Терехове, село, Бердичівського р-ну, Житомирської області

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Терехове, село, Бердичівського р-ну, Житомирської області

Повідомлення АннА »

Музей історії села Терехове.

Центральна частина села, окремий будинок біля сільської ради.
Музею історії в селі Терехове відкрито 5 грудня 1987 року. Музей присвячений історії села та містить експозицію, присвячену англійському письменнику Джозефу Конраду, який вірогідно народився у селі Терехове.
На сьогодні музей містить більш як 2 тис. експонатів, кількість яких щороку збільшується. В кімнатах музею експозиції розповідають про історію рідного краю з давніх-давен і понині, є багато предметів епохи неоліту, трипільської та черняхівської культур. Об'ємний розділ музею присвячений Великій Вітчизняній війні. Чимало матеріалів міститься про колишній місцевий радгосп імені Котовського, адже він був одним з кращих господарств Бердичівського району.
Кілька кімнат знайомлять з життям та творчістю класика світової літератури, англійського письменника, земляка Джозефа Конрада. Експонатів, присвячених Джозефу Конраду, понад 300. Вони розповідають про дитинство та молодість, родину і особисте життя письменника та про його майже 20-річні морські мандри. Представлено також літературний доробок письменника.
Ініціатором створення музею в селі Терехове став педагог та краєзнавець Микола Юхимович Шепелюк. Розпочав свою діяльність Микола Юхимович не на порожньому місці. Ще працюючи вчителем у місцевій школі, він розпочав збирати експонати. На першому етапі зорганізував до пошукової роботи вчителів і учнів Терехівської школи. В результаті було створено першу музейну експозицію, яка розповідала про історію села і Бердичівського району від первіснообщинного ладу до сьогодення. Велике місце в ній посідали археологічні старожитності з колекції педагога і краєзнавця Гаврила Григоровича Богуна, який у 50-70-х роках пліч-о-пліч з Миколою Шепелюком багато зробив для вивчення історії рідного краю. Значне місце в експозиціях займала також героїка Великої Вітчизняної війни.
Щоб створити музей, потрібно було підібрати команду однодумців. На початку 1980-х років 21 чоловік ввійшли до складу музейної ради. Вони з першого дня активно включилися в роботу. Але шкільного приміщення, де спочатку планували розмістити музей, для експозицій не вистачало і ентузіасти вирішили збудувати для музею окреме приміщення. Допомогти реалізувати цю благородну ідею взялися тогочасний голова правління колгоспу імені Котовського Володимир Жабко, керівники району Клавдія Філіпова, Василь Бабійчук, Василь Сухораба, Володимир Мостовий. Не залишилися байдужими до цієї справи й працівники посольства Польщі в Україні, які подарували музею багатотомне видання творів Джозефа Конрада, надіслали довідкову літературу. Микола Гордієнко у Москві відшукав англійське багатотомне видання творів письменника. У цьому йому допоміг російський перекладач Віктор Борисов. У травні 1983 року В. Борисов надіслав створюваному музею докладну інформацію про стан сучасного конрадознавства, а також відомості про Морський музей у Гданську (Польща) та його знамениту конрадівську філію. Він всіляко вітав ідею створення музею в Тереховій, присвяченого письменнику-мариністу.
Розпочате у 1983 році народним методом будівництво завершилося через чотири роки. У грудні 1987 року, до 130-ої річниці від дня народження Джозефа Конрада, музей справив новосілля. На його відкриття прибуло чимало відомих гостей, а також письменники Юрій Щербак і Дмитро Павличко, літературознавці з Росії, польські дипломати.
Першим директором музею села Терехове став Микола Юхимович Шепелюк. З початку 2000 років музеєм опікується історик за освітою, краєзнавець Михайло Михайлович Бедь.
Діяльність музею високо оцінена в Україні та за кордоном. У 1993 році йому присвоєно звання "Народний". Заклад нагороджено Почесною Грамотою Українського товариства Дружби і культурного зв’язку з зарубіжними країнами (1988), Дипломом Всеукраїнської спілки краєзнавців (2009), Почесною Грамотою Посольства Республіки Польща в Україні і Польського Конрадівського Товариства (2008) і т.д. Високу оцінку його наукової праці дали Польська Академія наук, Міжнародна наукова спілка "Конрад: західні та східні перспективи", Колумбійський університет, Товариство Джозефа Конрада у Великій Британії, дипломатичні представництва Польщі, Великої Британії, Німеччини, Росії, США в Україні, а також широкі кола громадськості.
На будинку музею встановлено меморіальну дошку, присвячену Джозефу Конраду. Напис на дошці: "В селі Терехова 3 грудня 1857 р. народився Джозеф Конрад (Ю.Т. Коженьовський). Видатний англійський письменник".



Джерела і література:
Відкрито музей в Тереховому. // "Радянський шлях" від 09.12.1987 р.
Славен наш Бердичівський край! // "Земля Бердичівська" №41 (15629) від 12.10.2007 р.
Бедь М.М., Скавронська О.П. Краєзнавець, організатор музейної справи М.Ю. Шепелюк // Житомирщина на зламі тисячоліть. Науковий збірник "Велика Волинь". Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т. 21 / Відп. ред. М.Ю. Костриця. — Житомир: М.А.К., 2000. — С. 360-361.
Костриця М.Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — с. 117-120.
Бедь М.М., Скавронський П.С. Внесок М.Ю. Шепелюка у вивчення та популяризацію життя і творчості Джозефа Конрада // Бердичівська земля у плині часу. Науковий збірник "Велика Волинь". Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Вип. 37. Матеріали Міжнародної науково-краєзнавчої конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження класика англійської літератури Джозефа Конрада (26-29 вересня 2007 року, м. Бердичів) / Гол. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х т. – Т. 1. – Житомир: М. Косенко, 2007. – С. 106-117.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терехове, село, Бердичівського р-ну, Житомирської області

Повідомлення АннА »

Зображення
КОНРАД (Conrad) Джозеф (справжні ім'я та прізв. – Юзеф-Теодор-Конрад Коженьовський; 03.12.1857–03.08.1924) – класик англійської літератури (мариніст, літературиний критик), моряк.
Племінник Ю.Коженьовського.
Народився в с. Терехове (нині село Бердичівського р-ну Житомир. обл.) в сім'ї польського шляхтича, письменника й революційного діяча А.Коженьовського, засланого царським урядом 1861 до Пермі, а 1863 – до Вологди (нині обидва міста в РФ).
Хрещеним батьком Коженьовського був Ю.-І.Крашевський, відомий польський романіст.
Коженьовський рано осиротів; батьків йому замінив дядько по матері, багатий землевласник Тадеуш Бобровський, якого він дуже любив і цінував.
Коженьовський жив на Житомирщині, у Чернігові, Львові, бував у Києві та Одесі, де вперше побачив море – свою неминущу любов. Навчався в Краківській (1868–69) та Львівських (1872–74) гімназіях. Мріючи про далекі мандри й не бажаючи служити в російській армії, отримав згоду дядька на виїзд до Франції і 1874 у Марселі став юнгою торгового флоту.
Після трьох подорожей до Вест-Індії (група о-вів в Атлантичному океані між Пн. і Пд. Америкою) у квіт. 1878 перейшов служити матросом в англ. торг. флот, де дослужився до капітана (1886) і тоді ж отримав британське підданство.
Вже капітаном Коженьовський відбував рейси до Австралії, Індії, Сіаму (колиш. назва Таїланду), Малайського архіпелагу та багатьох ін. земель в усіх частинах світу, під його командуванням побувало 19 кораблів.
Після невдалої тяжкої подорожі до Конго захворів на малярію. Однак, перш ніж відмовитися через хворобу від кар'єри мореплавця, Коженьовський здійснив ще останню подорож – до Австралії.
1894 Коженьовський назавжди розпрощався з морем. Одружившись із Джессі Джордж, оселився в графстві Кент і зайнявся творчою працею під псевдонімом Джозеф Конрад. Як письменник Коженьовський формувався під впливом польс., рос., укр., франц., англ. та багатьох ін. культур.
Сх. та афр. враження дали йому матеріал для перших романів – "Примха Олмейєра" (1895), "Вигнанець з островів" (1896), "Негр з “Нарциса”" (1897), "Розповіді про неспокій" (1898).
Стоячи на позиціях неоромантизму, Коженьовський оспівував мужніх тубільців з "нецивілізованих" екзотичних країн, чол. гідність і честь, незрадливу дружбу, засуджував грабіжницькі війни ("Перемога", 1915; "Визволення", 1920), колоніалізм та расизм, зокрема тиранію рос. самодержавства (повість "Таємний агент", 1907; роман "Очима Заходу", 1911), своєрідно поєднуючи реалізм з морською романтикою і морально-етичними та соціальними пошуками героїв.
Відвідуючи дядька (у с. Казимирівка Київ. губ.), 1890 і 1893 Коженьовський жив в Україні, природу, життя і побут якої відобразив у багатьох творах: "Емі Фостер" (1903), "Дві сестри" (1896, незакінчений, опубл. 1928), "Князь Роман" (1925), кн. "Зі спогадів" (1912); напівавтобіографічний роман "Тіньова межа".
Залишившись у душі польським патріотом, Коженьовський відмовився прийняти титул британського лорда.

Коженьовський – автор 7-ми збірок новел і 12-ти романів, кращим з яких є "Лорд Джім" (1900); три з них написані в співавторстві з Ф.Фордом ("Спадкоємці", 1901; "Почуття", 1903; "Природа злочину", 1924). Перу Коженьовського належить також низка статей про творчість визначних письменників – А.Доде, Гі де Мопассана, А.Франса, І.Тургенєва, свого друга Дж.Голсуорсі.

Помер у м. Бішопсборн (графство Кент, Велика Британія).

Недописаними залишилися твори "Золота стріла", "Порятунок", "Чекання" (про Наполеона I Бонапарта на о-ві Ельба) та "Князь римський" (про революц. рух у Польщі 1831–63).
Створена Коженьовським нова розповідна техніка вплинула на творчу манеру Е.Хемінгуея, У.Фолкнера, Максима Горького та ін.; його твори перекладені майже всіма мовами світу (укр. його перекладали С.Вільховий, Л.Гончар, М.Калинович, Г.Касьяненко, М.Лисиченко та ін.).
Творчість Коженьовського досліджували М.Калинович, Г.Костенко, Г.Майфет, А.Ніковський, С.Родзевич, В.Цибульська та ін. Твори письменника, який вірив у можливість морального вдосконалення людської природи, залишаються актуальними і в наш час.
У 70-ті рр. 20 ст. у Великій Британії засновано міжнар. "Конрадівське товариство"; у США видається ж. "Конрадіана".
1994 амер. режисер Ф.Коппола створив за повістю Коженьовського "Серце пітьми" кіноф-м "Апокаліпсис нашого часу"; 2005 в Чехії знято кінофільм за повістю Коженьовського "Перемога", гол. роль у якому – українки – зіграла киянка Іванна Іллєнко. За романом Коженьовського "Лорд Джім" польс. композитор Р.Твардовський створив оперу (поставлена 1976). 1987 на батьківщині письменника в с. Терехове в складі місц. краєзнавчого музею відкрито експозицію, присвячену Дж. Конраду. У ній представлено прижиттєві видання творів Коженьовського англ. та ін. мовами, книги Ю.-І.Крашевського, листи його сина – Богдана Конрада – до жителів с. Терехове, бюст роботи А.Матвієнка та ін. матеріали.

У 70-х рр. 20 ст. в англійській періодиці опублікована серія фоторепортажів "Тут народився Джозеф Конрад" кореспондента газ. "Земля Бердичівська" В.Коржука.

2007 з нагоди 150-річчя від дня народження Коженьовського Польща заснувала для укр. письменників премію ім. Конрада, першим її отримав Т.Прохасько.

Абліцов В.Г., Герасимова Г.П.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терехове, село, Бердичівського р-ну, Житомирської області

Повідомлення АннА »

ДАВіО - православні
1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Свято-Параскевська церква с. Терехова Бердичівского повіту Київської губернії
4. с. Терехова
5. Народження: 1878: ф.904, оп.27, спр.201; 1881: ф.904, оп.27, спр.214; 6. Шлюб: 1878: ф.904, оп.27, спр.201; 1881: ф.904, оп.27, спр.214;
7. –
8. Смерть: 1878: ф.904, оп.27, спр.201; 1881: ф.904, оп.27, спр.214;
9. –
10.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Т”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 15 гостей