Терміни для ГРОШЕЙ

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ГРОШИК РУСЬКИЙ – назва монет, які карбували у Львові впродовж 2-ї пол. 14 ст. для Королівства Руського, створеного на тер. галицько-волин. земель після захоплення їх Польщею 1349. Емісія Г.р. велася за часів панування тут королів Казимира III Великого (1349–70), Людовіка Угорського (1370–72, 1378–82) та кн. Владислава Опольського (1372–78).

На аверсі монети вміщувалася монограма монетного сеньйора та кругова легенда. На реверсі – герб галицьких земель (крокуючий вліво лев) та кругова легенда: "MONETA RUSSIAE". Г.р. Казимира III Великого за вартістю прирівнювався до 1/2 гроша празького або польського квартника. У письмових джерелах Г.р. згадується як "grossi usuali" (загальновживана монета), "grossi numori Ruthenicalis" (гроші рус. лічби), "moneta in terra Russiae" (монета, що перебуває в обігу в Рус. землі) та ін. У складі монетних скарбів Г.р. зустрічаються переважно на тер. галицьких земель, Поділлі та в Молдові. У зв'язку з ліквідацією Польщею автономії галицьких земель карбування Г.р. бл. 1390 було припинене.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ГУЛЬДЕН (нім. Gulden, від Gold – золото) – назва золотого флорина, а також золотої монети, що карбувалася в Німеччині від серед. 14 до кін. 15 ст. спочатку за зразком флорина, а згодом – з локальними особливостями.
У 17 ст. Г. – монета номінальною вартістю ²/3 талера, а з 1753 – 1/2 конвенційного талера.
Впродовж 15–17 ст. Г. був широко розповсюдженою монетою на укр. землях.

ГУЛЬДЕН АВСТРІЙСЬКИЙ – срібна монета, запроваджена урядом Австрійс. імперії (від 1867 – Австро-Угорщина) в ході грошової реформи 1857.
Поділявся на 100 крейцерів і важив 12,34 г (11,1 г чистого срібла).
1857–92 карбувалися монети номіналом 1 та 2 Г.а. зі срібла, а 1870–92 – 4 та 8 Г.а. із золота.
Під час грошової реформи 1892 Г.а. обміняно на крони у співвідношенні 1:2. Через те, що значна ч. цих монет залишалась у нас. зх.-укр. земель, їх обіг було продовжено до 1899.

ГУЛЬДЕН РИНСЬКИЙ, гульден рейнський, австрійський золотий ринський – осн. грошова одиниця Австрійс. імперії, встановлена монетною конвенцією від 20 верес. 1753.
Зі срібла кельнської марки (233,8 г) карбували 20 Г.р.
Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) на зх.-укр. землях, що перебували у складі Австрії, було запроваджено Г.р., який поділявся на 60 крейцерів і дорівнював Ѕ конвенційного талера.
Під час грошової реформи 1857 Г.р. було замінено гульденом (флорином) австрійської валюти за курсом: 1 Г.р. = 1,05 гульдена (флорина) австрійської валюти. Однак населення продовжувало вживати назву Г.р.; до назви "Австрійський золотий ринський" вдавалися для позначення монет вартістю 1 гульден австрійської валюти.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ЄФІМОК, єфімка – рос. назва західноєвроп. талера, який впродовж 16–17 ст. використовувався як сировина для виготовлення монет, а також як гроші в розрахунках з іноземцями, які служили в Рос. д-ві.
Торгівля єфімком була держ. монополією, а їх обіг усередині країни був офіційно заборонений.
Назва монети походить від першої ч. назви чеського м-ка Іоахімсталь, в якому було започатковано широкомасштабне карбування талерів.

До серед. 17 ст. характерною особливістю рос. монетної системи була відсутність в її складі великих номіналів. Найбільшим із них була копійка вагою бл. 0,48 г.
1654, в умовах наростання кризових явищ у фінансовій системі Рос. д-ви, було здійснено спробу запровадити в обіг велику срібну монету європ. зразка. З цією метою західноєвроп. талери перекарбовувалися в рос. рублі, що номінально дорівнювали 100 коп. Московський "рубль" 1654 був неповновартісною монетою, тому що містив срібла бл. 28 г, а 100 рос. коп. – бл. 48 г. Емісія срібних рублів була припинена 1655, натомість в обіг були запроваджені талери з контрамаркою (містили зображення рос. царя Олексія Михайловича у вигляді вершника і дату "1655"), які одержали назву "єфімок з признаком". Для них встановлювалася ціна – 64 коп., що відповідало середній кількості цих монет, карбованих з однієї талерної монети. Емісія єфімок припинилася 1656, але в обігу вони залишалися до 1659, після чого нас. було зобов'язане здати їх у скарбницю для обміну на розмінну монету. В Україні єфімки зберігалися в обігу протягом 2-ї пол. 17–18 ст.
Зображення Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

Зображення
КУРУШ (турецька звукоімітація латинського grossus – великий) – срібна турецька монета талерного типу.
Від 1687 (початок карбування) й до кін. 18 ст. був у обігу на Буковині.
За основу перших курушів (19,24 г срібла 800-ї проби) був узятий, імовірно, польський злотовий талер короля Сигізмунда III Ваза.
Від 1703 за основу куруша було взято французьий екю чи іспанський песо (ці куруші стали називати також "піастрами" – "пластинами").
Вагові показники монети та проба срібла в ній у випусках різних років постійно зменшувалися – від 26 г 700-ї проби (1703) до 19 г 545-ї проби (1757) і до 12,6 г 465-ї проби (1789) та 3 г 170-ї проби (1830). Від 1787 1 К. = 40 пара = 120 акче. Від 1844 100 К. = 1 ліра. Нині 1 К. = 4 пара.

