює 440 тракторів, 292 комбайни, 261 вантажний автомобіль. 7 промислових підприємств району, використовуючи місцеву сировину, виготовляють цукор, овочеві консерви, вершкове масло, мінеральну воду «Регіна». У районі є 43 школи, професійно-технічне училище, 14 будинків культури, 23 клуби, 54 кіноустановки, 44 бібліотеки; 6 лікарень, протитуберкульозний диспансер, 37 медичних пунктів, 18 колгоспних пологових будинків, 14 профілакторіїв, 6 аптек.
Муровані Курилівці — селище міського типу (з 1956 року). Розташовані на берегах річки Жвана, притоки Дністра, за 23 км від залізничної станції Котюжани. Через селище проходить асфальтована дорога. Населення — 4972 чоловіка.
Муровані Курилівці — центр району, площа якого 0,8 тис. кв. км, населення — 53,1 тис. чоловік. 62 населені пункти району підпорядковані 1 селищній і 22 сільським Радам. Тут є корисні копалини: граніти, вапняки, пісковики, цегельні глини, флориди. Грунти підзолисті, з них переважають світло-сірі та сірі. 19 колгоспів, 3 радгоспи користуються 88,7 тис. га землі, у т. ч. 55,4 тис. га орної землі. На ланах працює 440 тракторів, 292 комбайни, 261 вантажний автомобіль. 7 промислових підприємств району, використовуючи місцеву сировину, виготовляють цукор, овочеві консерви, вершкове масло, мінеральну воду «Регіна». У районі є 43 школи, професійно-технічне училище, 14 будинків культури, 23 клуби, 54 кіноустановки, 44 бібліотеки; 6 лікарень, протитуберкульозний диспансер, 37 медичних пунктів, 18 колгоспних пологових будинків, 14 профілакторіїв, 6 аптек.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Муровані Курилівці, смт, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Продовження
1929 року в Мурованих Курилівцях було вже п’ять ТСОЗів, які об’єднували понад 150 селянських господарств. У серпні цього ж року ТСОЗи «Нове життя» і «Червоний партизан» злилися. Навесні 1930 року в 4 ТСОЗах налічувалося близько половини селянських господарств і всієї земельної площі. У другому півріччі 1930 року всі ТСОЗи перейшли на статут сільськогосподарської артілі. В селі почали діяти три колгоспи: ім. Ворошилова, «Переможець» та «16-річчя РСЧА». У 1934 році було колективізовано 85,5 проц. селянських господарств, що обробляли 90 проц. земельної площі.
Велику роботу щодо об’єднання селян у колгоспи проводили комуністи й комсомольці. Вони були закріплені за кутками. Наслідки виконаної роботи щотижня обговорювалися на партійно-комсомольських нарадах. Для селян-одноосібників влаштовували екскурсії до Мурованокуриловецького радгоспу та перших колективних господарств, які вже існували на той час. Питання про колективізацію часто обговорювалось на зборах селян, де комуністи роз’яснювали переваги великого колективного господарства перед одноосібним. Найбільш активними організаторами перших колгоспів були комуністи Г. І. Мельник та О. Ф. Голдинський.
У справі організаційно-господарського зміцнення колгоспів та їх технічного обслуговування значну роль відіграла створена у 1932 році Мурованокуриловецька МТС.
Продовження
1929 року в Мурованих Курилівцях було вже п’ять ТСОЗів, які об’єднували понад 150 селянських господарств. У серпні цього ж року ТСОЗи «Нове життя» і «Червоний партизан» злилися. Навесні 1930 року в 4 ТСОЗах налічувалося близько половини селянських господарств і всієї земельної площі. У другому півріччі 1930 року всі ТСОЗи перейшли на статут сільськогосподарської артілі. В селі почали діяти три колгоспи: ім. Ворошилова, «Переможець» та «16-річчя РСЧА». У 1934 році було колективізовано 85,5 проц. селянських господарств, що обробляли 90 проц. земельної площі.
Велику роботу щодо об’єднання селян у колгоспи проводили комуністи й комсомольці. Вони були закріплені за кутками. Наслідки виконаної роботи щотижня обговорювалися на партійно-комсомольських нарадах. Для селян-одноосібників влаштовували екскурсії до Мурованокуриловецького радгоспу та перших колективних господарств, які вже існували на той час. Питання про колективізацію часто обговорювалось на зборах селян, де комуністи роз’яснювали переваги великого колективного господарства перед одноосібним. Найбільш активними організаторами перших колгоспів були комуністи Г. І. Мельник та О. Ф. Голдинський.
У справі організаційно-господарського зміцнення колгоспів та їх технічного обслуговування значну роль відіграла створена у 1932 році Мурованокуриловецька МТС.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 18 гостей