Залізничники

[АннА]

ЗАЛІЗНИЦІ, залізничні шляхи на українських територіях в 19—20 ст.
На укр. землях, що перебували в складі Австрійс. імперії (з 1867 — Австро-Угорщина), першу залізницю — Львів—Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща) — побудовано 1861.
На укр. теренах, що були в межах кордонів Російської імперії, спорудження першої держ. залізниці Одеса—Паркани (нині тер. Молдови)—Ольвіопіль (нині в межах м. Первомайськ)—Балта (залізнична ст. за 8 км від Балти) почали планувати ще 1845—50, але всі тодішні проекти не були реалізовані у зв’язку з початком Сх. (Крим.) війни 1853—56 (див. Кримська війна 1853—1856) та з інших, передусім фінансових, причин.
Від кін. 60-х до серед. 70-х рр. 19 ст. було передано для експлуатації понад 4 тис. верст залізничних шляхів. За даними 1890—91, заг. протяжність залізничних шляхів на підвладних Рос. імперії укр. тер. становила 7572 версти, з них 4992 припадало на приватний і 2580 — на держ. сектори.
Повністю приватними були: Донец., Курсько-Київ., Лозово-Севастопольська, Пд.-Зх. та Фастівська З. Частково приватними були: Катерининська, Курсько-Харково-Азовська, Лібаво-Роменська та Харково-Миколаїв. З. На поч. 20 ст. мережа З. ще більше розширилася (90 % з них створювалися або утримувалися на держ. кошти).
1917 їх заг. протяжність становила 20 тис. верст. У період громадянської війни в Україні 1917—1921 багато залізничних шляхів було виведено з ладу.
За роки перших рад. п’ятирічок (див. П’ятирічні плани) залізничні шляхи в УСРР було відбудовано та розширено. В межах УРСР у 80-х роках 20 ст. знаходились залізниці: Пд.-Зх. (перший рух поїздів у межах тогочасної Пд.-Зх. залізниці відкрито 1870; сполучала Донбас, Криворіжжя й Придніпров’я з центр. й зх. ч. УРСР, з’єднувала, зокрема, Київ з Москвою; мала 5 відділків, заг. довжина 4637 км), Пд. (в тогочасних межах організована 1901; зв’язувала в єдиний нар.-госп. вузол Донбас і Придніпров’я з пром. р-нами центру та європ. пн. СРСР з Кавказом; 5 відділків, заг. довжина 3493 км), Львівська (організована 1939; 1953 об’єднана з Ковельською залізницею та Чернівецьким відділком Кишинівської залізниці; здійснювала транзитні зв’язки з багатьма європ. д-вами; 5 відділків), Донецька (створена 1953 шляхом об’єднання Пн.-Донецької та Пд.-Донецької залізниць; сполучала р-ни Кавказу та Нижнього Поволжя з р-нами Пд., Пд.-Заходу, Зх. та центру СРСР; 7 відділків, заг. довжина 2860 км), Одеська (перша в Україні залізниця; виконувала експортно-імпортні перевезення — взаємодіяла з Одес., Іллічівським, Мико-лаїв., Херсон., Ізмаїльським портами; заг. довжина 4090 км) та Придніпровська (зв’язувала Донбас з Криворізьким залізорудним басейном, курорти Криму з усією мережею залізниць СРСР; 4 відділки).
У 50—60-х рр. 20 ст. як Пд., так і Пд.-Зх. З. були повністю електрифіковані, почалося їх забезпечення тепло- й електровозами, а від 1971 — системами автоблокування й напівавтоблокування.
Зі здобуттям Україною незалежності її залізнична галузь стала підпорядковуватися виключно КМ України.

[Ан1та]

Доброго дня.
Відкрила для себе деякі факти про родину.
Прошу вашої підказки що до пошуку.
Прикріпила фрагменти з прошенія де моя прабабуся Квятковська Анна Михайлівна пиши про свого розстріляного чоловіка і згадує про батька.





Де можуть зберігатися справи по вказаним станціям?
На жаль дівочого прізвища прабабусі не знаю((
родичі казали що Пенцак, можливо якось співзвучно...
але документально ще не підтвердила...

[al_mol]

Доброго дня.
Відкрила для себе деякі факти про родину.
Прошу вашої підказки що до пошуку...

Для начала назовите девичью фамилию....

[АннА]

Для начала назовите девичью фамилию....

Ти не побачив, там внизу написано, що

На жаль дівочого прізвища прабабусі не знаю((
родичі казали що Пенцак, можливо якось співзвучно...
але документально ще не підтвердила...

[Ан1та]

Я думаю, що на посаді головного кондуктора Пд-Зх залізниці на станції Жмеринка в ті роки було не багато людей))

Можливо десь попадались штатні розписи чи ще якісь документи з посадами та з прізвищами службовців...в яких архівах можуть зберігатися?

[al_mol]

Увы записи о смерти за 1923 год по Жмеринке- не сохранились.


вечером просмотрю списки избирателей за 1912 - может найду фамилию или созвучность....

[Ан1та]

Увы записи о смерти за 1923 год по Жмеринке- не сохранились.


вечером просмотрю списки избирателей за 1912 - может найду фамилию или созвучность....

Спасибо!

Немного предистории...Прабабушка Пенцак(?) Анна Михайловна (по мужу Квятковская) родилась в Окнице в 1900(1)...
Я так понимаю что ее отец тогда работал на станции Окница...
путь семьи от Окници до Жмеринки и года проживания мне не известны(((

[al_mol]

Прабабушка Пенцак(?) Анна Михайловна (по мужу Квятковская) родилась в Окнице в 1900(1)...
Я так понимаю что ее отец тогда работал на станции Окница...
путь семьи от Окници до Жмеринки и года проживания мне не известны(((

и Окница и Жмеринка - это станции Юго-Западной жд

[al_mol]

Немного предистории...Прабабушка Пенцак(?) Анна Михайловна (по мужу Квятковская) родилась в Окнице в 1900(1)..

просмотрите https://www.familysearch.org/ark:/61903 ... at=1142152

[al_mol]

Немного предистории...Прабабушка Пенцак(?) Анна Михайловна (по мужу Квятковская) родилась в Окнице в 1900(1)...
Я так понимаю что ее отец тогда работал на станции Окница...
путь семьи от Окници до Жмеринки и года проживания мне не известны(((

попробуйте в Винницком архиве просмотреть фонд
Д-40. Жмеринське двокласне залізничне училище, м. Жмеринка
Вінницького повіту Подільської губернії

Справ: 59, 1890-1918 рр.
Опис 1
Справ: 59, 1890-1918 рр.
Циркуляри Київського учбового округу; протоколи засідань педагогічної ради.
Річні звіти училища.
Листування з інспектором народних училищ про придбання учбових посібників.
Списки учнів.

[Ан1та]

попробуйте в Винницком архиве просмотреть фонд
Д-40. Жмеринське двокласне залізничне училище, м. Жмеринка
Вінницького повіту Подільської губернії

Справ: 59, 1890-1918 рр.
Опис 1
Справ: 59, 1890-1918 рр.
Циркуляри Київського учбового округу; протоколи засідань педагогічної ради.
Річні звіти училища.
Листування з інспектором народних училищ про придбання учбових посібників.
Списки учнів.

Спасибо! Посмотрю что там есть)

Завтра иду в Исторический Архив в Киеве. Заказала несколько дел по Правлению Жд.
А подскажите пожалуйста в каких библиотеках можно «Вестник Юго-западных железных дорог» посмотреть?