Прізвища-прозвища

[АннА]

Тему створено для обговорення прозвищ

[SNIGURIVNA]

Cотніченко по ідеї міг бути сином місцевого сотника і мати таке прізвисько, а прізвище таке, як у батька було
(прізвища сотників повинні бути в реєстрах)
Другий варіант це якщо прізвисько стало прізвищем - Сотніченко і рід перевівся, тоді й прізвище змінилось на приймацьке, а за місцем проживання так і залишилось старе - Сотніченки і вже, як прізвисько

От і я собі кручу чи так, чи інакше. Бо хоч через батька, хоч через матір, а козаки. Реєстри, що є, набагато старші, тому нічого не дають.
Але мене зачіпає той Гаврило.
Та й в уявленні нормальної людини Сотниченко годоться на прізвище, а їх прізвище у порівнянні з ним на прізвисько тягне.

[ГіП]

... а їх прізвище у порівнянні з ним на прізвисько тягне.

так прізвища сотників із прізвиськ і ставали - Кривоніс, Безпалий, Шульга

[SNIGURIVNA]

... а їх прізвище у порівнянні з ним на прізвисько тягне.

так прізвища сотників із прізвиськ і ставали - Кривоніс, Безпалий, Шульга

Пане ГіП, Ви влучили у самісіньку ціль!

Вчора мені новознайдені родичі розповіли родинну легенду. Там дійсно йдеться про пораненого на війні козака, рана якого і стала тією ознакою, за якою його прозивали, а потім і весь рід, що в решті решт стало прізвищем. Це передавалося від покоління поколінню.

Можна зробити ще один запис у темі МІЙ ДІД КОЗАК? До слова, один з чоловіків цього роду 18 вересня 1808 року вінчався з дочкою того, про козацьке походження якого я писала у цій темі раніше.

От куди вивело прізвисько!

[Русланkg]

Бігун походження прізвища

[SNIGURIVNA]

У метриках за 1830ті вискочило прізвисько (прізвище у родини інше) Лицар. Зараз у селі його вже навіть і не пам'ятають. Але питання інше: як таке прізвисько могло з'явитися у посполитих? Що треба зробити, щоб тебе люди лицарем прозвали?

[D_i_V_a]

...Але питання інше: як таке прізвисько могло з'явитися у посполитих? Що треба зробити, щоб тебе люди лицарем прозвали?

Цікве питання... ще з огляду на те, що за новими тлумаченнями (ще задовго до сьогоднішньої мовної реформи) українською треба говорити Рицар, як і в російській з букви Р, коли мова іде про рицарство, як то ми його розуміємо з облатунками і зброєю. А якщо говоримо Лицар, з буквою Л, як то раніше вважалося, що це є українська вимова того першого, то за тим тлумаченням лицар - це не поле бою, а духовні якості людини. Колись виникла плутанина, і ми стали використовувати неправильну форму з Л. Навіть можна припустити,що це пішло від дон Кіхота , бо поряд з тим, що він був Рицар, він також був і Лицар...

То ви кажете 1830-ті роки?... Хм ... то треба тепер знайти відповідь - в ті роки в якому значенні вживалось слово з першою Л?

[SNIGURIVNA]

Перше, про що подумалося:

Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш, самого Люцифера внук. Який ти в дідька лицар, коли не вмієш голим гузном їжака забити?! Не годен ти синів християнських під собою мати! Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, подільський кат, московський злодій, самого гаспида байстрюк, бо дідько втисся твоїй матері, усього світу й підсвіту блазень, а в нашого Бога найостанніший дурень. Тебе самого і твого війська ми не боїмось — землею і водою будемо битися з тобою, нехристе проклятий! Так тобі козаки відповідають. Числа не знаємо, бо календаря не маємо, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як і в вас — поцілуй у голе гузно кожного з нас..

Підписали: Кошовий отаман Іван Сірко з усім старшим і молодшим низовим війська запорозького товариством

Джерело і решта варіантів тексту тут: https://uk.wikipedia.org/wiki/Лист_запорожців_турецькому_султанові

Куди ж без людини, яка народилася у сусідньому повіті і говорила такою ж мовою :

І вам слава, сині гори,
Кригою окуті!
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете!
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

Т.Г. Шевченко.
Поему "Кавказ" датировано 18 ноября 1845 року.

Ну, і мій улюблений І.Котляревський:

Там жизнь — алтин, а смерть — копійка,
Там лицар — всякий парубійка,
Козак там чортові не брат.

"Енеїда" створена теж у підходящий час:

1798 – видано перші чотири частини, 1826 рік – завершено “Енеїду”, 1842 – “Енеїда” надрукована повністю... “Енеїда”: змалювання життя українського суспільства к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст. різних верств населення.

Ой, ледве не забула про П.Куліша:

І говорить мені: «Не оддавай же, паніматко, своєї дочки ні за князя, ні за лицаря; не буду женитись, поки виросте — буду їй вірною дружиною».

Це з "Чорної ради", першого історичного роману українською, який було надруковано у 1857 , але автор працював над ним упродовж 14 років, отже теж цілком підходить.

То ви кажете 1830-ті роки?... Хм ... то треба тепер знайти відповідь - в ті роки в якому значенні вживалось слово з першою Л?

А чи взагалі вживалося тоді у слово з "р" ?

[Falcon]

А чи взагалі вживалося тоді у слово з "р" ?

На захід від Ваших країв, де був вплив німецької мови - однозначно вживалось. Ritter - лицар. В шляхти Австро-Угорщини, це могла бути приставка до прізвища

[SNIGURIVNA]

А чи взагалі вживалося тоді у слово з "р" ?

На захід від Ваших країв, де був вплив німецької мови ...

Дякую, пане Falcon. Але то дуже на захід

[SNIGURIVNA]

Питання, як у середині 19ст. (може й раніше, але у метриках не засвітилося) на Наддніпрянщині можна було отримати прізвисько Лицар, все ще є відкритим. Рада буду почути думки вельмишановної громади з цього приводу.

А поки що те, що кинулося в очі відразу, коли сіла малювати дерево цього роду: вони тікали!
1800 двоє чоловіків (про жінок відомостей немає)
1802 один
1808 один
1840 ціла родина: чоловік, дружина і троє діток.
По містечку є лише кілька таких родин, які аж настільки рвалися з кріпацької неволі, та ця менша за решту.