МИКОЛАЇВ, місто, Львівська обл, Україна
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
Прийма, село, Миколаївський р-н, Львівська обл, Україна
ПРИЙМА – група пам'яток природи, історії і к-ри в околицях с. Прийма Миколаївськогор-ну Львів. обл. Прийма I – 5-ярусний печерно-скельний ансамбль (тлінні останки кроманьйонців та неандертальців і найдавніше поселення в печерах України, виключаючи Крим; пам'ятки доби пізнього палеоліту, мезоліту, енеоліту, ранньої бронзи, раннього заліза, середньовіччя), Прийма VII – унікальне для Центр. Європи поселення – майстерня з вир-ва кістяних знарядь у печері (820 екземплярів) доби мезоліту. Дослідження проводилися Львів. комплексною експедицією Ін-ту сусп. наук АН УРСР, згодом – Інституту українознавства імені І.Крип'якевича НАН України (1987–2007).
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
Re: Прийма, село, Миколаївський р-н, Львівська обл, Україна
Ґрот Прийма, або неандертальці з Миколаєва
11. 11. 2015
Урочище Прийма, унікальне за своєю красою та історією, знаходиться за 2 км від м. Миколаєва Львівської області. За словами археологів, саме біля Миколаєва збереглися залишки давньоруського городища, зокрема його печери. Якщо ви шанувальник минулого та історичних розкопок, то тоді вам буде цікаво відвідати «житло» неандертальців, яке було знайде на території урочища.
Місцевість біля Миколаєва овіяна своїми таємницями, які ще досі не мають однозначного тлумачення. Наприклад, існує версія, що печери навколо міста, серед яких і урочище Прийма, з’єднані між собою в ланцюг, однак ця думка археологами ще до кінця не підтверджена й не досліджена.
А от що дійсно варто відвідати в цих краях, то це «житло» наших прародичів неандертальців, яке було знайдено на цій території відносно недавно, а от за походженням йому близько 46 тисяч років. В урочищі знайдено житло типу «мисливського табору». Приблизна площа поселення – 5х5 метрів.
З першого ж погляду грот вражає своєю незвичністю. Так ніби збудований він на кістках якихось велетнів, чи то пак дерева вросли в нього. Складається грот з трьох рівнів. Найнижчий не має жодних печер. Два вищі – мають невеличкі придатні для життя приміщення. Трохи осторонь знаходиться ще одна невелика печерка.
Фахівці вважають це поселення одним із найдавніших в Україні. Під час археологічних розкопок у печері були знайдені і залишки колишніх мешканців. За однією версією, це рештки одного неандертальця (жіноча стать), за іншою – кількох. В сумі було знайдено 7 археологічних артефактів. Також археологами було знайдено залишки перепаленої деревини, що свідчить про використання вогню мешканцями гроту.
Це перша знахідка неандертальця на теренах Галичини. Вона доводить те, що і ці краї були населені людьми. Вони жили у печерах, харчувалися м’ясом звірів і робили списи з кам’яними наконечниками. Усі ці речі археологи знайшли у гроті Прийма-1.
Вважається, що навколишній рельєф, яким оточене урочище Прийма, був сприятливим для загінного полювання, насамперед на стадних тварин. На думку багатьох дослідників, мисливці того часу використовували печеру для проживання взимку, а в теплу пору року вели мандрівний спосіб життя.
Як дістатися: Урочище Прийма знаходиться за 2 км. від Миколаєва. Їдете до Миколаєва і в селі Розвадів (орієнтир готель “Русалка Дністрова”) повертаєте до кар’єру. Але дуже рекомендуємо взяти зі собою переносний GPS-навігатор і ввести в нього координати – 49°30’15.75”N, 24°0’0.77”E.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
11. 11. 2015
Урочище Прийма, унікальне за своєю красою та історією, знаходиться за 2 км від м. Миколаєва Львівської області. За словами археологів, саме біля Миколаєва збереглися залишки давньоруського городища, зокрема його печери. Якщо ви шанувальник минулого та історичних розкопок, то тоді вам буде цікаво відвідати «житло» неандертальців, яке було знайде на території урочища.
Місцевість біля Миколаєва овіяна своїми таємницями, які ще досі не мають однозначного тлумачення. Наприклад, існує версія, що печери навколо міста, серед яких і урочище Прийма, з’єднані між собою в ланцюг, однак ця думка археологами ще до кінця не підтверджена й не досліджена.
А от що дійсно варто відвідати в цих краях, то це «житло» наших прародичів неандертальців, яке було знайдено на цій території відносно недавно, а от за походженням йому близько 46 тисяч років. В урочищі знайдено житло типу «мисливського табору». Приблизна площа поселення – 5х5 метрів.
З першого ж погляду грот вражає своєю незвичністю. Так ніби збудований він на кістках якихось велетнів, чи то пак дерева вросли в нього. Складається грот з трьох рівнів. Найнижчий не має жодних печер. Два вищі – мають невеличкі придатні для життя приміщення. Трохи осторонь знаходиться ще одна невелика печерка.
