Фіни, Фінляндія - зв'язки з Україною

Відповісти
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Фіни, Фінляндія - зв'язки з Україною

Повідомлення АннА »

ФІНЛЯНДІЯ, Фінляндська Республіка (фін. Suomi, швед. Finland) — д-ва у Пн. Європі. На пн. зх. межує зі Швецією, на пн. — з Норвегією, на сх. — з РФ, із зх. і пд. омивається Балт. морем. Площа — 338,4 тис. км2. Населення 5,4 млн осіб (2011). Понад 90 % населення — фіни. Найбільша етнічна меншина — шведи. Держ. мови — фінська та шведська. Найпоширеніші релігії — лютеранство (78 % населення) і православ’я (1 %). Столиця — м. Гельсінкі (населення бл. 600 тис. осіб). Адм.-тер. поділ: 19 регіонів (фін. maakunta, швед. landskap). За формою правління Ф. — парламентська республіка. Глава д-ви — президент, якого обирають всенародно прямим голосуванням терміном на 6 років. Законодавчу владу здійснює однопалатний парламент, що складається з 200 депутатів, яких обирають всенародно прямим голосуванням за системою пропорційного представництва терміном на 4 роки. Виконавчу владу здійснює уряд (держ. рада), який формує партія, що перемогла на виборах.

У 1 тис. н. е. територію Ф. заселяли фінські племена, які відтісняли на північ саамів (останні, як і фіни, належать до уральської мовної сім’ї). З 10 ст. ці землі стали об’єктом експансії сильніших сусідів — Київської Русі (пізніше — Новгорода Великого) з пд. сх. і Швед. королівства із зх. Починаючи від хрестового походу 1157, протягом 200 років більша частина сучасної Ф. ("Естерландія" — Східна країна) була приєднана до Швед. королівства. У цей час відбуваються християнізація і швед. колонізація, заснування міст і фортець (у т. ч. Або / Турку — найбільшого міста і церковно-адм. центру країни). 1323 встановлюється сх. кордон з Новгородською республікою. 1362 місц. швед. дворянство отримало право брати участь у виборі короля, і таким чином країна стала повноправною частиною шведської д-ви. У період дії Кальмарської унії (1397—1523) Ф. (як і Швеція) перебувала під владою данських королів. Назва "Фінляндія" фігурує в титулатурі членів швед. королів. родини ("герцог Фінляндський") з поч. 16 ст., у титулі короля ("великий герцог Фінляндський") — з 1581, проте країна не становила окремої адм. одиниці, поділяючись на провінції.

У 16 ст. у Ф. відбувається Реформація. Єпископ Або / Турку Мікаель Агрикола (1510—57) переклав фінською мовою Новий Завіт, що дало поштовх розвитку фінської нац. к-ри та літ. мови. Проте у 17—18 ст. швед. мова і к-ра продовжували домінувати серед вищих верств Ф. 1640 в Або засновано ун-т (пізніше перенесено в Гельсінгфорс / Гельсінкі).

Під час Північної війни 1700—1721 Ф. протягом 1710—14 захопили рос. війська, які окуповували країну аж до кінця війни. Внаслідок шведсько-рос. війни 1741—43 до Рос. імперії було приєднано пд.-сх. частину Ф. з м. Виборг. А внаслідок шведсько-рос. війни 1808—09 до Рос. імперії було приєднано решту Ф. (згідно з Фридрихсгамським миром 1809). Ф. як новоприєднана провінція з високим рівнем розвитку отримала автономний статус (Велике князівство Фінляндське). 1812 адм. центр перенесли з Або до Гельсінгфорса. У 19 ст. зароджується і розвивається фінський нац. рух, відбувається підйом фінської к-ри. 1835 Е.Ленрот публікує фінський епос "Калевала". 1863 були зрівняні в правах шведська та фінська мови. У часи рос. імп. Олександра II почав регулярно скликатися становий сейм. Спроби рос. імператорів Олександра III і Миколи II обмежити автономію та впровадити політику жорсткої русифікації сприяли консолідації фінського сусп-ва, інтеграції його шведсько- та фіномовних складових. За виборчим законом 1906 Ф. стала першою європ. країною, в якій жінки отримали право голосу.

