ПЕРЕЯСЛАВ (Переяслав-Хмельницький), місто, Україна

Відповісти

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
1
25%
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
1
25%
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
1
25%
Цікавлюсь
1
25%
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 4

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

ПЕРЕЯСЛАВ (Переяслав-Хмельницький), місто, Україна

Повідомлення АннА »

Переяслав-Хмельницький.jpg
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (до 1943 — Переяслав, у давньорус. джерелах — Переяславль, Переяславль Руський) — місто обласного підпорядкування Київської області, райцентр. Розташов. при впадінні р. Альта в р. Трубіж (ліва прит. Дніпра). Населення 28,3 тис. осіб (2010).
Про час виникнення міста літопис дає суперечливі відомості: з одного боку, Переяславль згадується під 907 у тексті договору вел. кн. київ. Олега з Візантією (див. Договори Київської Русі з Візантією), з другого — під 993 розповідається про заснування Переяславля вел. кн. київ. Володимиром Святославичем на місці, де були переможені печеніги (битву розпочав легендарний двобій рус. й печенізького богатирів). Цю суперечку розв’язують археол. дані, які стверджують, що Переяславль був заснований наприкінці 10 ст. Згадку Переяславля під 907 деякі дослідники пояснюють тим, що літописець не раніше 2-ї пол. 11 ст. вставив назву міста в текст договору. Інші ж дослідники припускають, що Переяславль на поч. 10 ст. вже існував, але в ін. місці (щоправда, археологічно це не доведено). Так чи інакше, не підлягає сумніву, що заснування Переяславля на теперішньому місці пов’язане з діяльністю вел. кн. київ. Володимира Святославича, спрямованою на захист пд. кордонів Київської Русі та освоєння майже незаселеного на той час лісостепового Лівобережжя. Місто, яке виникло за єдиним архітектурно-планувальним задумом, мало слугувати центром лівобереж. ділянки оборонної системи, до якої входили вали (див. Змієві вали) та фортеці.
У серед. 11 ст. Переяславль, згідно з Рядом Ярослава 1054, став третім (після Києва і Чернігова) за «рангом» містом на Русі, столицею Переяславського князівства, яке дісталося Всеволоду Ярославичу. Політ. значення Переяславля зберігалося й під час князювання в ньому Володимира Мономаха, а пізніше почало підупадати. Імовірно, у 1030—50-ті рр. Переяславль став центром єпархії (переяслав. єпископ вперше згадується під 1072). У 1070—80-х рр. переяслав. ієрархи мали титул митрополитів (нетривалий час на Русі було 3 митрополити — у Києві, Чернігові та Переяславлі). Від свого заснування Переяславль потерпав від нападів печенігів, а з поч. 1060-х рр. — половців, але жодного разу не був ними захоплений. Найбільшої загрози місто зазнало 1185, коли його намагався здобути хан Кончак. Не раз за Переяславль змагалися рус. князі (напр., вел. кн. київ. Ізяслав Мстиславич і ростово-суздальський кн. Юрій Долгорукий у серпні 1149), але вони билися на околицях міста, не завдаючи йому відчутної шкоди.
У давньорус. час склався поділ Переяславля на 2 частини — дитинець та окольне місто (у 16—18 ст. відповідно Замок та Нижнє (Черкаське) місто). Укріплення дитинця збудовано наприкінці 10 ст., а окольного міста — імовірно, між 1136 і 1142 за ініціативою переяслав. кн. Андрія Доброго. У дитинці були виокремлені князівська та єпископська частини. Наприкінці 1080-х рр. з ініціативи єпископа (митрополита) Єфрема (див. Єфрем Печерський) в місті розгорнулися масштабні буд. роботи, в ході яких було сформовано ансамбль єпископ-ської частини дитинця (муровані кафедральний Михайлівський собор, Єпископські ворота з надбрамною церквою св. Федора, лазня тощо). У самому місті та околицях існувало кілька монастирів. У 12 ст. в Переяславлі велося літописання. Кількість населення міста на час його розквіту (1-ша пол. 12 ст.) дослідники оцінюють у 10—12 тис. осіб.
На початку березня 1239 Переяславль був здобутий штур-мом і зруйнований монголо-татарами. За археол. даними, територія міста залишалася незалюдненою аж до 15 ст., коли на теренах окольного міста з’явилося невеличке поселення. Датою відродження міста можна вважати 1585, коли згідно з привілеєм польс. короля Стефана Баторія на «порожньому городищі» (під яким мали на увазі незаселений із 13 ст. давньорус. дитинець) київ. воєвода кн. В.-К.Острозький спорудив дерево-земляний замок. Тоді ж П. здобув магдебурзьке право і став центром староства, яке тримали князі Острозькі, потім кн. Я.Заславський (із 1620), Л.Жолкевський, С.Конецпольський, О.Конецпольський. Місто швидко зростало й перетворювалося на ремісничо-торг. центр, у госп-ві якого велику роль відігравала торгівля селітрою; 1637 міщани отримали дозвіл організовувати цехи. Більшість мешканців староства становили козаки. Після 1625 Переяслав став центром Переяславського полку реєстрового козацтва. 1635 на запрошення Л.Жолкевського в П. оселилися єзуїти, які заснували єзуїтську школу (1645 отримала статус колегіуму, діяла до 1648).
Під час Косинського повстання 1591—1593 у 1591 повсталі запороз. козаки (які на той час перебували в конфлікті чи то з переяслав. міщанами, чи то з переяслав. урядовцями) здобули і спалили місто. Під час Федоровича повстання 1630 повсталі запороз. козаки опанували Переяслав і заклали поруч з містом укріплений табір (див. Ваґенбург), яким безуспішно намагалися оволодіти урядові війська. Ці бої під Переяславом у травні 1630 згодом романтична традиція перетворила на «Тарасову ніч», оспівану Т.Шевченком.
Із початком Національної революції 1648—1676 Переяслав став одним із найважливіших міст на теренах Війська Запорозького. 1648—1781 Переяслав був центром полку (як адм.-тер. одиниці) та базою козац. артилерії. Під час національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. місто не раз ставало місцем збору козац. військ. За гетьманування Б.Хмельницького та його наступників Переяслав не раз обирався як місце проведення переговорів і нарад, які вирішували важливі для козац. д-ви питання (див. Переяславська угода 1649, Переяславська рада 1654, Переяславські статті 1659, Переяславські статті 1674). Із 1659 в місті стояла рос. залога. 19 липня 1666 під час Переяславського полку повстання 1666 повсталі козаки здобули Нижнє місто, але зазнали невдачі при штурмі замку. З Переяславом пов’язаний епізод боротьби козацтва за збереження своїх демократ. традицій, коли 1727 місц. козаки вигнали переяслав. полк. В.Танського та обрали на його місце бориспільського сотника С.Афендика.
1701 засновано Переяслав. єпархію (1803 перетворено на Полтавсько-Переяславську; резиденція єпископів була в Переяславі до 1847). Резиденція єпископів містилася у Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі. При тому ж монастирі з 1738 діяв Переяславський колегіум.
До кінця 18 ст. Переяслав зберігав значення фортеці, її вали й рови не раз зазнавали модернізації і були ліквідовані в 19 ст. Навколо укріпленого середмістя сформувалися передмістя (форштадти) — Забашта, Заальтиччя, Задовгомостянське (пізніше Підварки).
Із ліквідацією Переяслав. полку Переяслав 1781 став повітовим центром Київського намісництва, із 1796 — Малоросійської губернії, із 1802 — Полтавської губернії. 1782 місто мало 4987 жителів, у 1835 — 8460, наприкінці 1860-х рр. — бл. 10 тис. жителів. У 2-й пол. 19 ст. Переяслав лишився осторонь залізниць і розвивався у сповільненому темпі. 1897 тут мешкало 14 614 осіб. На поч. 19 ст. в місті (населення якого на цей час було майже моноетнічним) з’явилися євреї, кількість яких швидко зростала. У 2-й пол. 19 — 1-й третині 20 ст. вони становили від третини до половини переяславців.
1845 і 1859 в Переяславі перебував Т.Шевченко (жив в оселі свого друга лікаря А.Козачковського; нині в цьому будинку Істор. музей).
1917—20 влада в місті не раз змінювалася. 1919—24 навколо Переяслава діяли сел. повстанські загони. У липні 1919 в місті точилися бої між загоном ота-мана Зеленого та рад. військ. частиною, а в листопаді 1919 — між загоном М.Одинця й денікінцями. Із 1921 місто у складі Київської губернії, із 1923 — райцентр.
Гітлерівська окупація (17 вересня 1941 — 21 вересня 1943) призвела до великих жертв серед населення (зокрема припинила існування єврейс. громада) та руйнувань, у т. ч. архіт. пам’яток. У місті діяли рад. підпільники, а в околицях — партизани.
1954 П.-Х. став одним із гол. місць проведення урочистостей, присвячених 300-річчю т. зв. возз’єднання України з Росією. У зв’язку з підготовкою до ювілею на розвиток міста було виділено значні кошти, під кер-вом В.Заболотного розроблено й частково реалізовано план реконструкції П.-Х. (зокрема було сформовано ансамбль нової центр. площі), проведено масштабні археол. розкопки (під час яких дослід-жено рештки кількох мурованих давньорус. споруд), занедбаний на той час краєзнавчий музей перетворено на історичний. Завдяки ентузіазму його директора М.Сікорського П.-Х. згодом перетворився на місто музеїв, найбільш знаним з яких є Музей нар. арх-ри та побуту. 1979 створено нац. історико-етногр. заповідник «Переяслав». 1987 відкрито філіал Київ. пед. ін-ту (нині Переяслав-Хмельницький пед. ун-т ім. Г.Сковороди).
Археол. пам’ятки: кургани різних епох, поселення київської культури, поселення і могильник черняхівської культури, рештки валів і культ. шар давньорус. та ранньомодерного міста (10—18 ст.), фундаменти давньорус. мурованих споруд, дві з яких (Свято-Михайлівський собор і т. зв. Спаський храм-усипальня) музеєфіковано. Архітектурно-істор. пам’ятки: ансамбль Вознесенського монастиря із собором (1695—1700), будівлею колегіуму (1753—57) і дзвіницею (1770—76); ансамбль Свято-Михайлівського монастиря із церквою (1743—50; на місці дерев’яної церкви, бл. 1659) та дзвіницею (1745); Борисоглібська церква (1839), Успенська церква (1889—96, на місці дерев’яної церкви, в якій 1654 Б.Хмельницький та козац. старшина склали присягу рос. цареві Олексію Михайловичу), будівлі земства (1860-ті рр.), синагоги (1900), жін. г-зії (1905), чол. г-зії (1906—08). Численні пам’ятники, у т. ч. на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією (1961), на місці Переяслав. ради (1982), на честь першої літописної згадки назви «Україна» (1999).
У П. народилися рос. письменник М.Херасков, педагог і письменник І.Тимківський, Шолом-Алейхем, П.Холодний, діяч російського націоналістичного руху А.Савенко, Г.Хрустальов-Носар, архітектори В.Пещанський і В.Заболотний.
http://history.org.ua/?termin=Pereiasla ... ytskyj_mst
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
Ярина
Повідомлень: 211
З нами з: 09 листопада 2016, 15:40
Дякував (ла): 21 раз
Подякували: 93 рази

Re: Переяслав-Хмельницький, місто, Україна

Повідомлення Ярина »

phpBB [video]
Аватар користувача
al_mol
Супермодератор
Повідомлень: 2719
З нами з: 05 червня 2016, 19:36
Стать: Чоловік
Звідки: Вінниця
Дякував (ла): 948 разів
Подякували: 2910 разів

Re: ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, місто, Україна

Повідомлення al_mol »

Не всегда даже догадаешься, где можно найти список жителей, хотя и не полный за 1766 год
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, місто, Україна

Повідомлення АннА »

МИХАЙЛІВСЬКИЙ СОБОР у Переяславі.
Головною спорудою єпископського двору і всього Переяслава (нині м. Переяслав-Хмельницький) був Михайлівський собор, про освячення якого під 1089 повідомляє "Повість временних літ".
Дослідженнями встановлено, що собор мав розміри 27,6 х 33 м і в плані був близьким за розміром до Софійського собору в Києві. Всередині членувався колонами на 5 нефів.
Стіни в інтер'єрі були прикрашені фресками й мозаїкою, шиферними плитами та різнокольоровими полив'яними плитками. Багате убранство доповнювалося прикрасами із золота й срібла, про що згадується в писемних джерелах.
Розкопками відкриті прибудови до стін храму, де знаходились усипальниці переяслав. князів.
Зруйнований військами хана Батия 1239.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5313
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, місто, Україна

Повідомлення DVK_Dmitriy »

ЦГИАК Фонд 57 Опись 1 Дело 278
Подвірні переписи мешканців м. Переяслава. 1768 р.

https://cdiak.archives.gov.ua/spysok_fo ... 0001/0278/
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5313
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, місто, Україна

Повідомлення DVK_Dmitriy »

Переяславський колегіум — освітній заклад, що існував у місті Переяславі у 18-ому — на початку 19-го століття.

