СМІЛА, місто, Черкаська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
СМІЛА, місто, Черкаська обл, Україна
СМІЛА — місто обласного підпорядкування Черкаської області, райцентр. Центр. частина міста розташов. на лівому березі р. Тясмин (прит. Дніпра), між її притокою Сріблянкою та Ірдинським болотом. Населення 68,7 тис. осіб (2011).
Не пізніше 1541—42 черкас. боярин Ясько Тимкевич на землях, наданих йому 1533 королем. польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом I Старим, заснував поселення Яськове, яке невдовзі припинило існування. Тривалий час на ці землі претендували різні власники, аж поки 1633 вони не стали володінням С.Конецпольського. 1640 на місці Яськова вже існувала слобода Тясмин, яка незабаром перетворилася на містечко й отримала другу назву Сміла. Згодом назва Сміла витіснила першу. Із 1648 С. — у складі Війська Запорозького, центр сотні Чигиринського полку. У 1670-х рр. мешканці С., рятуючись від воєнних дій, переселилися на Лівобережжя, містечко знелюдніло. Після відновлення в правобереж. частині Київського воєводства влади Речі Посполитої (1714) Смілянщина повернулася до рук Конецпольських (які і після 1648 вважалися її номінальними власниками), від них — до Валевських, 1725 — до князів Любомирських. У цей час С. відродилася. З’явилася єврейс. громада. Імовірно, у 1730-ті рр. в містечку було відновлено замок. Під час Коліївщини повстанці захопили С. і зруйнували замок (червень 1768). 1773 С. отримала магдебурзьке право. 1787 кн. Г.Потьомкін купив Смілянський ключ (див. Ключ), який після його смерті (1791) перейшов до його родичів графів Самойлових. Після 2-го поділу Речі Посполитої (1793) С. — під владою Рос. імперії, 1793—94 була центром повіту Київського намісництва, а потім увійшла до Черкас. пов. Київської губернії.
1838 містечко успадкував від Самойлових їхній родич граф Олексій Олексійович Бобринський (із 1856 жив у С. постійно), завдяки якому С. стала знаною як осередок пром-сті та центр великого землеволодіння з передовим сільс. і лісовим госп-вом. Екон., соціальному і культ. розвиткові С. сприяли й нащадки О.О.Бобринського (див. Бобринські), які були власниками містечка до 1917. Серед смілянських з-дів найбільшими були цукровий (заснований 1838), рафінадний (1839) і механічний (1840, виробляв обладнання для цукрової пром-сті та сільс. госп-ва). 1876 повз С. пройшла залізниця Фастів—Знам’янка (нині місто Кіровогр. обл.), за 6 км від містечка було споруджено залізничну ст. Бобринська (із 1930-х рр. — станція ім. Т.Шевченка), яка згодом стала вузловою. Станційне селище злилося з містечком. 1847 у С. мешкало 4 тис. жителів, 1910 — понад 29 тис. Значну частину мешканців становили євреї. Дослідження Олексія Олександровича Бобринського зробили С. відомою серед археологів Рос. імперії.
Рад. владу остаточно встановлено на початку січня 1920. Із 1923 — райцентр. 1926 дістала статус міста, із 1939 — місто обласного підпорядкування. Окупована гітлерівцями з 4 серпня 1941 до 29 січня 1944. У рад. час тривав розвиток С. як значного пром. центру (машинобудування, харчова пром-сть) і траспортного вузла.
Істор. споруди: Успенський костьол (1818—27), Благовіщенський собор (1859), будівля банку (1909, тепер краєзнавчий музей). Археол. пам’ятки: кургани різних епох, городище — рештки замку (земляної фортеці бастіонного типу) 17—18 ст.
Вортман Д.Я.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: СМІЛА, місто, Черкаська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Сміла — місто обласного підпорядкування (з 1939 р.), центр Смілянського району. Розташована на берегах р. Тясьмину (при впадінні у неї Сріблянки), за 30 км від обласного центру. У місті є дві залізничні станції їм. Т. Г. Шевченка та Сміла. Населення — 55,8 тис. чоловік.
