Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Оратів, смт, Оратівський р-н, Вінницька обл, Україна

У цьому смт/Цим смт/Це смт

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3001
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1771 раз.
Подякували: 639 раз.
Стать: Жінка

Оратів, смт, Оратівський р-н, Вінницька обл, Україна

Повідомлення АннА » 21 травня 2018, 18:56

ОРАТІВ – с-ще міськ. типу Вінницької області, райцентр. Розташов. по обидва боки р. Жива (прит. Роськи, бас. Дніпра), за 90 км від обласного центру. Населення 3,1 тис. осіб (2005).
На території нинішнього Оратівського р-ну жили нащадки племен білогрудівської культури, праслов'янські землеробські племена.
О. у складі Великого князівства Литовського вперше згадується в матеріалах Віленського сейму 1448, коли король польс. і вел. кн. литов. Казимир IV Ягеллончик передав його у володіння Грицьку Ясмановичу. В люстрації Брацлавського замку за 1545 є відомості про належність села магнатам Оратовським і Кліщівським.
О. не раз потерпав від нападів кримських татар (1562, 1566, 1568, 1575, 1589). У той же час були споруджені фортеці в О., Мервині, Старому Животові. Із 1569 – у складі Польщі.
З початком національної революції 1648–1676 козацько-татар. військо після 5-денного штурму спалило містечко й частково зруйнувало оборонні укріплення. Козац. залога, залишена в О., відновила фортифікації, але 1651–53 вони вдруге були знищені, уже польс. військами, і більше не відновлювалися.
За Бучацьким мирним договором 1672 між Річчю Посполитою та Османською імперією О. увійшов до складу останньої і впродовж 1672–99 перебував під владою створеного турками Сарматського князівства. Трактат про "Вічний мир" 1686 із Росією повернув Польщі Правобережну Україну тільки формально. Розтерзаний польсько-турец. війною 1683–99, Подільський край перетворився на пустку. Місц. жителі втікали в Лівобережну Україну або в пд. степи.
Щоб утримати селян, польс. магнати, які поверталися до своїх колиш. володінь, давали їм окремі пільги, або "свободи". Тому кін. 17 – поч. 18 ст. став для О., як і для всього Правобережжя, періодом піднесення фільваркового землеробства і промислів. На посилення панщини і поборів селяни відповідали масовою участю у повстанні С.Палія, гайдамацькому русі.
1793 за 2-м поділом Польщі О. увійшов до складу Російської імперії. Із 1795 – у складі Київської губернії. Із цього ж року О. дістав статус містечка, із 1811 – міста. На той час тут уже працювали винокурний і цегельний з-ди, починали діяти водяні млини й вітряки.
Після Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 боротьба між ліворадикальними силами і місц. органами Української Центральної Ради спочатку привела до перемоги останніх, але в січні 1918 влада перейшла до революц. к-ту. Із лютого до листопада 1918 О. – під владою австро-нім. військ, із грудня 1918 – Директорії Української Народної Республіки. 18 березня 1919 станцію Оратів, а згодом і містечко зайняли частини Червоної армії, проте на початку травня 1920 його окупували польс. війська. У червні 1920 рад. владу було відновлено.
1923 О. став центром Подільської губернії, а з 1925 – Уманської округи. Із 1932 – у складі спочатку Він. обл., а з 15 жовтня 1932 – Київської області. 1937 Оратівський р-н повернуто Він. обл.
27 липня 1941 О. був окупований фашист. військами, а 7 січня 1944 містечко було звільнене частинами Червоної армії. На території району в часи окупації діяли партизан. групи й загони.
1962 Оратівський р-н було розформовано, село О. увійшло спочатку до складу Липовецького, а згодом – Іллінецького р-ну.
Після кількох адм.-тер. змін 7 грудня 1979 відновлено Оратів-ський р-н із центром у селі О.
С-ще міськ. типу від 1984.
Пам'ятки археології: поселення 8–7 ст. до н. е. та 6–7 ст., курганна група (за 5 км на зх. від селища).
Пам'ятки арх-ри: палацово-парковий комплекс (19 ст.), палац графа Вороновича (19 ст.), парк (19 ст.).
Газета: "Обрії Оратівщини".
Архипова С.І.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3001
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1771 раз.
Подякували: 639 раз.
Стать: Жінка

Re: Оратів, смт, Оратівський р-н, Вінницька обл, Україна

Повідомлення АннА » 21 травня 2018, 18:59

Ора́тів — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Оратівського району Вінницької області. Перша письмова згадка — 1448 рік, селище міського типу з 1984 року.
Історія
Заснований на території Речі Посполитої. Згадується вперше в матеріалах Віленського сейму 1448 року. Населенню Оратова, як і всього Поділля, доводилось відбивати грабіжницькі напади султанської Туреччини, кримських татар. Найбільш спустошливими були напади 1562, 1566, 1568, 1575, 1589 років.

З 1648 — у складі Животівського полку Гетьманщини. Під час визвольної боротьби українського народу (1648—1654 рр.) на території теперішнього району перебував Гетьман України Богдан Хмельницький (у 1649, 1651, 1653 роках).
1672—1699 — частина Сарматського князівства Османської імперії.
1700—1793 — знову у складі Брацлавського воєводства Речі Посполитої. По території нинішнього району проходили гайдамацькі загони Максима Залізняка та Івана Гонти в часи Коліївщини (1768 р.).
1793—1917 — у складі Російської імперії; 1811 Оратів одержав статус міста. З другої половини XIX ст. Оратів — центр Оратівської волості Липовецького повіту. Практично до часів УНР зберігав польський характер, у місцевому костелі повінчався відомий польський письменник, революціонер Коженьовський Аполло.
1917—1921 — у складі УНР.
1921—1941 — перша комуністична окупація. З 1923 року Оратів районний центр Подільської губернії. З 1932 року район належав до Київської області і в цей же час Оратів опинився в епіцентрі голодоморних акцій СССР:

Спеціально утворені бригади й “комісії” до зернини вимітали із селянських дворів збіжжя, прирікаючи людей на голодну, мученицьку смерть. Вимирали цілі сім’ї, вулиці, села. Навіть за обережними підрахунками окремих істориків і дослідників голодомор забрав від 7 до 10 мільйонів громадян, або майже кожного четвертого мешканця України. На Вінниччині його жертвами стали понад 1,6 млн. осіб, на Оратівщині, за далеко неповними даними, — близько 9 тисяч жителів. Бувало, до спільних могил звозили разом з померлими ще живих, опухлих і знесилених людей. Траплялися випадки трупо- і людоїдства. Найбільших втрат (500-700 жителів) зазнали у ті роки Животівка, Оратів, Новоживотів, Рожична, Підвисоке, Скала.
З 1939 Оратів — у Вінницькій області.

1941—1944 — у складі Райскомісаріату Україна, окупація Німеччини.
1944—1991 — знову у складі СССР. 1962 року Оратівський район розформовано, а в грудні 1979 — відновлено.

Селище міського типу з 1984 року.
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3001
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1771 раз.
Подякували: 639 раз.
Стать: Жінка

Re: Оратів, смт, Оратівський р-н, Вінницька обл, Україна

Повідомлення АннА » 01 липня 2018, 20:40

ДАВіО - католики
1. Київська губернія
2. Липовецький деканат
3. Римсько-католицька церква Св. Станіслава м-ка Оратів
Липовецького повіту Київської губернії
4. м-ка Оратів, Балабанівка, Животів, сс.Бугаївка, Животівка, Казимирівка, Осична, Підвисоке, Ружична, Сабарівка, Ситківці, Скала, Соколівка, Сологубівка та ін.
5. Народження: 1762-1810: ф.737, оп.1, спр.1; 1794-1820: ф.737, оп.1, спр.2; 1804-1805: ф.904, оп.1, спр.4; 1805-1806: ф.737, оп.1, спр.5; 1820-1821: ф.737, оп.1, спр.12; 1822-1823: ф.737, оп.1, спр.13; 1837:
ф.737, оп.1, спр.47; 1842: ф.737, оп.1, спр.104; 1846: ф.737, оп.1,
спр.133;
6. Шлюб: 1762-1810: ф.737, оп.1, спр.1; 1794-1820: ф.737, оп.1, спр.2;
1804-1805: ф.904, оп.1, спр.4; 1805-1806: ф.737, оп.1, спр.5; 1820-
1821: ф.737, оп.1, спр.12; 1822-1823: ф.737, оп.1, спр.13; 1834: ф.737, оп.1, спр.27; 1840: ф.737, оп.1, спр.90; 1842: ф.737, оп.1, спр.107;
7. –
8. Смерть: 1762-1810: ф.737, оп.1, спр.1; 1794-1820: ф.737, оп.1, спр.2;
1804-1805: ф.737, оп.1, спр.4; 1805-1806: ф.737, оп.1, спр.5; 1820-
1821: ф.737, оп.1, спр.12; 1822-1823: ф.737, оп.1, спр.13; 1834: ф.737, оп.1, спр.27; 1837: ф.737, оп.1, спр.46; 1839: ф.737, оп.1, спр.78; 1842: ф.737, оп.1, спр.105; 1843: ф.737, оп.1, спр.119;
9. –
10. –
Із повагою, Ганна

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3001
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1771 раз.
Подякували: 639 раз.
Стать: Жінка

Re: Оратів, смт, Оратівський р-н, Вінницька обл, Україна

Повідомлення АннА » 01 липня 2018, 20:45

ЦДІАК - католики
Оратів, м-ко
Адмін поділ - Липовецького пов. Волинської губ.
Деканат - Липовецький
Релігія - Католики
Приписні села - Балабанівка, м.; Бугаївка, с.; Животівка, с.; Животов, м.; Казимирівка, с.; Лукашівка, с.; Новосілки, с.; Осична, с.; Підвисове, с.; Ружична, с.; Сабарівка, с.; Ситківці, с.; Скала, с.; Соколівка, с.; Сологубівка, с.;
Костел - Св. Станислава
метрична книга 1046 1 78а(1838); 87(1841); 91(1840); 99а(1842); 106(1843); 112(1844); 120(1845-н.); 121(1845-ш.); 122(1845-с.); 127(1846-н.); 128(1846-ш.); 129(1846-с.); 135(1847-н.); 136(1847); 137(1847-с.); 142(1848-н.); 143(1848-ш.); 144(1848-с.); 148(1849-н.); 149(1849-ш.); 150(1849-с.); 154(1850-ш.); 155(1850-с.); 158(1851); 162(1852); 169(1854); 173(1855); 176(1856); 180(1857); 187(1859); 190(1860); 194(1861); 196(1862); 198(1863); 199(1864); 200(1865); 201(1866); 203(1866); 204(1867); 206(1867); 207(1868); 208(1869); 209(1869); 211(1869); 213(1870); 215(1870); 216(1871); 217(1871); 218(1872); 219(1873); 220(1874); 221(1875); 222(1874); 223(1876); 224(1880); 225(1881); 226(1883); 227(1884); 228(1912); 229(1913); 230(1916);
метрична книга 1046 2 1(1877); 2(1878); 3(1879); 4(1882);

PS Здається помилка в губернії, не Волинська а Київська, і село Підвисоке а не Підвисове
Із повагою, Ганна


Повернутись до Літера О

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: АннА, Balymba, Barcha, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], Kasia, Kostyntunivna, ukrgenealogy