У мене у сусіках збережена пдф-стаття всього на 12 сторінок Любові Сливки що колись віднайшлась у інтернеті -УКРАЇНСЬКА ШЛЯХЕТСЬКА ЕЛІТА ПРОЯВИ САМОСВІДОМОСТІ ДРІБНОЇ ШЛЯХТИ ГАЛИЧИНИ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст. Мабуть я її переіменувала, бо статтю не змогла віднайти.Balymba написав:Цікавлять шляхетські роди, які з переходом Галичину під владу Австрії не захотіли (чи швидше не змогли) ...
Приблизно такаж участь торкнулася і дрібну шляхту що потрапила до царської росії.Так, феномен “ходачкового” шляхтича цікавий і актуальний саме для кінця ХVІІІ – початку ХХ ст., оскільки в цей період шляхетські привілеї поступово втрачали своє значення. Дрібна шляхта, яка за матеріальним становищем майже не відрізнялася від селян, намагалася зберегти свою станову вищість. Поділ на “шляхту” і “хлопів” (“мужиків”) найбільш помітно виявився на рівні свідомості, завдяки чому спостерігався й впродовж ХХ ст.
А в чому різниця? Чим вони відрізнялися від інших?Balymba написав:...залишаючи поза увагою села, де шляхта була в меншості.
Міграція дрібної шляхти
на Київщину: типологія джерел
ХVІІІ - початку ХІХст.
Періодизація історії дрібної шляхти Київщини у ХVІІІ - ХХ століттях може бути розглянута через її переселення - у формах тривалої міграції, місцевої територіальної мобільності тощо - що становить одну з головних, найбільш помітних ознак цієї соціальної групи. За формою переселення можна виділити кілька періодів, що позначилися на долях дрібношляхетських родин.
Перший з них припадає на ХVІІІ століття, коли після Карловицького конгресу та договорів 1712 і 1713 років між Російською та Османською імперіями терени Київського й Брацлавського воєводств повернулися під контроль Речі Посполитої. Протягом наступних десятиліть розпочинається рух дрібної шляхти на терени цих воєводств. Для значної частини дрібношляхетських родин переселення на Київщину стало останнім епізодом тривалої міграції, розпочатої 50-100-200 років перед тим виходом з родового гнізда. Для різних історичних мікротериторій Київського та Брацлавського воєводств міграція дрібної шляхти відбувалася з певними особливостями, які стосувалися таких обставин як роки міграції, терени, з яких здійснювалося переселення та юридичні умови влаштування на новому місці.
Другий період для основної маси дрібної шляхти Київського та Брацлавського воєводств розпочинається в другій половині ХVІІІ століття й триває протягом наступних ста років вже в умовах Російської імперії. Його головною ознакою є зростаюча місцева територіальна мобільність, яка охопила значну частину дрібношляхетського загалу починаючи з другої-третьої генерацій.
Для третього періоду, що починається після Листопадового повстання (мається на увазі польське повстання), характерною ознакою стає службове переселення, пов'язане з державою, капіталістичною економікою та переходом дрібної шляхти Київщини до інших соціальних груп.
Запропонована періодизація є досить умовною і щодо характеристики певних історичних періодів, і щодо охоплення всього дрібношляхетського загалу. Точніший погляд на проблему періодизації історії дрібної шляхтиможна сформувати тільки студіюючи процеси, що протікали в середовищі цієї соціальної групи на певній історичній мікротериторії (приватний маєтковий комплекс, староство, замкова округа, компактна привілейована територія тощо).
З усіх проблем, що стосуються переселень дрібної шляхти Київщини в різні історичні епохи, найскладнішою щодо її розв'язання, на наш погляд, є проблема з'ясування основних шляхів міграції дрібношляхетських родин з родових гнізд до прикордонних воєводств Речі Посполитої, до яких вони потрапляють, у переважній більшості, у ХVІІІ столітті. Досі лишається не з'ясованим, звідки ж прийшла дрібна шляхта до Київщини: з інших українських земель, Білорусі і Литви, Польші чи вона була автохтонного походження. Цілком можливо, що шляхта Київщини сформувалася з усіх цих земельних груп і відповідь на це питання полягає в з'ясуванні відсоткового співвідношення між ними.
D_i_V_a написав:З прізвищами шляхти не все так просто.
Головна проблематика - відозміни які утворилися впродовж століть... не одного століття (скажімо ХІХ), а декількох століть до того. Під впливом мов і місцевих діалектів, різних азбук, як то кирилиця чи латиниця (а може і ще щось), прізвища змінилися так, що їх неможливо впізнати. Щодо їх походження, то вони зазвичай утворилися від прозвіськ/прозвищ під якими в сім'ї, чи при дворі, чи в своїх кругах називали людину. Другим джерелом походження прізвищ у шляхтичів ідуть населені пункти де була їх так звана "ставка" - головний маєток. Але, як показує досвід, ці назви також змінювались напротязі віків...
Враховуючи ці особливості, дуже важко сьогодні дізнатися про справжній корінь походження (прізвища)...
Зареєстровані учасники: al_mol, Bing [Bot], DniproMan, Google [Bot], Google Adsense [Bot], nekrashevych, ukrgenealogy, Umay