Територія сучасного міста та його околиць заселена здавна. На лівому березі Сріблянки, в районі ірдинських болот, в урочищах Юровій горі і Деренківці та в інших місцях виявлені пізньопалеолітичне поселення, яке існувало тут понад. 45 тис. років тому, поселення та майстерня крем’яних знарядь праці доби неоліту. У багатьох курганах розкопані поховання доби бронзи, доскіфських, ранньоскіфських та сарматських часів. За півтора км вище греблі, на р. Тясьмині знайдено» ранньослов’янське поселення черняхівської культури. Біля Сміли виявлено скарб золотих речей, а також могильник давньоруських часів. Крім того, розкопано кілька кочівницьких курганів X—XII ст. н. ери.
Перші дані про поселення на території Сміли знаходимо в документах XVI століття. Відомо, що 1536 року король Сигізмунд І передав землі на узгір’ї над Тясьмином та Сріблянкою якомусь Юську чи Яську Тимкевичу. Він заснував тут хутір, прозваний у народі Яцьковим над Тясмином. Хутір стояв при дорозі, якою татари ходили на Україну. Невдовзі він зник. Ймовірно, що його знищили кочівники. Лишилась тільки назва урочища — Яцькове. Тимкевичі, що ніяк не могли дійти згоди з боярами Жубриками (теж вважали хутір своєю власністю) передали права на свою землю черкаським міщанам. Черкаське староство довго вело боротьбу з Жубриками.
Наприкінці XVI ст. на місці колишнього хутора нереєстрові козаки заснували слободу, яку назвали Тясьмине. На початку XVII ст. слобода перетворилася на поселення містечкового типу і в 1633 році перейшла у володіння польського магната С. Конецпольського. Відтепер вона стала містечком. Незабаром після загарбання Тясьминого Конецпольськими на нього напали татари і погнали в неволю багатьох мешканців. Якась дівчина провела козаків через важкопрохідне Ірдинське болото у тил ворога. «Воїни,— свідчить легенда,— здолали тьму-тьмущу татарви у січі кривавій, тільки дівчини не вберегли…». Поховали воїни героїню над Тясьмином і назвали її Смілою, а містечко Тясьмине на її честь перейменували на Смілу.
Сміла — місто обласного підпорядкування (з 1939 р.), центр Смілянського району. Розташована на берегах р. Тясьмину (при впадінні у неї Сріблянки), за 30 км від обласного центру. У місті є дві залізничні станції їм. Т. Г. Шевченка та Сміла. Населення — 55,8 тис. чоловік.
Територія сучасного міста та його околиць заселена здавна. На лівому березі Сріблянки, в районі ірдинських болот, в урочищах Юровій горі і Деренківці та в інших місцях виявлені пізньопалеолітичне поселення, яке існувало тут понад. 45 тис. років тому, поселення та майстерня крем’яних знарядь праці доби неоліту. У багатьох курганах розкопані поховання доби бронзи, доскіфських, ранньоскіфських та сарматських часів. За півтора км вище греблі, на р. Тясьмині знайдено» ранньослов’янське поселення черняхівської культури. Біля Сміли виявлено скарб золотих речей, а також могильник давньоруських часів. Крім того, розкопано кілька кочівницьких курганів X—XII ст. н. ери.
Перші дані про поселення на території Сміли знаходимо в документах XVI століття. Відомо, що 1536 року король Сигізмунд І передав землі на узгір’ї над Тясьмином та Сріблянкою якомусь Юську чи Яську Тимкевичу. Він заснував тут хутір, прозваний у народі Яцьковим над Тясмином. Хутір стояв при дорозі, якою татари ходили на Україну. Невдовзі він зник. Ймовірно, що його знищили кочівники. Лишилась тільки назва урочища — Яцькове. Тимкевичі, що ніяк не могли дійти згоди з боярами Жубриками (теж вважали хутір своєю власністю) передали права на свою землю черкаським міщанам. Черкаське староство довго вело боротьбу з Жубриками.
Наприкінці XVI ст. на місці колишнього хутора нереєстрові козаки заснували слободу, яку назвали Тясьмине. На початку XVII ст. слобода перетворилася на поселення містечкового типу і в 1633 році перейшла у володіння польського магната С. Конецпольського. Відтепер вона стала містечком. Незабаром після загарбання Тясьминого Конецпольськими на нього напали татари і погнали в неволю багатьох мешканців. Якась дівчина провела козаків через важкопрохідне Ірдинське болото у тил ворога. «Воїни,— свідчить легенда,— здолали тьму-тьмущу татарви у січі кривавій, тільки дівчини не вберегли…». Поховали воїни героїню над Тясьмином і назвали її Смілою, а містечко Тясьмине на її честь перейменували на Смілу.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: СМІЛА, місто, Черкаська обл, Україна
Частина ІІ
Перша світова війна згубно відбилася на економіці і житті Сміли. Багато родин залишилося без годувальників. На залізниці було запроваджено воєнний стан. За будь-який виступ робітників віддавали до суду. Зменшилося виробництво на цукрових заводах, вони працювали переважно для потреб військового відомства.
Незабаром тимчасовий спад страйкового руху змінився новими революційними виступами. 18 березня 1915 року одноденний страйк провели машиністи депо станції Бобринська. 16 поїздів не було відправлено в той день. 25 «бунтарів» власті заарештували і вислали до Сибіру. У жовтні 1915 року два дні страйкували робітники на рафінадному заводі. Це примусило цукрозаводчиків частково поновити попередню оплату праці.
З кожним роком хвиля революційних виступів зростала. У січні й лютому 1917 року у .Смілі і станції Бобринська пройшли мітинги, страйки. В мітингах брали участь солдати місцевого гарнізону. Поліція була безсилою будь-що зробити.
Після Лютневої революції в Смілі панувало двовладдя. Спершу почали діяти власті Тимчасового уряду. А наприкінці березня солдати місцевого гарнізону зібралися на збори. Більшовик М. Г. Кропив’янський (відомий військовий діяч в період громадянської війни на Україні) зробив доповідь про поточний момент. Потім обрали Раду солдатських депутатів. На початку квітня відбулося її перше засідання.
В умовах двовладдя по-різному поводили себе представники політичних партій. Меншовики, есери, бундівці, українські буржуазні націоналісти, захопивши більшість у Смілянській Раді робітничих депутатів, робили все можливе, щоб завадити розгортанню революційного руху. Рада навіть не роззброїла поліції і намагалася обмежувати свою діяльність розглядом питань культури.
Перша світова війна згубно відбилася на економіці і житті Сміли. Багато родин залишилося без годувальників. На залізниці було запроваджено воєнний стан. За будь-який виступ робітників віддавали до суду. Зменшилося виробництво на цукрових заводах, вони працювали переважно для потреб військового відомства.
Незабаром тимчасовий спад страйкового руху змінився новими революційними виступами. 18 березня 1915 року одноденний страйк провели машиністи депо станції Бобринська. 16 поїздів не було відправлено в той день. 25 «бунтарів» власті заарештували і вислали до Сибіру. У жовтні 1915 року два дні страйкували робітники на рафінадному заводі. Це примусило цукрозаводчиків частково поновити попередню оплату праці.
З кожним роком хвиля революційних виступів зростала. У січні й лютому 1917 року у .Смілі і станції Бобринська пройшли мітинги, страйки. В мітингах брали участь солдати місцевого гарнізону. Поліція була безсилою будь-що зробити.
Після Лютневої революції в Смілі панувало двовладдя. Спершу почали діяти власті Тимчасового уряду. А наприкінці березня солдати місцевого гарнізону зібралися на збори. Більшовик М. Г. Кропив’янський (відомий військовий діяч в період громадянської війни на Україні) зробив доповідь про поточний момент. Потім обрали Раду солдатських депутатів. На початку квітня відбулося її перше засідання.
В умовах двовладдя по-різному поводили себе представники політичних партій. Меншовики, есери, бундівці, українські буржуазні націоналісти, захопивши більшість у Смілянській Раді робітничих депутатів, робили все можливе, щоб завадити розгортанню революційного руху. Рада навіть не роззброїла поліції і намагалася обмежувати свою діяльність розглядом питань культури.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: СМІЛА, місто, Черкаська обл, Україна
Частина ІІІ
У Смілі та в районі було створено партійно-комсомольське підпілля. Наприкінці липня патріоти сформували з комуністів та комсомольців Смілянський партизанський загін.
4 серпня ворожі війська захопили місто. В перші дні окупації загарбники розстріляли понад 400 жителів. У Смілі, на станції ім. Шевченка, у концентраційних таборах під відкритим небом гинули від голоду, холоду та епідемій тисячі людей.
Але ніщо не могло залякати радянських людей, зломити їх волі до боротьби. На залізничному вузлі раз у раз виходили з ладу паровози, вагони, колії. Часто влаштовувалися диверсії на машинобудівному, цукрових заводах. Все це було справою рук підпільників. У 1941—1943 рр патріотичні групи діяли на станції ім. Т. Г. Шевченка і машинобудівному заводі. Очолювали їх комуністи: П. А. Цаплюк і О. Малинник (партійна кличка). З осені 1941 року у місті діяла підпільна комсомольська організація у складі Ю. Канарського, О. Міщенка, М. Атамановського, Н. Фастівського та інших.
1942 року фашисти розстріляли комсомольців-підпільників, Ю. Канарського та М. Атамановського повісили. У травні 1943 року були закатовані робітники машинобудівного заводу О. Малинник, П. Калашник, А. Назаренко та інші. Не, дожили до визволення міста від фашистів В. Ф. Ромейко та його бойові помічники В. Ф. Гордієнко, Н. С. Дерев’янко. Проте на місце загиблих заступали нові борці. У середині серпня 1943 року радянське командування у район Сміли послало групу десантників, що стала ядром великого партизанського загону ім. Пожарського (командир — Д. Горячий, комісар — І. Жилін). У цей загін у повному складі вступили залізничники-підпільники на чолі з П. А. Цаплюком, підпільники Сміли та навколишніх сіл.
У серпні — грудні 1943 року на перегонах Шевченкове — Цвіткове, Шевченкове — Знам’янка партизани пустили під укіс 16 ворожих ешелонів. Народні месники висаджували в повітря вагони з ворожими солдатами і офіцерами, технікою, боєприпасами. Часто бувало так, що залізничний вузол не працював по кілька діб.
У Смілі та в районі було створено партійно-комсомольське підпілля. Наприкінці липня патріоти сформували з комуністів та комсомольців Смілянський партизанський загін.
4 серпня ворожі війська захопили місто. В перші дні окупації загарбники розстріляли понад 400 жителів. У Смілі, на станції ім. Шевченка, у концентраційних таборах під відкритим небом гинули від голоду, холоду та епідемій тисячі людей.
Але ніщо не могло залякати радянських людей, зломити їх волі до боротьби. На залізничному вузлі раз у раз виходили з ладу паровози, вагони, колії. Часто влаштовувалися диверсії на машинобудівному, цукрових заводах. Все це було справою рук підпільників. У 1941—1943 рр патріотичні групи діяли на станції ім. Т. Г. Шевченка і машинобудівному заводі. Очолювали їх комуністи: П. А. Цаплюк і О. Малинник (партійна кличка). З осені 1941 року у місті діяла підпільна комсомольська організація у складі Ю. Канарського, О. Міщенка, М. Атамановського, Н. Фастівського та інших.
1942 року фашисти розстріляли комсомольців-підпільників, Ю. Канарського та М. Атамановського повісили. У травні 1943 року були закатовані робітники машинобудівного заводу О. Малинник, П. Калашник, А. Назаренко та інші. Не, дожили до визволення міста від фашистів В. Ф. Ромейко та його бойові помічники В. Ф. Гордієнко, Н. С. Дерев’янко. Проте на місце загиблих заступали нові борці. У середині серпня 1943 року радянське командування у район Сміли послало групу десантників, що стала ядром великого партизанського загону ім. Пожарського (командир — Д. Горячий, комісар — І. Жилін). У цей загін у повному складі вступили залізничники-підпільники на чолі з П. А. Цаплюком, підпільники Сміли та навколишніх сіл.
У серпні — грудні 1943 року на перегонах Шевченкове — Цвіткове, Шевченкове — Знам’янка партизани пустили під укіс 16 ворожих ешелонів. Народні месники висаджували в повітря вагони з ворожими солдатами і офіцерами, технікою, боєприпасами. Часто бувало так, що залізничний вузол не працював по кілька діб.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: СМІЛА, місто, Черкаська обл, Україна
Звідси
на 1804 рік
на 1804 рік
Иосиф 46 женат, Петр 34 холост, Скочинские
Жительствуют первой в Петербурге, а второй Черкаского повета в местечке Смиле
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: СМІЛА, місто, Черкаська обл, Україна
ЦДІАК
Українська назва Гречківка, с. Російська назва Гречковка, с.
Назва на 2009 рік
Приписні села –
Адмін поділ за документами Черкаського пов. Київська губ.
За адмін. поділом XIX ст. Черкаського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Смілянського р-ну Черкаської обл.
Церкви св. Олексія
Примітки нині район м. Сміла
Тип Фонд Опис Справа
клірова відомість 127 1009 1011(1893); 1060(1901); 1115(1914)
клірова відомість 127 1010 221(1895)
клірова відомість 127 1011 3516(1885); 3519(1890); 3520(1891); 3521(1892); 3522(1893); 3523(1894); 3524(1896); 3525(1897); 3526(1898); 3527(1899); 3528(1902); 3529(1903); 3530(1904); 3531(1905); 3532(1907); 3533(1908); 3536(1912); 3621(1886); 3622(1886); 3623(1887); 3627(1889); 3628(1889); 3629(1890); 3630(1890); 3631(1891); 3632(1891); 3633(1892); 3634(1893); 3635(1894); 3636(1894); 3638(1896); 3639(1899); 3681(1916); 3682(1917); 3683(1917); 3684(1918); 3685(1918); 3535(1911)
Українська назва Гречківка, с. Російська назва Гречковка, с.
Назва на 2009 рік
Приписні села –
Адмін поділ за документами Черкаського пов. Київська губ.
За адмін. поділом XIX ст. Черкаського пов. Київської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Смілянського р-ну Черкаської обл.
Церкви св. Олексія
Примітки нині район м. Сміла
Тип Фонд Опис Справа
клірова відомість 127 1009 1011(1893); 1060(1901); 1115(1914)
клірова відомість 127 1010 221(1895)
клірова відомість 127 1011 3516(1885); 3519(1890); 3520(1891); 3521(1892); 3522(1893); 3523(1894); 3524(1896); 3525(1897); 3526(1898); 3527(1899); 3528(1902); 3529(1903); 3530(1904); 3531(1905); 3532(1907); 3533(1908); 3536(1912); 3621(1886); 3622(1886); 3623(1887); 3627(1889); 3628(1889); 3629(1890); 3630(1890); 3631(1891); 3632(1891); 3633(1892); 3634(1893); 3635(1894); 3636(1894); 3638(1896); 3639(1899); 3681(1916); 3682(1917); 3683(1917); 3684(1918); 3685(1918); 3535(1911)
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: СМІЛА, місто, Черкаська обл, Україна
ЦДІАК (католики)
Українська назва Сміла, м-ко Російська назва
Коментарі
Адмін поділ Черкаського пов. Київської губ.
Деканат Звенигородський Релігія Католики
Приписні села Балаклія, с.; Баландине, с.; Березняки, с.; Білозір’я, с.; В’язівок, с.; Голов’ятине, с.; Грекове, с.; Жаботин, с.; Залевки, с.; Калинівка, с.; Кам’янка, с.; Ковалихи, с.; Ксаверове, с.; Орловець, с.; Попівка, с.; Райгород, с.; Ребедайлівка, с.; Ревівка, с.; Ротмістрівка, с.; Руська Поляна, с.; Санжариха, с.; Софіївка, с.; Старосілля, с.; Черкаси, м.; Яблонівка, с.;
Костел Успіння Пресвятої Богородиці
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1043 1 84(1871); 87(1872); 88(1873); 89(1874)
метрична книга 2209 1 1(1883); 2(1884); 3(1885); 4(1886); 5(1887); 6(1888); 7(1889); 8(1891); 9(1893); 10(1895); 11(1896); 12(1897); 13(1898); 14(1899); 15(1900);
Українська назва Сміла, м-ко Російська назва
Коментарі
Адмін поділ Черкаського пов. Київської губ.
Деканат Звенигородський Релігія Католики
Приписні села Балаклія, с.; Баландине, с.; Березняки, с.; Білозір’я, с.; В’язівок, с.; Голов’ятине, с.; Грекове, с.; Жаботин, с.; Залевки, с.; Калинівка, с.; Кам’янка, с.; Ковалихи, с.; Ксаверове, с.; Орловець, с.; Попівка, с.; Райгород, с.; Ребедайлівка, с.; Ревівка, с.; Ротмістрівка, с.; Руська Поляна, с.; Санжариха, с.; Софіївка, с.; Старосілля, с.; Черкаси, м.; Яблонівка, с.;
Костел Успіння Пресвятої Богородиці
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1043 1 84(1871); 87(1872); 88(1873); 89(1874)
метрична книга 2209 1 1(1883); 2(1884); 3(1885); 4(1886); 5(1887); 6(1888); 7(1889); 8(1891); 9(1893); 10(1895); 11(1896); 12(1897); 13(1898); 14(1899); 15(1900);
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Google [Bot] і 14 гостей