УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Гайдамаки або коліївщина

Аватар користувача
 
Повідомлень: 8003
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5812 раз.
Подякували: 3082 раз.
Стать: Жінка

Гайдамаки або коліївщина

Повідомлення D_i_V_a » 20 вересня 2016, 17:52

Тема мені поки зовсім не знайома... але то там, то тут щось чую...

Чула вже про те, що начебто назва "гайдамаки" та "коліївщина" вигадані.
Чула, що про це говорив хтось "великий" у своїх працях.
Думала Грушевський, а роблячи виписку про село Рогізна у Похилевича, знайшла ось таке

Лаврентій Похилевич у своїй книзі "Сказання..." виданої 1864 року про Рогізну пише таке
Сквирский уезд - Местечка и селения, принадлежавшие в прошлом и текущем столетии разным лицам

РОГОЗНА, село на возвышенной равнине при ручье Рогозне, изобилующем водяным растением аир, по Малороссийски рогоза.
Село отстоит в 8-ми верстах от м. Володарки и простирается на три версты по направлению речки, а шириной в одну версту.
Не смотря на тучность черноземной почвы, пшеница дает худые урожаи, но рожь и яровой хлеб отлично произростают.
Жителей обоего пола: православных 1398, римских католиков 5, евреев 9; земли 2609 десятин, из коей по выкупному договору 1862 года, крестьяне, при содействии правительства, приобрели в собственность 1406 десятин за 54367 рублей.
На полях сельских находятся три древние могилы, из коих самая большая близ урочища изстари называемой Войнина долина. В урочище этом в глубоких ярах, покрытых в давнее время густыми кустарниками и лесами, собирались в 1768 году революционеры, названные польскими писателями гайдамаками и колиями.
После Вишневецких Рогозна принадлежала каштеляну Рыбинскому, служившему при короле Станиславе Августе. Он обременил себя многими долгами, принужден был в конце прошлого века продать это имение Александру Березовскому, внук коего Болеслав Леопольдович Березовский (латин. испов., род. 1834 года), владеет ныне имением.
Церковь во имя Архистратига Михаила, деревянная, построена в 1765 году, на место древнейшей маленькой, покрытой соломой, как по преданию утверждают жители. В 1849 году церковь расширена, поднята на каменный фундамент и покрашена. По штатам состоит в 5-м классе; земли имеет 38 десятин.

То виявляється ці терміни є вигадками польських письменників?
А що про це питання говориться у сучасній історіографії?
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 12
З нами з: 13 липня 2016, 16:57
Подякував (-ла): 37 раз.
Подякували: 23 раз.
Стать: Чоловік

Re: Гайдамаки або коліївщина

Повідомлення Агафій » 20 вересня 2016, 18:03

Михайло Станіславович народився недалеко від тих місць, де вирувала Коліївщина, в родині з українсько-польським корінням:

Я народився в селі Гальчині, Волинської губ., Житомирського повіту, у Коднянському приході, в 13 верстах від Бердичева, цього торгового Єрусалима Ізраїлю у придніпровській Русі, в 9 верстах от „святої“ Кодні, де карали гайдамаків Гонти та Залізняка мечем, колом та шибеницею у славу короля польського і Речі Посполитої. Такий жах був наведеним тоді на український люд, що до цього дня цей люд, промовляючи погрозу або прокляття, повторює: „щоб тебе свята Кодня не минула!“.
Він з дитинства спілкувався з багатьма учасниками тих подій, які воювали з обох боків. Тому не дивно, що серед його документів збереглися цінні свідчення, які можуть допомогти сприяти відновленню історичної правди про ті страшні часи. Так, Михайло Станіславович Чайковський особисто знав сина губернатора Младановича, похресника Гонти, і з цього приводу у своїх спогадах зазначає наступне:

Був там також кс. Младанович, син уманського губернатора (управителя) під час різні; він був хрещеником Ґонти і був ним врятований. Тепер він був інвалідом монастиря і не ніс жодних обов'язків, а все тільки розповідав про уманську різню, про Україну, гайдамаків, Запоріжжя. Він все пам'ятав і все зображував у своїх розповідях живими фарбами.
Дивна справа — він не висловлював ані ненависті, ані раздратування проти Гонти. Всю вину злочину він приписував Феліксу Потоцькому і шляхті Речі Посполитої. Ось слова, які я часто чув від нього: «навчили його читати, писати і потроху всяким наукам, а потім хотіли його бити, саджати в „гусак“; зробили його полковником, — а полковник він був справжній, тому що він краще знав військову справу, чим реґіментарі, бригадири і ротмістри, — а потім хотіли над ним познущатися, як над хамом, мужиком; і мураха кусає, якщо її зачіпають, а що вже людина, та й ще така як Ґонта? Пани наварили цього пива, а люд Божий повинен був його пити — і п'є, та ніяк не вип'є до дна»

Джерело: Вікіпедія
Борітеся — поборете. Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава і воля святая!

Аватар користувача
 
Повідомлень: 12
З нами з: 13 липня 2016, 16:57
Подякував (-ла): 37 раз.
Подякували: 23 раз.
Стать: Чоловік

Re: Гайдамаки або коліївщина

Повідомлення Агафій » 20 вересня 2016, 18:07

Назва "гайдамак" від тюркського "hajdamak" - розбишака, розбійник. Якщо вибраний негативний контекст, то я згодний у тому, що вживати його почали поляки чи московіти.
Борітеся — поборете. Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава і воля святая!

Аватар користувача
 
Повідомлень: 351
З нами з: 06 вересня 2020, 14:50
Подякував (-ла): 16 раз.
Подякували: 133 раз.
Стать: Чоловік

Re: Гайдамаки або коліївщина

Повідомлення Stranger » 17 березня 2021, 15:43

КОЛІЇВЩИНА – соціальний та нац.-визвол. рух 1768–69 в Правобережній Україні. Був продовженням попередніх нар. виступів – повстань 2-ї пол. 17 ст., гайдамацького руху тощо. Спричинений низкою факторів екон., соціального, політ., геополіт. та реліг. характеру. Порівняно з попередніми виступами гайдамаків мав ширшу соціальну базу, вищий рівень організації (наявність єдиного керівного центру, поділ війська на окремі підрозділи тощо) та ідеологічну спрямованість. Безпосереднім поштовхом до його початку стало створення Барської конфедерації 1768, що зумовило різке загострення політ. та соціальної ситуації в краї. Введення рос. військ на тер. Правобережжя і початок військ. дій проти барських конфедератів породили в частини правосл. нас. ілюзію щодо можливості підтримки їхніх вимог з боку рос. уряду (див. "Золота грамота" Катерини ІІ). Ініціаторами виступу стали запороз. козаки та частина люмпенізованих елементів. З часом соціальний склад повстанських загонів зазнав істотних змін. Все більшу роль у розвитку руху почало відігравати місц. нас. Подіям 1768 особливої масштабності й драматизму надала масова участь у них селянства (це дало підстави деяким дослідникам кваліфікувати рух як сел. війну).

Підготовка до повстання і похід козац. загону М.Залізняка розпочалися в Мотронинському Свято-Троїцькому монастирі, настоятелем його був управитель правосл. монастирів і церков у Правобережній Україні ігумен Мельхіседек (Значко-Яворський; йому історіографічна традиція приписує роль ідейного натхненника руху). Саме під час таємних нарад у монастирських келіях групою запороз. козаків було вироблено план дій повстанців. Залишивши 6 лип. (26 трав.) Холодний Яр, вони оволоділи Жаботином (нині село Кам'янського р-ну Черкас. обл.), Смілою, Черкасами, Корсунем (нині м. Корсунь-Шевченківський), Богуславом і кількома меншими містечками і селами. В ніч з 20 на 21 (з 9 на 10) черв. об'єднане повстанське військо під кер-вом М.Залізняка й І.Гонти штурмом взяло м. Умань. Підтримані місц. нас., повстанці за незначний проміжок часу зайняли значну тер. Правобереж. України. М.Залізняк та його сподвижники здійснили в краї низку соціальних акцій, взялися за налагодження госп. життя, зробили кроки до утвердження козац. органів влади, як могли намагалися зберегти громадян. мир. Разом з тим дії повстанців не були позбавлені виявів жорстокості, що виникала (у традиціях епохи) на міжетнічному та реліг. ґрунті.

Розмах руху влітку 1768 та радикальність дій повстанців викликали занепокоєння властей Російської імперії (осн. принципи, якими мав керуватися рос. уряд щодо подій на Правобережжі, задекларував маніфест імп. Катерини ІІ від 20(9) лип. 1768). Командування рос. експедиційного корпусу, очолюваного ген.-майором М.Кречетниковим, вжило заходи для придушення руху. 7 лип. (26 черв.) було заарештовано його керівників М.Залізняка та І.Гонту. Репресій зазнали сотні повстанців (див. Кодня). До кін. (серед.) лип. осн. осередки руху були придушені. Однак виступи дрібних загонів тривали ще протягом 2-ї пол. 1768 – 1-ї пол. 1769.

Рух мав значний міжнарод. резонанс. Фактично завершивши епоху великомасштабних повстань в Україні, він спричинив хвилю нар. виступів в ін. землях Польщі та сусідніх країнах, висвітлив глибоку кризу політ. системи Речі Посполитої, призвів (через організацію нападу загону повстанців на м. Балта, що підпорядковувалося турецькому каймакану) до серйозного загострення рос.-турец. відносин (див. Російсько-турецька війна 1768–1774), вплинув на розстановку геополіт. сил у Центр. та Сх. Європі.

Рух справив також значний вплив на формування соціальної свідомості, розвиток сусп.-політ. думки України. Відгомін подій 1768–69 простежується в нац.-визвол. змаганнях європ. народів у 19 ст., у виступах укр. селян європ. губерній Рос. імперії, зокрема, в акції 1855, відомій під назвою "Київська козаччина" 1855. Пам'ять про К. та її героїв збереглася в нар. епосі, істор. піснях, худож. творах.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 351
З нами з: 06 вересня 2020, 14:50
Подякував (-ла): 16 раз.
Подякували: 133 раз.
Стать: Чоловік

Re: Гайдамаки або коліївщина

Повідомлення Stranger » 17 березня 2021, 15:52

«Коденська Книга» — збірка протоколів польського військового суду в Кодні. У ній зафіксовано численні допити учасників Коліївського повстання, а також вироки польсько-шляхетського суду над ними. Коденська Книга має 608 сторінок, містить записи про 336 справ, 218 з яких закінчилися смертними вироками, 9 повстанців було четвертовано, у 151 відтяті голови, 1 — посаджено на палю, 57 — повішено.

Електронна версія: Український архів. ‒ Т. 2: Коденська книга судових справ / Археографічна комісія Всеукраїнської академії наук. ‒ К., 1931. ‒ 436 с.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 351
З нами з: 06 вересня 2020, 14:50
Подякував (-ла): 16 раз.
Подякували: 133 раз.
Стать: Чоловік

Re: Гайдамаки або коліївщина

Повідомлення Stranger » 17 березня 2021, 15:54



Повернутись до "Г-Ґ" з абетки

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: al_mol, alex1952, Bing [Bot], drapieznik, Google [Bot], Google Adsense [Bot], kovalyov.a.m, Samot, Stellarhivist, Вернер, Тамара Сопілка