УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Вища школа

Аватар користувача
 
Повідомлень: 347
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Подякував (-ла): 64 раз.
Подякували: 119 раз.

Вища школа

Повідомлення Вернер » 19 листопада 2019, 12:40

Історія України. Маловідомі імена, події, факти : збірник статей - Київ. - 1998, випуск 3
Біля джерел української науки і культури

Г.Я.Рудий
ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ В ПЕРІОД РЕВОЛЮЦІЇ і ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ в УКРАЇНІ 1917-1920 рр.У ВІДОБРАЖЕННІ ПУБЛІЦИСТИКИ

Вивчення матеріалів газетної періодики зазначеного періоду, як оповідного джерела, допомагав розкрити основний зміст і тенденції напрямки процесу розвитку національної вищої освіти.
Слід відзначити, що становлення вищої школи в Україні відбувалося у руслі відродження національної самосвідомості, культури, освіти.
За нашими підрахунками розвиток вузівської школи серед газетних публікацій про проблеми науки й освіти становить 16 відсотків. Про розподіл газетних матеріалів дає уявлення таблиця №1.
Зображення

Як свідчить аналіз, 21 відсоток газетних публікацій про розвиток національних вищих навчальних закладів приходиться на добу Центральної Ради. Дослідження тогочасної преси дає змогу з’ясувати жанрову палітру зазначених матеріалів.

Зображення

Отже, у газетній періодиці зазначеного періоду переважання аналітичних жанрів, що свідчить, по-перше, про інформаційну активність преси щодо пошуку й висвітлення фактів і, по-друге, про велику увагу редакції газет до висвітлення конкретних ситуацій, пов’язаних із розвитком вищої школи. Логічною вбачається висока питома вага статей, оскільки вони разом з нарисами були домінуючими у висвітленні обгрунтування ролі і місця українських університетів в політичному і культурному житті України. Важливе місце відведено на шпальтах газет урядовим рішенням з питань заснування українських вищих навчальних закладів. На сторінках періодичних видань регулярно подавалися кореспонденції щодо концепції побудови вищої освіти: українізація існуючих вузів і створення нових вузів.
З огляду на це широкого розголосу тогочасної преси набув процес українізації російськомовних навчальних закладів. Так, на першому Всеукраїнському педагогічному з’їзді в “Резолюції про вищу школу” було ухвалено звернутися до викладачів вищих учбових закладів, які володіють українською мовою, із закликом проводити навчання рідною мовою, а тим викладачам-українцям, які мешкають поза межами України пропонувалось повернутись на батьківщину1.
Значну увагу періодичні видання приділили заснуванню українських вузів. Особливо широкого резонансу набула тема про підготовку і відкриття 5 жовтня 1917 року у Києві першого українського народного університету і виділення для його потреб Центральною Радою 25 тисяч карбованців12. У першому українському вузі функціонували історико-філологічний, природничо-математичний, юридичний факультети та підготовчі курси3. Народний університет мав стати кузнею для підготовки національних спеціалістів вищої кваліфікації, адже в Київському університеті св.Володимира навчання проводилося переважно російською, єврейською, польською, німецькою мовами і його викладачі вороже або байдуже ставилися до української культури. Також на сторінках української преси трапляються інформаційні повідомлення про відкриття подібних навчальних закладів у Миколаєві, Одесі, Харкові і проекти заснування українських університетів в Кам’янці-Подільському та Умані4. Зокрема, у львівській газеті “Діло” повідомлялося про рішення чернігівських губернських земських зборів створити в Чернігові український народний університет імені М.Коцюбинського. В зв’язку з цим, місцева влада звернулася з проханням до Міносвіти одночасно асигнувати 25000 крб. земських коштів, рахуючи, що 25000 крб. щорічно буде давати міністерство. Згідно з планом університету, насамперед мали вивчатися наукові дисципліни з українознавства, головним чином українське природознавство5.
Поряд з цим, чимало газетних публікацій викликало рішення Ради професорів при Міністерстві освіти перетворити Київський український народний університет в державний і об’єднати його з університетом св.Володи- мира6. Більшість з них носила полемічний характер. Зокрема, поширювалась думка, що в демократичній державі не може насильно проводитися українізація вищої школи7. Автори подібних публікацій відображали інтереси насамперед російськомовної частини інтелігенції.
Важливе місце відведено на сторінках періодичних видань становленню національної вищої школи за доби гетьманської держави. Загалом за підрахунками автора тема розвитку національної вищої освіти за часу Української держави становить 38 відсотків серед відповідних матеріалів газетної періодики періоду української революції 1917-1920 рр. Проблематика опублікованих газетних матеріалів була різноманітною: заснування українських державних університетів в Києві та Кам’янці-Подільському, відкриття історично-філологічного факультету у Полтаві, у російськомовних вищих школах кафедр української мови, історії, права, літератури тощо.
Зокрема, поширювалась думка, що “Почнуть швидко рости наші українські вищі школи в тісному зв’язку з українською Академією, зробляться вони осередками відповідних галузей знання, будуть провадати ті науки вперед на користь рідного народу і батьківщини, згуртують навколо себе молоді творчі сили, і не буде більше у нас такого великого браку на освічених людей, відсутність яких так близько почувають в часи відродження України до нового та яскравого життя”8.
Особливо широкого резойансу набула тема про підготовку і відкриття перших українських державних університетів. Столична і місцева газетна періодика постійно висвітлювала роботу комісії Міністерства народної освіти і мистецтва у справах вищої школи під керівництвом В.І.Вернадського над проектами законів “Про перетворення Київського Народного університету в Київський державний Український Університет”, “Про заснування Кам’янець-Подільського Державного Університету”. На сторінках української преси широко висвітлювалися позиції українських культурних діячів щодо концепції майбутніх національних вищих шкіл. Серед них перемогла ідея В.І.Вернадського та його сподвижників. Згідно з нею, програма наукових дисциплін українського університету мала відповідати програмі найкращих російських та західноєвропейських університетів, але українознавству в ньому відводилося провідне місце9.
В українській пресі досить докладно викладено хід урочистого відкриття 6 жовтня 1918 року першого українського державного університету в Києві. Привертають увагу дослідників, вміщені на шпальтах газети “Відродження” від 8 жовтня 1918 року статті і кореспонденції про історію та значення першого державного університету в культурному житті України. Зокрема, гетьман П.П.Скоропадський, звертаючись до студентів на урочистому відкритті університету підкреслив, що: “Всі здобутки людської думки по всіх галузях науки мають бути перейняті вами і перетворені в горнилі національної свідомості українського народу... Панове студенти, закликаїочи вас до наукової праці, я вважаю своїм обов’язком зазначити одне важливе питання: наша доба є добою великих соціальних реформ. Але ми бачимо також як ці ідеї, коли їх фальшиво зрозуміти, ведуть до нечуваних страхіть, до руїни культури та цивілізації, до повноти знищення свободи особи. Тільки на основах державності та принципів індивідуальної свободи, можливий соціальний поступ людності”10. Отже, П.Скоро- падський ставив у нерозривний зв’язок завдання утвердження української державності з розвитком національної освіти. Також у пресі опубліковано викладацький склад університету11.
Поруч з цим, центральна і місцева преса і, насамперед, газети “Відродження”, “Нова Рада” (Київ), “Подо- льський край”, “Свято Поділля” (Кам’янець-Поділь- ський), “Вільне життя” (Одеса), “Волинська газета”, “Волинська народна газета” (Житомир), містить чимало публікацій про підготовку і урочисте відкриття Кам’янець-Подільського Державного українського університету.
Як свідчить аналіз, більшість газетних матеріалів на зазначену тематику складали аналітичні жанри з високою інформаційною насиченістю за рахунок конкретних даних, прізвищ, дат, назв, цифрових показників тощо. Так, у газеті “Свято Поділля” широко висвітлено життєвий і просвітницький шлях визначних діячів у галузі національної освіти, культури і, зокрема, першого ректора Кам’янець-Подільського університету Івана Огієнка12. Крім цього, опубліковано склад професорів та викладачів університету. Серед них: екстраординарний професор по кафедрі мистецтва К.В.Широцький, приват-доцент по кафедрі слов’янської філології М.А.Драй-Хмара, приват-доцент по кафедрі української літератури Л.Т.Білецький і ординарний професор по кафедрі зоології і декан фізико-математичного факультету П. М. Бучинський13.
Заслуговують на увагу газетні інформаційні повідомлення про хід виконання закону Ради Міністрів “Про проголошення Українською Державною Вищою школою Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька”, про відкриття історико-філологічного факультету в Полтаві14 і Українського Народного університету в Чернігові15.
Отже, українська преса взяла активну участь у висвітленні державотворчих освітніх заходів щодо становлення національної вищої школи як основи формування науково-інтелектуальної еліти українського суспільства.
Окрему групу складають матеріали про розвиток вищої школи за доби Директорії УНР. Основними темами столичної і місцевої преси стали підготовка до відкриття нових українських вузів, організаційне та матеріальне їх забезпечення. Так, опубліковано виклад закону Директорії про прийняття на державний кошт і відкриття нових 14 учительських семінарій і 2 інститутів16, а також розпорядження про одноразову безповоротну допомогу учительським інститутам та семінаріям, педагогічним школам на суму 1500000 карбованців17. Також у пресі трапляються повідомлення про заснування сільськогос- подарського та правничого факультетів в Кам’янець- Подільському державному університеті18. Тематично пов’язаною із зазначеним масивом джерел є група матеріалів, що висвітлювали внутрішнє життя національної вищої школи. На шпальтах Кам’янець-Подільської газети “Наш шлях” під рубриками “3 університетського життя” і “Академічне життя” вміщено кореспонденції про діяльність читальні місцевого університету, придбання підручників для студентів-юристів, докладну інформацію щодо організації навчального процесу на сільськогосподарському факультеті університету19. Є в часописах інформаційні повідомлення про завдання і програму вищої української архітектурної школи, де всі лекції в 1919/1920 навчальному році читалися українською мовою20. На сторінках української преси трапляються статті, кореспонденції, присвячені річниці Українського Архівного інституту імені В.Антоновича. Зокрема, в інституті функціонували два відділення: архівний та археологічний, на яких готувалися науковці, а також фахівці для архівних, музейних та бібліотечних установ. В майбутньому планувалось заснувати нові відділення: бібліотечний, етнографічний та мистецтва. Крім цього, на шпальтах газет опублікований склад професорів та викладачів інституту. Серед них: О.Алешко, Д.Антонович, М.Біляшівський; професори О.Гру- шевський, В.Данилевич, Л.Добровольський, І.Каманін, В.Козловська, Ф.Колодій, А.Кримський, О.Левицький, М.Макаренко, В.Модзалевський, Г.Павлуцький, Е.Ти- мченко, П.Тутковський, Л.Чикаленко, В.ІПугаєвський, Д.Щербаківський21. Слід відзначити, що авторами подібних публікацій виступали переважно професіонали - викладачі вузів. Зокрема, заслуговує, на нашу думку, низка грунтовних статей про розвій агрономічних наук в Україні в газеті “Наш шлях” професора С.Бачинського, в яких поширювалась думка, що для України, де більшість населення займається сільським гоподарст- вом, розвиток агрономічних наук “має велике значення, бо тільки прикладання агрономічних знань підніме богатство краю, інтенсивність господарства і тим змінить становище нашої держави, яка по богатству своєї землі мусить і напевно займе одно із найперших місць в цілому світі”22. Значне місце на сторінках преси займало питання про труднощі в справі поширення національної вищої освіти. Зокрема, в одній з кореспонденцій йшлося про протест Рдди Слобожанського союзу учителів проти рішення Харківської міської Думи, котра виділила 5 тисяч карбованців на діяльність трьох російських відділень університету і водночас відхилила кошторис на суму 25 тисяч карбованців на потреби українського відділення і тим самим перешкодила його заснуванню23.
Отже, аналіз газетних джерел, що відбивали процес становлення національної вищої школи в досліджуваний період, дозволяє зробити такі висновки:
- у тогочасній українській пресі відбився процес пробудження національної самосвідомості і самоутвердження українського народу, що зрештою засвідчила значна українізація вищої освіти;
- українські газети в період української революції 1917-1920 рр. зробили вагомий внесок у справу залучення до культурно-освітньої сфери широкого кола громадськості, надаючи змогу представникам різних категорій інтелігенції висловлювати власну думку в засобах масової інформації, актуалізуючи таким чином питання розвитку національної вищої школи, що хвилювали українське суспільство.

