Святий Миколай

Відповісти
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Святий Миколай

Повідомлення D_i_V_a »

Від пана Воропая
19 грудня Миколая

Це – веселе народне свято. Колись господарі варили пиво, скликали гостей: пили, гуляли, веселилися. А по обіді, напідпитку запрягали найкращі коні в «козирки» і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села – «бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав!»
Варити пиво на «Миколи» – звичай дуже старий. В одній колядці це пивоварення представляється як один з тих сакральних звичаїв, яким «держиться світ»:
«Чому так нема, як було давно,
Як було давно, а з первовіку:
Святим Миколам пива не варять...»
Далі в колядці говориться, що все лихо, яке є тепер поміж людьми, постало тому, що «Святим Миколам пива не варять...» Мабуть з «пивом» на цей день в’язались колись і музики. В одному народньому голосінні з Буковини, дочка, звертаючись до померлої матері, каже:
Мамко моя, голубко моя,
Коли ж вас ся надіяти,
Чи на Різдво з колядками,
Чи на Великдень з писанками,
Чи на Николая з скрипниками?
(М. Грушевський. «Історія укр. літ.», ч.І., Київ-Львів, 1923. Стор.124)

Хто першим прийде ранком до хати, той буде першим «полазником». На Поділлі «полазами» вважаються чотири дні в році: Введіння, Миколая, Анни і Різдво або Новий Рік – чертвертий і останній «полаз».
«Зле, якщо в ті дні хто інший – не господар – перейде через подвір’я першим. Кожний господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, та йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й з своєю жоною!» (Записано в с. Яришево на Поділлі. – О. В.)
В народніх леґендах та переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше – на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки брали з собою образ святого чудотворця.
На Харківщині записана така леґенда про святого Миколая: «Святий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помогає. Не те, що Касян – за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей: «Вони, - каже, - Миколу шанують, почитають, на його ім’я церкви будують, а мене й не згадують!»
Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: «Покличте мені свтого Миколу. Скжіть, щоб зараз прийшов!»
-Нема його на небі! – кажуть янголи.
-А де ж він?
-Пішов на Чорне море людей рятувати!
-Почекай, - каже Бог до Касяна, - Микола прийде, тоді поговоримо!
За якийсь час Бог знову посилає янголів за святим Миколою.
-Нема його, - кажуть янголи, - на землі людей від пожежі рятує!
Втретє посилає Бог янголів за святим Миколою.
-Нема його, - кажуть янголи, - він кайдани розбиває, козаків з турецької неволі визволяє!
Аж за четвертим разом з’явився святий Микола перед Богом: в старій свиті, мотузком підперезаний, чтоботи в болоті і руки в грязі.
-Де ти був? – спитав Бог, а святий Микола Йому відповідає:
-Помогав мужикові воза з багна витягувати!
-Ось бач, - каже Бог до Касяна, - за що його люди шанують? Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут, на небі кутки обтираєш. Іди геть від мене!... Будуть тебе люди боятись, але не будуть шанувати». (Записано від Тимоша С. з Охтирки на Харківщині. – О. В.)
З інших народніх оповідань виходить, що святий Микола-Чудотворечь опікується не тільки людьми, а й диким звіром.
«Один чоловік їхав лісом і захопила його ніч. Мусів ночувати. Випріг він воли, дав сіна. Коли дивиться: недалечко від нього на пустирі звіряче збіговисько. Злякався чоловік, ще б пак! Вовки, лисиці, зайці, ведмеді... таке назбігалося – страх глянути! Сидить заєць поруч з вовком і не боїться його: «Що за дивовижа» - думає собі чоловік. А коли йому вже від серця відлягло, він пильніше придивився і побачив:сидить поміж тією звіриноюсвятий Микола – старий сивий чоловік. Сидить і щось тим звірам розказує, а вони слухають, розвісивши вуха». (Записано в м. Умань від Михайла К-ць. – О. В.)
В Галичині є така леґенда: «Опівночі надходить св. Николай з сивов бородов, і як свиснув, то всі звірі ся злетіли. Він собі сів на престолі і так каже до медведя: «Ти маєш завтра з’їсти Панькового вола; ти, лисе, маєш у Доцьки всі кури поїсти; ти, дику, маєш йзнищити побережнику кукурудзу». І так дальше, кожному звіреві назначив, що має з’їсти. Вкінці звернувся до вовка і каже: «А ти маєш нині досвіта з’їсти Процевого лисого коня, він пасе ся на синожаті під лісом».
А той Проць, як говориться далі в леґенді, чув наказ св. Николая вовкові, але задумав обдурити вовка, а тим самим і св. Николая. Він замастив болотом коневі лисину. На другу ніч збіглися звірі до св. Николая і «здають перед ним справу, що хто весь день робив. Говорив медвідь, лис, дик і аж приходить вовк: «Я не з’їв лисого коня, - каже вовк, - бо там його не було». – «То з’їж самого Проця, - каже св. Николай, - бо він тебе обдурив!» Як се наш Проць учув, аж мало не злетів з дерева... (В. Гнатюк: Галицько-руські народні леґенди». том. І. стор.165.)
В Галичині св. Микола роздає дітям подарунки.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Святий Миколай

Повідомлення D_i_V_a »

phpBB [video]
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
SNIGURIVNA
Повідомлень: 1148
З нами з: 02 липня 2017, 11:49
Стать: Жінка
Дякував (ла): 398 разів
Подякували: 626 разів

Re: Святий Миколай

Повідомлення SNIGURIVNA »

D_i_V_a писав:Від пана Воропая
В Галичині св. Микола роздає дітям подарунки.
Я питала колись старих людей, які пішли до школи ще за царя, чи існували якісь подарунки від надлюдських (святих, казкових...) істот, коли вони були дітьми?

Діти отримували подарунки тільки за щось: за колядку, за посівання... Нічого чарівно-дурно не давалося.

Ялинку бачили тільки через вікна попівського дому. (Наказ 1699 року ні де більше по селу не діяв).

Миколая ні як особливо не святкували, якщо не рахувати, що це було пристольне свято в одній з двох церков. Натомість були особливі веселощі на Андрія, які збереглися до 1930-х років, коли вже парубки приїздили додому (Київщина) з заробітків (Донбас). Про Різдво я навіть писати не буду, бо важко буде зупинитися))).
"В кінці наших пошуків ми знову будемо стояти там, звідки почали, і знову побачимо це місце вперше." Х. Банцхаф
Цього року виповнюється 30 років від дня, коли я намалювала перше дерево свого роду.
Тут мій Орловець
Тут Мій щоденник
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Святий Миколай

Повідомлення D_i_V_a »

Традиції змінюються...
У 20-му столітті радянських діточок привчили до діда Мороза. Святого Миколая забули...
Тепер у нас їх два - і святий Миколай і дід Мороз - вибирай, що кому подобається...

У Швейцарії є село що називається St.Niklaus. Лежить воно поміж горами у долині що йде до Цермату та найвищої швейцарської гори Матахорн. Це село відоме на всю Швейцарію, а може й далі, бо туди пишуть діти свої листи до святого Миколая. Вони дійсно туди надходять массово і це відомий факт.
Вже багато років тамтешню церковну колокольню "одягають" в одежу святого Миколая. Так і стоїть він від кінця листопада (адвента) до 6 грудня (трьох Королів/Волхвів, а по нашому Водохреща).

Цікаво, коли в Україні приживеться святкування Миколая, чи знайдеться своя Миколаївка, куди діти будуть відсилати листи?
Може конкурс організувать? Важко буде вибрать - ось їх скільки :o
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Святий Миколай

Повідомлення АннА »

З другої теми, невелика дискусія що до теми дня св. Миколая
Вернер писав:Діло №276 від 11.12.1938, сторінка 10
На свято Миколая.
Надходить день святого Миколая з традиційною роздачею дарунків. Цей наскрізь культурний звичай приносить звичайно багато радости малим і старшим дітям. Розумні батьки й виховники вміють використати гарну традицію так, щоб вона під виховним оглядом вийшла дітворі на якнайбільшу користь. Тимто за предмет Свят-Миколаївського дару вибирають звичайно цікаву книжку і ласощі додають тільки як декоративний „залучник". І так повинно бути. Але ми знаємо ще одну річ, яка дуже добре надається на такий дарунок і сама собою впливає дуже виховно. Це також книжка, але щаднича, Вкладкова книжечка українського банку на імя дитини. Книжечка, де записана перша ощадність. Така книжечка глибоко застановляє дитину і заохочуєїї доповнювати той перший вклад уже власними силами. Вона вчить дитину раціонально щадити і то в ріднім банку і так виховує молодого громадянина на ощадну людину. Коли подумати про всесторонню корисність щадження так для щадника, як і рідного загалу, то доцільність таких дарунків аж надто зрозуміла. Та тут варто замітити ще одне. Чи думаєте, що подібним дарунком не можна втішити і виховати навіть дорослу людину? Досвід учить, що можна. Щаднича книжечка, вложена дбайливою жіночою рукою під подушку чоловіка, мусить зворушити навіть найбільш упертого противника ощадности і вплине на нього краще, як усі просьби й упімнення. Тільки попробуйте. Отже хто розуміє вартість щадження для одиниці, для родини і загалу, нехай подбає, щоб між Миколаївськими дарунками зайняла щаднича книжечка одне з почесних місць. Така людина зробить дуже добре, корисне і наскрізь громадянське діло.
(Ш.)

:D
drapieznik писав:мій тато власне з того покоління, для якого писало Діло в той час.. Й скажу - не знаю чи так, але ощадливість й розумність, а також дбайлива рука матері - були присутні. Так шо в мому випадку ніц смішного й забавного в цій статті не бачу. В ті часи люди, які були пов'язані з патріотичними українськими організаціями, кооперацією, УНДО, УПА й тд - в своїх родинах вчили дітей правильно жити й думати за післязавтрашній день.
kbg_dnepr писав:Колеги, дуже дякую, це дійсно дуже цікаво і повчально. Як на мене, то краще б не у "Вітаннях", а в чомусь типу "Звичаї нашого народу" (в нас навіть є тема "Святий Миколай"), бо стаття добре показує, як міняється світ і ми. З одного боку, це чудовий приклад європейського (протестантського) ставлення до життя, з іншого, без сумніву, приклад реклами чи не сторічної давнини (яка ще звертається до кращого в людині, а не до найнижчих інстинктів). А ще це про те, що банки не ті, а головне, що світ не той і щадність якось дужу не в ціні... В ціні тотальна одноразовість. :cry:
Плакати з цього теж можна, але краще вже сміятися, бо що тут поробиш...
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Святий Миколай

Повідомлення D_i_V_a »

А мені також було смішно, хоча це сміх крізь сльози :cry:
В моїй родині ми не "постраждали", а от одна пОдружка розповідала, що все життя батьки на її рахунок їй та сестрі відкладали. Накопичилось доволі багато, здається вона про жигулі казала. А от коли пішла інфляція, то вона маму просила дозволити їй хочаби на фінські сапожки ту сумму зняти. Та мати не дозволила, мабуть сподівалась, що все поправиться. То всі гроші й пропали. То треба було бачити очі моєї пОдружки... такі пусті-пусті... як її заощадна книжка...
Хоча на здатність заощаджувать у неї це не вплинуло, як була заощадлива, то так і залишилась...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “Багатонаціональна Україна + Етно”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 11 гостей