ІГІРМІЛІК (до турец. "двадцять") – турецьке позначення монети в 20 пара, вперше карбованої за султана Агмеда III (1703–30) для розміну куруша.
Мав вартість півкуруша, чи за буковинськими грамотами "пол леу".
Офіційно перебував у буковинському та молдов. обігу з 1703.
Після приєднання Буковини до Австрії (1774) 1778 знятий з обігу за рекомендацією Надвірної палати через погіршення проби.
Неофіційно монета залишалася в грошовому обігу Буковини до початку 19 ст.

АКЧЕ (турец. "білуватий", від грец. <__> "білий") – дрібна турец. срібна монета (карбована до 1836), відома в Молдові та на Буковині 15–17 ст. як аспр.
Перші акчі (вагою 1,2 г срібла 900-ї проби) карбував 1328–29 султан Орхан.
Вага та проба акче постійно знижувалася – 1,028 г (1451–81), 0,737 г (1481–1512), 0,5 г (1574–95), 0,33 г (1603), 0,19–0,13 г (1687).
У місц. скарбах є монети 3 акче (пара) та 10 акче (онлук).
1512–77 40 акче = 1 курушу.
1520–70 50 акче = 1 Floryn.
1687 120 акче = 40 пара = 1 курушу.
Окрім турец. акче, відомі білонні татар. акче 15–18 ст. та мідні молдов. акче Івана Вода Лютого (1572–74).
Зображення

АЛТУН – турецька золота монета, вперше відкарбована 1454 султаном Мегмедом II (1451–81) після здобуття Константинополя.
Маса алтуна складала 3,43 г золота 995–800-ї проби. Зразком для його карбування слугували венеціанські дукати – Цехін.
Спочатку вартість алтуна становила 60 акче, однак згодом, у зв'язку із знеціненням розмінної монети, вона постійно зростала.
Бл. 1700 алтун коштував уже 300–400 акче, а 1800 – 210 пара.
Впродовж 16–18 ст. алтун перебували на грошовому ринку укр. земель, про що свідчать їх знахідки у монетних скарбах та згадки про них у писемних джерелах.

Зображення Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ІМПЕРІАЛ – рос. золота монета, яку карбували з перервами 1755–1914. З
апроваджений імп. Єлизаветою Петрівною.
Номінальна вартість його 10 рублів, вага – 11,61 г золота 916-ї проби.
В обігу перебували також напівімперіали.
Через зниження вартості паперових грошових знаків золотий І. наприкінці 19 ст. оцінювався уже в 15 руб. кредитними білетами. Це співвідношення було покладено в основу грошової реформи 1897. Основною одиницею рос. грошової системи став золотий рубль, який становив 1/15 І. Із золота 900-ї проби карбувалися монети номіналом 5, 71/2 (напівімперіали), 10, 15 руб. Рубль містив 0,774 г. чистого золота. Внаслідок грошової реформи 1897 царському урядові аж до Першої світової війни вдалося утримувати стабільність своєї валюти.
Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

АВСТРІЙСЬКА ВАЛЮТА – тип грошей в Австрійської імперії (з 1867 – Австро-Угорщина) 1858–92.
1857 Австрія уклала з нім. д-вами монетну конвенцію про узгодження валют.
На основі митного фунту (становив 500 г срібла) карбувалося або 45 австрійс. гульденів, що розділялися на 100 крейцерів, або 30 нім. талерів;
1 гульден 5 крейцерів австрійської валюти відповідали гульдену попередньої конвенційної стопи 1753 (див. Конвенційна система).

