Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
-
ОнлайнВернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Відродження (Миргород) №27 від 04.04.1942, сторінка 2
СВЯТО ВЕЛИКДЕНЬ (До історії свята Паски)
Пасха — найвище, найсвятіше й найрадісніше християнське свято, яке встановлено на честь воскресіння І. Христа. Воно існувало вже за часів апостолів, спочатку було присвячене спогадам смерті Іісуса Христа і відправлялось на всьому Сході 14 дня місяця Нісана, коли, за словами євангеліста Іоанна і на думку найстаріших оців церкви Ірінея, Тертулліана та Орігена, відбулась саме хресна смерть І. Христа. Сама назва свята Паска походить від грецького слова „пасхеін", що означає - „страждати".
У II віці відзначення подій смерті та воскресіння І. Христа сконцеитровувалось у два свята, які обид ва називалися Паскою: Паска на честь смерті І. Христа і Паска на честь воскресіння Христового. На Сході, переважно в малоазійських церквах, Паска святкувалась одночасно з юдеями, 14 Нісана, а на Заході святкування Паски не зв'язувалось з юдейською Паскою і її відправляли в першу неділю після повнолуння. Це привело до суперечок між Сходом і Заходом, які тяглися на протязі всього ІІІ віку аж до Нікейського вселенського собору, що відбувся в 325 р.
Нікейський собор ухвалив, щоб Паска святкувалась христіянами неодмінно окремо від юдеїв і неодмінно в першу неділю, що йде за повнолунням. Від IV віку збереглися свідоцтва, що обидві паски на честь і смерті і на честь воскресіння — з'єднувались і на Сході, і на Заході. У V віці назва Паска стала присвоюватись виключно святу Воскресіння Христового. Світле Воскресіння одержало назву „царя днів", „свята над святами", а на Україні з давніх давен звалося і зветься „Великоднем".
З нагоди великого свята царі давали свободу в'язням, багаті громадяни відпускали рабів, а бідні одержували допомогу від уряду та приватних осіб. Святкування Паски відмічалося навіть позацерковними маніфестаціями та іллюмінацією. Величчю свята Паски відповідає і та особлива урочистість, з якою відправляється Служба Божа у Великдень. Характерними особливостями великодної служби є багатство світу та частість обкаджування церкви і присутніх ароматними речовинами: смирною та ладаном.
Служба Божа на протязі всього великоднього тиждня відправляється при відчинених царських (головних) вратах в ознаку того, що воскресший Христос своїм воскресінням відчинив всім віруючим у нього врата царства небесного. Священники одягаються в світлі ризи. Перед початком великодної утрені відбувається хрестний хід навколо церкви з плащаницею, іконами, корогвами та свічками в руках, подібно до того, як колись апостоли та жінки-мироносиці йшли назустріч Христу. На літургії, якщо вона відправляється собором священників, євангеліє читається на ріжних мовах, в ознаку того, що більша частина народів на землі визнає воскресшего Христа своїм Богом.
Не зупиняючись па інших особливостях Великодної Служби, що виникли з давніх часів, відзначимо деякі й звичаї Великодні, наприклад, звичай святити хліб (паски, кулічі, караваї), сир, крашанки і іншу страву, звичай при вітанні одним другого словами „Христос Воскрес", дарувати червоні крашанки і інші.
Звичай обдарування один другого червоними крашанками, за переказами, бере свій початок від св. Марії Магдаліни, яка з'явилася до імператора Тіверія, піднесла йому червону крашанку з вітанням „Христос Воскрес!" і цими словами розпочала свою проповідь. Крашанка символізувала гроб та виникнення життя, а викрашена червоною фарбою вона означала відродження людей кров'ю І. Христа. На протязі перших трох днів, а в деяких місцях всього великодного тиждня, дзвонили в усі дзвони цілий день — в ознаку радості церкви, що святкувала перемогу Іісуса Христа над смертю.
Св. Церква словами великодного канону закликає всіх розділити радість воскресіння Христа, бо святкуючи воскресіння Христове, люди святкують своє воскресіння. Церква словами того ж канону закликає всіх бути послідовниками Сонця - правди - Христа і в цей день вона закликає віруючих обняти один одного і простити все воскресінням.
Д. Дербник.
Час плине
-
ОнлайнВернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Шлях революції №43 від 25.04.1924, сторінка 2
Геть паску!
Надходять попівсько - міщанські великодні свята. Хутко готовляться до них попи і їх „раби божі". Перші будуть "воздавать хвалу воскресшему Христу", одмолювати гріхи своїх чад, одбіваючи за це великодні „пожертви". Другі — нести муть паску, крашенки, кусок сала, або ковбаси на посвячення попівське. Загудуть дзвони церковні, завеселиться церковна братія з прихильниками „веры православной". Забрязчять чарки з самогоном, а потім — лобзание і співи. Пируватимуть на всю губу. Учадіють не на один день од бучних гулянок...
Але цього релігійного чаду не мусить бути в пролетарських колах. Робітництво, проживши сьомий рік із своєю радянською владою, показавшою йому всю гидоту релігійних звичаїв, повинне одверто сказати, що воно на релігію дивиться, як на попівські играшки, як на сезонний заробіток попів.
Всі свідомі робітники м. Черкас у дні 27 і 28 квітня, наперекір виттю попівському і калатанню церковних дзвонів, хай зостаються дома - одпочивають, а ввечері йдуть у ЦРК, або в свої червоні куточки. Там їх місце.
Ні одного натяку на церкву, ні одного ступня до церкви не повинно бути з боку свідомого черкаського робітника.
Хай хрипнуть попи від своїх молитовних пісень, хай заманюють вони колишніх черкаських грабарів, базарників-спекулянтів, хай плавають у самогонові, хай витопчують гопака, — але все це хай пройде мимо уваги робітників. Робітникові попівська паска не потрібна.
Хай пригадають черкаські працюючі маси часи голоду. Певно тоді кожен робітник думав тількй про одну картоллю. Про паску й думки не було. Нехай же не думає він і тепер про неї, бо паска — вигадка попів.
Торік завдали шкульного удару пасці друкарі. Вони в дні самої паски працювали, як і завжди.
Не одна баба, не один непман, проходячи біля друкарні, посилав робітнику-друкарю прокляття, вимолюючи в бога йому кари. Але нічого не помогло —друкар працював. Кари божої ніякої не зазнав. Він свідомо порвав із релігією, він побачив, упевнився, що релігія— дурман для народа.
Наша газета "Путь Революции" торік умістила передову статтю "Равняйтесь по печатникам" (№ 49 4 апреля), у якій викликала всі союзи м. Черкас піти з друкарями. Але мало хто обізвався на цей заклик. Одні, здається, тільки швейники пішли. Останні-ж мовчали.
У цьому ж році не повинно бути ні одного союза, який-би не поставив перед собою питання одцураться від релігії. Бо вона — наша отрута.
Так отож, союзи, бийте по релігії, бийте по богаг, бийте по пасці.
Друкар.
Геть паску!
Надходять попівсько - міщанські великодні свята. Хутко готовляться до них попи і їх „раби божі". Перші будуть "воздавать хвалу воскресшему Христу", одмолювати гріхи своїх чад, одбіваючи за це великодні „пожертви". Другі — нести муть паску, крашенки, кусок сала, або ковбаси на посвячення попівське. Загудуть дзвони церковні, завеселиться церковна братія з прихильниками „веры православной". Забрязчять чарки з самогоном, а потім — лобзание і співи. Пируватимуть на всю губу. Учадіють не на один день од бучних гулянок...
Але цього релігійного чаду не мусить бути в пролетарських колах. Робітництво, проживши сьомий рік із своєю радянською владою, показавшою йому всю гидоту релігійних звичаїв, повинне одверто сказати, що воно на релігію дивиться, як на попівські играшки, як на сезонний заробіток попів.
