НОСІВКА, місто, Носівський район, Чернігівська обл, Україна
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
НОСІВКА, місто, Носівський район, Чернігівська обл, Україна
Носівка, Носівський район, Чернігівська область
Носовка, Носовская сотня, Нежинский полк (1648-1667)
Носовка, Носовская сотня, Киевский полк (1667-1782)
Носовка, Носовская волость, Нежинский уезд
Носовка, Носовский район, Черниговская область
http://www.surnameindex.info/info/chern ... index.html
Воскресенская церковь
1804 - священник Семен Семенович Тимошевский
1835 - священник Иван Алексеевич Турик
Преображенская церковь
1886 - священник Николай Переясловцев
Успенская церковь
Троицкая церковь
Николаевская церковь
Некоторые фамилии жителей с. Носовка (Воскресенская церковь, 1877):
Белобловский
Березанский
Берковец
Бровко
Вовк
Гац
Гринь
Гришко
Грузенский
Груша
Давыденко
Данилко
Игнатенко
Колесник
Кривошия
Кудин
Кундюба
Ляшенко
Макаренко
Мархай
Павлюченко
Падун
Пономарев
Прокопец
Редька
Романец
Руденко
Смычок
Супрун
Токарь
Тоцкий
Фаль
Фост
Халуда
Хиленко
Хоменко
Чайка
Черевко
Шевченко
Щипун
Некоторые фамилии жителей с. Носовка (Преображенская церковь, 1886):
Баклан
Беба
Беличка
Березанский
Бойко
Брус
Бурячеж
Гоголевой
Грузенский
Гуз
Гумен, Гумень
Зенец
Калинка
Кириленко
Клищ
Козловский
Кравченко
Лазаренко
Матовильник
Махлай
Очковский
Павленко
Приступка
Рубаник
Рудяченко
Садовенко
Саменец
Сиктименко
Смоловик
Собех
Телюк
Турик
Тхор
Федченко
Хуртак
Некоторые фамилии жителей с. Носовка (Успенская церковь, 1885):
Белан
Бондаренко
Бруй
Верба
Волк
Гуленко
Довгаль
Дубовик
Калина
Кириенко
Ковпак
Козел
Кононенко
Литвинов
Ляшенко
Мироненко
Наливайко
Павленко
Пинчук
Половец
Ткаченко
Токарь
Тхорь
Фаль, Филь
Харченко
Шаповалов
Шаулка, Шаула
Шерстюк
Некоторые фамилии жителей с. Носовка (1772, 1882):
Алексеенко
Андрушко
Байдаков
Белан
Биличка
Бондарь, Бондаренко
Борис
Британ
Бувайлик
Буток
Глущенко
Голодный
Горгоц
Губаренко
Донец
Дружинец
Ерко
Желада
Забережный
Заволовы
Карпенко
Касяненко
Кириленко
Кленота
Кодыр
Козел
Колесник
Кондратенко
Конотопец
Котляр
Кравченко
Криворученко
Кубряк
Куденко
Лазоренко
Литовка
Луценко
Метейко
Науменко
Недоля
Олейник
Пономаренко
Ратар
Розут
Рубаник
Руденко
Савенко
Сагайдак
Слесаренко
Суртач
Терещенко
Ткач
Труш
Турба
Фесенко
Хоменко
Чичинда
Чопота
Швец
Шевченко
Шикун
Носовка, Носовская сотня, Нежинский полк (1648-1667)
Носовка, Носовская сотня, Киевский полк (1667-1782)
Носовка, Носовская волость, Нежинский уезд
Носовка, Носовский район, Черниговская область
http://www.surnameindex.info/info/chern ... index.html
Воскресенская церковь
1804 - священник Семен Семенович Тимошевский
1835 - священник Иван Алексеевич Турик
Преображенская церковь
1886 - священник Николай Переясловцев
Успенская церковь
Троицкая церковь
Николаевская церковь
Некоторые фамилии жителей с. Носовка (Воскресенская церковь, 1877):
Белобловский
Березанский
Берковец
Бровко
Вовк
Гац
Гринь
Гришко
Грузенский
Груша
Давыденко
Данилко
Игнатенко
Колесник
Кривошия
Кудин
Кундюба
Ляшенко
Макаренко
Мархай
Павлюченко
Падун
Пономарев
Прокопец
Редька
Романец
Руденко
Смычок
Супрун
Токарь
Тоцкий
Фаль
Фост
Халуда
Хиленко
Хоменко
Чайка
Черевко
Шевченко
Щипун
Некоторые фамилии жителей с. Носовка (Преображенская церковь, 1886):
Баклан
Беба
Беличка
Березанский
Бойко
Брус
Бурячеж
Гоголевой
Грузенский
Гуз
Гумен, Гумень
Зенец
Калинка
Кириленко
Клищ
Козловский
Кравченко
Лазаренко
Матовильник
Махлай
Очковский
Павленко