Фахівці вважають це поселення одним із найдавніших в Україні. Під час археологічних розкопок у печері були знайдені і залишки колишніх мешканців. За однією версією, це рештки одного неандертальця (жіноча стать), за іншою – кількох. В сумі було знайдено 7 археологічних артефактів. Також археологами було знайдено залишки перепаленої деревини, що свідчить про використання вогню мешканцями гроту.
Це перша знахідка неандертальця на теренах Галичини. Вона доводить те, що і ці краї були населені людьми. Вони жили у печерах, харчувалися м’ясом звірів і робили списи з кам’яними наконечниками. Усі ці речі археологи знайшли у гроті Прийма-1.
Вважається, що навколишній рельєф, яким оточене урочище Прийма, був сприятливим для загінного полювання, насамперед на стадних тварин. На думку багатьох дослідників, мисливці того часу використовували печеру для проживання взимку, а в теплу пору року вели мандрівний спосіб життя.
Як дістатися: Урочище Прийма знаходиться за 2 км. від Миколаєва. Їдете до Миколаєва і в селі Розвадів (орієнтир готель “Русалка Дністрова”) повертаєте до кар’єру. Але дуже рекомендуємо взяти зі собою переносний GPS-навігатор і ввести в нього координати – 49°30’15.75”N, 24°0’0.77”E.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3560 разів
- Подякували: 2154 рази
МИКОЛАЇВ, місто, Львівська обл, Україна
Микола́їв — місто районного значення Миколаївського району Львівської області, районний центр. Населення 14 801 мешканців (перепис 2001). Розташоване неподалік від річки Дністер, за 3 км від залізничної станції Миколаїв-Дністровський на лінії Львів — Стрий.
Історія
Історичний герб міста
У краєзнавчих працях ХІХ ст. зазначалося, що найдавнішим гербом Миколаєва був герб Леліва (золотий місяць з шестикутною зіркою) на блакитному полі. Сучасні історики піддають ці дані сумніву (наголошуючи, що цей герб скоріше належав однойменному містечку в Подільському воєводстві — нині селу Хмельницького району Хмельницької області, яке у другій половині XVI століття було власністю магнатської родини Сенявських герба Леліва).
Найдавніша відома нині печатка міста, датована 1574 р., описана польським дослідником М.Ґумовським як «підкова, на якій сидить голуб». З XVII століття зображення герба дещо змінюється: у полі печатки — дерево (дуб), на якому сидить голуб.
На основі печаток XVII—XVIII століть грамотою цісаря Франца ІІ від 14 грудня 1794 р. для міста затверджено герб з такою символікою: на блакитному тлі зелений викорчуваний дуб, на якому сидить срібний голуб з червоними ногами та дзьобом; збоку від дуба — срібна сокира з дерев'яним топорищем натуральної барви.
Поява міста Миколаєва пов'язана з особою Миколи Тарла. Родина Тарлів з'явилася в часи Владислава Опольського, який спроваджував сілезьких лицарів. Піденесення родини почалося від Закліки Тарла, який вперше згадується під 1431 р. як посланець короля Владислава Ягайла до подільських магнатів, які не хотіли віддавати Поділля з Кам'янцем васалам великого литовського князя Свидригайла[2]. Пізніше Закліка Тарло з Щекаровиць став крайчим коронним і старостою стрийським. Синами Закліки були Андрій та Павло Тарло. Племінником Павла був сандомирський хоружний і королівський секретар Микола Тарло, який є засновником міста Миколаєва
Історія
Історичний герб міста
У краєзнавчих працях ХІХ ст. зазначалося, що найдавнішим гербом Миколаєва був герб Леліва (золотий місяць з шестикутною зіркою) на блакитному полі. Сучасні історики піддають ці дані сумніву (наголошуючи, що цей герб скоріше належав однойменному містечку в Подільському воєводстві — нині селу Хмельницького району Хмельницької області, яке у другій половині XVI століття було власністю магнатської родини Сенявських герба Леліва).
Найдавніша відома нині печатка міста, датована 1574 р., описана польським дослідником М.Ґумовським як «підкова, на якій сидить голуб». З XVII століття зображення герба дещо змінюється: у полі печатки — дерево (дуб), на якому сидить голуб.
На основі печаток XVII—XVIII століть грамотою цісаря Франца ІІ від 14 грудня 1794 р. для міста затверджено герб з такою символікою: на блакитному тлі зелений викорчуваний дуб, на якому сидить срібний голуб з червоними ногами та дзьобом; збоку від дуба — срібна сокира з дерев'яним топорищем натуральної барви.
Поява міста Миколаєва пов'язана з особою Миколи Тарла. Родина Тарлів з'явилася в часи Владислава Опольського, який спроваджував сілезьких лицарів. Піденесення родини почалося від Закліки Тарла, який вперше згадується під 1431 р. як посланець короля Владислава Ягайла до подільських магнатів, які не хотіли віддавати Поділля з Кам'янцем васалам великого литовського князя Свидригайла[2]. Пізніше Закліка Тарло з Щекаровиць став крайчим коронним і старостою стрийським. Синами Закліки були Андрій та Павло Тарло. Племінником Павла був сандомирський хоружний і королівський секретар Микола Тарло, який є засновником міста Миколаєва
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Google Adsense [Bot] і 16 гостей