ПРИМІТКИ
1 Пономаренко А. Художня інтелігенція і становлення національної освіти в Україні за доби Центральної Ради//Розбудова держави.-1994.-С. 32.
2 Український народний університет в Києві//Вільна Укра- їна.-Умань.-1917.-31 серпня.
3 Робітнича газета.-Київ.-1917.-20 серпня.
4 Нова Рада.-Київ.-1918.- -6 січня, 10, 13 квітня.
5 Народний український університет//Діло.-Львів.-1918.-23
червня.
6 Університетська справа в Українській державі//Дніпро.- Херсон.-1918.-14 квітня.
7 Русскій голос.-Київ.-1918.-21 квітня.
8 Брут X. Українська освіта в 1918 році//Волинське життя.- Житомир.-1919.-15 лютого.
9 Скоропадський П. Спогади.-Київ-Філадельфія.-1995.-С.
232.
10 Відродження.-Київ.-1918.-8 жовтня.
11 Державний вістник.-Київ.-1918.-6, 7 вересня.
12 Свято Поділля.-Кам’янець-Поділь&ький.-1918.-22 жовтня.
13 Подольскій край.-Кам’янець-Подільський.-1918.-21 серпня.
14 Полтавськіе новости.-1918.-5 червня.
15 Одесскіе НОВОСТИ.-1918.-31 траввня.
16 В Міністерстві освіти//Республіканські вісти.-Вінниця.- 1919.-28 січня.
17 Допомога учителям//Республіканець.-Катеринослав.- 1918.-18 грудня.
18 Вільна Україна.-Рівне.-1919.-11 квітня.
19 Наш шлях.-Кам’янець-Подільський.-1919.- 9, 10, 31 січня.
20 Новини.-Кам’янець-Подільський.-1919.-16 жовтня.
21 Вперед.-Львів.-1919.-4 листопада.
22 Наш ШЛЯХ.-25 грудня.
23 Новая Россия.-Харків.-1918.-1919.-29 грудня.
Час плине

Повернутись до "В" з абетки

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: Bing [Bot], Google [Bot]