Всі свідомі робітники м. Черкас у дні 27 і 28 квітня, наперекір виттю попівському і калатанню церковних дзвонів, хай зостаються дома - одпочивають, а ввечері йдуть у ЦРК, або в свої червоні куточки. Там їх місце.
Ні одного натяку на церкву, ні одного ступня до церкви не повинно бути з боку свідомого черкаського робітника.
Хай хрипнуть попи від своїх молитовних пісень, хай заманюють вони колишніх черкаських грабарів, базарників-спекулянтів, хай плавають у самогонові, хай витопчують гопака, — але все це хай пройде мимо уваги робітників. Робітникові попівська паска не потрібна.
Хай пригадають черкаські працюючі маси часи голоду. Певно тоді кожен робітник думав тількй про одну картоллю. Про паску й думки не було. Нехай же не думає він і тепер про неї, бо паска — вигадка попів.
Торік завдали шкульного удару пасці друкарі. Вони в дні самої паски працювали, як і завжди.
Не одна баба, не один непман, проходячи біля друкарні, посилав робітнику-друкарю прокляття, вимолюючи в бога йому кари. Але нічого не помогло —друкар працював. Кари божої ніякої не зазнав. Він свідомо порвав із релігією, він побачив, упевнився, що релігія— дурман для народа.
Наша газета "Путь Революции" торік умістила передову статтю "Равняйтесь по печатникам" (№ 49 4 апреля), у якій викликала всі союзи м. Черкас піти з друкарями. Але мало хто обізвався на цей заклик. Одні, здається, тільки швейники пішли. Останні-ж мовчали.
У цьому ж році не повинно бути ні одного союза, який-би не поставив перед собою питання одцураться від релігії. Бо вона — наша отрута.
Так отож, союзи, бийте по релігії, бийте по богаг, бийте по пасці.
Друкар.
Час плине
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Книга Наталії Яковенко "Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVII ст"
Відомий український історик, голова Товариства дослідників Центрально-Східної Європи, професор Києво-Могилянської академії Наталя Яковенко у новій ґрунтовній розвідці продовжує та розвиває тези своєї попередньої монографії "Українська шляхта з кінця XVI до середини XVII ст." (1993). Цього разу дослідниця залучає до розгляду матеріял не так соціяльної, як інтелектуальної історії, піддаючи аналізові корпус уявлень та ідей, властивих еліті того суспільства, що існувало в Україні протягом XVI - XVII століть. В одинадцяти статтях збірки з антропологічної перспективи реконструйовано внутрішню та суб'єктивну історію ранньомодерного українського шляхтича (меншою мірою - козака), форми його самоусвідомлення, погляди на довколишній світ, стереотипи уявлень і спроби творити на цій підставі квазіідеологію. "Коло запитань, які я ставила джерелам, - зазначає авторка, - стосувалося передовсім мотивацій соціяльної поведінки: що належало до пріоритетних вартостей і чому? якими були засади (та правила) культурних сенсів? які взірці нормативної/девіянтної поведінки вважалися усталеними і чому? Саме ці речі, як відомо, обумовлюють так звану "другу реальність" - той "паралельний світ", або образ реальности у свідомості людини, котрий примушує її чинити так, а не інакше, шанувати й наслідувати чи ганити й відкидати те, а не інше".
Тексти, вміщені у чотирьох розділах збірки ("Територія уявлень і стереотипи", "Війни реальні / війни в уяві", "Від уявлених вартостей до ідей", "Довге життя ідей та стереотипів"), написано протягом останнього десятиліття і спеціяльно для цього видання суттєво змодифіковано, розширено й доповнено новою бібліографічною інформацією. Наприкінці книжки подано анотований іменний покажчик.