Революц. події в Росії дали Ф. змогу здобути незалежність. У липні 1917 здійснюється невдала спроба обмежити компетенцію Тимчасового уряду лише контролем зовн. політики Ф. Проте після Жовтневого перевороту у Петрограді 1917 6 грудня 1917 була проголошена незалежність. Уряд радянської Росії під тиском зовнішньополіт. обставин був змушений її визнати 4 січня 1918. Незабаром у Ф. спалахнула громадян. війна між "білими" і "червоними"; перших підтримувала Німеччина, других — радянська Росія. Війна закінчилася перемогою "білих" і "перетекла" у фінсько-рад. війну (завершилася Тартуським миром 1920). Пошук союзників сприяв пронім. орієнтації фінського уряду. У серпні 1918 встановлюються дипломатичні відносини між Ф. та Українською Державою П.Скоропадського. Восени 1918 на короткий час Ф. стає конституційною монархією на чолі з принцом Карлом-Фрідріхом Гессенським, проте революція в Німеччині перервала цей монархічний проект. Надалі у країні утверджується респ. устрій. Величезну роль у становленні фінської державності відіграв К.-Г.Маннергейм. 1921 за посередництва Ліги Націй Ф. отримує контроль над Аландськими островами. Надалі, до Другої світової війни, Ф. лишалася нейтральною д-вою.

Ціною територіальних поступок Ф. вдалося захистити свою незалежність у радянсько-фінляндській війні 1939—1940. Прагнення реваншу зробило Ф. об’єктивним союзником Німеччини в перебігу т. зв. війни відплати проти СРСР 1941—44. Територія Ф. стала одним з районів базування нім. військ.

Усвідомивши безперспективність подальших воєнних дій, Ф. уклала перемир’я з Великою Британією та СРСР; у вересні 1944, у свою чергу, оголосила війну Німеччині. "Лапландська війна" тривала до квітня 1945 і призвела до плюндрування пн. регіонів країни. Протягом 1945—47 СРСР намагався ініціювати "внутрішню совєтизацію" Ф., але ця політика не мала успіху. 1947 Ф. та СРСР в умовах початку "холодної війни" уклали Договір про дружбу і співробітництво, який рад. пропаганда подавала як зразок мирного співіснування країн із різними суспільно-політ. устроями. Ф., будучи формально нейтральною д-вою, зберігала свій суверенітет та демократ. устрій, але коригувала свою зовн. політику відповідно до вимог лояльності щодо СРСР. 1973 Ф. уклала угоду про співробітництво з Радою економічної взаємодопомоги. У зх. політ. літературі такий зовнішньополіт. курс було названо "фінляндизацією". Проте це становище сприяло інтенсивному розвиткові економіки країни, зокрема за рахунок значного експорту до СРСР та країн рад. блоку. Після розпаду СРСР популярною стала ідея безпосередньої участі Ф. у процесі європейської інтеграції. 1 січня 1995 Ф. вступила до Європейського Союзу. 1 липня 2002 запровадила спільну європ. грошову одиницю євро замість фінської марки. У фінському сусп-ві триває дискусія щодо доцільності вступу до Північноатлантичного альянсу.

30 грудня 1991 Ф. визнала незалежність України. У Ф. проживають бл. 2 тис. українців, переважно у великих містах: Гельсінкі, Турку, Тампере. У Гельсінкі діє Т-во українців у Фінляндії, у Тампере — Міжнар. укр. культ. центр.
ГАЛУШКО Кирило ЮрійовичЮ.
дата публікації: 2013 р.
Джерело-Енциклопедія Історії України (Інститут історії України НАН України)
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Багатонаціональна Україна + Етно”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей