ПОСПОЛИТІ (від польс. pospolity – звичайний, простий) – загальна назва селян, міщан, підсусідків та ін. соціальних прошарків і груп в Україні 14–18 ст.
Із розвитком товарно-грошових відносин і виділенням міщан та купецтва в окремі стани ця назва поступово закріплюється лише за селянством.
Царський уряд і місцева адміністрація законодавчо унеможливили перехід з одного стану до іншого. Юридично посполиті не мали права власності на землю. Подібне значення мав термін "поспільство" – простий народ.