ШЛЯХТА - запитання й відповіді

[ukrgenealogy]

Все навколо теми ШЛЯХТА.

[Balymba]

Цікавлять шляхетські роди, які з переходом Галичину під владу Австрії не захотіли (чи швидше не змогли) в силу різних причин підтвердити своє походження. На мою думку, багато з них під час татарсько-турецьких набігів на Галичину в 16, і особливо 17 столітті втратили документи, а знайти підтвердження в архівах не змогли через відсутність коштів. В австрійські часи вони фактично втратили юридичне право вважатися шляхтою. Хоча самі (і їх оточення також) вважали себе шляхтою. Перейшовши фактично в стан селян, зберігали традиції стану предків.
В метричних книгах кінця 18 століття священники ще вказували на їх шляхетське походження, але в 19 столітті це можна прослідкувати вже тільки по прізвищах.

[D_i_V_a]

Цікавлять шляхетські роди, які з переходом Галичину під владу Австрії не захотіли (чи швидше не змогли) ...

У мене у сусіках збережена пдф-стаття всього на 12 сторінок Любові Сливки що колись віднайшлась у інтернеті -УКРАЇНСЬКА ШЛЯХЕТСЬКА ЕЛІТА ПРОЯВИ САМОСВІДОМОСТІ ДРІБНОЇ ШЛЯХТИ ГАЛИЧИНИ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст. Мабуть я її переіменувала, бо статтю не змогла віднайти.
Але знайшла інформацію що ця ж авторка 2009 року видала книжку - Галицька дрібна шляхта в Австро-Угорщині (1772-1914 рр.)
Ось цікава цитата із тої статті

Так, феномен “ходачкового” шляхтича цікавий і актуальний саме для кінця ХVІІІ – початку ХХ ст., оскільки в цей період шляхетські привілеї поступово втрачали своє значення. Дрібна шляхта, яка за матеріальним становищем майже не відрізнялася від селян, намагалася зберегти свою станову вищість. Поділ на “шляхту” і “хлопів” (“мужиків”) найбільш помітно виявився на рівні свідомості, завдяки чому спостерігався й впродовж ХХ ст.

Приблизно такаж участь торкнулася і дрібну шляхту що потрапила до царської росії.
Мені хтось із фахівців казав, що плани декласації дрібної шляхти виношувалися ще у самій Речі Посполитій, що дуже багато було зовсім бідних шляхетських родин... тільки но й свідомість залишилась...
Справа у тому, що тоді вже зароджувалися капіталістичні відносини, а вони дуже нівелюють старі монархічно-станові структури.
Одна біда, що під декласацію дуже багато сімей зубожіло. Про це у своїх книжках писав Данієль Бовуа

[Balymba]

Читав я книгу п. Сливки. В принципі все правильно, але... вона чомусь зосередилася на селах, де дрібна шляхта становила більшість, залишаючи поза увагою села, де шляхта була в меншості.

[D_i_V_a]

...залишаючи поза увагою села, де шляхта була в меншості.

А в чому різниця? Чим вони відрізнялися від інших?

[D_i_V_a]

Працюючи по родам парафії Золотоустівської церкви села Півні де у селах проживало чимло шляхетних родин, змушена часто звертатися до довідника панів Чернецького та Лисенка , де подані списки шляхти Волинської, Київської та Подільської губерній, що подавали на визнання у російському дворянстві.

Треба зазначити, що від часу приєднання у 1771-75 роках близько 70% територій Речі Посполитої відійшли до Російської імперії, та почалася велика тяганина із затвердженням прав шляхти у новій державі. Точної цифри люду, що належали до дрібної та середньої шляхти підрахувати важко. Історики називають приблизні цифри у 500-700 тисяч осіб.
Все закінчилось "плачевно" після польського повстання 1830-х років. На початок 1840-х десь 95-97%-там родів було відмовлено у визнанні дворянами. Це призвело до розпорошення ії по іншим станам - міщан, однодвірців, військових тощо. На початок 20-го століття однодвірці стали просто селянами.

Але велика бюрократія із поданням паперів та доказів, яка тягнулася роками, є на сьогодні гарним джерелом вивчення родоводів та їх походження.

Ще, працюючи із довідником по рпізвищам, маю думку про можливі зміни прізвищ від первісної форми у зв'язку із складною вимовою що часто супроводжувала польські прізвища - 2-3 приголосні поряд. Ось приклад viewtopic.php?f=26&t=907&p=1283#p1266 , також особливостями вимови прізвищ у різних регіонах різних держав до яких потрапляли сім'ї.

[ДМИТРО]

Хочу спросить у знающих людей...

Какие фонды надо смотреть в Житомирском Областном архиве,чтобы найти информацию о том, что шляхтичи Василевские переселялись из Кременецкого уезда в Житомирский уезд Волынской губернии в 1874-1879 годах.
В частности, это предок Антона Казимировича Василевского- Петр Викторович Василевский, герб "Државица" и переселился он с семьей в с.Крыловку, Андрушевской волости.


С уважением к Вам, Дмитрий

[D_i_V_a]

Про дрібну шляхту Київщини гарно написав пан Чернецький у своїй праці "Правобережна шляхта за російського панування"

Міграція дрібної шляхти
на Київщину: типологія джерел
ХVІІІ - початку ХІХст.

Періодизація історії дрібної шляхти Київщини у ХVІІІ - ХХ століттях може бути розглянута через її переселення - у формах тривалої міграції, місцевої територіальної мобільності тощо - що становить одну з головних, найбільш помітних ознак цієї соціальної групи. За формою переселення можна виділити кілька періодів, що позначилися на долях дрібношляхетських родин.
Перший з них припадає на ХVІІІ століття, коли після Карловицького конгресу та договорів 1712 і 1713 років між Російською та Османською імперіями терени Київського й Брацлавського воєводств повернулися під контроль Речі Посполитої. Протягом наступних десятиліть розпочинається рух дрібної шляхти на терени цих воєводств. Для значної частини дрібношляхетських родин переселення на Київщину стало останнім епізодом тривалої міграції, розпочатої 50-100-200 років перед тим виходом з родового гнізда. Для різних історичних мікротериторій Київського та Брацлавського воєводств міграція дрібної шляхти відбувалася з певними особливостями, які стосувалися таких обставин як роки міграції, терени, з яких здійснювалося переселення та юридичні умови влаштування на новому місці.
Другий період для основної маси дрібної шляхти Київського та Брацлавського воєводств розпочинається в другій половині ХVІІІ століття й триває протягом наступних ста років вже в умовах Російської імперії. Його головною ознакою є зростаюча місцева територіальна мобільність, яка охопила значну частину дрібношляхетського загалу починаючи з другої-третьої генерацій.
Для третього періоду, що починається після Листопадового повстання (мається на увазі польське повстання), характерною ознакою стає службове переселення, пов'язане з державою, капіталістичною економікою та переходом дрібної шляхти Київщини до інших соціальних груп.
Запропонована періодизація є досить умовною і щодо характеристики певних історичних періодів, і щодо охоплення всього дрібношляхетського загалу. Точніший погляд на проблему періодизації історії дрібної шляхтиможна сформувати тільки студіюючи процеси, що протікали в середовищі цієї соціальної групи на певній історичній мікротериторії (приватний маєтковий комплекс, староство, замкова округа, компактна привілейована територія тощо).
З усіх проблем, що стосуються переселень дрібної шляхти Київщини в різні історичні епохи, найскладнішою щодо її розв'язання, на наш погляд, є проблема з'ясування основних шляхів міграції дрібношляхетських родин з родових гнізд до прикордонних воєводств Речі Посполитої, до яких вони потрапляють, у переважній більшості, у ХVІІІ столітті. Досі лишається не з'ясованим, звідки ж прийшла дрібна шляхта до Київщини: з інших українських земель, Білорусі і Литви, Польші чи вона була автохтонного походження. Цілком можливо, що шляхта Київщини сформувалася з усіх цих земельних груп і відповідь на це питання полягає в з'ясуванні відсоткового співвідношення між ними.

[D_i_V_a]

Буду тут скидувать мною ж написане по цій темі...бо бачу, що я вже повторююсь, коли комусь треба поновому пояснити...

У мене самої пішло досить багато часу на зрозуміння особливостей та походження цього стану, його позиції у середовищі і головне, його майнову та професійну палітру, яка не є сталою, а трансформується на протязі багатьох століть, та яку можна викласти у такому ряду: князі та їх брати/сестри (тих що називали бояри) - рицарі - трансформація крізь русько-українську державу, литовсько-руське князівство, польську так звану Річ Посполиту та нарешті, в залежності до якої імперії потрапили, царської Росії, Габсбурської австро-угорщини чи Прусії - розпорошення по станам як то священицько-церковні, поміщицькі, купецько-підприємницькі, службовці, військові, міщани, селяни...

З другої теми

З прізвищами шляхти не все так просто.
Головна проблематика - відозміни які утворилися впродовж століть... не одного століття (скажімо ХІХ), а декількох століть до того. Під впливом мов і місцевих діалектів, різних азбук, як то кирилиця чи латиниця (а може і ще щось), прізвища змінилися так, що їх неможливо впізнати. Щодо їх походження, то вони зазвичай утворилися від прозвіськ/прозвищ під якими в сім'ї, чи при дворі, чи в своїх кругах називали людину. Другим джерелом походження прізвищ у шляхтичів ідуть населені пункти де була їх так звана "ставка" - головний маєток. Але, як показує досвід, ці назви також змінювались напротязі віків...

Враховуючи ці особливості, дуже важко сьогодні дізнатися про справжній корінь походження (прізвища)...

[al_mol]

хочу обратить внимание, что на форуме есть тема с описанием литературы для изучения Шляхты