УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Ваш пращур був челядником, при дворі і ви

Про це знав/знала
0
Немає голосів
Віднайшов/-шла інформацію в джерелах
1
100%
Про декого знав/-ла, а про декого віднайшов/-шла інформацію
0
Немає голосів
Знав або довідався, що була династія
0
Немає голосів
Ваш варіант відповіді
0
Немає голосів
 
Всього голосів : 1

Аватар користувача
 
Повідомлень: 454
З нами з: 27 листопада 2016, 00:28
Звідки: Галицький Гуцуленд
Подякував (-ла): 102 раз.
Подякували: 851 раз.
Стать: Чоловік

Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення cronoster » 11 лютого 2017, 02:45

Стадник За Грінченком:
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 454
З нами з: 27 листопада 2016, 00:28
Звідки: Галицький Гуцуленд
Подякував (-ла): 102 раз.
Подякували: 851 раз.
Стать: Чоловік

Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення cronoster » 11 лютого 2017, 03:08

Слю́сар (нім. Schlosse — замок) — робітник, який обробляє метали та інші матеріали ручним або механічним інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми. Неважко зрозуміти, що в середньовіччі слюсарі створювали та ремонтували замки.
Відповідно утворювалися похідні від назви професії прізвиська, а згодом вже прізвища
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 6405
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5018 раз.
Подякували: 2382 раз.
Стать: Жінка

Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення D_i_V_a » 11 лютого 2017, 14:35

cronoster написав: Стадник За Грінченком:
За тлумачним словником

СтАдник- пастух (переважно при табуні)
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 6405
З нами з: 01 березня 2016, 11:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 5018 раз.
Подякували: 2382 раз.
Стать: Жінка

Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення D_i_V_a » 11 лютого 2017, 14:56

cronoster написав: Слю́сар (нім. Schloss — замок) — робітник, який обробляє метали...
Дивовижно...
У мене є так званий короткий перелік "наших слів", що прийшли з німецької мови - циферблат, шлагбаум. Сумнів викликає слово дах - чиє воно, німецьке чи наше, слов'янське?
Тепер до переліку додається ще й слюсар, хі-хі-хі

Шлосер (Schlosser) - той, чиєю професією є виготовлення продуктів з металу або заліза, або той хто ремонтує машини.
Шлосерай (Schlosserei) - майстерня де працює шлосер.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Родинні прізвища: Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Барлинський
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 270
З нами з: 03 січня 2017, 21:37
Звідки: Буковина
Подякував (-ла): 383 раз.
Подякували: 447 раз.
Стать: Чоловік

Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення Falcon » 22 лютого 2017, 12:13

знаю людину на прізвище Шлюсар, і таких в Україні, якщо вірити номероргу 114. Схоже їх предки не схотіли українізовувати Ш на С
з повагою, Євген.
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)

Аватар користувача
 
Повідомлень: 525
З нами з: 10 березня 2016, 10:25
Звідки: Гуцульщина
Подякував (-ла): 525 раз.
Подякували: 641 раз.
Стать: Чоловік

Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення Balymba » 23 квітня 2017, 09:16

Falcon написав:знаю людину на прізвище Шлюсар, і таких в Україні, якщо вірити номероргу 114. Схоже їх предки не схотіли українізовувати Ш на С

Скоріше чи наслідок чергування Ш-С в діалектах умовно Північної і Південної Галичини.
Для порівняння: північ - "скарпетки", південь - "Шкарпетки"
північ - "шмотолока", південь - Смотолока" (насморк)
Турецький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut
І-Р37/ Н

Аватар користувача
 
Повідомлень: 454
З нами з: 27 листопада 2016, 00:28
Звідки: Галицький Гуцуленд
Подякував (-ла): 102 раз.
Подякували: 851 раз.
Стать: Чоловік

Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення cronoster » 30 квітня 2017, 00:05