Приступка
Рубаник
Рудяченко
Садовенко
Саменец
Сиктименко
Смоловик
Собех
Телюк
Турик
Тхор
Федченко
Хуртак
Некоторые фамилии жителей с. Носовка (Успенская церковь, 1885):
Белан
Бондаренко
Бруй
Верба
Волк
Гуленко
Довгаль
Дубовик
Калина
Кириенко
Ковпак
Козел
Кононенко
Литвинов
Ляшенко
Мироненко
Наливайко
Павленко
Пинчук
Половец
Ткаченко
Токарь
Тхорь
Фаль, Филь
Харченко
Шаповалов
Шаулка, Шаула
Шерстюк
Некоторые фамилии жителей с. Носовка (1772, 1882):
Алексеенко
Андрушко
Байдаков
Белан
Биличка
Бондарь, Бондаренко
Борис
Британ
Бувайлик
Буток
Глущенко
Голодный
Горгоц
Губаренко
Донец
Дружинец
Ерко
Желада
Забережный
Заволовы
Карпенко
Касяненко
Кириленко
Кленота
Кодыр
Козел
Колесник
Кондратенко
Конотопец
Котляр
Кравченко
Криворученко
Кубряк
Куденко
Лазоренко
Литовка
Луценко
Метейко
Науменко
Недоля
Олейник
Пономаренко
Ратар
Розут
Рубаник
Руденко
Савенко
Сагайдак
Слесаренко
Суртач
Терещенко
Ткач
Труш
Турба
Фесенко
Хоменко
Чичинда
Чопота
Швец
Шевченко
Шикун
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Носівка, Носівський район, Чернігівська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Носівка — місто районного підпорядкування, центр району, розташоване на річці Носівочці, притоці Остра, за 85 км від Чернігова й за 23 км від автошляху Київ—Москва. На околиці міста однойменна залізнична станція. Населення — 19 400 чоловік. Міській Раді підпорядковані села Дебреве, Жовтень, Лукашівка, Підгайне.
За деякими даними, на місці сучасного міста існувало давньоруське поселення Носів на Руді, яке згадується в Іпатіївському літопису під 1147 роком. До нашого часу тут збереглися залишки городища, поблизу — курганний могильник насів Київської Русі.
Після загарбання литовськими феодалами українських земель Носівка увійшла до складу Остерської волості Київського князівства, а з 1471 року — до Київського воєводства й була сторожовим постом на східних кордонах. Це підтверджується наявністю в місті великого земляного укріплення. 1500 року Чернігово-Сіверщина ввійшла до складу Росії, Носівка залишилася в складі Литовського князівства й була порубіжним містом на кордоні з Росією. Це наклало свій відбиток на розвиток міста. Литовська держава, а після Люблінської унії 1569 року шляхетська Польща, ще більш його укріплювали.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Носівка, Носівський район, Чернігівська область
З великим піднесенням трудящі Носівки зустріли перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. У листопаді—грудні була сформована більшовицька ініціативна група, яка складалася з колишніх фронтовиків та співчуваючих більшовикам селян. 19 грудня вона, маючи велику підтримку серед більшості населення, створила свій загін з 50 чоловік. Загін обеззброїв куркульсько-націоналістичний громадський комітет, що верховодив у містечку після захоплення влади на Україні Центральною радою, й розігнав його. До створеного в той день революційного комітету, який очолював селянин-бідняк А. П. Хахуда, увійшло 11 чоловік.
Ревком проголосив Радянську владу й брав участь в організації допомоги червоногвардійським загонам, що в січні 1918 року успішно розвивали наступ проти -збройних сил Центральної ради. А коли стало відомо про зговір Центральної ради з урядом Німеччини, він мобілізував трудящих містечка на захист завоювань Радянської влади. Було створено революційний загін, який вирушив на захист Києва від німецьких окупантів і контрреволюційної Центральної Ради.
Ревком проголосив Радянську владу й брав участь в організації допомоги червоногвардійським загонам, що в січні 1918 року успішно розвивали наступ проти -збройних сил Центральної ради. А коли стало відомо про зговір Центральної ради з урядом Німеччини, він мобілізував трудящих містечка на захист завоювань Радянської влади. Було створено революційний загін, який вирушив на захист Києва від німецьких окупантів і контрреволюційної Центральної Ради.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Носівка, Носівський район, Чернігівська область
Рік у рік зміцнювалися колгоспи. У 1950 році їх неподільні фонди становили 7895 тис. крб. Протягом 1950—1953 рр. відбулося об’єднання колгоспів: з 16 стало 5 — ім. Кірова, ім. Енгельса, ім. Фрунзе, ім. Мічуріна та ім. Паризької комуни. Вони спеціалізуються на вирощуванні зернових і технічних культур. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Найбільшим господарством Носівки є колгосп ім. Кірова, за яким закріплено 5584 га землі, в т. ч. 4835 га орної. Висока організація праці, впровадження передового досвіду дають можливість щорічно продавати державі 1750—1800 тонн зерна, виробляти на 100 га сільськогосподарських угідь по 450— 500 цнт молока та 115—120 цнт м’яса. Колгоспники Носівки здобули значних успіхів у змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Найкращих показників добилася доярка колгоспу ім. Кірова М. Ф. Зла. 1970 року вона надоїла більш як 5 тис. кг молока від кожної корови, за що була удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. За дострокове виконання восьмого п’ятирічного плану й високі виробничі показники артіль ім. Кірова нагороджено Дипломом ВДНГ, премією Міністерства сільського господарства УРСР. По 42,4 цнт зернових зібрали з кожного гектара трудівники колгоспу ім. Фрунзе в 1971 році. Такої ж високої врожайності зернових планують добитися в дев’ятій п’ятирічці й інші господарства Носівки. Порівняно з попереднім п’ятиріччям на 34 проц. збільшиться виробництво м’яса, на 26 проц.— молока, на 14 проц.— вовни. В колгоспі ім. Кірова буде введена в дію птахофабрика, яка даватиме 1000 цнт пташиного м’яса на рік.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: НОСІВКА, місто, Носівський район, Чернігівська обл, Україна
НОСІВКА – місто Чернігівської області, райцентр. Розташов. на р. Носівка (прит. Остра, бас. Дніпра). Населення 19,5 тис. осіб (2006).
На території сучасної Н. відомі городище й курганний могильник часів Київської Русі. Городище ототожнюється з давньорус. Носовим на Руді, який згадується в Іпатіївському літописі під 1147.
Н. заснована незабаром після 1618 на землях, які відійшли від Рос. д-ви до Речі Посполитої за Деулінським перемир'ям 1618. Перед 1628 Н. мала статус містечка і була центром староства. Від 1648 Н. – центр сотні Ніжинського полку, від 1667 – Київського полку. 1662 і 1679 спалена татар. ордою. 1719 і 1735 в Н. відбулися виступи козаків проти утисків старшини. Від 1782 – у складі Ніжинського пов. Чернігівського намісництва, від 1802 – Чернігівської губернії.
Після 1861 Н. – центр волості. 1866 в Н. налічувався 1991 двір, 11 123 мешканці, поштова станція, винокурний, цукровий, цегельні з-ди, уч-ще, відбувалися 3 ярмарки на рік.
У 1897 – 3155 дворів, 16 947 мешканців, у 1910 – 19 638 мешканців. 1911 заснована с.-г. дослідна станція. Діяли 5 церков: муровані – Свято-Троїцька (1765), Свято-Миколаївська (1834), Свято-Воскресенська (1891), дерев'яні – Свято-Успенська (1796, на поч. 20 ст. збудовано нову) та Спасо-Преображенська (1877), 3 земські школи, б-ка, медпункт, лікарня при цукровому з-ді.
1917 в Н. відбувалася гостра боротьба між силами Української Центральної Ради і більшовицьким революц. к-том, який користувався значною підтримкою населення. Після березня 1918, коли Н. була окупована німцями, у навколишніх лісах діяв Носівський партизан. загін, який брав активну участь у заг. повстанні проти окупантів й утримував Н. до приходу рад. військ у січні 1919. Активно діяв загін і під час денікінської окупації. Остаточно рад. влада утвердилася в Н. в листопаді 1919.
Від 1923 до 1930 – райцентр Ніжинської округи. Наприкінці 1920-х рр. у Н. працювало понад 150 підпр-в, переважно дрібних, кілька артілей сільськогосподарських, 1930 створено машинно-тракторну станцію. Діяльність Носівської с.-г. станції істотно збагатила агрономічну науку і практику. Від 1932 Н. – у складі Черніг. обл.
Під час гітлерівської окупації (14 вересня 1941 – 15 вересня 1943) в околицях Н. діяло велике партизан. з'єднання, яке допомогло регулярним рад. частинам у звільненні с-ща.
Від 1960 Н. – місто районного підпорядкування. 1962 Носівський р-н було ліквідовано, 1965 – поновлено.
Діють цукровий комбінат, маслоробний, цегельний, хлібний з-ди, меблева ф-ка.
Уродженцями Н. є драматург І.Кочерга, нар. худож. С.Шишко.
Археол. пам'ятки: скіф. кургани (5–3 ст. до н. е.).
На території сучасної Н. відомі городище й курганний могильник часів Київської Русі. Городище ототожнюється з давньорус. Носовим на Руді, який згадується в Іпатіївському літописі під 1147.
Н. заснована незабаром після 1618 на землях, які відійшли від Рос. д-ви до Речі Посполитої за Деулінським перемир'ям 1618. Перед 1628 Н. мала статус містечка і була центром староства. Від 1648 Н. – центр сотні Ніжинського полку, від 1667 – Київського полку. 1662 і 1679 спалена татар. ордою. 1719 і 1735 в Н. відбулися виступи козаків проти утисків старшини. Від 1782 – у складі Ніжинського пов. Чернігівського намісництва, від 1802 – Чернігівської губернії.
Після 1861 Н. – центр волості. 1866 в Н. налічувався 1991 двір, 11 123 мешканці, поштова станція, винокурний, цукровий, цегельні з-ди, уч-ще, відбувалися 3 ярмарки на рік.
У 1897 – 3155 дворів, 16 947 мешканців, у 1910 – 19 638 мешканців. 1911 заснована с.-г. дослідна станція. Діяли 5 церков: муровані – Свято-Троїцька (1765), Свято-Миколаївська (1834), Свято-Воскресенська (1891), дерев'яні – Свято-Успенська (1796, на поч. 20 ст. збудовано нову) та Спасо-Преображенська (1877), 3 земські школи, б-ка, медпункт, лікарня при цукровому з-ді.
1917 в Н. відбувалася гостра боротьба між силами Української Центральної Ради і більшовицьким революц. к-том, який користувався значною підтримкою населення. Після березня 1918, коли Н. була окупована німцями, у навколишніх лісах діяв Носівський партизан. загін, який брав активну участь у заг. повстанні проти окупантів й утримував Н. до приходу рад. військ у січні 1919. Активно діяв загін і під час денікінської окупації. Остаточно рад. влада утвердилася в Н. в листопаді 1919.
Від 1923 до 1930 – райцентр Ніжинської округи. Наприкінці 1920-х рр. у Н. працювало понад 150 підпр-в, переважно дрібних, кілька артілей сільськогосподарських, 1930 створено машинно-тракторну станцію. Діяльність Носівської с.-г. станції істотно збагатила агрономічну науку і практику. Від 1932 Н. – у складі Черніг. обл.
Під час гітлерівської окупації (14 вересня 1941 – 15 вересня 1943) в околицях Н. діяло велике партизан. з'єднання, яке допомогло регулярним рад. частинам у звільненні с-ща.
Від 1960 Н. – місто районного підпорядкування. 1962 Носівський р-н було ліквідовано, 1965 – поновлено.
Діють цукровий комбінат, маслоробний, цегельний, хлібний з-ди, меблева ф-ка.
Уродженцями Н. є драматург І.Кочерга, нар. худож. С.Шишко.
Археол. пам'ятки: скіф. кургани (5–3 ст. до н. е.).
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 21 гість