Качанівка, Ічнянський район, Чернігівська область
Качановка, Ичнянский район, Черниговская область
Кочановка, Парафиевская волость
Георгиевская церковь
1842 - священник Павел Косменко
Некоторые фамилии жителей с. Кочановка (1842):
Бас
Бацан, Бацак
Бортник
Бурцов
Васюра
Вороный
Гаврыш
Глухенький
Гузий
Даниленко
Данько
Джима
Задорожный
Зоренко
Кайда
Клочко
Коваленко
Кот
Лисенко
Логвин
Марусенко
Музыченко
Прокопенко
Самус
Сердюк
Ткаченко
Фидер
Череп
Яцык
Качанівка, селище, Ічнянський район, Чернігівська обл, Україна
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 299 разів
- Контактна інформація:
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8949
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3583 рази
- Подякували: 2173 рази
Re: Качанівка, селище, Ічнянський район, Чернігівська обл, Україна
КАЧАНІВКА – с-ще Ічнянського р-ну Чернігівської області. Розташов. за 21 км від райцентру та за 5 км від залізнич. ст. Качанівка.
Відоме з 18 ст. У 1740-х рр. була власністю поміщиків Кочанівських, із 1770-х – П.Румянцева-Задунайського, від 1824 – Тарновських, з 1897 – Харитоненків.
На замовлення П.Румянцева-Задунайського тут було закладено парк і збудовано палац (проект К.Бланка, архіт. М.Мосцепанов). Наступні власники маєтку звели там нові споруди, а палац перебудували.
Качанівку відвідували: Т.Шевченко, М.Гоголь, М.Глинка, Марко Вовчок, В.Маковський, К.Маковський, М.Врубель, М.Ге, І.Рєпін, В.Штернберг, М.Максимович, О.Маркович, С.Гулак-Артемовський, В.Горленко, Д.Яворницький та ін.
1968 Качанівку включено до переліку істор. населених місць України, 1981 тут на основі палацово-паркового комплексу створено Держ. історико-культ. заповідник (заг. пл. бл. 500 га), 2001 йому надано статус Нац. історико-культ. заповідника.
Відоме з 18 ст. У 1740-х рр. була власністю поміщиків Кочанівських, із 1770-х – П.Румянцева-Задунайського, від 1824 – Тарновських, з 1897 – Харитоненків.
На замовлення П.Румянцева-Задунайського тут було закладено парк і збудовано палац (проект К.Бланка, архіт. М.Мосцепанов). Наступні власники маєтку звели там нові споруди, а палац перебудували.
Качанівку відвідували: Т.Шевченко, М.Гоголь, М.Глинка, Марко Вовчок, В.Маковський, К.Маковський, М.Врубель, М.Ге, І.Рєпін, В.Штернберг, М.Максимович, О.Маркович, С.Гулак-Артемовський, В.Горленко, Д.Яворницький та ін.
1968 Качанівку включено до переліку істор. населених місць України, 1981 тут на основі палацово-паркового комплексу створено Держ. історико-культ. заповідник (заг. пл. бл. 500 га), 2001 йому надано статус Нац. історико-культ. заповідника.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8949
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3583 рази
- Подякували: 2173 рази
Re: Качанівка, селище, Ічнянський район, Чернігівська обл, Україна
Історія
Хутір Качанівка заснований наприкінці XVIII сторіччя (офіційною датою заснування селища вважається 1700 рік)[1].
У 1770-х роках президент Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії граф Петро Олександрович Рум'янцев-Задунайський заснував на хуторі одну з своїх резиденцій. За проектом московського архітектора Карла Бланка український зодчий Максим Мосцепанов звів розкішний палац та спланував регулярний парк при ньому. Архітектура палацу цього періоду належить до стилю романтичного напрямку, притаманного спорудам XVIII — поч. XIX століть.
Споруда палацу була одноповерховою з двосвітними центральними залами. Фасади декоровані романтизованими формами численних башточок, увінчаних шатрами, що переходили в шпилі, всебічними уступами та нішами, які загалом асоціювались з архітектурою Сходу, як того забажав замовник — герой російсько-турецьких воєн.
1808 року Румянцев продав маєток поміщику Почеці та його дружині Парасці Андріївні. За нових власників садиба пережила другий будівельний період — палац перебудували у стилі російського класицизму, зведені нові будівлі, закладений пейзажний парк. Після смерті Григорія Яковича в 1824 році маєток успадкував син його дружини від першого шлюбу Григорій Степанович Тарновський, і понад 70 років садиба належала Тарновським.
У Качанівці діяла майстерня кріпаків вишивальниць, твори яких і досі зберігаються в музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві. У XIX сторіччі в Качанівці бували Микола Васильович Гоголь, Тарас Григорович Шевченко, Василь Іванович Штернберг, який написав тут картину «У Качанівці у Тарновського» і пейзажі Качанівки. Відвідували Качанівку Михайло Максимович, Віктор Забіла, Михайло Глінка (написав у Качанівці романси «Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи, соловейку», Микола Ґе і Ілля Рєпін (працював тут над своїми картинами «Запорожці» і «Вечорниці»), а також П. П. Забіла, Л. М. Жемчужников, О. О. Агін (помер і похований у Качанівці), І. М. Прянішніков, В. Е. Маковський, В. І. Рєзанов, В. Д. Орловський, О. В. Маркович та інші видатні діячі культури.
Василь Тарновський і його син Василь Васильович зібрали велику колекцію пам'ятників української старовини, особистих речей і документів, пов'язані з життям і творчістю Тараса Шевченка. Нині ці матеріали зберігаються в Чернігівському історичному музеї імені Василя Тарновського.
Хутір Качанівка заснований наприкінці XVIII сторіччя (офіційною датою заснування селища вважається 1700 рік)[1].
У 1770-х роках президент Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії граф Петро Олександрович Рум'янцев-Задунайський заснував на хуторі одну з своїх резиденцій. За проектом московського архітектора Карла Бланка український зодчий Максим Мосцепанов звів розкішний палац та спланував регулярний парк при ньому. Архітектура палацу цього періоду належить до стилю романтичного напрямку, притаманного спорудам XVIII — поч. XIX століть.
Споруда палацу була одноповерховою з двосвітними центральними залами. Фасади декоровані романтизованими формами численних башточок, увінчаних шатрами, що переходили в шпилі, всебічними уступами та нішами, які загалом асоціювались з архітектурою Сходу, як того забажав замовник — герой російсько-турецьких воєн.
1808 року Румянцев продав маєток поміщику Почеці та його дружині Парасці Андріївні. За нових власників садиба пережила другий будівельний період — палац перебудували у стилі російського класицизму, зведені нові будівлі, закладений пейзажний парк. Після смерті Григорія Яковича в 1824 році маєток успадкував син його дружини від першого шлюбу Григорій Степанович Тарновський, і понад 70 років садиба належала Тарновським.
У Качанівці діяла майстерня кріпаків вишивальниць, твори яких і досі зберігаються в музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві. У XIX сторіччі в Качанівці бували Микола Васильович Гоголь, Тарас Григорович Шевченко, Василь Іванович Штернберг, який написав тут картину «У Качанівці у Тарновського» і пейзажі Качанівки. Відвідували Качанівку Михайло Максимович, Віктор Забіла, Михайло Глінка (написав у Качанівці романси «Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи, соловейку», Микола Ґе і Ілля Рєпін (працював тут над своїми картинами «Запорожці» і «Вечорниці»), а також П. П. Забіла, Л. М. Жемчужников, О. О. Агін (помер і похований у Качанівці), І. М. Прянішніков, В. Е. Маковський, В. І. Рєзанов, В. Д. Орловський, О. В. Маркович та інші видатні діячі культури.
Василь Тарновський і його син Василь Васильович зібрали велику колекцію пам'ятників української старовини, особистих речей і документів, пов'язані з життям і творчістю Тараса Шевченка. Нині ці матеріали зберігаються в Чернігівському історичному музеї імені Василя Тарновського.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість