УГФ-Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу за прізвищем, за місцем проживання, пошук в архівах, та багато іншого. Приєднуйтесь

Археологія в Україні

Аватар користувача
 
Повідомлень: 32
З нами з: 20 травня 2016, 01:12
Подякував (-ла): 12 раз.
Подякували: 18 раз.
Стать: Чоловік

Re: Археологія в Україні

Повідомлення Samot » 27 липня 2020, 09:14

8 сенсаційних археологічних знахідок України
20/06/2020 14:07 1705

Зображення
500-річна писанка

Археологічні розкопки в різних регіонах України тривають донині. Пропонуємо вам познайомитися з найцікавішими знахідками за останні десятиліття.

Золото скіфів
Зображення

Розкопки кургану «Товста могила» біля міста Покров (раніше Орджонікідзе) в Дніпропетровській області в 1971 році стали справжньою сенсацією у світі археології. Найдавніше скіфське поховання подарувало світові унікальні знахідки, серед них царська нагрудна прикраса – золота пектораль вагою 1140 г. Поруч з царем була похована його дружина, сукня якої майже вся була вкрита золотою фольгою, а на шиї знаходилася масивна золота прикраса. Поховання датується 4 століттям до н. е.

Ця знахідка стала одним з головних археологічних відкриттів 20 століття.

Колекція скіфського золота зі степових курганів представлена в Музеї історичних коштовностей України, який знаходиться у Києві на території Києво-Печерської лаври.

Український Стоунхендж
Зображення

Унікальне поховання було відкрите не так давно у Дніпропетровській області біля села Недайвода Криворізького району. Вік стародавнього поховання становить близько трьох тисяч років.

На думку вчених, це місце використовувалося для проведення ритуальних обрядів, так само, як і відомий англійський пам’ятник у Стоунхенджі.

Подібні знахідки зустрічаються досить рідко, це святилище одне з найбільш великих і складних за архітектурою серед знайдених в Україні. Була розкопана величезна гранітна стела, довжиною близько 4 метрів, під нею виявили скелет, можливо, древнього жреця.

Також були знайдені фрагменти ліпного посуду, амфор та захоронення 12-річного хлопчика. Фахівці одностайні в питанні унікальності цієї знахідки, що дає можливість глибше зрозуміти історію нашої землі.

Меч князя Святослава
Зображення

Археологічні розкопки в Україні принесли чимало цікавих знахідок. Так, біля острова Хортиця на Дніпрі в 2011 році жителем Запоріжжя був виловлений меч каролінзького типу з клеймом майстерні Ulfberht. Існує версія, що меч належав слов’янському князю Святославу Ігоровичу. Згідно з літописом, під час битви з печенігами в 972 році князь загинув у районі дніпровських порогів.

Важить меч близько кілограма, його довжина становить 96 см, і перебуває він у задовільному стані. Встановлено, що меч був виготовлений приблизно в 10 столітті.

Після реставрації меч знаходиться в Запоріжжі, в Музеї історії запорізького козацтва.

Трипільський храм
Зображення

Село Небелівка на Кіровоградщині стало об’єктом пильної уваги археологів. У 2014 році тут виявили величезний храм трипільської культури. Його площа становить 60 на 20 м. Група українських і британських археологів з’ясувала, що це була двоповерхова будівля з дерева і глини, і її вік становить близько 6 тис. років.

Будівля належить до трипільської культури мідного віку. Всередині храму були виявлені вісім глиняних плит, які використовувалися як вівтарі. На них знаходилися останки кісток ягнят, що свідчить про проведення ритуалів жертвопринесення богам.

Під час розкопок знайшли уламки фігурок, що зображують людей, а також фрагменти прикрас з кісток і золота. Поселення трипільців простягалися від Карпат до Дніпра, включаючи нинішню територію Молдови, Румунії та України. Більш детальну інформацію про древню цивілізацію трипільців можна дізнатися в Київському обласному археологічному музеї в селі Трипілля.

500-річна писанка
Зображення

У 2013 році Львів став місцем сенсаційної археологічної знахідки. У колодязі на 5,5-метровій глибині була виявлена писанка (орнамент виконаний на гусячому яйці), що датується 15-16 століттями.

Добре збережена писанка є найдавнішою з тих, що знаходили в Україні.

Стародавнє поселення готів
Зображення

Одне з найбільших поселень готів у Східній Європі було виявлене біля селища Войтенки в Харківській області. Орієнтовний вік поселення – 3–4 століття нашої ери. Східні германці були представниками черняхівської культури, яку історики за унікальністю і самобутністю порівнюють з трипільською.

Археологами були виявлені гончарні майстерні, прикраси, зброя, знаряддя праці, срібні римські монети, залишки глинобитних будинків, а також стародавні поховання.

Найближчим часом планується створення музею-кургану під відкритим небом у Харківському регіоні.

Кам’яна ікона
Зображення

Унікальна кам’яна ікона була знайдена в районі Княжої гори під Каневом у 1930-х роках. За твердженням українських вчених, подібна ікона єдина у своєму роді, таких екземплярів немає в жодному музеї світу. Унікальна різьба, а також схема розташування святих на іконі надзвичайно цікаві, матеріалом для її виготовлення послужив природний гіпс.

Такі кам’яні образи робилися на замовлення князів, оскільки коштували досить дорого. Ікона була виготовлена візантійськими майстрами, не пізніше 13 століття. Судячи з напису на звороті, образ належав знатному князю.

Існує припущення, що ним міг бути Володимир Мономах.

Садиба часів Київської Русі
Зображення

Новітня знахідка була виявлена в самому серці України – в Києві, на Поштовій площі. Розкопки тривають донині і, швидше за все, приведуть до створення цілого музею. На місці, де за планом мав бути торговий центр, археологи розкопали дерев’яну бруківку 17–18 століть, а під нею залишки давньоруської садиби 11–12 століть.

За словами керівника розкопок Максима Вакулюка, це могла бути митниця.

На місці розкопок знайшли 6 князівських печаток і 70 монет 18 століття. Крім цього, неймовірна кількість інших знахідок: 300-літні цвяхи, цегла часів Київської Русі, середньовічний льох, кулі, ядра, черепки і багато іншого.

Джерело: ua.igotoworld.com
Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 32
З нами з: 20 травня 2016, 01:12
Подякував (-ла): 12 раз.
Подякували: 18 раз.
Стать: Чоловік

Re: Археологія в Україні

Повідомлення Samot » 29 липня 2020, 14:17

29.07.2020 13:49
Археологи знайшли на Житомирщині скарб із монет давньоримського періоду
Монети давньоримського періоду, а саме срібні денарії. Про це повідомляють в Житомирському обласному туристичному інформаційному центрі.
"Ціну знахідку виявили поблизу села Хмелівка Олевского району, де наразі ще тривають археологічні розкопки. Про це повідомив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України та керівник Житомирської археологічної експедиції Андрій Петраускас.
Монети давньоримського часу не властиві для нашого регіону, тому археологи вирішили дослідити, чи знаходилися на цьому місці поселення", - йдеться у повідомленні.

RuporZT

Аватар користувача
 
Повідомлень: 288
З нами з: 03 січня 2017, 21:37
Звідки: Буковина
Подякував (-ла): 402 раз.
Подякували: 476 раз.
Стать: Чоловік

Re: Археологія в Україні

Повідомлення Falcon » 29 серпня 2020, 13:46

28 серпня 2020
У Житомирській області знайшли монети часів України-Русі, повідомив співробітник Інституту історії України Національної академії наук Олександр Алфьоров.

«Зараз в Городниці (Житомирська область) розпочалась передача скарбу срібників Володимира Святого та Святополка Ярополковича. Разом 32 монети – перші монети Русі-України. Це скарб національного значення! Понад 100 років історики не знали подібних знахідок! На срібних монетах, що датуються 1000-1019 роками, зображено Київського князя, а на зворотній стороні княжий знак – тризуб у Володимира та двозуб у Святополка», – написав Алфьоров у фейсбуці.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
з повагою, Євген.
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)

Аватар користувача
 
Повідомлень: 32
З нами з: 20 травня 2016, 01:12
Подякував (-ла): 12 раз.
Подякували: 18 раз.
Стать: Чоловік

Re: Археологія в Україні

Повідомлення Samot » 05 вересня 2020, 13:34

Falcon написав:28 серпня 2020
У Житомирській області знайшли монети часів України-Русі, повідомив співробітник Інституту історії України Національної академії наук Олександр Алфьоров.
ще про це

Зображення

«Диво, якого не було 150 років» – науковці про «Городницький скарб»
На Житомирщині рибалка знайшов скарб, який фахівці називають не просто унікальним, вони додають слово «диво», описуючи те, що сталося. Знахідка вже отримала назву «Городницький скарб». Спершу місцевий мешканець виявив 32 монети часів України-Русі. Пізніше археологи знайшли ще 6 монет у тому ж місці. Разом їх 38. Радіо Свобода розповідає про значення артефактів та історію знайдення.
Знайшов скарб в селі Городниці Сергій Комар, місцевий рибалка, випадково – набираючи пісок для своїх потреб, про що розповіли науковці на презентації знахідки.
Самого Сергія Комара на пресконференції не було, але журналістам показали його фото. Причому кожен з дослідників не втомлювався повторювати, що це диво, бо чоловік одразу погодився передати знайдене державі і до того ж вдалося задокументувати місце знахідки.
«Чим унікальний цей скарб – він єдиний, який задокументований. Скарби, які були до цього, не супроводжуються документальним оформленням, цей його має», – зазначає художник-реставратор Віктор Голуб.
Що знайшли
Скарб складається загалом із 38 монет. Це срібники Володимира Великого та Святополка Окаянного (усі три можливі типи, які він карбував протягом 1016–1019 років до своєї смерті). Срібники князя Володимира – другого, третього і четвертого типу (всього їх було 4 типи). Карбування монет відбувалося протягом 1010–1019 років, зазначає молодший науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії НАН України Олександр Алфьоров.
Шість монет знайшли археологи вже після оголошення про знахідку на тому ж місці. Одна з цих монет була витягнута з мішка, вміст якого ледь не перетворився на цемент, зазначають дослідники. Вчасно згадали, що звідти людина набирала пісок, приїхали до неї додому і просіяли.
«Скарб національної ваги. «Городницький скарб» становить на сьогодні з усього обсягу знайдених монет Володимира Святого та Святополка приблизно 1/11. Із 1874 року це перша така велика знахідка. Тобто півтора сторіччя історія не знала таких скарбів. Серед монет я виявив вже унікальні штемпелі, тобто унікальні монети, які ніде не публікувалися і аналоги їх невідомі», – розповів у коментарі Радіо Свобода науковець Олександр Алфьоров.
Дослідники припускають, що цей скарб був ситуативним, коли людина нашвидкуруч намагалася заховати те, чим вона володіла.
«Це були монети, які були загорнуті і покладені на невеликій глибині. Власник, очевидно, дуже хотів повернутися за цим скарбом у найближчий час», – пояснює Олександр Алфьоров.
Цінність монет
Срібники – це були дрібні розмінні монети до української гривні, яка важила 160 грамів срібла. Вони забезпечували торгівлю на внутрішньому ринку, коли треба було купити дрібний товар, а не вимінювати його або заплатити за послугу.
«Монету почав карбувати Володимир Святий, коли йде масова світова криза в Європі і зникають арабські дирхеми, які в той час виконували роль євро або долара, умовно кажучи світової валюти. Володимир відчуває, що ринок необхідно наповнити дрібною монетою, і починає карбування саме своїх срібників», – зазначає Олександр Алфьоров.
На одній стороні монети зображений князь, на іншій – тризуб або двозуб (у Святополка).
У Росії часто намагаються привласнити історію Русі, зокрема, Хрещення Русі князем Володимиром, але знахідки із викарбуваним тризубом руйнують такі спроби, зазначає науковець.
«Чим більше будуть знаходити тризубів, тим більше ми будемо сипати сіль в очі нашому нерадивому сусіду, який не може ніяк пробачити те, що Київ розташований на території України. Що деревлянська земля, історична, одна з перших, яка згадується в «Повісті минулих літ», – це територія України. Такі скарби демонструють, що тут було життя і тут була економіка. На території сучасної Росії таких скарбів мінімальна кількість», – зазначає Алфьоров.
Що отримає той, хто віддав скарб державі?
Здається, що науковці самі до кінця не вірять у реальність ситуації, що людина без зайвих вагань передала тисячолітні монети державі і музею.
«Так не буває, але так має бути», – повторюють дослідники.
Виявляється, що таке явище настільки рідкісне, що ніхто не знав, як правильно діяти і який покроковий механізм дій у цій ситуації. Більше того, не врегульований механізм винагороди для тих, хто знайшов і передав скарб.
«В законодавстві не прописано. В новому Цивільному кодексі (старий регулював це) не врегульована виплата компенсації. Раніше було 25%, на сьогодні прописано, що людині, яка здала негайно скарб, виплачується компенсація у розмірі до 20%. 32 монети важать в середньому до 100 грамів срібла, і от я уявляю, що від ціни цих 100 грамів може отримати ця людина… І при цьому, можливо і не 20%, а 1%», – зазначає Олександр Алфьоров.
Аби люди мали бажання вчиняти так, як Сергій Комар, законодавство треба переглянути, переконані дослідники-науковці.
Що буде далі із «Городницьким скарбом»?
Монети будуть реставрувати. Але перед цим мають провести всі види аналізу цих знахідок, в тому числі і хімічний.
Археологічне срібло є настільки крихким металом, що роботи мають проводитися дуже обережно. А щодо деяких монет, можливо, і доведеться відмовитися від реставрації, аби не втратити оригінальні елементи карбування на ній, пояснюють науковці.
Одне з гострих питань – де зберігати і виставляти колекцію.
Місцева влада і науковці, які презентували колекцію, переконані, що монети мають залишитися в музейних фондах Житомирщини.
Втім, і тут є дискусії: у музеї Новгород-Волинського чи у Житомирі.
Голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко розповів журналістам, що в Києві теж претендують на такі експонати.
«Ми мали розмову з міністром культури Олександром Ткаченком стосовно того, де буде перебувати колекція. Вступили в певний диспут, тому що, звісно, моє величезне бажання, щоб монети перебували на Житомирщині», – наголосив він.
Він додав, що від Житомирської області планують звертатися до центральної влади, аби ініціювати зміни до законодавства щодо вдячності свідомим людям, які повертають знайдені скарби.
Скарби як форма легалізації артефактів
Чому важлива повна і всеосяжна документація знахідок скарбів – так це через шахрайство, коли під виглядом знайденого скарбу легалізують важливі експонати, пояснює Олександр Алфьоров.
Таким фейковим скарбом він називає нещодавню звістку про знахідку монет часів України-Русі в Ірландії.
«Одна з тих монет, яка належить до Візантійської імперії, – це солід золотий, знайдений у 2009 році на території України. Міркую, що ці монети вивезли в Ірландію, аби створити прецедент скарбу і щоб вони там були продані за хороші пристойні гроші. Скарб штучний, і переконаний, що срібник Ярослава Мудрого там фальшивий», – зазначає в коментарі Радіо Свобода науковець.
Він каже, що зробив ці висновки, виходячи з опублікованих фотографій.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 32
З нами з: 20 травня 2016, 01:12
Подякував (-ла): 12 раз.
Подякували: 18 раз.
Стать: Чоловік

Re: Археологія в Україні

Повідомлення Samot » 16 вересня 2020, 14:11

Біля Трускавця археологи виявили неолітичне поселення віком 7000 років
Культуру лінійно-стрічкової кераміки вважають давнішою за трипільську
Суспільство — Орися Шиян, 11 вересня
Поблизу с. Модричі під час будівництва об'їзної дороги Трускавця представники «Рятівної археологічної служби» виявили сліди поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, яка вважається давнішою, ніж трипільська. Серед знахідок – обсидіан, кераміка і кремнієві знаряддя праці.
Археологи розповідають, що культура лінійно-стрічкової кераміки одна з найдавніших в Україні почала займатися землеробством та скотарством.
«Це неолітичне поселення, яке має понад 7 тис. років. Ця культура займає ареал від Рейну до Дніпра і вважається однією з найбільш яскравих пам’яток епохи неоліту. Трипільська культура не була першою землеробською культурою, лінійно-стрічкової кераміка за 1,5 тис. років до них починала освоювати сільськогосподарські культури», — розповів керівник археологічної експедиції Олександр Сілаєв.
Представники цієї культури вели частково мандрівний спосіб життя. Коли виснажували землю, на якій проживали, пересувалися далі у пошуках родючих ґрунтів. Археологи виявили обсидіановий відщеп – вулканічне скло, яке могло потрапити сюди з території сучасних Угорщини і Словаччини.
«У ті часи люди не користувалися металами взагалі. Камінь, кістка і кремінь – основні матеріали, які вони використовували. На північ від Карпат в основному використовувався кремінь, на південь від Карпат – обсидіан з вулканічних родовищ. Така знахідка може свідчити про широкі контакти або переміщення поселення», — додав керівник експедиції.
Дослідники виявили сліди «довгого дому» розміром приблизно 23х8 м, в якому могли проживати близько 50 людей. Такі будинки зі стовповою конструкцією і плетеними стінами, по центру яких є ями або господарські об’єкти, притаманні культурі лінійно-стрічкової кераміки.
Зображення
Археолог Микола Шніцер розповів, що найцікавішими віднайденими артефактами є вироби з кременю, скребки, вкладення до серпа, кам’яне тесло, елементи обсидіану – вулканічного скла, керамічний посуд з орнаментом з ліній, які утворюють стрічки, що і дало назву культурі. Виявлені знахідки передадуть в музей. В який саме – ще радяться. Можливо, у музей «Дрогобиччина» або Львівський обласний краєзнавчий музей у Винниках.
Розкопки розпочали 1 вересня, вони триватимуть ще до кінця наступного тижня. Після цього тут розпочнуть роботи дорожники, які вже будують об'їзну на інших ділянках.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 32
З нами з: 20 травня 2016, 01:12
Подякував (-ла): 12 раз.
Подякували: 18 раз.
Стать: Чоловік

Re: Археологія в Україні

Повідомлення Samot » 24 вересня 2020, 09:39

Археологічні знахідки польового сезону 2019
01.07.2020
Прикраси, зброя, монети, посуд, знаряддя праці і навіть рештки портових конструкцій. Такі знахідки добули археологи під час останнього польового сезону 2019 року. Це 13 археологічних експедицій на території Чернігівської області. Найцікавіші матеріали презентували на виставці “Нові археологічні дослідження Чернігівщини” на подвір’ї історичного музею.
Людмила Сита показує унікальну знахідку – застібку фібулу, яка датується 2 – 3 століттям. Вона викликала в істориків та археологів значний інтерес.Цю річ, як і багато інших, археологи знайшли на Виповзівському археологічному комплексі. Там працювала група під керівництвом кандидата історичних наук В’ячеслава Скорохода.
Археологи досліджували і територію Шестовиці. Ці два поселення – топографічні близнюки, каже археолог. Тут колись проживало поліетнічне поселення – і слов’яни, і скандинави, тому місцевість багата на матеріальну культуру. Розкопки в Шестовиці та Виповзові проводили у співпраці з науковцями Варшавського інституту археології та Ноттінгемського університету. Серед організаторів виставки – чернігівські, ніжинські науковці і представники інституту археології Національної академії наук України. Всього тут представлено 280 експонатів. У зв’язку з карантином виставка мала експонуватися ще в квітні – до Міжнародного дня охорони пам’яток і визначних місць. Та відкрилася лише зараз і працюватиме в історичному музеї до початку грудня.

phpBB [video]

Аватар користувача
 
Повідомлень: 32
З нами з: 20 травня 2016, 01:12
Подякував (-ла): 12 раз.
Подякували: 18 раз.
Стать: Чоловік

Re: Археологія в Україні

Повідомлення Samot » 15 листопада 2020, 10:52

Врятувати скіфського царя. На Миколаївщині захищають курган, якому 2,5 тисяч років
Археологи та активісти повідомляють, що у Миколаївській області біля села Скобелеве "чорні копачі" знищують скіфський царський курган V ст. до н.е.
Він був одним з найбільших з тих, що збереглися в України, й до цього вважався непограбованим.
У поліції з кажуть, що справу розслідують, а сам курган вже охороняють.
А Спілка археологів України закликала президента Зеленського втрутитися та провести системні зміни з охорони та порятунку пам'яток.

Зображення
Кургану 2,5 тисячі років. До цього він вважався не пограбованим ні в давнину, ні в новітні часи

Аватар користувача
 
Повідомлень: 32
З нами з: 20 травня 2016, 01:12
Подякував (-ла): 12 раз.
Подякували: 18 раз.
Стать: Чоловік

Re: Археологія в Україні

Повідомлення Samot » 28 листопада 2020, 10:43

Біля Хортиці з Дніпра підняли унікальний артефакт козацьких часів
Біля острова Хортиця провели підводну археологічну операцію — з дна Дніпра підняли артилерійський лафет XVII-XVIII століття.
Лафет - це частина артилерійської системи, на якій закріплюється ствол гармати.
Його знайшов у Дніпрі в районі села Біленьке Запорізької області гідроархеолог, керівник відділу реставрації з заповідника "Хортиця" Валерій Нефьодов.
Два дні водолази з ДСНС та з заповідника працювали на глибині 10 метрів, щоб підняти історичний артефакт.
Експедицію профінансував завод "Запоріжсталь".
Знайдений артилерійський лафет - це кований залізом дерев'яний каркас, призначений для закріплення ствола гармати вагою близько 2-3 тонн.
Історики припускають, що лафет служив опорою для потужної гармати.
"Такий лафет з встановленою на ньому потужною облоговою гарматою, ймовірно калібром до 32 фунтів, використовувався для штурму фортець та міст. Подібні знахідки не відомі в межах України", - розповідає Валерій Нефедов.
Його довжина - 4,4 м, ширина - 2,3 м. На корпусі є різні оковки, гальмівні елементи для наведення зброї.
За всю історію досліджень Хортиці не знаходили таких артефактів.
Тепер знахідку відреставрують.

Зображення

Зображення

Аватар користувача
 
Повідомлень: 32
З нами з: 20 травня 2016, 01:12
Подякував (-ла): 12 раз.
Подякували: 18 раз.
Стать: Чоловік

Re: Археологія в Україні

Повідомлення Samot » 19 лютого 2021, 11:13

900 років античної Греції на Херсонщині: пробиті черепи і винні амфори
Ліза Жарких
для ВВС News Україна, Херсон
14 лютого 2021
Зображення
Жіночий череп з діркою від дротика; Археолог Сергій Нємцев з амфорою
Україна - одна з небагатьох країн, де можна відшукати залишки античних грецьких поселень, яким тисячі років
Історики, які досліджують українські античні пам'ятки, працюють в особливих умовах. Їм треба діяти на випередження і агрофірм, які обробляють землі біля древніх об'єктів, і чорних копачів, які нищать унікальну античну історію краю.
Давні грецькі поселення на Херсонщині почали досліджувати ще наприкінці ХІХ століття. Тоді археологами керував науковий інтерес - вони намагалися дослідити якомога більше пам'яток. Зараз же головна мета - зберегти їх від нищення.
Тим більше, що багато чого зі свого античного спадку Україна зараз втратила у Криму. Тим ціннішим є те, що залишилося у північному Причорномор'ї.
Сергій Нємцев сімнадцять років їздить на розкопки грецьких поселень. У 2014 році він став начальником археологічної експедиції Херсонського державного університету й разом зі студентами, істориками та волонтерами намагається рятувати залишки унікального Білозерського поселення та городища Скелька.
Він розповів, чому цінність античних поселень материкової України зросла після окупації Криму та що ми знаємо про людей, які жили на цих територіях понад дві тисячі років тому.
Чому давні греки їхали у Причорномор'я
Зображення
Ольвія та поселення, які утворювали її "хору", - невеликі сільськогосподарські поселення навколо
Одна з причин, чому греки їхали освоювати нові території - це земельний голод та перенаселення.
Тут, на півдні України та в Криму, вони почали засновувати аграрні поселення.
Клімат був підхожим, навіть будинки греки будували такими, якими звикли бачити на батьківщині. Переселенцями були не тільки бідні люди, до колоній їхала й еліта, аби реалізувати свої амбіції.
До метрополії вони відправляли зерно, а з Греції отримували вино, оливкову олію, прикраси, скульптури, посуд.
Зображення
Так виглядає місце розкопок
Також археологи припускають, що з Балкан сюди надходила тканина, а до Греції відправляли рибу.
"Тут вони не могли забезпечити собі усієї середземноморської тріади (пшениця, оливкова олія та вино. - Ред.), через достатньо холодні зими. Але з часом їм вдалось акліматизувати виноград, і вони змогли його тут культивувати", - розповідає Сергій Нємцев.
"Те, що у нас тут є виноград, певною мірою їхня заслуга", - додає він.
Поселення на території Херсонщини були складовою частиною хори (аграрної околиці) Ольвії та пережили три хвилі заселення.
Їхня історія почалась у першій чверті VI століття до нашої ери та назавжди закінчилась у середині III століття нашої ери - 900 років.
Для поселень греки обирали найбільш зручні місця для оборони. Єдині, з ким вони контактували на території Херсонщини, - це скіфи. Перші сто років у греків та скіфів не було конфліктів, у поселеннях була відсутня фортифікація.
"За три кілометри від поселення є скіфські поховання в курганах. Там ми знаходимо кераміку та амфори, в яких скіфи отримували від греків вино. А у самих грецьких поселеннях ми знаходимо рештки скіфської худоби. Це прямий результат обмінів і стосунків", - каже дослідник.
Потім сталось щось, що змусило греків покинути ці землі та повернутись до Ольвії. Згодом поселення відновились, але ще через сто років між скіфами та греками знову стався конфлікт.
"У наших розкопах на Білозерському поселенні ми його фіксували. У нас були тіла людей - жертв цього нападу. В одній з ям лежав череп дівчини з наскрізним отвором від дротика, і це не поодинокий випадок. Була одна яма, в яку скинули три черепи", - розповідає археолог.
Тільки у І столітті до н.е. знову виникають грецькі поселення.
У цей час вони вже укріплені - це городища з фортечними мурами, валами, ровами.
У 2019 році на городищі Скелька археологи знайшли великий гончарний виріб Черняхівської культури, він належав готам, які у середині ІІІ століття нашої ери остаточно знищили поселення ольвійської хори.
Античні втрати у Криму
Після російської анексії Криму цінність поселень на території материкової України зросла.
Адже антична археологія України звузилась.
Сергій Нємцев пояснює, що після втрати Криму в Україні залишилось лише близько третини античного середовища.
Але воно є вкрай цінним і було першим полігоном для досліджень.
"Три хвилі відновлення поселень були зафіксовані на хорі Ольвія, а потім виявили на нижньому Подністров'ї та в Криму. Наш регіон є еталоном для дослідження, зразком для порівняння результатів з іншими регіонами", - каже історик.
Дослідник також називає трагедією те, що у Криму античні поселення зараз копають ті, хто до цього ніколи їх не досліджував.
"Викинутий камінь - дірка у знаннях"
Ресурси херсонської експедиції обмежені, тож доводиться обирати, яку античну локацію досліджувати.
До 2018 року увагу зосередили на Білозерському поселенні. Археологам вдалося домовитися з місцевою агрофірмою і та вивела території пам'ятки зі свого землекористування.
Того ж року дослідники дізнались про руйнацію іншого поселення - Скелька - і вирішили досліджувати його, поки там ще хоч щось залишилося.
Чорні копачі знищили близько гектару пам'ятки, розповідає Сергій Нємцев.
"Вони шукають речі, а якщо якась кам'яна брила потрапляє до ями, яку вони копають, то її просто викидають. А цей викинутий камінь - дірка в наших знаннях", - нарікає археолог.
У 2014 році Сергій Нємцев відвідав городище Скелька під час власних розвідок. Тоді ж вперше зустрівся там із копачами.
Він викликав поліцію, приїхав громадський помічник дільничного.
"Коли він приїхав і сказав "поліція", ці двоє кинули лопати і втекли з гори до низу. Громадський помічник був поважного віку і сказав, що туди не полізе. Я збіг вниз і зробив фотографію номерів машини", - пригадує історик.
Сергій Нємцев дав свідчення та фото поліції, написав заяву.
Але копачів так і не знайшли.
З того часу кількість нелегальних "покопів" значно зросла, але після початку робіт археологів у 2019 році грабунки припинились.
Зараз археологи намагаються врятувати та зафіксувати те, що не знищили копачі. Але втрачених та розграбованих пам'яток повернути, на жаль, вже не можуть.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 614
З нами з: 14 січня 2021, 16:44
Подякував (-ла): 619 раз.
Подякували: 136 раз.
Стать: Жінка

Re: Археологія в Україні

Повідомлення kbg_dnepr » 02 березня 2021, 12:39

Во время строительства дороги в Днепропетровской области были обнаружены древние артефакты. Теперь их можно увидеть на выставке, которую организовала Служба автодорог. Об этом сообщает «Скептик» со ссылкой на сюжет ТСН.

Среди экспонатов — артефакты времен козачества. А самой древней их находок пять тысяч лет. Самые «молодые» экспонаты были созданы в позапрошлом веке.

Археологи поясняют, что найденные козацкие кресты, монеты и древние ножи оказались по Днепром не просто так — в этих местах ранее проходили торговые пути.

Ученые считают, что экспертиза артефактов позволит узнать больше об образе жизни наших предков.

https://skeptik.com.ua/pod-dneprom-nashli-unikalnye-artefakty-samomu-drevnemu-5-tys-let/
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная

Поперед.Далі

Повернутись до Археологія

Хто зараз онлайн

Зареєстровані учасники: AdsBot [Google], АннА, Balymba, Bing [Bot], Google [Bot], Google Adsense [Bot], ГіП