ОЧАКІВ – місто Миколаївської області, райцентр. Розташов. на правому (пн.) березі Дніпровсько-Бузького лиману. Морський порт. Населення 17,1 тис. осіб (2005).
За припущенням деяких дослідників, на місці О. можна локалізувати укріплення Алектор, про яке згадує філософ Діон Хрисостом (відвідав Ольвію у 99).
Упродовж 2-ї пол. 13 і 14 ст. територія майбутнього міста належала Золотій Орді. Угодою, укладеною бл. 1428 між крим. ханом Хаджи-Гіреєм та вел. кн. литов. Вітовтом, було узаконено перехід чорномор. узбережжя між Дніпром і Дністром у володіння Великого князівства Литовського. Серед фортець, збудованих Вітовтом на цій території, був Дашев – попередник О. (уперше згадується під 1431). У 1492 крим. хан Менглі-Ґерей І на місці Дашева (який на той час припинив існування) заснував фортецю Джан-керман ("Нова фортеця"), яка мала стати опорним пунктом для походів проти ВКЛ.
Від часу заснування Джан-кермана відома його слов'ян. назва Очаків (Очаков, Oczaków), яка походить, можливо, від турец. "оджак" – вогнище.
1525 в О. був остаточно уведений османський гарнізон. 1538 О. був переданий Османській імперії й отримав турец. назву Озі (за тюркською назвою Дніпра). 1570 О. став центром санджаку, а 1599 – центром Очаківсько-Сілістрійського ейялету. Резиденція його губернатора, з огляду на воєнну небезпеку, містилася не в О., а в Сілістрі (нині місто в Болгарії) або ін. місті.
З активізацією укр. козацтва на О. було покладено завдання перешкоджати козац. флотиліям виходити із Дніпровського лиману в Чорне море. Очаківську твердиню не раз розширювали й модернізовували. До розташованої на пагорбі найдавнішої частини – Старої фортеці або цитаделі (Озі-кале; спочатку, можливо, була дерев'яною, після перебудови 1559 стала мурованою) – не пізніше 1627 було прибудовано Серединну фортецю (Орта-паланка) і Нову фортецю, названу на честь її будівничого Гасана-паші (Гасан-паша-паланка, Гасан-паша-і-джедід). За межами укріплень були розташовані передмістя, заселені, за відомостями Евлії Челебі, валахами, молдованами й ногайцями. На низькому мисі, окремо від згаданих трьох фортець, було збудовано Малу фортецю (Кючюк-Гасан-паша), а на протилежному березі Дніпровського лиману – фортецю Кильбурун (Кінбурн). Мала фортеця і Кильбурун тримали під прицілом гармат судна, що проходили лиманом. Для того ж були призначені галери, що стояли на рейді біля Очакова.
Укр. козаки не раз (1523, 1660, 1688, 1692, 1694) нападали на О., палили його передмістя, захоплювали бранців і худобу, громили залогу (якщо її вдавалося заманити в поле). 1556 похід на О. здійснив рос. загін на чолі з М.Ржевським (за участю кн. Д.Вишневецького).
Наприкінці 17 ст. для осман. Пн. Причорномор'я стала реаль-ною загроза рос. експансії, і відтепер О. мав витримати не лише козац. рейди, але й облогу і штурм регулярною армією. Бл. 1707 навколо комплексу Старої, Серединної й Нової фортець було споруджено земляні укріплення бастіонного типу. Під час російсько-турецької війни 1735–1739 рос. війська під командуванням генерал-фельдмаршала Б.-К.Мініха 13 (2) липня 1737 після дводенної облоги штурмом здобули О. і до 1738 його утримували, але за Бєлградським мирним договором 1739 фортеця лишилася за Осман. імперією.
У 1740–50-х та (за участі франц. інженерів) у 1780-х рр. було проведено масштабні реконструкції очаківських укріплень. У 2-й пол. 18 ст. з'явився вал навколо передмість. Описи й плани О. свідчать, що місто мало щільну забудову, мечеті, базари, крамниці. У 18 ст. О. був не лише фортецею, а й значним екон. осередком, який підтримував жваву торгівлю з навколишніми територіями, у т. ч. з Україною.
Під час російсько-турецької війни 1787–1791 рос. війська на чолі з генерал-фельдмаршалом кн. Г.Потьомкіним наприкінці червня 1788 почали облогу О. Осман. кораблі, які прикривали фортецю з моря, зазнали поразки від рос. ескадри й були змушені відійти. Г.Потьомкін розраховував оволодіти О. у спосіб "правильної облоги", але його сподівання не справдилися; із настанням зими зволікати стало неможливо, і 17 (6) грудня 1788 було здійснено успішний штурм. Рос. війська зазнали при цьому великих втрат, а осман. гарнізон і населення міста були знищені майже цілком. За наказом Г.Потьомкіна фортецю й місто зрівняли із землею (вціліли Мала фортеця і розташована в ній мечеть, а також правосл. церква, яку знесли 1808). У мор. боях у лимані та у штурмі фортеці брали участь "вірні козаки" (див. Чорноморське козацьке військо) на чолі з С.Білим, З.Чепігою, А.Головатим.
За Ясським мирним договором 1791 територія, на якій стояв О., перейшла до Російської імперії. 1792 на руїнах О. заклали нове місто, приписане 1795 до Вознесенського намісництва. Із 1797 О. входив до Новоросійської губернії, із 1802 – до Миколаївської губернії, із 1803 – до Херсонської губернії. Від 1803 – заштатне місто. Із 1825 – у складі Одес. пов. Херсон. губ.
Під час Кримської війни 1853–1856 англо-франц. флот двічі бомбардував О.
Із буд-вом Одеси О. втратив значення торг. порту й перетворився на невеличке місто, до пристані якого заходили лише риболовецькі судна. Деяке екон. пожвавлення настало в 1870-ті рр., коли з'явилося кілька пром. підпр-в.
Наприкінці 1870-х – на поч. 1880-х рр. у районі О. спорудили кілька берегових артилер. батарей, у т. ч. Миколаївську бата-рею на штучному о-ві між О. і Кінбурнською косою (із 1921 – о-в Первомайський). У місті з'явився великий гарнізон. Від цього часу і аж до сьогодення військові є помітною частиною населення О. У лютому 1906 в О. проходив суд над П.Шмідтом та ін. учасниками повстання на крейсері "Очаків".
1917–20 влада в місті належала Українській Народній Республіці (листопад 1917 – січень 1918, березень – квітень 1918), більшовикам (січень–березень 1918, березень–серпень 1919), Українській Державі (квітень – листопад 1918), Збройним силам Півдня Росії (серпень 1919 – лютий 1920). У березні–листопаді 1918 О. був під контролем австро-нім. військ, потім – військ Антанти. Рад. гарнізон Очаківської фортеці двічі відбивав спроби кораблів противника ввійти в Дніпровський лиман: влітку 1919 – англо-франц. флоту, влітку 1920 – флоту П.Врангеля.
1920–21 О. входив до складу Одеської губернії, із березня 1921 – Миколаїв. пов. Миколаїв. губ., із 1923 – райцентр Миколаївської округи, із 1932 – Одеської області, із 1937 – Миколаїв. обл.
Під час Другої світової війни 21 серпня 1941 О. був окупований румун. військами і увійшов до Трансністрії. 31 березня 1944 О. визволили війська Третього Українського фронту.
У повоєнний час О. став курортом.
Пам'ятка арх-ри: Свято-Миколаївська церква (колишня мечеть; 17–19 ст.). Численні пам'ятники, у т. ч. О.Суворову (1907), П.Шмідту (1982). Худож. музей ім. Р.Судковського, Військово-історичний музей О.Суворова.
В О. народилися: художник-мариніст Р.Судковський, Є.Бош.
Верменич Я.В., Вортман Д.Я., Середа О.Г.
ОЧАКІВ (Джан-керман), місто, Миколаївська обл, Україна
Перейти
- Адміністративний розділ
- ↳ ПОЧАТОК
- ↳ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- ↳ РОБОТА ФОРУМУ
- ↳ ЗАПИТАННЯ ФОРУМЧАН З ТЕХНІЧНИХ ПИТАНЬ
- Прізвищний розділ
- ↳ Як користуватися Покажчиком прізвищ?
- ↳ А-Ґ
- ↳ А
- ↳ Б
- ↳ В
- ↳ Г-Ґ
- ↳ Д-З
- ↳ Д
- ↳ Е
- ↳ Є
- ↳ Ж
- ↳ З
- ↳ І-Н
- ↳ І,Ї,Й
- ↳ К
- ↳ Л
- ↳ М
- ↳ Н
- ↳ О-Т
- ↳ О
- ↳ П
- ↳ Р
- ↳ С
- ↳ Т
- ↳ У-Ц
- ↳ У
- ↳ Ф
- ↳ Х
- ↳ Ц
- ↳ Ч-Я
- ↳ Ч
- ↳ Ш
- ↳ Щ
- ↳ Ю
- ↳ Я
- Абетка
- ↳ ДОПОМОГА В ПОШУКУ ПРЕДКІВ та питання
- ↳ Допомога у пошуку
- ↳ Допомога у читанні текстів
- ↳ Пропоную послуги
- ↳ For people who don't speak ukrainian
- ↳ АБЕТКА & АБЕТКА
- ↳ Що таке АБЕТКА?
- ↳ "А" з абетки
- ↳ Археологія
- ↳ "Б" з абетки
- ↳ "В" з абетки
- ↳ Війни
- ↳ Друга Світова Війна
- ↳ Перша Світова Війна
- ↳ Російсько-турецькі війни (Московсько-турецькі)
- ↳ Наполеонівські війни
- ↳ Велика визвольна війна українського народу
- ↳ Визвольні змагання (1917-1921)
- ↳ "Г-Ґ" з абетки
- ↳ Голодомор
- ↳ ГЕНЕТИЧНА генеалогія / ДНК
- ↳ ГЕНЕАЛОГІЯ
- ↳ "Д" з абетки
- ↳ Діаспора
- ↳ "Е-Є" з абетки
- ↳ Еміграція
- ↳ "Ж-З"з абетки
- ↳ Запити
- ↳ "И-І-Ї-Й" з абетки
- ↳ "К" з абетки
- ↳ "Л" з абетки
- ↳ "М" з абетки
- ↳ "Н" з абетки
- ↳ НЕКРОПОЛІСТИКА
- ↳ Нумізматика
- ↳ НОВИНИ
- ↳ "О" з абетки
- ↳ "П" з абетки
- ↳ Партії
- ↳ "Р" з абетки
- ↳ ДРАЦС, РАЦС (ЗАГС)
- ↳ Революції
- ↳ Репресії, реабілітація та реабілітовані
- ↳ Розкуркулення
- ↳ Різдво
- ↳ Руїна
- ↳ "С" з абетки
- ↳ Стани
- ↳ "Т" з абетки
- ↳ Терміни історичні
- ↳ "У-Ф-Х" з абетки
- ↳ Університети
- ↳ УПА
- ↳ "Ц-Ч-Ш-Щ" з абетки
- ↳ Школи
- ↳ Хлопчачі школи
- ↳ Школи ФЗУ
- ↳ "Ю-Я" з абетки
- Географічний розділ
- ↳ Географічне межування
- ↳ АВСТРО-УГОРЩИНА
- ↳ РІЧ ПОСПОЛИТА
- ↳ РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ часів царату
- ↳ Бесарабська губернія (Бессарабська губернія)
- ↳ Білгородська губернія (часи існування 1727—1779)
- ↳ Варшавська губернія
- ↳ Віленська губернія
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Воронізька губернія
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Київська губернія
- ↳ Кубанська область
- ↳ Курська губернія
- ↳ Люблинська губернія
- ↳ Могилівська губернія (Могильовська губернія)
- ↳ Московська губернія
- ↳ Пермська губернія
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Симбірська губернія
- ↳ Ставропільска (Кавказька) губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Тульська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ СРСР
- ↳ Географічні питання
- ↳ Населені пункти
- ↳ Літера А
- ↳ Літера Б
- ↳ БЕРИСЛАВ
- ↳ БІЛА ЦЕРКВА
- ↳ Літера В
- ↳ Літера Г
- ↳ Літера Д
- ↳ ДНІПРО
- ↳ Літера Е
- ↳ Літера Є
- ↳ Літера Ж
- ↳ Літера З
- ↳ ЗАПОРІЖЖЯ
- ↳ Літера И-І-Ї-Й
- ↳ Літера К
- ↳ КИЇВ
- ↳ КРОПИВНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Л
- ↳ ЛЬВІВ
- ↳ Літера М
- ↳ МАРІУПОЛЬ
- ↳ Літера Н
- ↳ Літера О
- ↳ ОДЕСА
- ↳ Літера П
- ↳ ПЕРЕЯСЛАВ
- ↳ Літера Р
- ↳ Літера С
- ↳ СУМИ
- ↳ Літера Т
- ↳ Літера У
- ↳ Літера Ф
- ↳ Літера Х
- ↳ ХАРКІВ
- ↳ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Ц
- ↳ Літера Ч
- ↳ Літера Ш
- ↳ Літера Щ
- ↳ Літера Ю
- ↳ Літера Я
- ↳ Регіони
- ↳ Північ України
- ↳ Чернігівщина
- ↳ Полісся
- ↳ Сумщина
- ↳ Житомирщина
- ↳ Стародубщина
- ↳ Київщина
- ↳ Захід України
- ↳ Бойківщина
- ↳ Буковина
- ↳ Волинь
- ↳ Галичина
- ↳ Гуцульщина
- ↳ Закарпаття
- ↳ Схід України
- ↳ Полтавщина
- ↳ Слобожанщина
- ↳ Донбас
- ↳ Центр України
- ↳ Поділля
- ↳ Подніпров'я
- ↳ Південь України
- ↳ Приазов'я
- ↳ Північне Причорномор'я
- ↳ Крим
- ↳ Кубань
- ↳ Краєзнавство
- ↳ Зниклі населені пункти
- ↳ Краєзнавчі видання по регіонах
- ↳ РІКИ
- ↳ СКЕЛІ
- ↳ ГОРИ
- Архіви місцеві та інших країн
- ↳ УКРАЇНА-архіви
- ↳ Київ
- ↳ Центральний державний історичний архів України в м.Київ (ЦДІАК)
- ↳ Державний архів Київської області (ДАКО)
- ↳ Державний архів міста Києва (ДАК)
- ↳ Львів
- ↳ Центральний державний історичний архів Украіни у м. Львові (ЦДІАЛ)
- ↳ Харків
- ↳ Крим
- ↳ Архіви УКРАЇНИ-РЕГІОНАЛЬНІ
- ↳ Державний архів Дніпропетрівської області (ДАДО)
- ↳ Державний архів Полтавської області (ДАПО)
- ↳ Державний архів Хмельницької області (ДАХО)
- ↳ ІНШІ КРАЇНИ-архіви
- ↳ Білорусь-архіви
- ↳ Естонія-архіви
- ↳ Литва-архіви
- ↳ Молдова-архіви
- ↳ Польща-архіви
- ↳ Російська Федерація-архіви
- ↳ Москва
- ↳ Ст.-Петербург
- ↳ Румунія - архіви
- ↳ Франція - архіви
- ↳ Питання та поради стосовно теми "АРХІВИ"
- Суспільні стани минулого
- ↳ Військові
- ↳ Військові формування Австро-Угорської імперії
- ↳ Військові формування Російської імперії
- ↳ Військова форма
- ↳ Військові поселяни
- ↳ Духовенство
- ↳ Релігії
- ↳ Язичництво або Дохристиянські вірування
- ↳ ПРАВОСЛАВ'Я
- ↳ КАТОЛИЦИЗМ
- ↳ Греко-католицька церква
- ↳ Римо-католицька церква
- ↳ ПРОТЕСТАНТИЗМ
- ↳ Монастирі
- ↳ Митрополити
- ↳ Священики
- ↳ Розстріляне відродження-духовенство 1917—1933 років
- ↳ Церковна музика
- ↳ Козацтво
- ↳ Козацькі полки
- ↳ Переяславський полк
- ↳ Січ
- ↳ Запорозька січ
- ↳ Задунайська січ
- ↳ Гетьманщина
- ↳ Міщани
- ↳ Різні професії
- ↳ Вчителі / Школа
- ↳ Залізниця
- ↳ Медицина
- ↳ Митці, громадські діячі
- ↳ Торгівля
- ↳ Юристи
- ↳ Селяни
- ↳ Шляхта
- ↳ Геральдика
- ↳ Герби та роди
- ↳ Герб Погоня
- ↳ Герб Прус
- ↳ Герб САС
- ↳ Герб Рох, Тура
- ↳ Князівські роди
- ↳ Острозькі
- ↳ Заславські
- ↳ Графські роди
- ↳ Дворяни, дворянство
- ↳ Однодвірці
- ↳ Нагороди та відзнаки, Сфрагістика
- ↳ ВІЙСЬКОВІ-нагороди, відзнаки
- ↳ ДУХОВЕНСТВО-нагороди, відзнаки
- ↳ ЦИВІЛЬНІ-нагороди, відзнаки
- ↳ Сфрагістика
- Генеалогічні джерела
- ↳ ДОКУМЕНТИ
- ↳ Метричні Книги
- ↳ Сповідні росписи
- ↳ Переписи та ревізьки казки
- ↳ Оригинали документів (метрики, сповідні тощо)
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Володимир-Волинський повіт
- ↳ Дубенський повіт
- ↳ Житомирський повіт
- ↳ Ізяславський (Заславський) повіт
- ↳ Ковельський повіт
- ↳ Кременецький повіт
- ↳ Луцький повіт
- ↳ Новоград-Волинський повіт
- ↳ Овруцький повіт
- ↳ Острозький повіт
- ↳ Рівненський повіт
- ↳ Старокостянтинівський повіт
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Бахмутський повіт
- ↳ Верхньодніпровський повіт
- ↳ Катеринославський повіт
- ↳ Маріупольський повіт
- ↳ Новомосковський повіт
- ↳ Олександрівський повіт
- ↳ Павлоградський повіт
- ↳ Слов'яносербський повіт
- ↳ Київська губернія
- ↳ Бердичівський (Махнівський) повіт
- ↳ Вахнівка, село, Бердичівського повіту, Київської губернії
- ↳ Васильківський повіт
- ↳ Село Півні, присілки Дмитрівка, Волиця
- ↳ Снігурівка. Васильківський повіт, Київська губернія
- ↳ Фастів, містечко, Васильківський повіт
- ↳ Фастів - Костел Воздвиження Чесного Хреста Господнього
- ↳ Васильків, місто, Васильківський повіт
- ↳ Біла Церква, місто, Васильківський повіт
- ↳ Рокитне, м-ко, Васильківський повіт
- ↳ Звенигородський повіт
- ↳ Канівський (Богуславський) повіт
- ↳ Київський повіт
- ↳ Липовецький повіт
- ↳ Радомишльський повіт
- ↳ Сквирський повіт
- ↳ Таращанський повіт
- ↳ У́манський повіт
- ↳ Черкаський повіт
- ↳ Чигиринський повіт
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Балтський повіт
- ↳ Брацлавський повіт
- ↳ Бугаків, село, Брацлавського повіту, Подільської губернії
- ↳ Вінницький повіт
- ↳ Гайсинський повіт
- ↳ Кам'янецький (Кам'янець-Подільський) повіт
- ↳ Летичівський повіт
- ↳ Літинський повіт
- ↳ Могилівський повіт
- ↳ Ольгопільський повіт
- ↳ Проскурівський повіт
- ↳ Ушицький повіт
- ↳ Ямпільський повіт
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ Документи на право власності
- ↳ Паспорти
- ↳ Генеалогічні програми і сайти
- ↳ Familysearch
- ↳ Карти і топографічні плани
- ↳ Сімейні та архівні світлини
- ↳ Випускні альбоми
- ↳ Відео- і аудіо- матеріали
- ↳ Багатонаціональна Україна + Етно
- ↳ Болгари
- ↳ Вірмени
- ↳ Греки
- ↳ Грузини
- ↳ Євреї
- ↳ Німці
- ↳ Поляки
- ↳ Польські повстання
- ↳ Татари
- ↳ Чехи
- ↳ Цигани (рома, сінті тощо)
- Мовний і літературний розділ
- ↳ Ономастика
- ↳ ІМЕНА
- ↳ ПРІЗВИЩА
- ↳ Прізвища з закінченням на...
- ↳ Українсько-тюркські мовні контакти
- ↳ Україна і санскрит
- ↳ Книжкова полиця
- ↳ Для дослідження духовенства
- ↳ Козацька тематика
- ↳ Література стосовно шляхетського стану
- ↳ Дослідження селянства та міщанства
- ↳ Довідники
- ↳ Телефонні довідники
- ↳ Словники
- ↳ "Вѣдомости"
- Для душі
- ↳ БЛОГ - "Захалявна книжечка"
- ↳ Що таке захалявна книжечка?
- ↳ Наші захалявні книжечки
- ↳ ukrgenealogy
- ↳ cronoster
- ↳ D_i_V_a
- ↳ SNIGURIVNA
- ↳ Середюк
- ↳ DVK_Dmitriy
- ↳ Vitaly
- ↳ Falcon
- ↳ Bogdan Mishchenko
- ↳ drapieznik
- ↳ Umay
- ↳ kbg_dnepr
- ↳ Aushanbibi
- ↳ skelya
- ↳ Т. В.
- ↳ MiyRodovid
- ↳ Latysh
- ↳ Різне
- ↳ Про наше, про генеалогічне
- ↳ Про наше, про жіноче
- ↳ Поздоровлення та вітання
- ↳ Домогосподарство
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 15 гостей