Піща, село, Шацький р-н, Волинської обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Піща, село, Шацький р-н, Волинської обл, Україна
Пі́ща — село в Україні, в Шацькому районі Волинської області.
Село розташоване на лівому березі річки Копаївки, правої притоки Західного Бугу.
Історія
У 1906 році село Пульменської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 118 верст, від волості 13. Дворів 595, мешканців 1701.
Село розташоване на лівому березі річки Копаївки, правої притоки Західного Бугу.
Історія
У 1906 році село Пульменської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 118 верст, від волості 13. Дворів 595, мешканців 1701.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Піща, село, Шацький р-н, Волинської обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Піща, Любомльський район, Волинська область
Піща — село, центр сільської Ради. Розташована за 47 км на північний захід від районного центру і залізничної станції Любомль, на автошляху Любомль — Брест, поблизу озера Сільського. Населення — 1497 чоловік. Піщанській сільській Раді підпорядковані села Затишшя, Кам’янка і Острів’я.
Перша згадка про Піщу зустрічається в історичних документах кінця XVIII століття. Село входило тоді до складу Пульмовського маєтку Володимир-Волинського повіту і належало землевласнику Гутовському. В 1798 році тут налічувалося 70 дворів і 501 житель.
Переважну більшість населення Піщі становили селяни-кріпаки. В першій половині XIX століття основною формою їх експлуатації була панщина, яка доходила до 3—4 днів на тиждень. У 30—40-х роках щорічна сума прибутку поміщика Гутовського від експлуатації піщанських селян становила 842 крб. Визискувала селян-кріпаків і місцева церква, яка мала понад 95 десятин землі. Для обробітку цих земельних володінь та на інших господарських роботах церковний причт широко використовував працю селян. У 1860 році в Піщі налічувалося 96 селянських дворів і 771 житель.
Внаслідок реформи 1861 року селяни Піщі здобули особисту волю, проте соціальне становище їх залишилося тяжким. Згідно з уставною грамотою їм було виділено 1482 десятини земельних угідь, за які вони мали сплатити великий викуп. Щорічна сума викупних платежів дорівнювала 2450 крб., що було непосильним для селян. Поміщик Гутовський залишив собі кращі землі, а селянам виділив найгірші. «Землі у нас… болота, пісок»,— скаржилися селяни. Пан позбавив їх права ловити рибу в місцевих озерах, користуватися лісом. Дуже терпіли селяни також від черезсмужжя.
Піща, Любомльський район, Волинська область
Піща — село, центр сільської Ради. Розташована за 47 км на північний захід від районного центру і залізничної станції Любомль, на автошляху Любомль — Брест, поблизу озера Сільського. Населення — 1497 чоловік. Піщанській сільській Раді підпорядковані села Затишшя, Кам’янка і Острів’я.
Перша згадка про Піщу зустрічається в історичних документах кінця XVIII століття. Село входило тоді до складу Пульмовського маєтку Володимир-Волинського повіту і належало землевласнику Гутовському. В 1798 році тут налічувалося 70 дворів і 501 житель.
Переважну більшість населення Піщі становили селяни-кріпаки. В першій половині XIX століття основною формою їх експлуатації була панщина, яка доходила до 3—4 днів на тиждень. У 30—40-х роках щорічна сума прибутку поміщика Гутовського від експлуатації піщанських селян становила 842 крб. Визискувала селян-кріпаків і місцева церква, яка мала понад 95 десятин землі. Для обробітку цих земельних володінь та на інших господарських роботах церковний причт широко використовував працю селян. У 1860 році в Піщі налічувалося 96 селянських дворів і 771 житель.
Внаслідок реформи 1861 року селяни Піщі здобули особисту волю, проте соціальне становище їх залишилося тяжким. Згідно з уставною грамотою їм було виділено 1482 десятини земельних угідь, за які вони мали сплатити великий викуп. Щорічна сума викупних платежів дорівнювала 2450 крб., що було непосильним для селян. Поміщик Гутовський залишив собі кращі землі, а селянам виділив найгірші. «Землі у нас… болота, пісок»,— скаржилися селяни. Пан позбавив їх права ловити рибу в місцевих озерах, користуватися лісом. Дуже терпіли селяни також від черезсмужжя.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Піща, село, Шацький р-н, Волинської обл, Україна
Частина ІІ
Цього ж року у селі Острів’ї було створено осередок Комуністичної партії Західної Білорусії, який підпорядковувався Влодавському підпільному райкому КПЗБ. Партосередок підтримував зв’язки з Любомльським райкомом КПЗУ. Сфера його діяльності поширювалася і на Піщу.
Комуністи вели активну роз’яснювальну роботу серед трудящих: розповсюджували листівки, революційну літературу, підпільну пресу, вивішували транспаранти. Як згадує колишній член КПЗБ Я. І. Кузьмич, до 1 Травня 1930 року він розклеїв у селах Піщі, Острів’ї та інших понад 300 листівок і відозв. Його товариш по підпіллю Г. К. Матеїч у центрі Піщі вивісив червоний прапор, а на телеграфних проводах біля лісопильного заводу — транспарант. На транспаранті і в листівках містилися полум’яні заклики: «Палії війни, геть руки від Радянського Союзу!», «Ми хочемо возз’єднання Західної України з Радянською Україною», «Хай живе Перше травня — день солідарності трудящих усього світу!». Селяни мстили гнобителям, підпалюючи їх майно. У липні 1930 року вони спалили 6 скирт сіна, що належали поміщику Гутовському.