https://chtyvo.org.ua/authors/Yakovenko ... -_XVII_st/
Відомий український історик, голова Товариства дослідників Центрально-Східної Європи, професор Києво-Могилянської академії Наталя Яковенко у новій ґрунтовній розвідці продовжує та розвиває тези своєї попередньої монографії "Українська шляхта з кінця XVI до середини XVII ст." (1993). Цього разу дослідниця залучає до розгляду матеріял не так соціяльної, як інтелектуальної історії, піддаючи аналізові корпус уявлень та ідей, властивих еліті того суспільства, що існувало в Україні протягом XVI - XVII століть. В одинадцяти статтях збірки з антропологічної перспективи реконструйовано внутрішню та суб'єктивну історію ранньомодерного українського шляхтича (меншою мірою - козака), форми його самоусвідомлення, погляди на довколишній світ, стереотипи уявлень і спроби творити на цій підставі квазіідеологію. "Коло запитань, які я ставила джерелам, - зазначає авторка, - стосувалося передовсім мотивацій соціяльної поведінки: що належало до пріоритетних вартостей і чому? якими були засади (та правила) культурних сенсів? які взірці нормативної/девіянтної поведінки вважалися усталеними і чому? Саме ці речі, як відомо, обумовлюють так звану "другу реальність" - той "паралельний світ", або образ реальности у свідомості людини, котрий примушує її чинити так, а не інакше, шанувати й наслідувати чи ганити й відкидати те, а не інше".
Тексти, вміщені у чотирьох розділах збірки ("Територія уявлень і стереотипи", "Війни реальні / війни в уяві", "Від уявлених вартостей до ідей", "Довге життя ідей та стереотипів"), написано протягом останнього десятиліття і спеціяльно для цього видання суттєво змодифіковано, розширено й доповнено новою бібліографічною інформацією. Наприкінці книжки подано анотований іменний покажчик.
https://chtyvo.org.ua/authors/Yakovenko ... -_XVII_st/
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Надія ПАСТУХ, Оксана КУЗЬМЕНКО. Поліське весілля у науковому дискурсі Івана Денисюка ........ 25
Михайло ГЛУШКО, Ярина СОБАШЕК. Опільське весілля (із записіву селі Васючин Рогатинського району Івано-Франківської області) .... 120
https://www.academia.edu/12932377/%D0%A ... 0%BD%D0%B8
Михайло ГЛУШКО, Ярина СОБАШЕК. Опільське весілля (із записіву селі Васючин Рогатинського району Івано-Франківської області) .... 120
https://www.academia.edu/12932377/%D0%A ... 0%BD%D0%B8
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Ритуал і тіло: структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу
Марія Маєрчик
Київ 2011
Монографію «Ритуал і тіло» з пера етнологині, дослідниці історії культу-ри та ґендерної проблематики Марії Маєрчик присвячено семіотиці тілесности в українській обрядовій традиції – символіці руху, частин тіла, статіта ритуальної андрогінії, одяговим і кулінарним кодам та ін. У розвідці показано, як через символічне обігрування у ритуалі тілесних «тем» (зокрема нерухомости, глухоти, німоти, сліпоти, безстатевости тощо) здійснювався перехід особи до іншого соціяльного статусу. Авторчину увагу зосереджено навколо засадничих переходових сюжетів традиційної культури (народження, весілля, смерті і похорону) та головних персонажів таких ритуалів, як-от народженець і його батьки, наречена/наречений, покійниця/покійник, а окремий напрямок аналізу становить генеза анімістичних уявлень у віруваннях селян, зокрема її малодосліджені ґендерні аспекти.
https://www.academia.edu/36974203/%D0%A ... 0%BB%D1%83
Марія Маєрчик
Київ 2011
Монографію «Ритуал і тіло» з пера етнологині, дослідниці історії культу-ри та ґендерної проблематики Марії Маєрчик присвячено семіотиці тілесности в українській обрядовій традиції – символіці руху, частин тіла, статіта ритуальної андрогінії, одяговим і кулінарним кодам та ін. У розвідці показано, як через символічне обігрування у ритуалі тілесних «тем» (зокрема нерухомости, глухоти, німоти, сліпоти, безстатевости тощо) здійснювався перехід особи до іншого соціяльного статусу. Авторчину увагу зосереджено навколо засадничих переходових сюжетів традиційної культури (народження, весілля, смерті і похорону) та головних персонажів таких ритуалів, як-от народженець і його батьки, наречена/наречений, покійниця/покійник, а окремий напрямок аналізу становить генеза анімістичних уявлень у віруваннях селян, зокрема її малодосліджені ґендерні аспекти.
https://www.academia.edu/36974203/%D0%A ... 0%BB%D1%83
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
"Живая традиция": вышел короткометражный фильм о ценности традиционной украинской культуры
"Общаясь с командой Музея Ивана Гончара и кругом людей, связанных с музеем, я пытался выстроить историю для будущего фильма. Но ключевая встреча произошла спонтанно. Идя по музейным коридорам, я наткнулся на открытый кабинет Александра Рака и почувствовал, что здесь нужно снимать. Именно во время разговора с Александром я услышал чрезвычайно важные слова: "Сегодняшняя цивилизация должна сохранить душу человека, сохранить его природу". Думаю, что все герои этого фильма занимаются именно этим", – рассказывает режиссер фильма Кирилл Нечмоня.
"Живая традиция" — это документальный фильм о выдающемся украинском скульпторе, художнике, этнографе и коллекционере Иване Гончаре. Именно он первым в УССР создал частный музей, обустроив его в собственном доме. Коллекция Гончара насчитывает около 7 тысяч предметов: иконы, народная одежда и 20 тысяч архивных фотографий историко-этнографического альбома "Украина и украинцы" из разных регионов нашей страны. Однако фильм также знакомит и с людьми, небезразличными к украинскому культурному наследию. Именно они сегодня в современной форме знакомят широкую аудиторию с настоящими украинскими традициями и творчеством.
https://soc.obozrevatel.com/priznaki-sa ... 1638576249
"Общаясь с командой Музея Ивана Гончара и кругом людей, связанных с музеем, я пытался выстроить историю для будущего фильма. Но ключевая встреча произошла спонтанно. Идя по музейным коридорам, я наткнулся на открытый кабинет Александра Рака и почувствовал, что здесь нужно снимать. Именно во время разговора с Александром я услышал чрезвычайно важные слова: "Сегодняшняя цивилизация должна сохранить душу человека, сохранить его природу". Думаю, что все герои этого фильма занимаются именно этим", – рассказывает режиссер фильма Кирилл Нечмоня.
"Живая традиция" — это документальный фильм о выдающемся украинском скульпторе, художнике, этнографе и коллекционере Иване Гончаре. Именно он первым в УССР создал частный музей, обустроив его в собственном доме. Коллекция Гончара насчитывает около 7 тысяч предметов: иконы, народная одежда и 20 тысяч архивных фотографий историко-этнографического альбома "Украина и украинцы" из разных регионов нашей страны. Однако фильм также знакомит и с людьми, небезразличными к украинскому культурному наследию. Именно они сегодня в современной форме знакомят широкую аудиторию с настоящими украинскими традициями и творчеством.
https://soc.obozrevatel.com/priznaki-sa ... 1638576249
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Конопка В. Формування гендерної ролі чоловіка: дитинство, підлітковий вік (на матеріалах Поділля) / Володимир Конопка // Народознавчі зошити. 2016. № 6 (132). С. 1303-1312.
Розглядаються етапи формування статусу чоловіка від народження до підліткового віку. Детально проаналізовані етапи: зачаття і виношування, народження та немовлячий вік, хлопчик, підліток. Звернена увага на ритуальні дії, які виконувалися перед народженням і в період дитинства.
https://www.academia.edu/32268811/%D0%9 ... %BB%D1%8F_
Розглядаються етапи формування статусу чоловіка від народження до підліткового віку. Детально проаналізовані етапи: зачаття і виношування, народження та немовлячий вік, хлопчик, підліток. Звернена увага на ритуальні дії, які виконувалися перед народженням і в період дитинства.
https://www.academia.edu/32268811/%D0%9 ... %BB%D1%8F_
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
З книги Олекси Воропая "Звичаї нашого народу"
06 – 07 січня СВЯТ-ВЕЧІР
Зима. Навколо біліють сніги.. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві, стоять вони, як у казці, і сяють самоцвітами від першого променя січневого сонця.
Ранок. Над кожною хатою стовпом в’ється дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулиці нема нікого. Але в кожній хаті давно кипить робота...
Сьогодні особливий день
З давніх давен у нас на Україні словом і ділом, словесним твором і магічним актом, всією обстановою люди створюють у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.
Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступила до праці.Першою магічною дією було добування нового вогню. Господиня дістала з покуття кремінь і кресало, які останні дванадцять день лежали під образами. Вона перехрестилася тричі і, ставши обличчям до схід сонця, викресала «новий огонь». Цим вогнем вона розпалила в печі дванадцять полін, що їх припасала і сушила дванадцять днів останього місяця.
Через кулька хвилин у печі вже палають сухі дрова; на протилежній стіні кидається химерна тінь.
Господиня пов’язалася хусткою, засукала рукава і заходилася готувати дванадцять свят-вечірніх страв: наставила узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гпечану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомогають діти, а найбільше – старша дочка.
В цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду. Ніби дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році.
06 – 07 січня СВЯТ-ВЕЧІР
Зима. Навколо біліють сніги.. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві, стоять вони, як у казці, і сяють самоцвітами від першого променя січневого сонця.
Ранок. Над кожною хатою стовпом в’ється дим. Тихо. Здається, що село ще спить: на вулиці нема нікого. Але в кожній хаті давно кипить робота...
Сьогодні особливий день
З давніх давен у нас на Україні словом і ділом, словесним твором і магічним актом, всією обстановою люди створюють у цей день образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.
Ще вдосвіта, як тільки день синім проблиском заглянув у хату крізь замерзлі шибки, господиня приступила до праці.Першою магічною дією було добування нового вогню. Господиня дістала з покуття кремінь і кресало, які останні дванадцять день лежали під образами. Вона перехрестилася тричі і, ставши обличчям до схід сонця, викресала «новий огонь». Цим вогнем вона розпалила в печі дванадцять полін, що їх припасала і сушила дванадцять днів останього місяця.
Через кулька хвилин у печі вже палають сухі дрова; на протилежній стіні кидається химерна тінь.
Господиня пов’язалася хусткою, засукала рукава і заходилася готувати дванадцять свят-вечірніх страв: наставила узвар, варить горох, квасолю, смажить капусту, рибу, ліпить вареники, готує бараболю, гриби, кашу гпечану з конопляним молоком, голубці з пшоном, коржі з маком та кутю з товченої пшениці. В усьому їй допомогають діти, а найбільше – старша дочка.
В цій багатій, але пісній вечері господиня представляє найголовніші плоди поля, городу і саду. Ніби дає звіт новому рокові за своє багатство в минулому році.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
"Кутья" - в переводе с греческого, означает "вареная пшеница". Первую кутью готовили еще в Древней Греции и Риме - вареную кашу с фруктами подносили в знак поклонения умершим. Ученые утверждают, что такой обычай был известен также и в Византии - там это блюдо называлось kollyba. К нам же кутья попала от древних язычников.⠀
В кутье обязательны три основные ингредиента, и у каждого из них - особенное символическое значение.
Зерно - пшеница, ячмень, пшено или рис - символизирует плодородие, постоянность и круговорот жизни, то есть бессмертие.
Мед (иногда его заменяют сахаром) - это сладость, удовольствие и блага вечной жизни.
Мак - символ достатка и плодородия.
https://food.obozrevatel.com/news/kak-p ... 1641503212
В кутье обязательны три основные ингредиента, и у каждого из них - особенное символическое значение.
Зерно - пшеница, ячмень, пшено или рис - символизирует плодородие, постоянность и круговорот жизни, то есть бессмертие.
Мед (иногда его заменяют сахаром) - это сладость, удовольствие и блага вечной жизни.
Мак - символ достатка и плодородия.
https://food.obozrevatel.com/news/kak-p ... 1641503212
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей