Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Фільварок

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5386
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4618 раз.
Подякували: 2136 раз.
Стать: Жінка

Фільварок

Повідомлення D_i_V_a » 30 березня 2016, 19:46

Слово "фільварок" я особисто почула у перше від львів'янина десь років із 5 тому ще до увлєчєнія генеалогією.
Сказала, що не розумію, попросила пояснити. З того що пояснилося таки і не зрозуміла до кінця що воно таке, але слово було екзотичне тому запам'яталось.
Пам'ятаю його здивування, що я не знаю що таке фільварок.
Пам'ятаю своє здивування на його здивування... :)
Востаннє редагувалось D_i_V_a в 30 березня 2016, 23:21, всього редагувалось 1 раз.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5386
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4618 раз.
Подякували: 2136 раз.
Стать: Жінка

Re: Фільварок

Повідомлення D_i_V_a » 30 березня 2016, 19:48

Фільва́рок або фольварок (пол. folwark, від нім. Vorwerk — хутір, ферма, господарство) — у Польщі, Литві, Україні та Білорусі у 14-19 століттях панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж. За панщини у фільварках використовувалася праця кріпосних селян, пізніше — наймана.
«Фільварок» етимологічно — «маєток з будівлями; хутір або виселок».
В українських землях фільварок вперше з'явився у Галичині в XV ст. У більшості українських земель, що входили до складу Великого князівства Литовського, фільваркова система господарювання почала запроваджуватися з середини XVI ст. У зв'язку з розвитком внутрішнього і особливо зовнішнього ринку (мануфактурне виробництво західноєвропейських країн потребувало сільськогосподарської сировини) у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції. З іншого боку, новосформований шляхетський стан Великого князівства Литовського прагнув економічної стабільності господарства в умовах постійного перебування шляхтичів у військових походах. Згідно з «Уставою на волоки» (1557) спочатку на великокнязівських (державних землях) Великого князівства Литовського було проведено «волочну поміру» і найкращі землі віддано під фільварок. Селяни зобов'язувалися виконувати дводенну панщину на тиждень з однієї волоки землі, що була у їхньому користуванні. У приватних маєтках магнати та шляхта також стали запроваджувати фільварки як найбільш економічно вигідні для них господарства.
Поширенню фільварків сприяло не тільки обезземелення селян, але і наявність великої кількості вільних земель та колонізаційний процес у напрямку на схід і південний схід. Сільськогосподарська продукція у Ф. не лише вироблялась, але і перероблялася й відправлялася великими партіями на ринок у вигляді напівфабрикатів.
За Уставою на волоки безпосереднє управління фільварком здійснював «двірник», котрий слідкував за дотриманням визначених для фільваркового господарства вимог щодо його розмірів та способу ведення.
Подекуди Ф. мали тваринницький характер (плекання волів на укр. землях). Деякі Ф. поширили свою діяльність на с.-г. промисли (поташ, бортництво, гуральництво).
У XIX ст. Ф. через неприбутковість, брак модернізації с.-г. техніки і коштів, робочої сили почали занепадати (хоча у Гетьманщині Ф. зникли ще у серед. XVII ст.). На Правобережжі і в Галичині Ф. називалися панські (шляхетські) господарства й угіддя аж до революції 1917 чи ще й між двома світовими війнами в Польщі.
Нагадуванням про Ф. залишилися польські та старі українські географічні назви, як то Folwarki, Folwarki Tylwickie, Folwarki Wielkie; див. Малосілка тощо.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1 ... 0%BE%D0%BA
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5386
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4618 раз.
Подякували: 2136 раз.
Стать: Жінка

Re: Фільварок

Повідомлення D_i_V_a » 31 березня 2016, 18:59

Дослідження генеаолога-любителя іде не дуже звичним шляхом...
Замість нормальної дороги від минулого у майбетнє нам доводиться іти від майбутнього до минулого.

