Торговиця, село, Новоархангельський р-н, Кіровоградська обл, Україна

Відповісти

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Торговиця, село, Новоархангельський р-н, Кіровоградська обл, Україна

Повідомлення АннА »

ТОРГОВИЦЯ, археологічна пам’ятка — рештки золотоординського міста на території с. Торговиця Новоархангельського р-ну Кіровогр. обл., на правому березі р. Синюха (прит. Пд. Бугу). Археол. розкопки, що почалися 1997, виявили рештки тандирів (опалювальних пристроїв), хамаму (цегляної лазні сх. типу), керамічного водогону, деталі монументальної будівлі з рисами сельджуцького впливу. За результатами досліджень ґрунтового могильника встановлено, що населення Т. було багатоетнічним (русини, алани, тюрки), значна його частина сповідувала християнство. Знахідки монет дають підстави стверджувати, що місто досягло розквіту в 1320—60-х рр. і занепало наприкінці 14 ст. Руїни мурованих мечетей були помітні в Т. ще в 2-й пол. 17 ст.

Т. є найпівнічнішим на дніпровському правобережжі з відомих міст Золотої Орди. Місто стояло біля броду через Синюху на жвавому торг. шляху та було важливим економічним і, ймовірно, адм. центром. Є гіпотеза, що ототожнює Т. з Ябу-городом, який згадується в ярликах ханських на українські землі.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Торговиця, село, Новоархангельський р-н, Кіровоградська обл, Україна

Повідомлення АннА »

Торго́виця — село (давніше місто) в Новоархангельському районі Кіровоградської області (Україна).
Розташоване на березі річки Синюха (ліва притока р. Південний Буг), на протилежному березі — районний центр Новоархангельськ.
Населення — 2 534 особи.
Орган місцевого самоврядування — Торговицька сільська рада.
Історія
На території села виявлено сліди міста доби Золотої Орди, могильник того ж часу. Археологічні дослідження проводить експедиція Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. К. Винниченка.
Перша письмова згадка про Торговицю датується 1331 роком. Близькість лісів спричинила розвиток тут бортництва, теслярства та бондарства; поширення набуло ткацтво. Розташування міста на перетині торгових шляхів з Галицько-Волинського князівства, Володимиро-Суздальщини та Київщини зробило Торговицю одним з міжнародних центрів обміну товарами на землях ВКЛ.
Поруч із містом восени 1362 року відбулася битва на Синіх Водах між військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами татарських правителів на Поділлі, яка закінчилася розгромом татар і переходом їхніх земель під владу Литви.
Місто, яке виникло тут за литовських часів, було знищене Менглі-Гіреєм наприкінці 15 століття. 1575 року Мацєй Стрийковський ще бачив тут мури давнього міста.
Згодом терен Торговиці належав до «пустих земель» Умані.
1609 — Торговицю надали Валентію-Алєксандеру Каліновському, пізніше вона перейшла до його сина Марціна Каліновського.
1669 — тут сформували козацький полк. Першим полковником був Євтим Торговицький.
1675 — у розпалі Руїни мешканці Торговиці переселилися за Дніпро.
Торговиця перейшла під владу поляків і належала Станіславу Потоцькому.
1732 — належала Францішеку Салезію Потоцькому. Він поставив тут управителем Квятковича, який населив значну кількість нових поселень (помер у віці 105 років).
1773 — перейшла до сина Ф. С. Потоцького — Станіслава Щенсного Потоцького, який утримував тут особисту прикордонну сторожу, складену переважно зі шляхти (було їх 70 осіб).
1776 — Юзефом-Ґабрелем Стемпковським та С. Щ. Потоцьким після судового процесу між ними через село було угоду, за якою воно відходило останньому.[1]
14 травня 1792 — С. Щ. Потоцький, Северин Жевуський, Ксаверій Браницький уклали тут «Торговицьку конфедерацію».
1885 — тут було 1206 мешканців (наприкінці 19 століття — 2137).
Станом на 1885 рік у колишньому військовому поселенні, центрі Торговицької волості Уманського повіту Київської губернії, мешкало 1570 осіб, налічувалось 340 дворових господарств, існувала православна церква, каплиця, єврейський молитовний будинок, єврейське училище, школа, 3 рейнських погреби, 6 постоялих будинків, 4 постоялих двори, 42 лавки, 2 водяні млини, відбувались ярмарки по неділях через 2 тижні[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3677 осіб (1776 чоловічої статі та 1901 — жіночої), з яких 2360 — православної віри, 1299 — юдейської[3].
Голодомор
Під час Голоду 1932—1933 років, тільки згідно мартирологу, укладеному на підставі свідчень очевидців Голодомору, в селі загинуло 64 особи[4]. Ночами («щоб ніхто не бачив») люди ходили на поле шукати мерзлі буряки і гнилу картоплю. Колоски з пшеницею шукали у стрісі. Її трусили, і що звідти падало, те й мололи. Навесні у річці з'являлися скойки (річкові молюски), які збирало усе село[5].
Храми
1746 року за сприяння Францішека Салезія Потоцького було збудовано дерев'яну церкву святого Миколая.
19 листопада 2016 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в Торговиці звершив чин великого освячення храму на честь Святителя Миколая Чудотворця.
Відомі люди
Буряк Григорій Григорович — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Теплицький Марк Львович (1924, Торговиця — 2009) — Заслужений архітектор РСФСР, автор проектів багатьох споруд Курська[6]
13 жовтня 2015 року в Торговиці відкрито меморіальну дошку честі Миколи Томака, Івана Сурженка, Олександра Азарова, Миколи Покрищенка. Благодійник вирішив залишитися невідомим.
Аліщенко Іван Альбертович (1980—2014) — капітан ЗСУ, учасник російсько-української війни, загинув біля смт Велика Новосілка (Донецька область).
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Торговиця, село, Новоархангельський р-н, Кіровоградська обл, Україна

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ТОРГОВИЦЯ — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Синюхи, за 3 км на захід від районного центру і за 30 км від залізничної станції Тальне. Населення — 2239 чоловік. Сільраді підпорядковане село Левківка.

У Торговиці міститься центральна садиба колгоспу ім. Щорса, за яким закріплено 4348 га сільськогосподарських угідь, з них 4001 га орної землі. Господарство спеціалізується на виробництві свинини. Вирощуються зернові й технічні культури. Розвинуте бджільництво. З допоміжних підприємств діють млин, олійня. 115 колгоспників нагороджені орденами й медалями, троє з них — орденом Трудового Червоного Прапора. Голова колгоспу Г. Є. Перехрест відзначений орденом Жовтневої Революції.

В селі — середня школа, в якій 28 вчителів навчають 304 дітей, будинок культури, дві бібліотеки з фондом 15 000 книг, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла. Працюють побутова майстерня, 4 магазини. У партійній організації — 60 комуністів, у комсомольській — 62 члени ВЛКСМ.

Перша письмова згадка про Торговицю належить до 1331 року. В січні 1918 року в Торговиці встановлено Радянську владу.

В період народно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти (1648— 1654 рр.) був створений Торговицький полк, який пізніше приєднався до запорізького війська для спільної боротьби проти татарської агресії.

396 жителів села брали участь у Великій Вітчизняній війні, 248 з них нагороджені орденами і медалями, 148 загинули смертю хоробрих. У парку встановлено пам’ятник загиблим воїнам-визволителям.

Вихідці із Торговиці — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки Таджицької РСР Г. Г. Калиничева, професор Київського політехнічного інституту М. Л. Кадниболотський.

Поблизу села знайдено кам’яні знаряддя праці доби палеоліту і неоліту, а біля Левківки — скіфські бронзові наконечники стріл.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Літера Т”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 15 гостей