Під керівництвом комуністів в Піщі діяла організація «Сельроб-єдність». Учасники революційного підпілля викривали українських буржуазних націоналістів, пропагували ідеї пролетарського інтернаціоналізму. За ініціативою комуністів жителі Піщі взяли участь у зборі коштів для допомоги героїчному іспанському народові та бійцям-інтернаціоналістам у 1936—1939 рр.
Трудове селянство Піщі, очолюване комуністами, боролося за краще майбутнє. Здійснити свої мрії їм допомогли брати зі Сходу. Настали історичні вересневі дні 1939 року. Тільки-но стало відомо про визвольний похід Червоної Армії, у селі почали готуватися до її зустрічі. 25 вересня все населення з червоними прапорами й квітами радо вітало радянських воїнів.
Цього ж року у селі Острів’ї було створено осередок Комуністичної партії Західної Білорусії, який підпорядковувався Влодавському підпільному райкому КПЗБ. Партосередок підтримував зв’язки з Любомльським райкомом КПЗУ. Сфера його діяльності поширювалася і на Піщу.
Комуністи вели активну роз’яснювальну роботу серед трудящих: розповсюджували листівки, революційну літературу, підпільну пресу, вивішували транспаранти. Як згадує колишній член КПЗБ Я. І. Кузьмич, до 1 Травня 1930 року він розклеїв у селах Піщі, Острів’ї та інших понад 300 листівок і відозв. Його товариш по підпіллю Г. К. Матеїч у центрі Піщі вивісив червоний прапор, а на телеграфних проводах біля лісопильного заводу — транспарант. На транспаранті і в листівках містилися полум’яні заклики: «Палії війни, геть руки від Радянського Союзу!», «Ми хочемо возз’єднання Західної України з Радянською Україною», «Хай живе Перше травня — день солідарності трудящих усього світу!». Селяни мстили гнобителям, підпалюючи їх майно. У липні 1930 року вони спалили 6 скирт сіна, що належали поміщику Гутовському.
Під керівництвом комуністів в Піщі діяла організація «Сельроб-єдність». Учасники революційного підпілля викривали українських буржуазних націоналістів, пропагували ідеї пролетарського інтернаціоналізму. За ініціативою комуністів жителі Піщі взяли участь у зборі коштів для допомоги героїчному іспанському народові та бійцям-інтернаціоналістам у 1936—1939 рр.
Трудове селянство Піщі, очолюване комуністами, боролося за краще майбутнє. Здійснити свої мрії їм допомогли брати зі Сходу. Настали історичні вересневі дні 1939 року. Тільки-но стало відомо про визвольний похід Червоної Армії, у селі почали готуватися до її зустрічі. 25 вересня все населення з червоними прапорами й квітами радо вітало радянських воїнів.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Піща, село, Шацький р-н, Волинської обл, Україна
Частина ІІІ
В артілі збудовано багато господарських приміщень, у т. ч. 2 кормокухні, тваринницькі приміщення на 900 голів, зерносховище на 1000 цнт, а також завод для виготовлення вітамінного борошна (трав’яного і хвойного). Щоб забезпечити господарські потреби, споруджено цегельний і черепичний цехи, більш потужну пилораму, кузню, столярно-слюсарну майстерню. У здійсненні будівництва господарських і виробничих приміщень важливе значення мають державні кредити. Лише в 1968 році держава надала колгоспу довгострокову позику на суму 84,5 тис. карбованців.
Успішно розв’язувати завдання дальшого розвитку сільськогосподарського виробництва допомагає колгоспна партійна організація. Вона проводить велику організаторську й масово-політичну роботу, націлює трудівників села на успішне виконання поставлених партією завдань. Комуністи очолюють провідні ділянки виробництва, показують приклад сумлінного ставлення до праці. Так, колишній член КПЗБ Я. І. Кузьмич багато років очолює одну з комплексних бригад. Комуніст М. П. Нестерук —бригадир другої комплексної бригади, якій належить першість у колгоспі з виробничих показників і організації праці. Зразком для інших є комуніст М. Р. Шевчик. Працюючи трактористом, він добре виконує доручену роботу і в 1968 році виробив 1620 га умовної оранки.
В артілі збудовано багато господарських приміщень, у т. ч. 2 кормокухні, тваринницькі приміщення на 900 голів, зерносховище на 1000 цнт, а також завод для виготовлення вітамінного борошна (трав’яного і хвойного). Щоб забезпечити господарські потреби, споруджено цегельний і черепичний цехи, більш потужну пилораму, кузню, столярно-слюсарну майстерню. У здійсненні будівництва господарських і виробничих приміщень важливе значення мають державні кредити. Лише в 1968 році держава надала колгоспу довгострокову позику на суму 84,5 тис. карбованців.
Успішно розв’язувати завдання дальшого розвитку сільськогосподарського виробництва допомагає колгоспна партійна організація. Вона проводить велику організаторську й масово-політичну роботу, націлює трудівників села на успішне виконання поставлених партією завдань. Комуністи очолюють провідні ділянки виробництва, показують приклад сумлінного ставлення до праці. Так, колишній член КПЗБ Я. І. Кузьмич багато років очолює одну з комплексних бригад. Комуніст М. П. Нестерук —бригадир другої комплексної бригади, якій належить першість у колгоспі з виробничих показників і організації праці. Зразком для інших є комуніст М. Р. Шевчик. Працюючи трактористом, він добре виконує доручену роботу і в 1968 році виробив 1620 га умовної оранки.
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Піща, село, Шацький р-н, Волинської обл, Україна
Період Другої світової війни і повоєнний час у згадках мешканців сіл Волинського Полісся / І.О. Кочергін // Усна історія в науковому дослідженні. Матеріали всеукраїнської наукової конференції. Запоріжжя, 23-24 травня 2008. – Запоріжжя: Тандем-У, 2008. – С.133-137.
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість