Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

СКВИРА, місто Київська обл, Україна

У цьому місті/Цим містом/Це місто

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим НП
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3001
З нами з: 15 лютого 2016, 16:51
Подякував (-ла): 1771 раз.
Подякували: 639 раз.
Стать: Жінка

СКВИРА, місто Київська обл, Україна

Повідомлення АннА » 12 вересня 2018, 21:05

СКВИРА — місто Київської області, райцентр. Розташов. на р. Сквирка (прит. Росі, бас. Дніпра). Населення 18 тис. осіб (2009).
Прийнято вважати, що перша згадка про поселення С. міститься в грамоті київ. кн. Володимира Ольгердовича, яка підтверджує Юрію Івантичу право на його маєтності. Автентичність грамоти сумнівна, її датування 1390 помилкове (насправді — 1366 або 1381). За непевними даними, у 15ст. С. належала нащадкам Юрія Івантича — князям Половцям-Рожиновським — і припинила існування внаслідок татар. набігів.
Із 1591 урочищем Сквира на теренах Київського воєводства володіли князі Ружинські. Бл. 1615 в урочищі було засновано слободу, яка між 1622 і 1626 отримала магдебурзьке право і стала м-ком. При впадінні р. Домантівка у Сквирку було споруджено дерево-земляний замок (не зберігся; імовірно, стояв на місці більш раннього укріплення, про що свідчить варіант назви С. в 17—18 ст. — "Сквир-городище"). Із 1648 С. — під контролем Війська Запорозького, спочатку — у складі Білоцерківського полку, а з 1651 — Паволоцького полку. 1649 згадується як центр сотні. Містечко занепало під час Руїни і знелюдніло в 1670-х рр., відродилося після повернення під владу Речі Посполитої (1714).
Після 2-го поділу Речі Посполитої (1793) С. відійшла до Рос. імперії. Із 1795 — центр повіту, спочатку — у складі Брацлавського намісництва (1796), потім — Київської губернії (1797—1923). Наприкінці 19 ст. населення міста становило 18 тис. осіб і складалося переважно з українців та євреїв. Діяло кілька дрібних пром. підпр-в (найзначнішими з них були 2 тютюнові ф-ки). 1910 від станції Попільня до С. проклали залізничну гілку.
1917—21 влада у С. не раз змінювалася. Під час Сквирського повстання 1918 спроба повстанців захопити місто зазнала невдачі. 9 червня 1920 було остаточно встановлено рад. владу. 1923 С. стала центром р-ну (спочатку — у складі Білоцерківської округи, із 1932 — Київ. обл.). 1925—38 мала статус с-ща міськ. типу. У повоєнний час у місті розвивалася пром-сть (переважно харчова і легка). Із 14 липня 1941 до 29 грудня 1943 С. була окупована гітлерівцями, які 20 вересня 1941 знищили євреїв міста.
Зі С., яка в 19 ст. була значним центром хасидизму, походить династія цадиків Тверських. У С. працював селекціонер Й.Магомет (1880—1973).
Пам’ятки арх-ри: будівлі чол. г-зії (1909, архіт. О.Кобєлєв), земської управи (1911—12), горілчаного з-ду (кін. 19 ст.). Гол. храм міста — Свято-Успенський собор (1789—1810) — було зруйновано 1979. Із 1987 діє історико-краєзнавчий музей.
Із повагою, Ганна

Повернутись до Літера С

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: АннА, Balymba, Barcha, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], Kasia, Kostyntunivna, ukrgenealogy