Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

У цьому селі/Цим селом/Це село

Народився і живу
0
Немає голосів
Народився, але не живу
0
Немає голосів
Жили мої батьки
0
Немає голосів
Жили декілька поколіннь моїх пращурів
0
Немає голосів
Жило більше 7 поколіннь моїх пращурів
1
100%
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
Є зв'язок моїх пращурів з цим селом
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 1

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення АннА »

З другої теми
tiro писав:Мои предки пришли в город Колонтаев Ахтырского полка с Правобережной части Украины в 1665 году и служили в полку, вплоть до 1764 года. Ищу Клочанов заинтересованных в изучении истории своей семьи для продолжения поиска.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення АннА »

З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки.
КОЛОНТАЇВ — село, центр сільської Ради; розташоване на правому березі річки Мерлі, за 18 км від районного центру і за 25 км від залізничної станції Коломак. Населення — 2244 чоловіки. Сільраді підпорядковані населені пункти Капранське і Котелевка.

На території сільради розташовані колгоспи «Прапор» і «Червоний Жовтень». Артілі мають 7059 га земельних угідь. Вирощуються зернові і технічні культури. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.

У Колонтаєві є середня і 2 початкові школи, 2 клуби, 3 бібліотеки. Діє лікарня, якою завідує заслужений лікар УРСР Є. Я. Сербінова.

Село засноване у 1646 році як фортеця для захисту південних кордонів Росії від татар. У роки тимчасової німецько-фашистської окупації діяла підпільна група, очолювана С. Я. Сербіновою. Підпільники провадили агітаційну роботу серед населення Колонтаєва та навколишніх сіл, видавали фіктивні довідки про стан здоров’я тим, кого повинні були відправити на примусові роботи. Розміщували в лікарні поранених бійців Радянської Армії, після видужання забезпечували їх документами, переправляли через лінію фронту. За все це група колонтаївських підпільників відзначена урядовими нагородами.

Поблизу села знайдено скарб, в якому було 12 різної форми бронзових сокир, що відносяться до періоду бронзи (II — початок І тисячоліття до н. є.).
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
tiro
Повідомлень: 8
З нами з: 08 березня 2017, 13:08
Стать: Чоловік
Подякували: 10 разів

Re: Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення tiro »

Здравствуйте!
Я встречал в интернете сведения о постройке Колонтаева в 1646 году. В частности, читал, что в 1996 году в селе отмечали 350 лет с момента образования села. Были выпущены несколько брошюр и изготовлен памятный знак. Но я так и не смог в интернете найти сами эти брошюры. Что же касается постройки крепости (города) Колонтаев, то здесь есть чёткие ссылки на даты и источники.
В «строельных книгах Нежегольска и Колонтаева», присланных в Москву из Белгорода 10 декабря 1655 года боярином и воеводой Василием Борисовичем Шеремете-вым и окольничим Фёдором Васильевичем Бутурлиным с мещанином Тимофеем Щеншиным, говорится, что 22 августа 1654 года, по государеву царёву и великого князя Алексея Михайловича, всея великие и малые и белые России самодержца указу, двое белгородских воевод – боярин Василий Борисович Шереметев и окольничий Фёдор Васильевич Бутурлин с дьяком Никитой Головниным, ездили по валу с осмотром укреплений Белгородской черты, а также, чтобы определить места, в которых необходимо построить новые укрепления. После осмотра было решено построить два новых города – Нежегольск и Колонтаев; один на р. Нежеголи, где прежде был сторожевой острожек, а другой, между Муравской сакмой и старым Бакаевым шляхом на р. Мерла, между двумя бродами – Колонтаевским и Грудцким. Заселить новые города решили русскими служилыми людьми.
Источник: Чтения в Императорском обществе Истории и Древностей Российских при Московском уни-верситете. Холмогоров В.И. Акты относящиеся к Малороссии. Повременное издание под ред. Е.В.Барсова. Книга вторая, апрель-июнь 1885. Москва: Университетская типография (М.Катков), 1885г., c. 29.
Всего русских служилых людей во вновь построенном городе Колонтаеве поселили 86 человек. Из Хотмыжска пришли 36 человек: 29 из детей боярских и 7 казаков. Из Карпова было 16 человек: 8 казаков, 6 пушкарей, один писарь и один человек из детей боярских. Из Обояни пришли 27 человек: 8 детей боярских и 19 казаков, и, наконец, из Вольного было 5 казаков. Кроме того, в Колонтаев были направлены 2 человека из «белгородских беглецов». К какому сословию они относились, в «строельной книге Колонтаева» не указано. Из новых поселенцев образовались стрелецкая, пушкарская и казачья слободы. Кроме русских служилых людей, в городе были и черкасы, поскольку была ещё и черкасская слобода.
Источник: Чтения в Императорском обществе Истории и Древностей Российских при Московском уни-верситете. Холмогоров В.И. Акты относящиеся к Малороссии. Повременное издание под ред. Е.В.Барсова. Книга вторая, апрель-июнь 1885. Москва: Университетская типография (М.Катков), 1885г., c. 36.
Есть ли у Вас сведения о дате основания Колонтаева в 1646 году? Если есть, укажите ссылку, пожалуйста, где посмотреть. Давно ищу.
С уважением, tiro
Аватар користувача
al_mol
Супермодератор
Повідомлень: 2719
З нами з: 05 червня 2016, 19:36
Стать: Чоловік
Звідки: Вінниця
Дякував (ла): 948 разів
Подякували: 2910 разів

Re: Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення al_mol »

tiro писав:Здравствуйте!
Я встречал в интернете сведения о постройке Колонтаева в 1646 году. В частности, читал, что в 1996 году в селе отмечали 350 лет с момента образования села. Были выпущены несколько брошюр и изготовлен памятный знак....
Вы сами дали ответ на свой вопрос и даже этого не поняли ;)

Созвонитесь либо с Сельсоветом, либо с библиотекой села, расспросите как связаться с краеведами, раз они готовили празднование, то и документы о основание поселения у них есть...
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення АннА »

Одним з давніх пам’яток природи Краснокутщини є так званий «Колонтаївський дуб». Старожили по-різному говорять про його вік, та вірогідно, що був він свідком визвольних війн ще при Богдані Хмельницькому та заселення Слобожанщини, шведсько-московських змагань та інших подій. Якби то він міг розповісти хоч частинку того, що бачив на своєму довгому віку!

Шанує його навколишній люд, а сільська влада обгородила патріарха штахетом, поставила табличку. Певно дуб це відчуває, віддячує людям.
http://krasnyikut-rda.kh.gov.ua/pro-raion/21314
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
tiro
Повідомлень: 8
З нами з: 08 березня 2017, 13:08
Стать: Чоловік
Подякували: 10 разів

Re: Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення tiro »

al_mol написал:
Вы сами дали ответ на свой вопрос и даже этого не поняли
Я всего лишь подтвердил, что встечал в интернете дату 1646 год, но это вовсе не означает, что эта дата истинна. Возможно, это просто народный фольклор.
Что касается связаться с Сельсоветом, то лет 8-10 назад я писал туда письмо, в котором изложил все интересующие меня вопросы, в т.ч. и о наличии в селе музея или краеведа. Ответ пока ещё пишут...
Позвонить? Думаю, результат будет тот же - никакой, причины указывать не буду. Поэтому я и задал вопрос о ссылке на источник. Надеюсь, тему заметят люди интересующиеся историей Колонтаева.
С уважением, tiro
Аватар користувача
в36 Ольга
Повідомлень: 1090
З нами з: 21 лютого 2016, 16:46
Стать: Жінка
Дякував (ла): 1374 рази
Подякували: 1063 рази

Re: Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення в36 Ольга »

Письмо могло просто не добраться до адресата.
А позвонить бы все-таки стОило, "за спрос не ударят в нос". Вдруг вы ошибаетесь и они будут рады, что их музеем и краеведом кто-то заинтересовался?
А если не ответят, так и Бог с ними.
Аватар користувача
tiro
Повідомлень: 8
З нами з: 08 березня 2017, 13:08
Стать: Чоловік
Подякували: 10 разів

Re: Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення tiro »

Здравствуйте!
Пока колонтаевцы здесь не ходят, поделюсь тем, что знаю. Может быть зайдут...
Построенный в 1654 году город Колонтаев был деревянным с семью башнями. В «Строельной книге Колонтаева» говорится: «Три стены были рублены в три угла, вверх до обламов 14 венцов, обламов 4 венца, сверх обламов положены катки и покрыто шатром, а четвёртая стена от р. Мерла поставлена острогом, и во всех четырёх стенах просечены бойницы и учинены мосты и сделаны лестницы, а на острожной стене положены катки на стропилах, а по городу сделаны три башни с проезжими воротами и четыре наугольные глухие».
Угловая башня от р. Мерла, у мельницы, была высотой 2 сажени с полусаженью; вверх до обламов 26 венцов, обламов 6 венцов, на обламах был устроен шатёр. Протяжённость стен от угловой башни до Колонтаевских ворот располагавшихся в одноимённой башне была 28 саженей.
Колонтаевская башня с проездными воротами была высотой 3 сажени без чети. Верх до обламов 30 венцов, обламов 9 венцов, на обламах был устроен шатёр. Сверху на шатре устроен чердак с перилами, так же покрытый шатром.
Из городовых ворот через ров был мост с перилами. В конце моста в два ряда располагались опускные надолбы. Протяжённость стен от Колонтаевской башни до второй угловой баши, так же была 28 саженей.
Следующая за Колонтаевской, угловая башня, по своим размерам ничем не отличалась от ранее описанной угловой башни. Стена от этой башни до Московских ворот, составляла 26 саженей без чети.
Московская проездная башня имела высоту 3 сажени без чети. Вверх до обламов 30 венцов, обламов 9 венцов, на обламах устроены клети в 9 венцов. Около клети по обламам были перила, на клети устроен шатёр, на шатре караульный чердак, так же покрытый шатром. Из города через ров устроен мост с перилами. В конце моста были опускные надолбы в два ряда. От Московских ворот до следующей угловой башни было расстояние 25 саженей с полусаженью.
Ещё две угловые башни ничем не отличалась от двух предыдущих. От угловой башни острожной стены до калитки было 26 саженей, на калитке башенка высотой сажень с четью. От калитки до угловой башни, которая возле мельницы, так же было расстояние 26 саженей.
Общая протяжённость стен Колонтаева составляла 235 саженей с четью.
Вокруг трёх стен города, до р. Мерла, был выкопан ров в ширину полторы сажени без 3-х вершков, и в глубину сажень с тремя вершками. Вдоль рва, в два ряда располагались поворотные надолбы с честиком, а напротив четвёртой, острожной стены, была р. Мерла с болотом, заливным лугом и лесом.
Для защиты Колонтаева, из Городного острогу были привезены две медные пищали и к ним 100 ядер и 5 пудов зелья. Из Белгорода было доставлено 5 железных пищалей и к ним 50 ядер. Кроме того, было привезено 20 пудов зелья для пушек, 50 пудов ручного зелья и 25 пудов свинца.
В черте города Колонтаев было построено несколько водяных мельниц: на Грудском броде, выше города на версту, на Колонтаевском броде, в полутора верстах ниже города. Напротив мельниц, с польской стороны, через прежние дороги были установлены надолбы в три ряда. Ещё была мельница под городом, выше моста, напротив угловой нижней башни, четвёртая мельница располагалась ниже Колонтаевской, напротив бора, в полтрети версты от города.
В той же «Строельной книге Колонтаева» говорится: «А земли на пашню с русской стороны реки Мерла, выше и ниже города, будет многим людям да и сенные покосы с русской стороны будут же.
Да по реке Мерлу с польской стороны и по речкам Колонтаевке и по Грудской и по Мерчику сенные покосы будут многим людям, а в которых местах к Колонтаеву городу быть селам и деревням, и которые леса, и речки от воинских людей в заступу, и не в заступу, и тому учинен чертеж».
Чтения в Императорском обществе Истории и Древностей Российских при Московском университете. Холмогоров В.И. Акты относящиеся к Малороссии. Повременное издание под ред. Е.В.Барсова. Книга вторая, апрель-июнь 1885. Москва: Университетская типография (М.Катков), 1885г., c. 34-37
Продолжение следует...
С уважением, tiro
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення АннА »

ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ДЕПРАТАМЕНТ НАУКИ І ОСВІТИ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА СТАНЦІЯ ЮНИХ ТУРИСТІВ» ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

КРАЄЗНАВЧІ ШЛЯХИ СЛОБОЖАНЩИНИ
Збірник інформаційно-методичних матеріалів
(VI випуск)
Харків
2013
У збірці представлені матеріали з історії селищ і сіл Краснокутського району, дається короткий опис визначних пам’яток культури, історії, природи Краснокутщини. Матеріали збиралися учнями, педагогами навчальних закладів району та викладені в авторській редакції.
Видання адресоване краєзнавцям, всім, кому не є байдужими історія і культура рідного краю.

Відповідальні за випуск: Бутенко С.В., директор Краснокутського центру дитячої та юнацької творчості Краснокутської районної ради Харківської області;
Редіна В.А., директор Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради.

Упорядник збірника: Желєзнова І.В., методист Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради

ЗМІСТ
І. ІСТОРІЯ СЕЛИЩ І СІЛ КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ
- с. Бузове
- с. В’язова
- с. Городнє
- с. Дублянка
- с. Каплунівка
- с. Карайкозівка
- с. Качалівка
- с. Китченківка
- с. Козіївка
- с. Колонтаїв
- с. Костурівка
- с. Костянтинівка
- смт. Краснокутськ
- с. Любівка
- с. Мирне
- с. Михайлівське
- с. Мурафа
- с. Наталівка
- с. Олексіївка
- с. Павлюківка
- с. Пархомівка
- с. Петрівське
- с. Шевченкове
ІІ. КРАЄЗНАВЧІ ОБ’ЄКТИ КРАСНОКУТЩИНИ
- Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Краснокутський»
- Пархомівський художній музей ім. А.Ф.Луньова
- Національний природний парк «Слобожанський»
с. Колонтаїв

Археологічними розкопками на місцевості, де розташований Колонтаїв знайдено 5 археологічних шарів різних культурних етапів. У XVIII столітті - центр сотні Охтирського слобідського полку. У XIX столітті - слобода Богодухівського повіту Харківської губернії (за даними на 1864 рік мала 658 дворів, 3 церкви, 2017 мешканців чоловічої статі, 2973 - жіночої статі).
Колонтаїв виникає як фортеця, збудована за розпорядженням російського уряду в час будівництва оборонних ліній на Лівобережжі. На місці сучасного Колонтаєва, за свідченням професора Б. А. Шрамка, який проводив в даній місцевості археологічні розкопки, існували давні стоянки людей епохи неоліту, епохи бронзи, скіфського часу. Підтвердженням є знахідка 12 мідних сокир на городищі № 3 та скіфської кераміки на березі ріки Мерла, а також на місці курганного могильника з 14 насипів. Ці дані говорять про вигідне господарське становище даної території, її цінність для заснування поселень.
Цікаві відомості про заснування Колонтаївської слободи наводить В.М.Дюмін. Він народився і майже двадцять років проживав у Колонтаєві, а оселившись у Києві, за півстоліття опрацював чимало архівних матеріалів, в тому числі й по рідному краю.
Із статті В.І. Холмогорова, поміщеної в книзі “Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете” за 1885 рік, В.М.Дюмін наводить такі дані: “…Лета 7162 (1654 рік від Різдва Христового) августа в 22 день по государеву цареву и великого князя Алексея Михайловича…указу, боярин и воеводы Василий Борисович Шереметев да окольничий Федор Васильевич Бутурлин да дьяк Никита Головнин ездили из Белгорода для осмотра по валу всяких крепостей и чтоб в которых местах учинить какие крепости и заступу, а по осмотру боярина и воеводы Федора Васильевича Бутурлина да дьяка Никиты... на реке Мерлу, меж Колонтаева и Грудцкова бродов, по осмотру окольничего и воеводы Федора Васильевича Бутурлина, велели сделать город же деревянной, рубленой со всякими ж крепостми”.
З огляду на наведені аргументи, як зазначено в документі, “…город Колонтаев поставлен ... на реке Мерлу меж Колонтаева и Грудцкого бродов, в котором броды хаживали в государевы Украинные и Черкаские городы татаровья с Муромские сакмы, сделан город деревяной, три стены рублены в три угла, вверх до обломов 14 венцов, обломов 4 венца, сверх обломов положено катки и покрыты, а четвертая стена со стороны Мерла поставлена острогом и во всех четырех стенах просечены бойници, а по городу сделаны 3 башни с проезжими вороты да 4 башни на угольные глухие…”.
Фортеця мала в плані форму близьку до квадрата з розмірами по всіх боках близько 60 сажнів. Зайти чи вийти з фортеці можна було через три проїзні вежі: Московську (в північному напрямі), Колонтаївську (на захід) і Грузьку (на схід). Ці вежі були розташовані між чотирма кутовими.
З подальшого опису бачимо, що мова йде не тільки про наявність фортеці “на реке Мерлу”, а й про існуюче при укріпленні поселення, що складалося із переселенців - черкас із Подніпров’я- стрілецької, козачої та пушкарської слобод. Іде згадка також про три церкви, одну - в фортеці, а ще дві - в слободі.
Свою назву містечко отримало після побудови дерев’яної фортеці, або ж “городовой крепости” “у Колонтаевского броду”. Отже, назву одержало від річки. Ще учені О. Востоков у 1812 році, а пізніше К.Цілуймо доводили, що назви рік є давнішими за назви населених пунктів. Це стосується великих і середніх рік. Колонтаївка (Колонтаїв) – річка маленька. Маленька сьогодні. А ось у минулому...Відомо, наприклад, що з Бєлгорода до Колонтаєва вантажі переправлялися сухопутнім шляхом, а от з Колонтаєва до Запорозької Січі – тільки водою: Мерлою (Мерлом), далі Ворсклою (Ворсклом), а потім Дніпром. Тож коли Мерла була судохідною, то й Колонтаївка була не та, що нині.
В 50-х роках XVII ст. Колонтаїв, - як стверджує Д. Багалій, - зовсім заселили українці. Відомо також, що в 1655 році в слободі уже жило 218 українських переселенців з отаманом Яковом Котляренком на чолі.
Заснування Колонтаєва, як підтверджують документи, диктувалося іншими обставинами, ніж заселення всієї Слобідської України. Якщо більшість поселень будувалися лише як заслін проти набігів татар, то Колонтаїв – як перевалочний пункт у зносинах Московії із Запорозькою Січчю. Таких пунктів було два. Один у Бєлгороді, другий - у Колонтаєві. Накопичені у Бєлгороді вантажі (зброя, порох, свинець, деякий провіант) гужовим транспортом перевозили в Колонтаїв. Тут перевантажували на човни й далі - Мерлою, Ворсклою і Дніпром доправляли до Січі. Документи підтверджують, що так робилося протягом 1685 – 1686 років. І ще один факт. В книзі Георгія Кониського «Історія Росів або Малої Росії» зазначається, що на Мерлі свого часу був обраний гетьманом Карпо Півтора–Кожуха. Рік і точне місце не названі, але логічні розмірковування дають підстави гадати, що таким місцем був саме Колонтаїв.
Як і багато інших містечок і слобод тодішньої Слобожанщини, Колонтаїв у ХVІІ – ХVІІІ століттях піддавався набігам татар, але великого розорення чи втрат успішно уникав.
Зате дуже потерпів Колонтаїв під час бойових дій шведів проти московських військ взимку 1709 року. Тоді в слободі були спалені церкви, від пожежі постраждало багато осель.
Фігурує Колонтаїв і в документах, пов’язаних з повстаннями Степана Разіна та Омеляна Пугачова. В 1670 році на Слобожанщині діяв загін донських і запорозьких козаків під орудою соратника Разіна Олексія Хромого (Леска Черкащина). Собі людей він збирав у Валках, Мурафі, Колонтаєві, Опішні (був родом із Опішні).
Після адміністративно-територіальної реформи 1797 року Колонтаїв одержав статус волосного центра.
У 1877 році побудована перша церковноприходська школа. Першою вчителькою була Бєль'єва Дар'я Романівна та піп Євкентій. Навчання велося для дітей лише заможних селян. Перші уроки – Закон Божий, арифметика, письмо викладалися російською мовою.
В роки заворушень 1905-1907 років селяни Колонтаївської волості вдалися до самовільного розподілу панської землі. За це організатори даної справи І. Семененко та К. Голуб були посаджені в «холодну».
В ході революційних подій 1917-1920 рр. в Колонтаєві був організований волосний виконавчий комітет, головою якого був Яровий та сільський відділ, який очолив Гришко Яків Ілліч. В 1919 році Колонтаїв захопили махновці, а потім денікінці, їх вигнали на початку 1920 року загони Червоної Армії. Знову запрацювали радянські органи влади – волосний виконком і сільська рада, яку очолив Шийко Петро Михайлович. В 1927 році в Колонтаєві організовано Райвиконком, головою якого був Яровий.
В роки НЕПу в Колонтаєві працювали кредитні товариства, виробничі спілки. В 1928 році в Колонтаєві діяла комуна «Комсомолець». До її складу входили Кушнеренко Семен Якович, Чичиба Ася Родіонівна. В 1929 році в селі був організований колгосп, комуна увійшла до його складу. Перед війною в Колонтаєві налічувалось 6 колгоспів.
В жовтні 1941 року село захопили німецькі війська, сільським старостою призначено Ясінського. В умовах окупації в селі діяла група великих патріотів, очолювана Е. Я. Сербіновою. Вона врятувала життя сотням людей. Разом з чоловіком Костянтином Сербіновим, санітарами Марією Кіхтєвою та Марією Кононенко Ельза Яківна обладнала таємний госпіталь, де лікувала поранених, а потім допомагала перейти лінію фронту.
Е. Я. Сербінова нагороджена орденом Червоної Зірки і орденом Леніна, медаллю «Партизану Вітчизняної війни» І ступеня.
За мобілізацією на фронт пішло 550 жителів, а повернулось менше 180.

Література
1. Б. А. Шрамко, В. К. Михеев, Л. П. Трубник – Буйнова Справочник по археологи Украины. К.: «Наукова думка», 1977
2. І. Ф. Прокопенко Рідний край. Навчальний посібник з народознавства. - Харків, 1993
3. І. О. Юхно, М. Ф. Кукса Край наш Краснокутський. - Полтава, 2008
4. В. М. Дюмін «Колонтаїв – місто-слобода» - Київ,1954
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
tiro
Повідомлень: 8
З нами з: 08 березня 2017, 13:08
Стать: Чоловік
Подякували: 10 разів

Re: Колонтаїв, село, Краснокутський район, Харківська область

Повідомлення tiro »

Интерасная информация, спасибо! Тогда продолжим...

Из новых поселенцев Колонтаева были образованы стрелецкая, пушкарская и казачья слободы. Кроме русских служилых людей, вероятно, были и черкасы, поскольку была ещё и черкасская слобода. Первоначальное их количество было небольшим. Но переселенцы с Правобережной Украины прибывали постоянно и вскоре состав жителей города изменился. Д.И.Багалей в своей книге «Очерки из истории колонизации степной окраины Московского государства» писал: «Впрочем, черкасы очень скоро, в 1658 г., явились в Колонтаев в столь значительном количестве, что упоминался даже колонтаевский полковник». Архиепископ Филарет, ссылаясь на материалы из «Чугуевской переписки», указывал даже его имя – Иван Донец. Имя Донца несколько раз упоминается и в «Актах Московского государства за 1635-1659 и 1660-1664 годы».
В «Актах Московского государства» в 1658 году Иван Донец назван полковником в Ахтырке. А в 1660 году он уже упоминается применительно к Колонтаеву, вместе с сотником Яковом Котляренко. Следующий раз Иван Донец упоминается вместе с колонтаевским воеводой Григорием Тарбеевым в 1661 году.
В именном списке колонтаевских черкас за 1659 год числилось 376 черкас. Сотником в Колонтаеве записан Яков Котляренко, атаманом – Грицко Золотко. В самом Колонтаеве было 202 черкаса, и ещё 174 черкаса проживали в уездных деревнях. Колонтаевский уезд составляли деревни: Красная Лука, Рублёвка, Лихачевка, Синолицевка и Любовка.
За всё время существования Колонтаева в нём было построено 5 храмов: Успенский, Николаевский, Архангельский, Покровский и Преображенский. Соборная Успенская церковь была построена в 1656 году. В этом же году она была освящена диаконом Знаменского монастыря г. Хотмышска, Родионом. Храм Святителя Николая известен по документам с 1666 года, но построен раньше. Храм Архангела Михаила известен с 1699 года. Время постройки храма Покрова Пресвятой Богородицы неизвестно, он был совершенно разорён в 1709 году шведами. Храм Преображения Господня, также разорённый шведами в 1709 году, в 1727 г. был перестроен из старого храма на другом месте, а затем, в 1761 году был построен новый. Первоначальная же дата его возведения  неизвестна. По свидетельству Архиепископа Филарета, вплоть до 1857 года, все эти храмы принимали прихожан, однако, уже в 1864 году, в слободе Колонтаев существовали только три храма: Николаевский, Преображенский и Успенский.
Источники:
Акты Московского государства, под ред. Н.А. Попова. Т. II. Разрядный приказ. Московский стол. 1635-1659 гг., Санкт-Перербург 1894г., с. 630
Акты Московского государства, под ред. Д.Я. Самоквасова. Т. III. Разрядный приказ. Московский стол. 1660-1664 гг., Санкт-Перербург 1901г., с. 254, 288.
РГАДА, ф. 210, оп. 9, стб. 370. Ч. II, л. 93-103.
РГАДА, ф. 210, оп. 12, стб. 408. Ч. IV, л. 196.
РГАДА, ф. 210, оп. 12, стб. 599. Ч. I, л. 523-525
«Харьковская губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 года». Санкт-Петербург, 1869 г., с. 38.
http://www.dalizovut.narod.ru по Филарет (Гумилевский) Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Отделение III (уезды Ахтырский и Богодуховский, Сумской и Лебединский).

Продолжение следует.
Відповісти

Повернутись до “Літера К”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 31 гість