Невід"ємною частиною замку (панського двору) була кухня. Владарював тут кухар (кухтар, кухмейстер). А панство пожерти було горазде!
1717 року при Пнівському замку фіксується Кухар Павло. Як і інша челядь він був звільнений від панщини і тільки бавив панські тельбухи вишуканими яствами. В середині та наприкінці 18 століття його нащадки не фіксуються ні в інвентарях міста, а ні в Йосифінскій метриці. Аж у Францисканкій метриці знаходимо згадку про Кухарука Олексу( 1819 рік).
Етимологічно слово походить від латинського "coquere"-варити. Через давньонімецьку мову( kochon) потрапляє до чеської (kuchati) і далі за посередництва старопольської( kuchar) у староукраїнську мову. Перші записи в староукраїнській мові датуються кінцем 14 та 15 століттями.
Кухтар, в свою чергу, це " учень кухаря". Запозичене через старопольску мову з старочеської " kuchtiti"-готувавти аби-як.
До прикладу в містечку Делятин паралельно існують 2 фаміілії: Кухаруки і Кухтаруки.
Протопластом перших є Кухарук Петро(1788), антенатом інших-Ілько Кухтарук( 1788). Цікавинка в тому, коли саме рід розпався на дві гілки? Чи може це початково дві різних фамілії. Правдоподібно предки служили при замку власників містечка Белзецьких чи Турецьких..
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 525
З нами з: 10 березня 2016, 10:25
Звідки: Гуцульщина
Подякував (-ла): 525 раз.
Подякували: 641 раз.
Стать: Чоловік

Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення Balymba » 30 квітня 2017, 09:48

cronoster написав: До прикладу в містечку Делятин паралельно існують 2 фаміілії: Кухаруки і Кухтаруки.
Протопластом перших є Кухарук Петро(1788), антенатом інших-Ілько Кухтарук( 1788). Цікавинка в тому, коли саме рід розпався на дві гілки? Чи може це початково дві різних фамілії. Правдоподібно предки служили при замку власників містечка Белзецьких чи Турецьких..

Турецьких можна відкинути, бо вони втратили Делятин десь в самому кінці 16 століття. Скоріш за все землі були конфісковані польським королем за якусь провину, бо ніде немає згадки про відчуження земель Турецькими. За легендою причиною послужив конфлікт між Турецькими і королем ( король дістав "позавушника") через те, що під час нападу татар на перевали "Стирі" королівські війська не пішли на допомогу, а захищали маєтки королівщини в Галицькій землі. Війська Турецьких потерпіли тоді повну поразку, були знищені обидва замки в Ославах. Тоді ж загинули і майже всі члени роду Турецьких, за винятком Патріарха і одного із синів, який в боях втратив руку.
Турецький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut
І-Р37/ Н

Аватар користувача
 
Повідомлень: 454
З нами з: 27 листопада 2016, 00:28
Звідки: Галицький Гуцуленд
Подякував (-ла): 102 раз.
Подякували: 851 раз.
Стать: Чоловік

Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення cronoster » 30 квітня 2017, 10:12

Дуже цікаво! Тоді питання по Ваших Турецьких: нащадком якої гілки є Ви? Гм. Хто такий Патріарх(напевне родоначальник)?
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 525
З нами з: 10 березня 2016, 10:25
Звідки: Гуцульщина
Подякував (-ла): 525 раз.
Подякували: 641 раз.
Стать: Чоловік

Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)

Повідомлення Balymba » 30 квітня 2017, 10:34

cronoster написав:Дуже цікаво! Тоді питання по Ваших Турецьких: нащадком якої гілки є Ви? Гм. Хто такий Патріарх(напевне родоначальник)?

Мій прямий предок Ігнатій Турецький - священник в Ославах в першій половині 17 століття (саме той, який втратив руку в бою з татарами, і напевне тому вибрав мирну професію). Імені його батька поки-що достеменно встановити не вдалося (але можливо це Іван чи Павло, які згадуються в 1579 році). Чому я називаю його Патріархом - за переказами в нього було багато (дванадцять) синів. Всі вони, за винятком Гната, загинули в тому бою з татарами.
Турецький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut
І-Р37/ Н

Далі

Повернутись до Різні професійні стани

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: AdsBot [Google], Bing [Bot], D_i_V_a, drapieznik, Google [Bot], Google Adsense [Bot], Kita