Історія

Освіта в Україні в добу бароко була тісно пов'язана з церквою і монастирським побутуванням. Все це притаманно і заснуванню та побутуванню Переяславського колегіуму.

Він був заснований 1738 року в Переяславі на території Вознесенського монастиря. Під навчальний заклад віддали дерев'яний корпус. Переяславський колегіум копіював Києво-Могилянську колегію. Мета чотирьох колегіумів у Києві, Харкові, Чернігові та Переяславі — підняти освіченість православного священства та діяльно протистояти покатоличенню та полонізації, що набуло загрозливих розмірів на територіях, підпорядкованих Речі Посполитій.

Переяславський колегіум мав також бурсу, де мешкали спудеї з інших містечок. Навчання тривало шість років. В колегіумі викладали латину, руську, грецьку та польську мови, математику, риторику, поетику, геометрію, історію, діалектику та церковний спів.

1748 року пожежа знищила всі дерев'яні споруди Вознесенського монастиря. В період 1753–1757 років споруди Переяславського колегіуму було відбудовано наново в цеглі. Про це подбав Переяславський єпископ Йоанн (Козлович). Один рік 1753 викладачем в колегіумі працював Григорій Сковорода.

На тлі згортання світської освіти в Україні імператриця Катерина ІІ ліквідувала Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. Останній 1788 року перетворений на Переяславську духовну семінарію.

1862 року семінарія з Переяслава переведена до губернського міста Полтава.

Приміщення колишнього Переяславського колегіуму збереглося та дійшло до кінця 20 ст. Імовірно, первісне розпланування не збереглося. Споруда одноповерхова, цегляна, дах із заломом. Споруда реставрована, потинькована і розфарбована у два кольори — жовтий — тло, білі — декор і деталі. Споруда має такі кімнати — чотири класи, вітальня, бібліотека, келія (назви сучасні).

Приміщення колишнього Переяславського колегіуму використовується як музей Григорія Сковороди.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0 ... 1%83%D0%BC

Зображення


Ученики переяславских славяно-латинских школ в 1744 г.

https://www.uknol.info/ru/Records/Uchen ... vjano.html
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5313
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: ПЕРЕЯСЛАВ (Переяслав-Хмельницький), місто, Україна

Повідомлення DVK_Dmitriy »

Чернецький Є.
Документи фонду "Переяславсько-Бориспільська духовна консисторія" ЦДІАК України як джерело дослідження східних теренів Речі Посполитої у XVIII ст. / Є. Чернецький // Студії з архівної справи та документознавства. - 2001. - Т. 7. - С. 49-52

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ir ... d_2001_7_9
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5313
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: ПЕРЕЯСЛАВ (Переяслав-Хмельницький), місто, Україна

Повідомлення DVK_Dmitriy »

Андрій Кравцов

Сповідні розписи Вознесенського собору м. Переяслава за 1834 р. та 1840 р.


https://chtyvo.org.ua/authors/Kravtsov_ ... ta_1840_r/
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5313
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: ПЕРЕЯСЛАВ (Переяслав-Хмельницький), місто, Україна

Повідомлення DVK_Dmitriy »

Андрій Стороженко

Очерки Переяславской старины. Изслѣдованія, документы и замѣтки (рос.)


Зміст:

I. Какой юбилей предстоитъ праздновать г. Переяславу? 1.
II. Мѣсто пролитія крови святого князя Бориса 18.
III. Гдѣ жили Переяславскіе Торки? ... 33.
IV. Михайловская и Покровская церкви въ г. Переяславѣ 44.
V. Старые владѣльцы Переяславскаго побережья. . 72.
VI. Родіонъ Григорьевичъ Дмитрашко, полковникъ Переяславскій, и его родъ . . 126.
VII. Букъ Сербинъ, полковникъ Переяславскій (1676—1682) 187.
VIII. Изъ первоначальной исторіи мѣстечка Борисполя 196.
IX. Къ біографіи козацкаго гетмана Ивана Михайловича Сулимы 204.
X. Время построенія Покровской церкви въ с. Сулимовкѣ 216.
XI. Старинное поученіе Переяславскому семинаристу 222.
XII. Дополнительные параграфы къ предыдущимъ статьямъ 228.

https://chtyvo.org.ua/authors/Storozhen ... amtky_ros/
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Відповісти

Повернутись до “ПЕРЕЯСЛАВ”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей