ТОРЧЕСЬК (Торчеський) — середньовічне місто в Київській землі на Пороссі, "політико-адміністративний центр" торків, пізніше — клобуків чорних. Уперше згадується в "Повчанні" Володимира Мономаха при описі подій 1086—87. 1093 половці після 9-тижневої облоги захопили Т.; місто спалили, а населення забрали в неволю. Т. не раз згадується в літописах при описі подій 2-ї пол. 12 — 1-ї третини 13 ст. як центр волості, що її тримали князі-васали київ. князя. Місто припинило існування внаслідок монголо-татарської навали.
Торчеськ ототожнюють з городищем між селами Шарки та Ольшаниця Рокитнянського р-ну Київ. обл. на лівому березі р. Горохуватка (ліва притока Росі, бас. Дніпра). Городище площею бл. 90 га складається з двох укріплень (південно-східного і центрального), з’єднаних довгим валом. Усередині центр. укріплення — дитинець. 1966 тут провела розкопки археол. експедиція під кер-вом Б.Рибакова. Знахідки на дитинці (рештки жител, кладовище, численні предмети) датовані 11—13 ст. і свідчать про те, що він був заселений русинами. Територія, захищена зовн. валом, імовірно, була незабудованою; тут у випадку небезпеки могли розміщувати пересувні житла пороських кочовиків та худобу.
Ольшаниця, село, Рокитнянський р-н, Київська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ольшаниця, село, Рокитнянський р-н, Київська обл, Україна
Ольшани́ця — село в Україні, в Рокитнянському районі, Київської області. Населення — 2493 осіб.
Уродженцями села є: тесля та політичний діяч Гончаренко Федір Максимович (розстріляний за «списком Сандармоху»), вояк Української Повстанської армії Лейба Добровський, письменник Комендант Павло Іванович, Герой соціалістичної праці М. В. Кривенко, академік НАМН України Яворовський Олександр Петрович, кандидат філологічних наук Віра Федорівна Скрипка та історик Чухліб Тарас Васильович.
Історія
Ольшаниця — давнє поселення. Воно згадується в літописах ще 1150 року.
Як і Білу Церкву, Ольшаницю заснував князь Ярослав Мудрий, коли будував прикордонні фортеці по Росі від ворогів. Тоді поселення називалось Райгород. Воно було розташоване на території городища, яке збереглося по сей день. Збереглись і змійові вали з ровами, які оточували місто. Там було багато церков. Жителі Райгорода успішно відбивали напади половців. Але татарська навала знищила, спустошила місто.
Поблизу села знаходяться залишки городища літописного міста Торчеськ часів Київської Русі, яке було зруйноване монголо-татарами в 1240 р. і більше не відбудовувалося.[2]
Назва сучасної Ольшаниці, за однією версією, походить від слова «вільха» (російською мовою «ольха»). Після спустошення Райгорода люди поселялись у вільхових лісах. Але не виключено, що назва походить від прізвища князів Ольшанських, які були володарями цих земель.
Уродженцями села є: тесля та політичний діяч Гончаренко Федір Максимович (розстріляний за «списком Сандармоху»), вояк Української Повстанської армії Лейба Добровський, письменник Комендант Павло Іванович, Герой соціалістичної праці М. В. Кривенко, академік НАМН України Яворовський Олександр Петрович, кандидат філологічних наук Віра Федорівна Скрипка та історик Чухліб Тарас Васильович.
Історія
Ольшаниця — давнє поселення. Воно згадується в літописах ще 1150 року.
Як і Білу Церкву, Ольшаницю заснував князь Ярослав Мудрий, коли будував прикордонні фортеці по Росі від ворогів. Тоді поселення називалось Райгород. Воно було розташоване на території городища, яке збереглося по сей день. Збереглись і змійові вали з ровами, які оточували місто. Там було багато церков. Жителі Райгорода успішно відбивали напади половців. Але татарська навала знищила, спустошила місто.
Поблизу села знаходяться залишки городища літописного міста Торчеськ часів Київської Русі, яке було зруйноване монголо-татарами в 1240 р. і більше не відбудовувалося.[2]
Назва сучасної Ольшаниці, за однією версією, походить від слова «вільха» (російською мовою «ольха»). Після спустошення Райгорода люди поселялись у вільхових лісах. Але не виключено, що назва походить від прізвища князів Ольшанських, які були володарями цих земель.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ольшаниця, село, Рокитнянський р-н, Київська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ОЛЬШАНИЦЯ — село, центр сільської Ради, залізнична станція. Розташована за 12 км на схід від районного центру. Населення -— 3912 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Бушеве.
В Ольшаниці знаходиться центральна садиба колгоспу ім. А. О. Жданова, за яким закріплено 4227,9 га сільськогосподарських угідь, у т. ч.— 3563,2 га орної землі. В селі є асфальтний і цегельний заводи, гранітний кар’єр.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, 15 чоловік нагороджено орденами й медалями Союзу РСР.
Село має середню школу, клуб, бібліотеку; лікарню, амбулаторію. З 1960 року виходить багатотиражна газета «Колгоспні вісті».
1527 року під Ольшаніщею гетьман. К. Острозький розбив татар і звільнив понад 10 тис. полонених, яких завойовники гнали у рабство.
Під час революції 1905—1907 рр. селяни Ольшаниці виступили проти поміщиків. їх боротьбу очолив селянський комітет, створений у жовтні 1905 року. До складу його входили І. Я. Павличенко, Л. Б. Кириченко та інші. Керував комітетом член РСДРП В. С. Довгалевський. Комітет став центром селянського руху чотирьох повітів: Васильківського, Канівського, Київського, Таращанського. Щоб придушити революційний виступ селян, до Ольшаниці було введено війська. В роки німецької окупації 1918 року жителі села приєдналися до Таращанського повстання.
В період тимчасової фашистської окупації гітлерівці закатували багатьох жителів села. Першими жертвами їх стали стара революціонерка М. Бабешко, один з організаторів сільського комітету в 1905 році І. Я. Павличенко та члени його родини. В лісах Ольшаниці діяв партизанський загін «Іскра», яким командував лейтенант Г. С. Кулагін. Зв’язковим загону був піонер Володя Бучацький, замордований фашистами в 1943 році. Його ім’я присвоєно піонерській дружині середньої школи, в якій він учився.
За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни в боротьбі проти гітлерівських загарбників, 200 жителів села нагороджено орденами й медалями.
Поблизу села знайдено скарб римських монет (II ст. н. е.), виявлено залишки двох поселень черняхівської культури, поселення та городища часів Київської Русі. Залишки слов’янського городища (VI—IX ст.) та періоду Київської Русі виявлено також біля Бушевого.
ОЛЬШАНИЦЯ — село, центр сільської Ради, залізнична станція. Розташована за 12 км на схід від районного центру. Населення -— 3912 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Бушеве.
В Ольшаниці знаходиться центральна садиба колгоспу ім. А. О. Жданова, за яким закріплено 4227,9 га сільськогосподарських угідь, у т. ч.— 3563,2 га орної землі. В селі є асфальтний і цегельний заводи, гранітний кар’єр.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, 15 чоловік нагороджено орденами й медалями Союзу РСР.
Село має середню школу, клуб, бібліотеку; лікарню, амбулаторію. З 1960 року виходить багатотиражна газета «Колгоспні вісті».
1527 року під Ольшаніщею гетьман. К. Острозький розбив татар і звільнив понад 10 тис. полонених, яких завойовники гнали у рабство.
Під час революції 1905—1907 рр. селяни Ольшаниці виступили проти поміщиків. їх боротьбу очолив селянський комітет, створений у жовтні 1905 року. До складу його входили І. Я. Павличенко, Л. Б. Кириченко та інші. Керував комітетом член РСДРП В. С. Довгалевський. Комітет став центром селянського руху чотирьох повітів: Васильківського, Канівського, Київського, Таращанського. Щоб придушити революційний виступ селян, до Ольшаниці було введено війська. В роки німецької окупації 1918 року жителі села приєдналися до Таращанського повстання.
В період тимчасової фашистської окупації гітлерівці закатували багатьох жителів села. Першими жертвами їх стали стара революціонерка М. Бабешко, один з організаторів сільського комітету в 1905 році І. Я. Павличенко та члени його родини. В лісах Ольшаниці діяв партизанський загін «Іскра», яким командував лейтенант Г. С. Кулагін. Зв’язковим загону був піонер Володя Бучацький, замордований фашистами в 1943 році. Його ім’я присвоєно піонерській дружині середньої школи, в якій він учився.
За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни в боротьбі проти гітлерівських загарбників, 200 жителів села нагороджено орденами й медалями.
Поблизу села знайдено скарб римських монет (II ст. н. е.), виявлено залишки двох поселень черняхівської культури, поселення та городища часів Київської Русі. Залишки слов’янського городища (VI—IX ст.) та періоду Київської Русі виявлено також біля Бушевого.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 18 гостей