Тільки дійшовши до кінця 18 століття вичитала про досліджуваний населений пункт Волиця, що він був фільварком на землях католицької церкви.
Місцеві прізвища/прозвища є тому доказ - Бурлака, Лісничий, Мельник, Колесник, Сачок, Пастух, Бондар, Ткач
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5386
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4618 раз.
Подякували: 2136 раз.
Стать: Жінка

Re: Фільварок

Повідомлення D_i_V_a » 31 березня 2016, 19:38

А тепер питання, може хто знає, мова іде про дрібну шляхту.

На початку 19 століття по сповідкам у цьому селі було багато сімей з прізвищем Ткач, Ткаченко.
Несподівано по запису смерті хлопчика Антона прочиталося наступне - Василя Ткаченка Свирчинскаго волицкаго сын.
І ціла сім'я - 4 брати з дружинами і дітьми несподівано із Ткаченко стали Сквирчинськими.
Мене цікавить як тоді був устрій? Вся сім'я (чоловіки, дружини, старші діти) займалися ткачеством чи, як шляхтич, хтось із чоловіків приглядав за ткацькою артіллю що була у фільварку?
Чи є щось почитать? І саме головне у яких фондах шукать документи
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 4137
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 2346 раз.
Подякували: 829 раз.
Стать: Жінка

Re: Фільварок

Повідомлення АннА » 28 жовтня 2018, 21:18

ФІЛЬВАРОК — госп. комплекс із житловими будівлями (виселок, хутір, ферма) переважно у Правобережній Україні та Західній Україні (згодом — у Лівобережній Україні) в 14—19 ст., який розміщувався в межах одного поселення. Був обнесений огорожею/частоколом, включав до свого складу житлові приміщення (для адміністратора та дворової челяді), будівлі госп. призначення (ферми для худоби, свинарники, курятники, комори для збіжжя, сараї тощо), а також систему оранки й угідь. За внутр. розташуванням фільварки були моно- та полісекційними, а функціонально розподілялися на вузько- (спеціалізувалися переважно на зернових к-рах) і широкопрофільні (вирощування зернових, тваринництво, промисли, ремесла). Невеликі фільварки забезпечували лише внутр. потреби помістя в с.-г. продуктах, а у великих, часто багатогалузевих, фільваркових госп-вах виробляли товарне збіжжя й продукти тваринництва. Госп-во Ф. велося працею дворової

челяді та селян навколишніх сіл, для яких встановлювалася певна норма панщинних днів (див. Панщина). У магнатських латифундіях окремі фільварки були вплетені в цілу систему різноманітних госп. і соціальних утворень (ключів, угідь, промислів), якими управляла спец. адміністрація (на чолі з комісаром усіх маєтностей, а також провентовим писарем маєтків, економом, губернаторами ключів і, власне, управителями фільварків). До складу фільваркової адміністрації входили провентові писарі, доглядачі стаєнь, стадники ("стадні писарі"), лісничі, городники, гуменні, побережники, ланові, гуральні писарі та ін. Адміністрації Ф. за роботу виплачувалися солярій (грошова частина) та ординарія (натуральна частина), розміри яких залежали від рентабельності Ф. та сумлінності посадовців.

Упродовж 1-ї пол. 16 ст. традиційний екон. уклад укр. земель зазнавав помітних змін унаслідок втілення регіональних та загальнодерж. реформаторських проектів. Володарі Великого князівства Литовського прагнули підвищити продуктивність наявних фільваркових і сел. госп-в з метою збільшення вир-ва товарного збіжжя. Згідно з "Уставою на волоки" 1557 та поправами до неї передбачалося повсюдне створення на родючих ґрунтах фільваркових госп-в, а також використання поряд із сільс. челяддю (яку осаджували на невеликі земельні наділи) й волосних селян для належного забезпечення фільварків робочими руками.

Значна рентабельність аграрного сектору економіки привела в 16 ст. до помітного розширення існуючих та створення багатьох нових шляхетських фільварків, які все більше набували характеру товарних підприємств. У 2-й пол. 16 — на поч. 17 ст. розміри оранки, що належала окремим фільварковим госп-вам, коливалися від кількох десятків до кількох сотень моргів. Хоча впродовж 18 ст. середні подільські фільварки вже мали у своєму складі 250—350 моргів (150— 200 га), а окремі великі фільваркові госп-ва нараховували до 1 тис. та більше моргів землі (600—650 га).

У подальшому частка фільваркової продукції в заг. обсязі вирощуваних зернових к-р швидко стала перевищувати 20 %, оскільки власне селянського вир-ва збіжжя вже було недостатньо. Подальшому нарощуванню обсягів поставок зерна сприяла стійка ринкова кон’юнктура через чотирикратне зростання європ. цін на зернові (ціни на пром. й ремісничу продукцію зростали значно повільніше). Бл. 1/2 виробленого таким чином збіжжя йшло на експорт, а понад 2/3 — на задоволення внутр. ринку. На експорт до серед. 17 ст. працювали переважно значні фільваркові госп-ва підприємливих шляхтичів, у т. ч. магнатів, які у своїх володіннях оперативно заводили все нові фільваркові двори-садиби, навіть за рахунок привласнення сел. земель та визиску власних підданих, оскільки один лан Ф. давав дохід щонайменше 35 злотих, а сел. чиншові платежі (див. Чинш) з такого ж одноланового наділу були вдесятеро меншими. Абсолютні показники вирощеного таким чином зерна (на поч. 17 ст.) вже перевищували вдвічі попередні обсяги й сягнули рекордних бл. 3,5 центнера зернових на душу населення. Водночас тваринницька (частково спрямована на експорт), м’ясо-молочна та риболовецька галузі фільваркового вир-ва, а також птахівництво, рибництво, бджільництво, садівництво й городництво, які не були експортно зорієнтованими, залишалися на попередньому рівні й слугували переважно для внутр. споживання/продажу.

На серед. 17 ст. й у подальшому чимало фільваркових земель були вже досить виснажені гонитвою за надприбутками, а тому врожайність зернових помітно знизилася (до сам-три), що в поєднанні з негативними кліматичними змінами значно зменшило рентабельність фільваркового госп-ва. Цьому ж сприяли падіння попиту та цін на збіжжя на місц. і європ. ринках (через вичерпаність потенціалу т. зв. революції цін, спричиненої напливом дорогоцінних металів з амер. континенту) та швидкі темпи зростання цін на ремісничу продукцію.

Назва "фільварок" щодо панських/шляхетських госп-в і угідь, а також окремих місцевостей та поселень на західноукр. землях зберігалася до 1-ї пол. 20 ст.
Гурбик А.О.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 5386
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 4618 раз.
Подякували: 2136 раз.
Стать: Жінка

Re: Фільварок

Повідомлення D_i_V_a » 22 січня 2019, 19:56

З книги Ірини Ворончук
Зрештою, для остаточних підрахунків сільської людності, наголошує А. Яблоновський, до оподаткованого населення слід додати мешканців фільварків і дворів, про яких не містять жодних відомостей ні реєстри, ні інвентарі, оскільки ці категорії сільської людності не підлягали оподаткуванню, а приватна землевласність не фіґурує в побо- рових реєстрах28. Не маючи інформації про число фільварків, А. Яблоновський на підставі окремих фактів припускав, що під фільварками незалежно від їх приналежності (панський, королівський чи церковний) перебувала третина оброблюваних селянами ланів. При цьому на кожні 5 сіл він рахував один фільварок29. Але щодо самої фільваркової людності дослідник пропонує кілька варіантів її обчислень. Спершу гіпотетично обраховує фільварок щонайменше на 15-20 осіб, потім на підставі опису челяді двох подільських фільварків Кам’янецького і Летичівського старосте станом на 1566 р. відносить на 15-лановий фільварок 50 осіб челяді, а на трилановий - ю. Тож, припускаючи існування одного фільварку на п’ять сіл, він вирахував на Волині 15950 осіб фільваркової служби30.
Фільварки - це середньовічні колгоспи :D
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала, Барлинський
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?


Повернутись до "У-Ф-Х" з абетки

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: АннА, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], Тетяна Торган