Синиця, село, Богуславський район, Київська область

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
surnameindex
Повідомлень: 780
З нами з: 18 липня 2016, 23:24
Дякував (ла): 194 рази
Подякували: 298 разів
Контактна інформація:

Синиця, село, Богуславський район, Київська область

Повідомлення surnameindex »

Синиця, Богуславський район, Київська область
Синица, Богуславская волость, Каневский уезд
Синица, Богуславский район, Киевская область

Воскресенская церковь
1799-1802 - священник Влас Семенович Жураковский
1819 - священник Пантелимон Павлович Бардишевский, дьячок Яков Леонтьевич Домбровский, пономарь Иван Власьевич Жураковский
1865 - священник Михаил Алексеевич Крупский, диакон Моисей Тимофеевич Проценко, пономарь Дмитрий Иванович Говядовский

http://surnameindex.info/info/kiev/kane ... index.html
Некоторые фамилии жителей с. Синица (1866):
Бабиенко
Балабушка
Балашенко
Баштовый
Бондаренко
Бурима
Буценко
Васильченко
Ведмеденко
Гамалий
Говядовский
Головачь
Горнец
Горобец
Грищенко
Диденко
Евтушенко
Живак
Ивжич
Ивченко
Кирий
Коваль
Колопаченко
Кравченко
Крупский
Куприенко
Куриный
Куценко
Логвиненко
Масюченко
Мельниченко
Мирошниченко
Николенко
Онищенко
Павлюк, Павлюченко
Парфеенко
Пискаль
Помазан
Примак
Проценко
Рабчун
Руденко
Савченко
Скорина
Сулыма
Тиопа, Тёпа, Тепа
Торба
Тюпа
Узий
Устенко
Фисак
Фисюк
Цебуля
Чуприна
Шаговый
Шевченко
Шматко
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Синиця, село, Богуславський район, Київська область

Повідомлення АннА »

Сини́ця — село в Україні, в Богуславському районі Київської області. Населення становить 378 осіб.
Історія
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Богуславської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1340 осіб, налічувалось 162 дворових господарства, існували православна церква, школа та 3 постоялих будинки[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1947 осіб (1025 чоловічої статі та 922 — жіночої), з яких 1885 — православної віри[2].
Синиця — село, центр сільської ради, розташоване на правому березі річки Рось при річечці Стара Синиця, за 17 км від районного центру та 15 км від залізничної станції «Ольшаниця». Площа — 388,9 га. Кількість населення станом на 01.01.2007 р. — 320 осіб. Кількість дворів — 250. День села — 13 травня.
Походження назви
Згідно з однією із легенд, свою назву село отримало від річки Синиця. Назва ж Синиця, ймовірно, походить від Кинт або Синд — так саварською мовою називалася у свій час річка, яка впадала в Рось у цій місцевості. Згідно з археологічними знахідками, перші історичні поселення на території села відносяться до VIII—III ст. до н. е., про що свідчать скіфські кургани, залишки яких збереглися до наших днів. За низкою літописних даних, на цій місцевості у VI—IX ст. н. е. мешкало плем'я полян — найбільш могутнє й освічене зі східносло-в'янських племен. Основою господарства полян було землеробство із застосуванням рала і плуга. Розвинутими були також скотарство, промисли та ремесла.
Древні часи
Біля Синиці знаходиться ранньослов'янський могильник зарубинецько-корчуватського типу. Густинський літопис вказує, що Ярослав Мудрий у 1032 р., посилюючи південні кордони Київської держави, побудував ряд укріплень по річці Рось та заклав такі міста на Росі, як Юр'єв, Корсунь, Богуслав. Ці міста були з'єднані між собою так званим «змійо-вим» валом. Сліди валу збереглися в Синиці до наших часів — на південь від річки Рось. За народними переказами, Синиця також була колись містом-фортецею, зручно розташованим і добре укріпленим між двома річками — Синицею і Россю. На той час у місті діяли кілька церков та греко-католицький монастир, якому належали декілька млинів на річці Синиця.
Перші згадки про Синицю в історичних джерелах датуються 1706 р. Саме тоді було закладено церкву Воскресіння Христа. У візиті Богуславського деканату 1746 р. говориться, що нова церква Синицька в ім'я Воскресіння Христова була закладена біля старої, яка існувала з 1706 р. Церква була зруйнована у 1962 р., а на її місці у пристосованому приміщенні відкрита православна Свято-Вознесенька церква.
У 1362 р. територія району знаходилася під владою Литви, а після Люблінської унії 1569 р. — під владою Польщі. З Поросся розповсюджувався по Україні національно-визвольний рух, що призвів до утворення самобутньої Гетьмансько-козацької держави Богдана Хмельницького. У часи розквіту козацтва Запорізька Січ ніколи не поривала живого зв'язку з Пороссям, що залишалося її головною базою поповнення людьми, забезпечення продовольством і спорядженням. Взагалі існує багато фактів і доказів тому, що «паростки» козацтва походять із пороських територій. До цих пір у селі збереглися реєстрові козацькі прізвища, такі як Гамалій, Довбенко, Журавль, Коваль, Онищенко, Харченко, Чуприна, Швець, Шкарбан. У 1685 р., під час визвольної боротьби проти польської шляхти, Богуславщина була визволена від загарбників, а в 1712 р. знову потрапила від владу Польщі.
XVIII—XIX ст.
У 1765 р. Синиця названа містечком і вважалася особливим староством, яке знаходилося до 1789 р. у володінні Костянтина Олізара. За подій Коліївщини 1768 р. на Богуславщину і в Синицю після унії знову повернулося православ'я. У 1777 р. польський король Станіслав Август подарував Богуславське староство князю С. Понятовському. Після другого поділу Польщі (1793 р.) територія увійшла до складу Росії.
У 1795 р. містечко мало 80 дворів, кількість населення — 631 особа. У 1884 р. в Синиці було 162 двори, в яких мешкали 1530 осіб; у 1968 р. — 333 двори з 831 жителем. Основне заняття населення — хліборобство, тваринництво. У 1799 р. князь С. Понятовський продав Богуславський ключ графу К. Браницькому за 4 млн золотих. У 1837 р. Синиця увійшла до Канівського повіту.
XX ст.
У 1922 р. було створено ТСОЗи: «Зоря», «Ранок», «Іскра», «Нива», «Кущ», — які у 1929 р. перетворилися в колгоспи ім. Першого Травня, «Кущ», «Нива», «Хлібороб». У 1932 р. вони об'єдналися в один колгосп. В роки голодомору 1932—1933 рр. у селі померло понад 138 осіб. Синиця було окуповане війьсками Вермахту 17 липня 1941-го, а 31 січня 1944-го — зайнято Червоною Армією.
На примусові роботи до Німеччини було вивезено 87 жителів, на фронті Другої світової загинув 101 односелець. У 1959 р. Синицький колгосп об'єднався із сусіднім Дибинецьким колгоспом в одне господарство — ім. Жданова.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Синиця, село, Богуславський район, Київська область

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
СИНИЦЯ — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Росі, за 20 км від районного центру і за 15 км від залізничної станції Вільшаниця. Населення — 762 чоловіка.
У Синиці містяться рільнича, овочева й тракторна бригада колгоспу ім. Жданова (центральна садиба — в с. Дибинцях). За трудові досягнення 4 передовиків виробництва нагороджено медалями.
У селі працюють восьмирічна школа, клуб, бібліотека, а також пологовий будинок.
Перші згадки про Синицю в історичних джерелах належать до 1706 року.
За мужність і відвагу, виявлені у Великій Вітчизняній війні, 175 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР.
Біля Синиці знаходиться ранньослов’янський могильник зарубинецько-корчуватського типу. На березі Росі виявлено залишки двох давньоруських городищ.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Синиця, село, Богуславський район, Київська область

Повідомлення АннА »

ЦДІАК, православні
Адмін поділ за документами - Богуславського пов., з 1846 р. Канівського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XIX ст. - Канівського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. - Богуславського р-ну Київської обл.
Церква - Воскресіння Христового

метрична книга 127 1012 972(1796); 1135(1799); 1162(1800); 1182(1801); 1198(1802); 1228(1804); 1249(1805); 1278(1807); 1293(1808); 1303(1809); 1319(1810); 1335(1811); 1350(1812); 1362(1813); 1376(1814); 1390(1815); 1404(1816); 1434(1818); 1451(1818); 1482(1821); 1495(1822); 1509(1823); 1524(1824); 1539(1825); 1556(1826); 1575(1827); 1575а(1827); 1592(1828); 1612(1829); 1631(1830); 1650(1831); 1676(1832); 1704(1833); 1730(1834); 1758(1835); 1791(1836); 1828(1837); 1860(1838); 1896(1839); 1948(1840); 1950(1840); 2012(1841); 2064(1842); 2122(1843); 2185(1844); 2247(1845); 2324(1846); 2386(1847); 2453(1848); 2533(1849); 2593(1850); 2673(1851); 2677(1851); 2743(1852); 2883(1854); 2958(1855); 3023(1856); 3094(1857); 3157(1858); 3213(1859); 3284(1860); 3409(1862); 3477(1862); 3537(1864); 3596а(1865); 3669(1866); 3738(1867); 3822(1868); 3926(1869); 4031(1870); 4132(1871); 4137а(1871); 4239(1872); 4360(1873); 4463(1874)
метрична книга 127 1078 1467(1875); 1484(1876); 145(1877); 1485(1878); 1494(1879); 1505(1880); 1511(1881); 1532(1882); 148(1883); 1559(1885); 1565(1886); 1576(1887); 1585(1888); 1593(1889); 1603(1891); 1608(1892); 1617(1893); 1626(1894); 1694(1895); 1641(1896); 1649(1897); 1655(1898); 1661(1899); 1669(1900); 1679(1901); 1692(1903); 1699(1904); 1704(1905); 1712(1906); 1720(1907); 1737(1909); 1745(1910)
метрична книга 127 1079 147(1912); 151(1913); 153(1914); 158(1915); 162(1916); 164(1917)

cповідний розпис 127 1015 150(1802); 283(1819); 307а(1821); 327а(1823); 365(1826); 376а(1826); 390(1828); 402(1829); 414(1830); 430(1831); 444(1832); 462(1833); 464а(1833); 498(1835); 427(1837); 528(1837); 564(1839); 583(1840); 601(1841); 619(1842); 642(1843); 679(1845); 682(1845); 707(1846); 726(1847); 748(1848); 765(1849); 787(1850); 788(1850); 806(1851); 822(1852); 911(1857); 930(1858); 950(1859); 971(1860); 991(1861); 1029(1863); 1049(1864); 1074(1865); 1104(1866)
cповідний розпис 127 1016 169(1816); 181(1817); 191(1818); 227(1822); 250(1827)
сповідний розпіс 127 1017 112(1834)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера С”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей