Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Лебединцев

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 0

Аватар користувача
 
Повідомлень: 290
З нами з: 22 квітня 2016, 11:19
Подякував (-ла): 58 раз.
Подякували: 93 раз.

Лебединцев

Повідомлення Вернер » 14 квітня 2018, 11:13

ЛЕБЕДИНЦЕВИ– український рід, походить від священика с. Зелена Діброва (нині село Городищенського р-ну Черкас. обл.) о. Гавриїла Лебединцева (н. наприкінці 18 ст. – п. у 1-й пол. 19 ст.; мав 5 синів і 4 доньки).
Його старший син Арсеній Гаврилович(1818–02.02.1898 в м. Одеса) закінчив Київ. духовну семінарію і Київ. духовну академію, 1843 отримав посвячення, служив священиком в Одесі, водночас викладав у Одес. духовній семінарії. Під час Севастопольської оборони 1854–1855 був благочинним церков Пд. берега Криму, звідти писав листи архієпископу Херсонському і Таврійському Інокентію (Борисову) з повідомленнями про хід військ. дій та про стан церков і духовенства (опубл. 1896 в Києві окремим виданням – "Письма протоиерея Арсения Лебединцева: Во время осады Севастополя"). Після закінчення осади, незважаючи на епідемію холери, ще 2 місяці жив у Криму. Потому через Київ і Москву переїхав до Санкт-Петербурга. Імп. Олександр II запропонував йому місце в одній зі столичних церков, проте він повернувся в Одесу, спочатку служив там при церкві Стрітення, а згодом був призначений законовчителем Ришельєвської г-зії. 1872 став кафедральним протоєреєм Спасо-Преображенського кафедрального собору. Друкував матеріали на загальні істор. та церковні істор. теми (опубліковані, зокрема, в "Херсонских Епархиальных ведомостях", "Записках Одесского Императорского общества истории и древностей", "Киевской старине"). Серед його праць: "Ханская Украина", "Описание Одесского кафедрального Преображенского собора", "Церковь Св. Екатерины в Одессе", "Мои воспоминания".

Ін. син – Петро Гаврилович (див. П.Лебединцев) – був церк. діячем, істориком.

Ще один син – Данило Гаврилович(1821–25(13).03.1897 в м. Санкт-Петербург) – став юристом, був таємним радником, помічником управляючого кодифікаційним відділом при військ. раді військ. мін-ва Рос. імперії, членом багатьох військово-юрид. комісій. Написав кілька істор. довідок та споминів. Некрополі надруковані у: "Всемирная иллюстрация", 1897, т. 57, № 15; "Луч", 1897, № 58; "Новое время", 1897, № 7560; "Народ", 1897, № 93.

Четвертий син – Феофан Гаврилович(див. Ф.Лебединцев) – став педагогом, церковним діячем, засновником час. "Киевская старина".

Про п'ятого сина о. Гавриїла – Миколу Гавриловича – та 4 доньок відомостей майже не залишилось. На цвинтарі біля церкви св. Марії Магдалини в м. Біла Церква до цього часу збереглися могили Миколи Гавриловича та дружини його брата Петра Гавриловича.

Онук о. Гавриїла (син Феофана Гавриловича) – Константин Феофанович (13.10.1878 – 26.10.1925) н. в м. Радом (Польща). 1900 закінчив Київ. ун-т. 1900–09 викладав математику в Київ. комерц. уч-щі і на вищих жін. курсах. За рад. влади працював професором і проректором Вищого ін-ту нар. освіти (ІНО) у Києві, консультантом Нар. комісара освіти УСРР, займався науково-метод. роботою. Оприлюднив кілька праць з методики математики та шкільні підручники (деякі з них здобули широку популярність в укр. школах і за кордоном – були перекладені польс. та чеською мовами. Серед його праць: "Основания алгебры", 1911, "Введение в современную методику математики", 1925, "Алгебра для трудової школи", 1928).
Час плине

Повернутись до Л

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], D_i_V_a, Falcon, Google [Bot], Google Adsense [Bot], Оленка, ukrgenealogy