На зх.-укр. землях побутували такі осн. номінали австрійської валюти: мідні 1/2, 1, 4 крейцери;
срібні 5, 10, 20 крейцерів;
1/4, 1 та 2 гульдени (для внутр. обігу);
1 і 2 талери (для заг.-герм. торгового обігу);
золоті півкрони та крона 1858– 65, 4 і 8 флоринів 1870– 92 рр.
З грошей конвенційної стопи 1753 продовжено карбування лише т.зв. левантійських талерів (талерів Марії-Терезії) та торг. дукатів.
Огуй О.Д.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

АЛТИН – 1) старовинна рос. грошово-лічильна одиниця. Термін походить від татар. слова "алти" (шість) і виник на пн.-сх. землях Русі в останні десятиріччя 14 ст. (перша письмова згадка бл. 1375). Як одиниця грошової лічби А. дорівнював 6 ДЕНГА, дєньга, деньга або 3 КОПІЙКА. Припускають, що поява А. була пов'язана зі сплатою данини золотоординським ханам, де він вживався як проміжна грошово-лічильна одиниця при переведенні грошових сум з рус. грошової системи на татар. (100 А. дорівнювали 3 Рубль). Як облікова грошово-лічильна одиниця А. використовувався до 1720. Згідно з указом Петра I з 1721 офіційний облік грошових сум у А. було заборонено;

2) рос. монета. За часів рос. царя Федора Івановича (1584–98) започатковано емісію монет, вага яких дорівнювала трьом копійкам. Карбування цих монет продовжувалося при наступних правителях і було припинене Петром I. Як правило, А. використовувались як нагороди, тому вони переважно позолочені і мають отвір для підвішування до одягу. Вперше для потреб грошового обігу А. було відкарбовано з міді 1654–55 на монетних дворах у Москві та Пскові (нині місто в РФ). Курс цих А. був паритетний трьом срібним копійкам. Внаслідок невдачі грошової реформи рос. царя Олексія Михайловича та т. зв. мідного бунту 1662 у Москві мідні А. було вилучено з обігу. Срібний А. запроваджено в процесі грошової реформи Петра I. Від 1704 А. масою 0,80–1,70 г карбували на Красному та Кадашевському монетних дворах у Москві. З перервами їх емісія продовжувалася до 1718. На цих монетах уміщувалося позначення номіналу – "алтынъ" або "алтыннікъ", а інколи 3 рельєфні крапки. Згодом, з 1840, А. відродився у вигляді мідної монети номінальною вартістю 3 коп.;

3) народна назва монети номіналом 3 копійки.

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

АСИГНАЦІЇ –російські паперові гроші, вперше випущені 1769 за правління імп. Катерини II.
Номінальна вартість – 25, 50, 75 (невдовзі вилучені з обігу) та 100 руб.
З 1786 запроваджено асигнації номіналом 5 та 10 руб.
Асигнації забезпечувались мідною монетою, що надавалася асигнаційним банкам у Москві та Санкт-Петербурзі.
Всього за часів правління Катерини II випущено асигнацій на суму бл. 10 млн, а до 1817 ця сума виросла до 836 млн руб.
Зростання емісії асигнацій спричинило падіння їх вартості і припинення обміну на срібло, а згодом і на мідь.
1796 асигнаційний рубель дорівнював 68, а 1822 – 29 коп. монетою, 1843 замінено держ. кредитними білетами.
Анульовано 1849.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

БАН (denarii banales – денарії бана, тобто денарії правителя) – назва дрібних срібних монет серед. 16–18 ст. у Молдові та на Буковині.
Ця високоякісна монета (0,5–0,35 г) – її карбували бани угор. Словенії за Бели IV, згодом, до 1354, бани Словенії та Северину (Северинський банат), а з 1377 і князі Валахії (див. Волощина) – свого часу поширилася в придунайських країнах.
Є згадки про обіг бана у Львові 16 ст.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

БАНКНОТИ (від англ. bank-note, нім. banknote), банківські білети – грошові знаки, які випускають в обіг центр. банки.

Історично Б. виникли на базі металевого обігу, заміняли металеві гроші і спочатку були знаком золота й знаком кредиту. Вони слугували додатковим елементом у платіжно-розрахунковому механізмі, основу якого становили повноцінні гроші. Вперше паперові гроші з' явились у Китаї в 9 ст. за династії Тан, хоча записки та чеки використовувалися ще купцями й банкірами давнього Вавилону. Із 15 ст. у країнах Зх. Європи як засіб платежу поширюється вексель. Банк. білети, емісія яких регламентувалася д-вою, вперше були випущені при заснуванні Англ. банку 1694. 1833 вони перетворилися в нац. гроші. У Франції Б. стали видом заг.-нац. грошових знаків протягом 1800–03, у Пруссії – 1846, Голландії (нині Нідерланди) – 1814–30. В Російській імперії паперові гроші (асигнації) з'являються 1769. До кін. 1-ї пол. 19 ст. банкнотний обіг був розвинутий недостатньо і обслуговував гол. чин. розрахунки між підприємцями. В 2-й пол. 19 – на поч. 20 ст. складається система регулювання емісії Б., яка відповідала вимогам тогочасного вир-ва. Б. почали використовувати не тільки у сфері оптового обігу, а й як платежі при виплаті заробітної плати та як засіб обігу в роздрібній торгівлі. Б. поступово втрачають властивість бути знаком золота і в 2-й пол. 20 ст. стають лише знаком кредиту.

Перші власне укр. гроші (гривні) були випущені 1917 з утворенням Української Народної Республіки. В Рад. Україні використовувалися Б. Держбанку СРСР. Після 1991 нац. валютою України певний час був карбованець. Від 1996 запроваджено гривню.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Терміни історичні”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей